Рішення

від 05.10.2015 по справі 904/7002/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.10.15р. Справа № 904/7002/15

За позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Агроветпослуги", м. Дніпропетровськ

про стягнення 20 327,75 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: Іщенко Ю.С., довіреність № 2007 від 04.11.2014 року, представник;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Міське комунальне підприємство «Дніпропетровські міські теплові мережі» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Агроветпослуги» та з урахуванням заяви від 18.09.2015 року про зменшення позовних вимог просить стягнути на свою користь заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 13 311,99 грн., пеню у сумі 2270,00 грн., 3% річних у сумі 285,85 грн., інфляційні втрати у сумі 4459,91 грн.

Судовий збір у сумі 1 827,00 грн. позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем умов договору № 070203 від 08.11.2012 року про постачання теплової енергії у частині своєчасних розрахунків за надані послуги за період з 01.10.2013 року по 01.04.2015 року, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 13 311,99 грн., на яку позивач нарахував пеню у сумі 2270,00 грн., 3% річних у сумі 285,85 грн., інфляційні втрати у сумі 4459,91 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав.

Відповідач відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, своїх повноважних представників у судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог статті 64 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою, а у разі ненадання такої інформації - за адресою їх місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження вручена їм належним чином.

Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України, викладених в Інформаційному листі № 01-8/482 від 13.08.2008 року, до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Направлена господарським судом на адресу відповідача кореспонденція, а саме ухвала про порушення провадження у справі повернулася з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 74 - 77 том 1).

За змістом підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 (із змін. і доп.) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Із Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що станом на 07.08.2015 року відомості щодо припинення діяльності відповідача відсутні, зазначена у ньому адреса місцезнаходження співпадає з адресою, на яку й направлялась позовна заява з додатками та ухвали суду про розгляд справи (а.с. 70 - 72 том 1).

За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розгляд справи призначався на 31.08.2015 року, 23.09.2015 року, 05.10.2015 року.

У судовому засіданні 05.10.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

08.11.2012 року між Міським комунальним підприємством «Дніпропетровські міські теплові мережі» (далі - Позивач, Енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою організацією Виробничо-комерційною фірмою «Агроветпослуги» (далі - Відповідач, Споживач) укладено договір № 070203 про постачання теплової енергії (далі - Договір).

Предметом договору є постачання споживачеві теплової енергії за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (пункт 1.1. договору).

Відповідно до пункту 2.1. договору теплова енергія постачається споживачеві у вигляді гарячої води на такі потреби:

опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (175 діб);

гаряче водопостачання - протягом 350 діб;

технологічні потреби - відповідно з виробничою програмою;

кондиціювання повітря - за необхідністю.

За пунктом 2.2. договору рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається виконавчим органом відповідної місцевої ради, виходячи з кліматичних умов.

Згідно з Додатком № 1 до договору постачання теплової енергії споживачеві здійснюється за адресою: вул. Калініна, буд. 42.

Відповідно до пункту 5.2. договору облік споживання теплової енергії здійснюється за показниками приладів обліку, встановлених на вводах, розрахунковим способом.

Пунктом 7.1. договору сторони також передбачили, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться у грошовій формі відповідно до тарифів або за згодою сторін будь-яким іншим способом, не забороненим чинним законодавством України

Пунктом 7.2. встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць за результатами якого підписується акт (у 2-х примірниках) на відпуск-отримання теплової енергії за встановленою формою (Додаток № 4).

За пунктом 7.3. договору споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у Додатку № 1 до цього договору по власним платіжним дорученням із зазначенням періоду, за який він сплачується.

Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем протягом 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити його споживачеві не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 07.11.2015 року (пункт 11.1. договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (пункт 11.4. договору).

На виконання умов договору позивач за період з жовтня 2013 року по квітень 2015 року поставив на адресу відповідача теплову енергію на загальну суму 24 501,46 грн., що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт, підписаними представниками постачальника та споживача, а саме: за жовтень 2013 року на суму 962,57 грн.; за листопад 2013 року на суму 1 329,89 грн.; за грудень 2013 року на суму 2 007,14 грн.; за січень 2014 року на суму 2011,58 грн.; за лютий 2014 року на суму 1750,34 грн.; за березень 2014 року на суму 1028,12 грн.; за квітень 2014 року на суму 362,83 грн.; за жовтень 2014 року на суму 485,83 грн.; за листопад 2014 року на суму 2037,00 грн.; за грудень 2014 року на суму 2946,37 грн.; за січень 2015 року на суму 3133,21 грн.; за лютий 2015 року на суму 2831,39 грн.; за березень 2015 року на суму 2873,40 грн.; за квітень 2015 року на суму 741,79 грн. (а.с. 44 - 51 том 1).

