Рішення

від 15.10.2015 по справі 904/6838/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.10.15р. Справа № 904/6838/15 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства матеріально-технічного постачання "Промснаб", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Новомосковський трубний завод", м. Новомосковськ Дніпропетровської області

про стягнення 97 015 грн. 02 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Фуркаленко Є.Л., дов. №1504-15 від 15.04.15р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство матеріально-технічного постачання "Промснаб" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" заборгованість в розмірі 97 015 грн. 02 коп., з яких: 51 186 грн. 90 коп. - основний борг, 39 504 грн. 23 коп. - інфляційні втрати, 2 980 грн. 04 коп. - 3% річних, 3 343 грн. 85 коп. - пеня, відповідно до умов договору поставки від 17.01.2013р. № 33/13в редакції додаткових угод.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.

Відповідач явку свого повноважного представника в призначені судові засідання не забезпечив та не надав витребувані судом документи у повному обсязі.

25.09.2015р. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та зазначив, що позивачем документально не доведена заборгованість в розмірі 1 378 грн. 80 коп. за поставкою № РН-0000659 від 26.06.2013р. Водночас, посилаючись на норми ст. 258 ЦК України, згідно яких спеціальна позовна давність для стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлюється тривалістю один рік, просив суд відмовити в позовних вимогах в частині стягнення пені, у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

встановив:

17.01.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю підприємством матеріально-технічного постачання "Промснаб" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" (покупець) укладений договір поставки № 33/13 (надалі - Договір), у відповідності до умов, викладених в розділах якого, постачальник зобов'язується здійснити поставку інструмента українського та імпортного виробництва, а покупець прийняти та оплатити товар. Асортимент, кількість та ціна товару зазначаються в Специфікації, оформленої у вигляді Додатку №1 до цього Договору, що є невід'ємною його частиною (п.1.1 Договору).

Згідно із п. 11.1 Договору даний Договір вступає в силу від дати підписання його повноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2013р. У випадку невиконання сторонами всіх своїх зобов'язань по даному Договору у повному обсязі у визначений строк дія Договору продовжується до повного виконання зобов'язань.

Відповідно до 5.1 Договору покупець здійснює розрахунок за товар, що поставляється за даним Договором, шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок покупця. Валюта платежу - українська гривня.

За умовами п. 5.3 Договору строк оплати - протягом 45 календарних днів від дати поставки узгодженої партії товару на підставі рахунку, пред'явленого постачальником до сплати.

Під час дії Договору сторони укладали додаткові угоди, яким визначали асортимент, кількість, ціну товару та строк його поставки, а також узгодили, що розрахунок за поставлений за визначений додатковими угодами товар покупець здійснює протягом 80 календарних днів від дати поставки (додаткові угоди від 04.03.2013р., 25.03.2013р., 15.04.2013р., 27.05.2013р., 18.06.2013р.)

На виконання умов Договору та Додаткових угод до нього позивач поставив відповідачу товар належної якості та в узгодженій кількості на загальну суму 51 186 грн. 90 коп., який був прийнятий відповідачем, що підтверджується видатковими накладними:

- № РН-0000241 від 15.03.2013р. на суму 9 281 грн. 40 коп.;

- № РН-0000429 від 22.04.2013р. на суму 7 423 грн. 68 коп.;

- № РН-0000556 від 28.05.2013р на суму 12 098 грн. 40 коп.;

- № РН-0000658 від 26.06.2013р. на суму 21 004 грн. 62 коп.;

- № РН-0000659 від 26.06.2013р. на суму 1 378 грн. 80 коп., які наявні в матеріалах справи.

Відповідач в порушення приписів п. 5.1 Договору та умов зазначених додаткових угод свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті не здійснив, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 51 186 грн. 90 коп.

В порядку досудового врегулювання спору позивач 08.07.2014р. направив на адресу відповідача претензією № 07/07-03, вимагаючи сплатити заборгованість за поставлений товар в сумі 51 529 грн. 26 коп., яка отримана відповідачем 10.07.2014р., але залишена без відповіді та задоволення (а.с. 11-12).

Відповідно до п. 9.3 Договору за порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно розрахунку позивача загальна сума нарахованої пені за період з 04.06.2013р. по 05.03.2014р. складає 3 343 грн. 85 коп. за кожною видатковою накладною окремо.

Із посиланням на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 2 980 грн. 04 коп. за загальний період з 04.06.2013р. по 15.07.2015р. та інфляційне збільшення в розмірі 39 504 грн. 23 коп. за період з липня 2013р. по червень 2015р.

Заборгованість відповідача підтверджується: Договором з додатками та додатковими угодами до нього, копіями видаткових накладних та довіреностей на отримання товару, обґрунтованим розрахунком суми позову тощо.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору поставки, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ч. 1 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

З урахуванням умов п. 4.1 Договору та Специфікацій, строк оплати поставленого позивачем товару є таким, що настав:

- за видатковою накладною № РН-0000241 від 15.03.2013р. - 03.06.2013р.;

- за видатковою накладною № РН-0000429 від 22.04.2013р. - 11.07.2013р.;

- за видатковою накладною № РН-0000556 від 28.05.2013р. - 16.08.2013р.;

- за видатковою накладною № РН-0000658 від 26.06.2013р. - 14.09.2013р.;

- за видатковою накладною № РН-0000659 від 26.06.2013р. - 14.09.2013р.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно роз'яснень Вищого господарського суду України, сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Відповідно до п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.13р. № 14, з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що розрахунок інфляційних втрат відповідає вимогам чинного законодавства.

Водночас, згідно здійсненого господарським судом перерахунку, з урахуванням строку виникнення грошового зобов'язання у відповідача (зокрема за спірними видатковими накладними від 26.06.2013р.) та меж нарахування, визначених в розрахунку позивача протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, розмір 3% річних становить 2 961 грн. 65 коп., у зв'язку із чим в решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Одночасно, господарський суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача нарахованої позивачем пені в сумі 3 343 грн. 85 коп. за загальний період з 04.06.2013р. по 05.03.2014р., виходячи з наступного.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За наведених обставин, з урахуванням матеріалів справи та заяви відповідача про застосування позовної давності, оскільки позивачем зазначений строк порушено, суд вважає нарахування пені за договором № 33/13 безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, визначені Договором майново-господарські зобов'язання перед позивачем з оплати поставленого на його замовлення товару, чим порушив умови укладеного із позивачем Договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача 51 186 грн. 90 коп. основного боргу, 39 504 грн. 23 коп. інфляційних втрат, 2 961 грн. 65 коп. 3% річних - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В решті позовних вимог слід відмовити.

Заперечення відповідача в частині недоведеності позовних вимог про стягнення заборгованості за поставкою № РН-0000659 від 26.06.2013р. на суму 1 378 грн. 80 коп. судом відхиляються, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Сучкова, буд. 115, код ЄДРПОУ 05393139) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства матеріально-технічного постачання "Промснаб" (49130, м. Дніпропетровськ, вул. Усенка, буд. 7, кв. 27, код ЄДРПОУ 31371255) 51 186 грн. 90 коп . (п'ятдесят одну тисячу сто вісімдесят шість грн. 90 коп.) основного боргу, 39 504 грн. 23 коп. (тридцять дев'ять тисяч п'ятсот чотири грн. 23 коп.) інфляційних втрат, 2 961 грн. 65 коп . (дві тисячі дев'ятсот шістдесят одну грн. 65 коп.) 3% річних, 1 763 грн. 68 коп. (одну тисячу сімсот шістдесят три грн. 68 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено - 13.10.15р.