Рішення

від 16.10.2015 по справі 904/885/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.10.15р. Справа № 904/885/15 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Пак", м. Новомосковськ Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрохліб № 8", м. Дніпропетровськ

про стягнення 729 668 грн. 07 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Паритет Пак" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрохліб № 8" заборгованість в розмірі 729 668 грн. 07 коп., з яких: 657 631 грн. 26 коп. - сума основного боргу, 39 402 грн. 16 коп. - пені, 29 153 грн. 48 коп. - 20% річних, 3 481 грн. 17 коп. - інфляційні втрати, відповідно до умов договору поставки № 529 від 01.08.2014р.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.

Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов зазначив, що директору ТОВ "Дніпрохліб № 8" ні статутом товариства, ні загальними зборами учасників повноваження на укладання спірного договору не надавалися. Крім того, вказує, що позовні вимоги не підтверджені належними доказами, а додані до позовної заяви документи не є належними доказами отримання відповідачем спірного товару. Так, в рахунках-фактурах зазначено, що виставлений рахунок дійсний протягом трьох календарних днів; в довіреностях на отримання ТМЦ зазначена більша кількість товару, але поставлено за видатковими накладними менша кількість, яку повинно було отримати за довіреностями, та не співпадає назва товару; на деяких видаткових накладних міститься підпис особи, яка отримала товар, однак цей підпис не співпадає з тим, що міститься у відповідної довіреності; на деяких видаткових накладних відсутнє посилання за якою довіреністю особа отримала товар; у видаткових накладних № РН-0001240 від 01.08.2014р., № РН-0001266 від 06.08.2014р., № РН-0001306 від 12.08.2014р., № РН-0001326 від 15.08.2014р., № РН-0001352 від 20.08.2014р., № РН-0001379 від 22.08.2014р., № РН-0001403 від 28.08.2014р., № РН-0001410 від 29.08.2014р., № РН-0001411 від 29.08.2014р., № РН-0001488 від 12.09.2014р., № РН-0001503 від 16.09.2014р. взагалі не зрозуміло, якому підприємству позивачем було поставлено товар, отже відповідні видаткові накладні не можуть бути належним доказами отримання відповідачем зазначеного в них товару. Просив в позові відмовити.

Ухвалою господарського суду від 24.04.2015р. за ініціативою суду провадження у справі зупинене, у зв'язку із призначенням судової експертизи, та справу направлено до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

07.09.2015р. справу повернуто на адресу господарського суду із висновком комісійної судово-економічної експертизи № 2190/2191-15 від 12.08.2015р.

Ухвалою господарського суду від 23.09.2015р. провадження у справі поновлено та призначений її розгляд на 08.10.2015р.

В судове засідання представники сторін не з'явилися.

Враховуючи закінчення встановленого законом строку розгляду справи; повідомлення судом належним чином сторін про час та місце судового засідання у справі; достатність матеріалів справи для винесення рішення у справі, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, господарський суд,

встановив:

01.08.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Паритет Пак" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Дніпрохліб №8" (покупець) укладено договір поставки № 529, відповідно до умов якого, постачальник за цим договором зобов'язується на підставі заявок поставити і передати у власність покупця партію поліпропіленової продукції в номенклатурі, асортименті, кількості, у строки та за цінами, вказаними у видаткових накладних, рахунках-фактурах або специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору, а покупець зобов'язується приймати товар і оплачувати його на умовах цього Договору (п. п.1.1, 1.2 Договору).

Відповідно до п. 10.1 Договору, договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2015р. Після закінчення терміну дії договору, його умови залишаються дійсними стосовно всіх партій товару, який поставлений у строк його дії. Також сторони не звільняються від зобов'язань щодо врегулювання розрахунків за поставлений товар, зобов'язань по заміні товару, щодо якого своєчасно пред'явлені рекламації

Згідно п. 2.1 Договору, ціна товару являється договірною, визначається в національній валюті України і складає еквівалент суми у доларах США за курсом НБУ на дату підписання сторонами видаткової накладної; вказується у видаткових накладних, рахунку-фактурі чи специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Загальна сума цього договору, у момент його підписання, визначенням не підлягає, а буде дорівнювати сумам всіх партій товару, зазначених у видаткових накладних постачальника разом із можливими коригуваннями (п. 2.5 Договору).

За умовами п. 3.1 Договору, розрахунки за кожну партію товару покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з моменту передачі товару у власність покупця. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Моментом фактичної передачі партії товару вважається дата, зазначена у видатковій накладній постачальника. (п. 3.2 Договору).

На виконання умов Договору, у період з 01.08.2014р. по 22.12.2014р. позивач поставив відповідачу товар належної якості та в узгодженій кількості на загальну суму 1 140 580 грн. 11 коп., який був прийнятий відповідачем, що підтверджується відповідними рахунками-фактурами та видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи ( т.1 а.с. 95-208).

Відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань поставлений позивачем товар оплатив частково на суму 482 948 грн. 82 коп., з яких 264 849 грн. 97 коп. - часткова оплата вартості поставленого товару відповідачем, 218 098 грн. 85. - переплата по договору про переведення боргу № 1 від 15.08.2014р., у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 657 631 грн. 29 коп.

За умовами п. 6.2 Договору у разі порушення термінів оплати товару покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період несплати від суми заборгованості за кожен день прострочки. Пеня нараховується за весь період прострочення виконання зобов'язання.

У пункті 6.6 Договору сторони узгодили, що у разі прострочення покупцем сплати більше ніж на 3 календарних дня, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику проценти за користування чужими коштами у розмірі 20% річних від вартості неоплаченого в строк товару (партії товару) з дня настання терміну оплати товару (партії товару) до дня його фактичної оплати. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання не припиняється через шість місяців і нараховується за весь період прострочення виконання зобов'язання.

Згідно розрахунку позивача загальна сума нарахованої пені за період з 06.09.2014р. по 27.01.2015р. складає 39 402 грн. 16 коп., 20% річних - 29 153 грн. 48 коп. за вказаний період.

Із посиланням на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 3 481 грн. 17 коп. за період з жовтня по листопад 2014р.

Заборгованість відповідача підтверджується: Договором з додатками, копіями розхідних накладних, обґрунтованим розрахунком суми позову тощо.

На час розгляду справи доказів сплати заборгованості відповідачем сторонами не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору поставки, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно із п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.13р. № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

На виконання ухвали господарського суду від 24.04.2015р. експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз проведена комісійна судово-економічна експертиза на предмет підтвердження кількості поставленого позивачем товару у період з серпня по грудень 2014р. за спірним Договором та розміру заборгованості відповідача за даними поставками, а також правильності нарахування позивачем пені, 20% річних та інфляційних втрат.

Згідно висновку експерта № 2190/2191-15 від 12.08.2015р. (т. 3, а.с. 154-175) за даними дослідження документально підтверджується поставка товарно-матеріальних цінностей на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрохліб № 8» на підставі первинних документів видаткових накладних за договором поставки № 529 від 01.08.2014р. у період з серпня по грудень 2014 на суму 1 140 580 грн. 11 коп. Експертами встановлена заборгованість ТОВ «Дніпрохліб № 8» за договором поставки № 529 від 01.08.2014р. станом на 30.06.2015р. в розмірі - 875 730 грн. 14 коп. При цьому з урахуванням переплати по договору про переведення боргу №1 від 15.08.2014р. на суму 218 098 грн. 85 коп., заборгованість складає 657 631 грн. 29 коп. За даними дослідження в об'ємі наданих документів підтверджується сума пені, розрахованої ТОВ „Паритет Пак" - 39 402 грн. 17 коп.; сума 20% річних - 29 153 грн. 48 коп., сума втрат від інфляції - 3 444 грн. 65 коп.

Господарський суд, перевіривши обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи, вважає що розмір заборгованості відповідача за спірним Договором в сумі 657 631 грн. 26 коп. - обґрунтований та підтверджений належними доказами.

Перевіривши розрахунок нарахованих позивачем пені, 20 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням експертного висновку, судом встановлено, що сума пені за період з 06.09.2014р. по 27.01.2015р. складає 39 402 грн. 17 коп., 20% річних за вказаний період - 29 153 грн. 48 коп., сума втрат від інфляції за період з жовтня по листопад 2014р. - 3 444 грн. 65 коп. В решті позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат слід відмовити.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, визначені Договором майново-господарські зобов'язання перед позивачем з оплати поставленого на його замовлення товару, чим порушив умови укладеного із позивачем Договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача 657 631 грн. 26 коп. основного боргу, 39 402 грн. 16 коп. пені, 29 153 грн. 48 коп. 20% річних, 3 444 грн. 65 коп. інфляційних втрат - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В решті позову слід відмовити.

Заперечення відповідача судом відхиляються, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрохліб № 8" (49107, м. Дніпропетровськ, вул. Шинна, б. 18, код ЄДРПОУ 39158369) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Пак" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Радянська, б. 50, код ЄДРПОУ 32952480) 657 631 грн. 26 коп. (шістсот п'ятдесят сім тисяч шістсот тридцять одну грн. 26 коп.) основного боргу, 39 402 грн. 16 коп. (тридцять дев'ять тисяч чотириста дві грн. 16 коп.) пені, 29 153 грн. 48 коп. (двадцять дев'ять тисяч сто п'ятдесят три грн. 48 коп.) 20% річних, 3 444 грн. 65 коп. (три тисячі чотириста сорок чотири грн. 65 коп.) інфляційних втрат, 14 592 грн. 63 коп. (чотирнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто дві грн. 63 коп.) витрат по сплаті судового збору, 15 522 грн. 42 коп. (п'ятнадцять тисяч п'ятсот двадцять дві грн.. 42 коп.) витрат по оплаті судової експертизи.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудь Повне рішення складено -13.10.15р.