Відповідачеві для оплати позивач виставив наступні рахунки: за жовтень 2013 року на суму 962,57 грн.; за листопад 2013 року на суму 1 329,89 грн.; за грудень 2013 року на суму 2 007,14 грн.; за січень 2014 року на суму 2011,58 грн.; за лютий 2014 року на суму 1750,34 грн.; за березень 2014 року на суму 1028,12 грн.; за квітень 2014 року на суму 362,83 грн.; за жовтень 2014 року на суму 485,83 грн.; за листопад 2014 року на суму 2037,00 грн.; за грудень 2014 року на суму 2946,37 грн.; за січень 2015 року на суму 3133,21 грн.; за лютий 2015 року на суму 2831,39 грн.; за березень 2015 року на суму 2873,40 грн.; за квітень 2015 року на суму 741,79 грн. (а.с. 23 - 36 том 1)

Відповідно до складених позивачем реєстрів рахунків і актів прийому-передачі виконаних робіт, відповідачем були отримані вказані рахунки (а.с. 55 - 68 том 1), у зв'язку з чим відповідно до умов пyнкту 7.4. договору відповідач повинен був оплатити отримані рахунки у наступні строки:

за жовтень 2013 року на суму 962,57 грн. - до 14.11.2013 року;

за листопад 2013 року на суму 1 329,89 грн. - до 12.12.2013 року;

за грудень 2013 року на суму 2 007,14 грн. - до 16.01.2014 року;

за січень 2014 року на суму 2 011,58 грн. - до 18.02.2014 року;

за лютий 2014 року на суму 1 750,34 грн. - до 18.03.2014 року;

за березень 2014 року на суму 1 028,12 грн. - до 15.04.2014 року;

за квітень 2014 року на суму 362,83 грн. - до 14.05.2014 року;

за жовтень 2014 року на суму 485,83 грн. - до 12.11.2014 року;

за листопад 2014 року на суму 2 037,00 грн. - до 16.12.2014 року;

за грудень 2014 року на суму 2 946,37 грн. - до 20.01.2015 року;

за січень 2015 року на суму 3 133,21 грн. - до 11.02.2015 року;

за лютий 2015 року на суму 2 831,39 грн. - до 11.03.2015 року;

за березень 2015 року на суму 2 873,40 грн. - до 14.04.2015 року;

за квітень 2015 року на суму 741,79 грн. - до 13.05.2015 року.

Оплату за спожиту теплову енергію відповідач здійснив частково у сумі 11 189,47 грн., з яких: 962,57 грн. - 14.01.2014 року, 40,45 грн. - 16.02.2014 року, 1000,00 грн - 15.04.2014 року, 1000,00 грн. - 26.05.2014 року, 1449,45 грн. - 04.06.2014 року, 1000,00 грн. - 07.07.2014 року, 1000,00 грн. - 08.07.2014 року, 700,00 грн. - 12.08.2014 року, 2037,00 грн. - 09.12.2014 року, 2000,00 грн. - 10.03.2015 року.

Вказана оплата підтверджується наданими позивачем банківськими виписками (а.с. 93 - 127 том 1).

Несплаченим є залишок грошових коштів за спожиту відповідачем теплову енергію у сумі 13 311,99 грн. (24501,46 - 11189,47 = 13311,99), що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на встановлені обставини справи і відповідно до умов договору строк оплати є таким, що настав, а відтак вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 13 311,99 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 8.2.3. договору у разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію нараховується пеня у розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Заявлена до стягнення позивачем пеня у загальній сумі 2 270,00 грн. розрахована із заборгованості за спожиту теплову енергію:

у жовтні 2014 року на суму 485,83 грн. з 12.11.2014 року по 12.05.2015 року - 101.28 грн.;

у грудні 2014 року на суму 2946,37 грн. з 20.01.2015 року по 12.07.2015 року - 754,75 грн.;

у січні 2015 року на суму 3133,21 грн. з 11.02.2015 року по 12.07.2015 року - 745,01 грн.;

у лютому 2015 року на суму 831,39 грн. з 11.03.2015 року по 12.07.2015 року - 169,47 грн.;

у березні 2015 року на суму 2873,40 грн. з 14.04.2015 року по 12.07.2015 року - 425,11 грн.;

у квітні 2015 року на суму 741,79 грн. за період з 13.05.2015 року по 12.07.2015 року - 74,38 грн.

За наслідками перевірки розрахунку пені підстав для зменшення заявленої до стягнення пені не встановлено.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені до стягнення 3% річних у сумі 285,85 грн. розраховані позивачем із заборгованості на поставлену у жовтні 2013 року - квітні 2015 року теплову енергію на суму 24 501,46 грн. з урахуванням часткової оплати відповідно до банківських виписок на суму 11189,47 грн.

За наслідком перевірки розрахунку порушень не встановлено, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 285,85 грн. підлягають задоволенню повністю.

Заявлені позивачем інфляційні втрати у сумі 4459,91 грн. розраховані позивачем із заборгованості на поставлену у жовтні 2013 року - квітні 2015 року теплову енергію на суму 24 501,46 грн. з урахуванням часткової оплати відповідно до банківських виписок на суму 11189,47 грн.

Відповідно до пункту 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

За змістом пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Зазначене позивачем не враховано.

