8/16ад
ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД
Луганської області
91016, м.Луганськ
пл.Героїв ВВВ 3а
тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ
СУД
Луганской области
91016, г.Луганск
пл.Героев ВОВ 3а
тел.55-17-32
П О С Т А Н О В А
Іменем України
27.02.07 Справа № 8/16ад.
Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П., розглянувши матеріали справи за позовом
Державної податкової інспекції у Лутугинському районі, місто Лутугине Луганської області,
до Агрофірми «Світоч», село Кам'янка Лутугинського району Луганської області,
за участю Третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Головного управління Державного казначейства у Луганській області, місто Луганськ, -
про стягнення 7019 грн. 64 коп.,
при секретарі судових засідань Качановській О.А.,
в присутності представників сторін:
від позивача –Литвин Л.В. –завідувач юридичним сектором, - довіреність №103-8/10 від 12.01.07 року;
від відповідача –не прибув;
від третьої особи –Лумеровська Л.П. – заступник начальника, - довіреність №09-22/1-171-26 від 17.01.07 року.
встановив:
суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за бюджетними позичками у сумі 7019 грн. 64 коп., а також витрат по сплаті державного мита.
Відповідно до статті 111 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАСУ) попереднє судове засідання призначене та фактично відбулося 26.01.07 року за відсутності представника відповідача.
На підставі ст.ст.128 та 150 КАСУ розгляд справи відкладено з 09 до 27 лютого 2007 року, - у зв'язку з необхідністю надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази, а також у зв'язку з заміною неналежної третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –в особі Відділення державного казначейства у Лутугинському районі Луганської області –на належну третю особу в особі Головного управління Державного казначейства у Луганській області.
Представниками позивача та третьої особи подано клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.41 та п. 2-1 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення»КАСУ, а тому його задоволено судом.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі.
Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, до судових засідань не прибув, участь у ньому свого представника не забезпечив, про причини неявки до суду не повідомив, позовні вимоги не оспорив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судових слухань.
Суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце судових слухань з огляду на наступне:
1)згідно матеріалам справи, юридичною адресою відповідача є село Кам'янка, вул. Радянська Лутугинського району Луганської області;
2) 04.01.07 року за вих. №15 та 013.02.07 року за вих. №180 судом на цю адресу спрямовано ухвали про призначення справи до судових слухань та судові повістки;
3)оператором поштового зв'язку до суду повернуто письмові повідомлення про вручення кожного з цих поштових відправлень уповноваженому представнику Агрофірми «Світоч».
Згідно частині 8 ст. 35 КАСУ вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
З урахуванням викладеного суд, керуючись ст.ст.40, 49, 51, частиною 6 ст. 71 та ст. 86 КАСУ, здійснив розгляд справи за відсутності відповідача, - на підставі наявних у ній доказів.
Представник третьої особи позов підтримав, про що також зазначив у своєму відзиві на нього (вих. №165 від 22.02.07 року та вих. №б/н від 27.02.07 року).
Заслухавши представників позивача та третьої особи, дослідивши обставини справи та додатково надані матеріали, суд дійшов наступного.
І.1. 01.10.1997 року між Відділенням Державного казначейства у Лутугинському району, - з одного боку, та Колективним сільськогосподарським підприємством ім. Пархоменка (далі –КСП ім. Пархоменка, - правонаступником якого є Агрофірма «Світоч») (далі –Агрофірма «Світоч»- відповідач), - відповідно до постанови КМ України від 11.09.1997 року №1003 „Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997-1998 років”, - укладено договір №б/н про надання фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997-1998 року, згідно якому КСП ім. Пархоменка отримало для вказаної мети державну фінансову допомогу (позичку) у сумі 4800,00 грн. (пункт 1.1 договору).
КСП ім. Пархоменка зобов'язалося повернути фінансову допомогу не пізніше 01.10.1998 року (пункт 1.1).
У разі відсутності у нього грошових коштів, КСП повертає фінансову допомогу продовольчим зерном до 1 жовтня 1998 року у кількості, що відповідає сумі отриманої фінансової допомоги, за цінами, що складуться на біржових торгах України за оптовими контрактами шляхом закладення його на підприємствах ДАК «Хліб України»для державних потреб (п. 3.2).
Договір набирає чинності з моменту перерахування коштів на користь КСП ім. Пархоменка і діє до повного виконання зобов'язань сторонами (п.4.1).
