Рішення

від 06.10.2015 по справі 910/22849/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2015Справа №910/22849/15 За позовом публічного акціонерного товариства «Енергобанк»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Феміда-Інвест»

про стягнення 59 468 122 грн 04 коп.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача - Котенко Р.В. (довіреність № 09/05-194 від 21.07.2015);

від відповідача - не з'явився.

встановив :

31.08.2015 позивач - публічне акціонерне товариство «Енергобанк» звернулося до господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Феміда-Інвест» про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № КЛЮВ-004490-2612 від 25.09.2014 в загальному розмірі 59 468 122,04 грн, з яких: 50 000 000,00 грн - заборгованість за кредитом, 8 153 424,65 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 1 314 697,39 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів за кредитом.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № КЛЮВ-004490-2612 від 25.09.2014 про надання кредитної лінії в частині своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.09.2015 порушено провадження у справі № 910/22849/15 та призначено до розгляду на 06.10.2015.

Представник позивача з'явився в судове засідання 06.10.2015, надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача в судове засідання 06.10.2015 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, відзив на позовну заяву не надав.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців. У відповідності з положеннями п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ч.2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Статтею 3 вказаного нормативно-правового акту передбачено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

У статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, з огляду на наведене вище, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою від 01.09.2015 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справи за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

25.09.2014 між публічним акціонерним товариством «Енергобанк» (далі - банк, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Феміда-Інвест» (далі - позичальник, відповідач) було укладено договір № КЛЮВ-004490-2612 про надання кредитної лінії (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (кредит).

Кредит надається у вигляді відкличної відновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 50 000 000 грн.

Надання кредитних коштів в межах загального ліміту кредитування здійснюється окремими траншами. Надання першого траншу в сумі 12 500 000 грн. здійснюється на підставі клопотання позичальника згідно з п. 3.1 цього договору. Подальше надання траншів відбувається за умови прийняття окремих рішень банком та підписання додаткових договорів до цього договору із зазначенням суми траншу, строку повернення та процентної ставки (п.1.2 договору).

У п.1.3 договору сторонами погоджено строк користування кредитом до 24.09.2015 включно.

Пунктом 1.4 договору передбачено процентну ставку за користування кредитною лінією на рівні 24% річних.

Кредит надається позичальнику для поповнення обігових коштів (п. 1.5 договору).

За умовами п.3.1 договору видача кредиту здійснюється у безготівковій формі на підставі заяви позичальника шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника в ПАТ «Енергобанк».

Днем надання кредиту вважається день перерахування грошових коштів на відповідний рахунок позичальника (п.3.4 договору).

Згідно з п. 3.5 договору банк нараховує проценти, виходячи із розрахунку встановленої у цьому договорі процентної ставки і фактичного залишку заборгованості не рідше одного разу на місяць, а позичальник сплачує проценти щомісячно до 5 числа (включно) наступного за звітним місяця, при цьому датою сплати процентів вважається дата зарахування сплаченої суми на рахунок Банку. Проценти, нараховані за останній період користування кредитом (траншем), сплачуються одночасно з погашенням кредиту (траншу).

Відповідно до п. 3.6 договору погашення кредиту здійснюється на рахунок № 37397911 в ПАТ «Енергобанк», відповідно до графіку зменшення ліміту кредитування.

Додатком № 1 до кредитного договору встановлено графік зменшення ліміту кредитування, відповідно до якого у період з 25.09.2014 по 24.09.2015 граничний ліміт кредитування складає 50 000 000,00 грн.

Згідно з п. 5.2.3 договору Банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення заборгованості.

Відповідно до п. 8.2 договору Банк має право вимагати від відповідача дострокового повернення заборгованості в повному обсязі у випадках прострочення сплати чергового платежу та процентів за користування кредитом, а також у разі невиконання позичальником будь-яких умов кредитного договору.

Позичальник у п. 6.2.1 договору зобов'язався здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати нараховані проценти, використати кредит за цільовим призначенням та виконувати всі зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором.

За умовами п. 9.1 договору за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісій банк нараховує позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Договір набирає чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за ним (п. 11.1 договору).

Виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Феміда-Інвест» своїх зобов'язань за договором, в редакції додаткового договору № 2 від 29.10.2014 до договору, було забезпечено заставою акцій простих іменних ПАТ «Гранітна індустрія України» в кількості 3 000 000 штук, які належать майновому поручителю товариству з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Артеміда» на праві власності; заставою акцій простих іменних ПАТ «ЕкспоНафтаПродукт» в кількості 219 780 штук, які належать майновому поручителю приватному акціонерному товариству «Бурова компанія Голден Деррік» на праві власності; заставою інвестиційних сертифікатів ЗНПВІФ «Даліз-Класік» ТОВ «КУА АПФ «Даліз-Фінанс» у кількості 17 153 штуки, які належать позичальнику на праві власності.

24.10.2014 сторонами було укладено додатковий договір №1 до договору, в якому сторонами погоджено надання наступного траншу в сумі 37 500 000,00 грн. зі строком користування до 24.09.2015 під 24% річних.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору № КЛЮВ-004490-2612 від 25.09.2014 публічним акціонерним товариством «Енергобанк» було перераховано на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Феміда-Інвест» кредитні кошти на загальну суму 50 000 000,00 грн., окремими кредитними траншами: 25.09.2014 перераховано 12 500 000,00 грн., а 24.10.2014 - 37 500 000,00 грн.

Обставини щодо надання позивачем відповідачу кредитних коштів на виконання умов вказаного договору підтверджуються наявними в матеріалах справи банківськими виписками з рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Феміда-Інвест».

На виконання умови п. 8.2 договору 18.06.2015 відповідачу було надіслано вимогу № 1958/5 від 11.06.2015 про дострокове повернення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі, втім кредитна заборгованість залишалася несплаченою.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спір між сторонами виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № КЛЮВ-004490-2612 від 25.09.2014 про надання кредитної лінії в частині своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є кредитним договором, який підпадає під правове регулювання норм статей 1054-10571 Цивільного кодексу України, а в частині, що не суперечить вказаним нормам та умовам договору, регулюється ст.1046-1053 Цивільного кодексу України.

В силу норм ч. 2 ст. 1069 Цивільного кодексу України права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Обставини щодо надання позивачем відповідачу кредитних коштів на виконання умов вказаного договору підтверджуються наявними в матеріалах справи банківськими виписками з рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Феміда-Інвест».

Одночасно, доказів погашення спірної заборгованості за рахунок звернення стягнення на предмети застави матеріали справи також не містять.

За таких обставин, приймаючи до уваги всі фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Енергобанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Феміда-Інвест» про стягнення заборгованості з повернення кредитних коштів в сумі 50 000 000 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що процентна ставка за користування кредитом становить 24% річних.

Банк нараховує проценти виходячи з фактичного залишку заборгованості не рідше одного разу на місяць, а позичальник сплачує проценти щомісячно до 5 числа (включно) наступного за звітним місяця, при цьому, датою сплати процентів вважається дата зарахування сплаченої суми на рахунок банку.

Як вбачається з матеріалів справи, за користування кредитними коштами, наданими в межах договору, позивачем за весь період дії спірного правочину нараховувались проценти.

Зокрема, з наведеного публічним акціонерним товариством «Енергобанк» розрахунку вбачається, що за користування траншем в сумі 12 500 000,00 грн. за період з 25.09.2014 по 01.08.2015 нараховано проценти на загальну суму 2 589 041,09 грн., сплачено 550 684,93 грн, заборгованість складає - 2 038 356,16 грн., за користування траншем в сумі 37 500 000,00 грн. за період з 24.10.2014 по 01.08.2015 нараховано проценти в сумі 7 052 054,79 грн, сплачено 936 986,30 грн, заборгованість складає - 6 115 068,49 грн.

Отже, в результаті порушення позичальником умов кредитного договору щодо строків та обсягів сплати процентів за користування кредитною лінією, у останнього утворилась заборгованість за процентами в сумі 8 153 424,65 грн.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Енергобанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Феміда-Інвест» про стягнення процентів за користування кредитними коштами підлягають задоволенню у заявленому до стягнення розмірі.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд також дійшов висновку щодо задоволення вимог позивача про стягнення пені за несвоєчасну сплату процентів за кредитом у розмірі 1 314 697,39 грн, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Разом з тим, згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.3 вказаного нормативно-правового акту).

За умовами п. 9.1 договору за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків внесення процентів за користування кредитною лінією банк нараховує позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення від суми простроченого платежу.

З огляду на порушення строків сплати процентів за користування кредитною лінією публічним акціонерним товариством «Енергобанк» було нараховано неустойку за період з 27.01.2015 по 05.08.2015 на загальну суму 1 314 697,39 грн.

Після здійснення перевірки наведеного заявником розрахунку судом встановлено, що останній є обґрунтованим, а позовні вимоги в цій частині правомірними та такими, що підлягають задоволенню у заявленому до стягнення розмірі.

З огляду на вищевказане, приймаючи до уваги всі фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову публічного акціонерного товариства «Енергобанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Феміда-Інвест» про стягнення заборгованості з повернення кредитних коштів в сумі 50 000 000,00 грн., процентів за користування кредитними коштами в розмірі 8 153 424,65 грн. та пені за порушення строків сплати процентів в розмірі 1 314 697,39 грн.

У відповідності до п. 4.5 Постанови №7 від 21.02.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход Державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору.

Згідно із ст. ст. 1, 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Статтею 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» мінімальна заробітна плата з 01.01.2015 становить 1 218 грн.

За приписами ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на час подання позовної заяви до суду (31.08.2015), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1 827 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (73 080 грн.). З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати (1 218 грн.).

Отже, при зверненні до суду з позовом про стягнення 59 468 122 грн 04 коп. до Державного бюджету України позивачем повинно було бути внесено судовий збір в сумі 73 080 грн.

Однак, враховуючи, що позов було подано уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яка у відповідності до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на час подання позовної заяви до суду (31.08.2015), звільнена від сплати судового збору, з огляду на задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що судовий збір в сумі 73 080,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Феміда-Інвест» (02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, буд. 1/2, офіс 141, код 38266029) на користь публічного акціонерного товариства «Енергобанк» (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 56, код 19357762) заборгованість з повернення кредитних коштів в сумі 50 000 000 (п'ятдесят мільйонів) грн. 00 коп., проценти за користування кредитними коштами в розмірі 8 153 424 (вісім мільйонів сто п'ятдесят три тисячі чотириста двадцять чотири) грн. 65 коп., пеню за порушення строків сплати процентів в розмірі 1 314 697 (один мільйон триста чотирнадцять тисяч шістсот дев'яносто сім) грн. 39 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Феміда-Інвест» (02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, буд. 1/2, офіс 141, код 38266029) на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 12.10.2015.

Суддя В.О. Демидов