За результатом перерахунку з урахуванням меж позовних вимог, передбачених статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, інфляційні втрати будуть складати 4455,04 грн., з яких:

за рахунком за жовтень 2013 року на суму 962,57 грн. (з урахуванням оплати: 962,57 грн. 14.01.2014 року): із заборгованості 962,57 грн. за грудень 2013 року з урахуванням індексу інфляції 100,5% - 4,81 грн. ;

за рахунком за листопад 2013 року на суму 1329,89 грн. (з урахуванням оплати: 40,45 грн. - 16.02.2014 року; 1000,00 грн. - 15.04.2014 року; 289,44 грн. - 26.05.2014 грн.):

із заборгованості у сумі 1329,89 грн. за січень - лютий 2014 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 100,8 % - 10,64 грн.;

із заборгованості у сумі 1289,44 грн. за березень 2014 року з урахуванням індексу інфляції 102,2% - 28,37 грн.;

із заборгованості у сумі 289,44 грн. за квітень 2014 року з урахуванням індексу інфляції 103,3% - 9,55 грн.. Усього - 48,56 грн. ;

за рахунком за грудень 2013 року на суму 2007,14 грн. (з урахуванням оплати: 710,56 грн. - 26.05.2014 року; 1296,58 грн. - 04.06.2014 року) із заборгованості у сумі 2007,14 грн. за лютий - травень 2014 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 110,2% - 204,73 грн. ;

за рахунком за січень 2014 року на суму 2011,58 грн. (з урахуванням оплати: 152,87 грн. - 04.06.2014 року; 1000,0 грн. - 07.07.2014 року; 858,71 грн. - 08.07.2014 року):

із заборгованості у сумі 2011,58 грн. за березень - травень 2014 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 109,6% - 193,11 грн.;

із заборгованості у сумі 1858,71 грн. за червень 2014 року з урахуванням індексу інфляції 101,0% - 18,59 грн. Усього - 211,70 грн., однак з урахуванням меж позовних вимог стягненню з відповідача підлягає розрахована позивачем сума - 211,39 грн. ;

за рахунком за лютий 2014 року на суму 1750,34 грн. (з урахуванням оплати: 141,29 грн. - 08.07.2014 року; 700,00 грн. - 12.08.2014 року):

із заборгованості у сумі 1750,34 грн. за квітень - червень 2014 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 108,3% - 145,28 грн.,

із заборгованості у сумі 1609,05 грн. за липень 2014 року з урахуванням індексу інфляції 100,4% - 6,44 грн.;

із заборгованості 909,05 грн. за серпень 2014 - червень 2015 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 156,9% - 517,25 грн. Усього - 668,97 грн., однак з урахуванням меж позовних вимог стягненню з відповідача підлягає розрахована позивачем сума - 662,86 грн. ;

за рахунком за березень 2014 року на суму 1028,12 грн. із заборгованості на суму 1028 грн. за травень 2014 року - червень 2015 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 165,1% - 669,31 грн. ;

за рахунком за квітень 2014 року на суму 362,83 грн. із заборгованості на суму 362,83 грн. за червень 2014 року - червень 2015 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 159,1% - 214,43 грн., однак урахуванням меж позовних вимог стягненню з відповідача підлягає розрахована позивачем сума - 214,28 грн.

за рахунком за жовтень 2014 року на суму 485,83 грн. із заборгованості на суму 485,83 грн. за грудень 2014 - червень 2015 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 144,9% - 218,14 грн. ;

за рахунком за грудень 2014 року на суму 2946,37 грн. із заборгованості 2946,37 грн. за лютий - червень 2015 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 136,5% - 1074,73 грн. ;

за рахунком за січень 2015 року на суму 3133,21 грн. із заборгованості 3133,21 грн. за березень - червень 2015 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 129,6% - 927,43 грн. ;

за рахунком за лютий 2015 року на суму 2831,39 грн. (з урахуванням оплати: 2000,0 грн. - 10.03.2015 року) із заборгованості 831,39 грн. за квітень - червень 2015 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 117,0% - 141,34 грн., однак урахуванням меж позовних вимог стягненню з відповідача підлягає розрахована позивачем сума - 141,12 грн. ;

за рахунком за березень 2015 року на суму 2873,40 грн. із заборгованості 2873,40 грн. за травень - червень 2015 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 102,6% - 74,71 грн. ;

за рахунком за квітень 2015 року на суму 741,79 грн. із заборгованості 741,79 грн. за червень 2015 року з урахуванням індексу інфляції 100,4% - 2,97 грн.

За викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково у загальній сумі 20322,88 грн., з яких: 13 311,99 грн. - сума основного боргу, 285,85 грн. - 3% річних; 2 270,00 грн. - пеня, 4455,04 грн. - інфляційні втрати.

Відповідно до частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 1826,56 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 78, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Агроветпослуги» (49041, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-3, буд. 47, корпус 1, кв. 28, ідентифікаційний код 23071818) на користь Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» (49044, м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, буд. 37, ідентифікаційний код 32082770) основний борг у сумі 13311,99 грн., 3% річних у сумі 285,85 грн., пеню у сумі 2270,00 грн., інфляційні втрати у сумі 4455,04 грн., судовий збір у сумі 1826,56 грн.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.10.2015 року.

Суддя І.І. Колісник