Позивач стверджує, що за цим договором відповідач за станом на 26.12.06 року має борг у сумі 7019,64 грн., у тому числі: основний платіж –1782,00 грн., пеня –5237,64 грн.
2.Факт наявності боргу підтверджується:
платіжними дорученнями, доданими позивачем до справи (№ 1260 від 31.10.97 року на суму 500,00 грн.; №1283 від 13.11.97 року на суму 400,00 грн.; №1220 від 22.10.97 року на суму 400,00 грн.; №1242 від 29.10.97 року на суму 500,00 грн. та ін.) –як доказами часткової сплати боргу;
розрахунком суми боргу та пені за договором.
3.Факт правонаступництва Агрофірмою «Світоч» прав та обов'язків КСП ім. Пархоменка підтверджується пунктом 1.2 її Статуту.
ІІ.Заслухавши представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
1. Згідно п.11 статті 10 Закону України від 04.12.1999 року №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні”(далі –ЗУ №509-ХІІ) на органи державної податкової служби покладено обов'язок по зверненню до суду з позовами про стягнення з підприємств, установ, організацій та громадян в доход держави заборгованості перед бюджетами і державними цільовими фондами.
2.Матеріалами справи доведено, що спірні суми грошових коштів отримані відповідачем саме з державного бюджету, а тому суд вважає, що є всі законні підстави визнати, що правовідносини по отриманню вищезгаданих позичок та їх погашенню відповідно до п. 21 ст.2 та ч. 4 ст. 17 Бюджетного кодексу України є бюджетними правовідносинами, щодо погашення боргу за якими застосовуються правила погашення та стягнення не внесених у строк податкових платежів.
3.Відповідно до Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі –ЗУ №2181-ІІІ) стягнення у судовому порядку податків, зборів (обов'язкових платежів) можливе лише шляхом звернення стягнення на активи платника податків, зборів (обов'язкових платежів).
Як сказано у підпункті 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 ЗУ №2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Активами платника податків за змістом п.1.7 статті 1 ЗУ №2181 є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі на праві власності або повного господарського відання.
4. З матеріалів справи вбачається, що строк позовної давності по кожному з договорів на отримання фінансової допомоги не закінчився, оскільки в умовах кожного з них вказано, що він є чинним до повного погашення сторонами своїх зобов'язань.
Відповідач позовні вимоги не спростував.
Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача боргу, який виник у зв'язку з неповерненням ним до державного бюджету бюджетних позичок, а також факт його ухилення від його сплати, - позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАСУ суд не стягує з відповідача судові витрати.
Судом прийнято до уваги те, що позивач згідно ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 “Про державне мито” при зверненні до суду з позовом звільнений від сплати державного мита.
На підставі викладеного, ч.4 ст.17 Бюджетного кодексу України; п.1.7 ст.1; п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України від 20.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, керуючись ст.ст. 44, 47-1,49,75, 82, 84, 85 ГПК України, суд
п о с т а н о в и в :
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Агрофірми «Агрофірми», ідентифікаційний код 03738657, яка знаходиться за адресою: село Кам'янка, вул. Радянська Лутугинського району Луганської області, - заборгованість за бюджетною позичкою, отриманою на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.1997 року №1003 (договір №б/н від 01.10.97 року), - борг за основним платежем у сумі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) грн. 00 коп., - на користь державного бюджету на рахунок 31133404600170 ГУ Державного казначейства України у Луганській області, МФО 804013, інд. код 23487074, код бюджетної класифікації –002631000.
3.Стягнути з Агрофірми «Світоч», ідентифікаційний код 03738657, яка знаходиться за адресою: село Кам'янка, вул. Радянська Лутугинського району Луганської області, - на користь державного бюджету на рахунок 3119105600170 в ГУ Державного казначейства України у Луганській області, МФО 804013, ід. код 23487074, код бюджетної класифікації –23030200, - пеню у сумі 5237 (п'ять тисяч двісті тридцять сім) грн. 64 коп., нараховану на суму простроченої заборгованості по бюджетній позичці, вказаній у пункті 2 резолютивної частини цієї постанови.
Відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України за згодою представників позивача та третьої особи у судовому засіданні 27.02.2007 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 01.03.2007 року.
Суддя А.П. Середа
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 27.02.2007 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 523930 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Середа А.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні