Постанова

від 19.03.2007 по справі 12/10ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/10ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

19.03.07                                                                                 Справа № 12/10ад.

Суддя О.С.Палей, розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаверне", м.Луганськ

до І-го відповідача –Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Луганська

    ІІ-го відповідача –Головного Управління державного  казначейства  України  в

                                      Луганській області

про визнання бездіяльності протиправною та стягнення 9956 грн. 00 коп.

Представники сторін:

від позивача - Цукер І.Б., довіреність № б/н від 13.06.06.;

від 1-го відповідача - Кіянко Д.В. - ст.держ.подат.інсп., довіреність № 7710/10 від 13.06.06,  Малхасян Л.О.-гол.держ.подат.ревізор-інсп., дов. № 4510/10 від 19.03.07.;

від 2-го відповідача - не прибув ;

ст. помічн.прокурора - Максимова Ю.В., посв. № 13 від 16.02.06.

Суть спору: заявлені вимоги про:

- визнання бездіяльності І-го відповідача у вигляді ненадання ним ІІ-му відповідачу висновку про суму бюджетного відшкодування –протиправним;

- стягнення з державного бюджету України суми бюджетного відшкодування за червень 2006р. в сумі 4990 грн. та за серпень 2006р. в сумі 4966 грн.(згідно заяви б/н від 22.02.07 про уточнення позовних вимог).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

            ТОВ "Лаверне" –позивач у справі –зареєстроване як суб"єкт підприємницької діяльності виконкомом Луганської міської Ради 26.04.1995р. № 59/3804; перебуває на податковому обліку в ДПІ у Жовтневому районі м.Луганська з 13.07.2000р.; є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 17146177 від 19.07.2000р.

          ДПІ у Жовтневому районі у м. Луганську з 16.10 2006р. по 01.11.2006р. було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ "Лаверне", і.к. 21841459, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень та серпень. 2006року, за результатами якої складено довідку № 564/23-2/21841459 від 01.11.2006р.

Перевіркою даного питання підтверджено суму бюджетного відшкодування, але зазначено, що ТОВ «Лаверне»згідно накладної №1 від 26.05.2006 року було відвантажено на адресу ВАТ «Старобільське САТП-0305»масло крестьянське на загальну суму без ПДВ - 148512грн., ПДВ - 29702,40грн.    У серпні 2006 року від ВАТ «Старобільське САТП-0305»у касу ТОВ «Лаверне»отримано грошові кошти на загальну суму 1200грн., в т.ч. ПДВ - 200грн.

Згідно пп.7.3.9 п.7 3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) «якщо товари (послуги) залишаються неоплаченими у повній сумі (з урахуванням цього податку) протягом трьох податкових місяців, наступних за місяцем, у якому відбулася їх поставка платником податку, що вибрав касовий метод , та такий платник не розпочав процедуру врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості відповідно до законодавства, то сума нарахованих податків підлягає включенню до складу податкових зобов'язань такого платника податку за наслідками наступного податкового періоду.»- ТОВ «Лаверне»повинно включити до складу податкового зобов'язання суму ПДВ з зарахованих (отриманих) грошових коштів на банківський рахунок (у касу) від ВАТ «Старобільське САТП-0305»(і.к. 2 00451671, м. Старобельськ). а якщо товари (масло крестьянське) залишаються неоплаченими ВАТ «Старобільське САТГІ-0305», то ТОВ «Лаверне»повинно у вересні 2006 року розпочати процедуру врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості відповідно до законодавства, або включити де складу податкових зобов'язань суму ПДВ з продажу товару (масло крестьянське), тобто 29502,40грн.

Позивач не погоджується з доводами відповідача та вважає, що його право на отримання суми бюджетного відшкодування у передбачений законом спосіб, порушено у зв"язку з чим звернувся з цим позовом до суду.

Позивач зазначає, що у порушення приписів п.п.7.7.5 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, податковий орган не  надав органу держказначейства висновок щодо суми бюджетного відшкодування.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності доводи сторін, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обгрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування), та строки проведення розрахунків визначено у п. 7.7 Закону про ПДВ: сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7,7,2 п. 7.7, ст, 7 Закону про ПДВ, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а)  бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

б)  залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

          За висновками акту перевірки від 01.11.2006р. № 564/23-2/21841459 підтверджено заявлену ТОВ "Лаверне" суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2006р. в сумі 4990 грн. та за серпень 2006р. в сумі 4966 грн.

          Дослідженими судом в порядку ст.79 КАС України письмовими доказами: податкова декларація з ПДВ за червень 2006р. та уточнюючий розрахунок податкових зобов"язань до декларації  червня 2006р. від 21.08.2006р.; податкова декларація з ПДВ за серпень 2006р.; розрахунки суми бюджетного відшкодування від 18.08.2006р.  та від 20.09.2006р. у рядку 3 яких виказана сума податкового кредиту  попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів; заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, - підтверджується наявність у позивача матеріального права на отримання з бюджету суми бюджетного відшкодування у передбачений законом спосіб та строки.

Податковий орган не довів, яким чином право позивача на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ за червень та серпень 2006р. залежить від відображення або невідображення у складі податкових зобов"язань вересня 2006 року суми заборгованості за поставлене позивачем у травні 2006р. на адресу ВАТ "Старобільське САТП-0305" масло ( за цією операцією позивач виступає продавцем), а суд таких підстав не вбачає.

У будь-якому випадку від суми податкових зобов"язань вересня 2006р. буде залежити сума бюджетного відшкодування (за умови створення від"ємного значення податку) наступного податкового періоду, а податковий орган не позбавлений можливості за наявністю визначених законом підстав донарахувати позивачу податкове зобов"язання за відповідний податковий період.

Стосовно позовної вимоги щодо визнання бездіяльності І-го відповідача щодо ненадання висновку протиправною, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.6 розділу УІІ "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

ГПК України не передбачає такого способу захисту порушеного права, як визнання неправомірними дій (бездіяльності) суб"єкта владних повноважень.

Втім, при вирішенні даного спору суд виходить з того, що друга позовна вимога фактично поглинає першу, оскільки задоволення вимоги щодо стягнення з бюджету суми бюджетного відшкодування реально захищає порушене матеріальне суб"єктивне право позивача.

Відповідно до ст. 94 КАС України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в сумі 103 грн. 40 коп. суд стягує на користь позивача з держбюджету.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

          Керуючись ст.ст. 94,160,163,167,186,254 КАС України, суд

постановив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою

відповідальністю "Лаверне", 91040, м.Луганськ, вул. Ватутіна,97 код 21841459 бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за податковою декларацією за червень 2006р. в сумі 4990 грн. та за податковою декларацією за серпень 2006р. в сумі 4966 грн.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою

відповідальністю "Лаверне", 91040, м.Луганськ, вул. Ватутіна,97 код 21841459 судові витрати в сумі 103 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення  постанови у повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу - з  дня  складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви  про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови підписано  23.03.2007р.

Суддя                                                                      О.С.Палей

Надр. 3 прим.

1- до справи

2- позивачу

3- відповідачу