Рішення

від 29.09.2015 по справі 911/3361/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2015 р. Справа № 911/3361/15

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДМАКС»,

04073, м. Київ, Оболонський район, вул. Фрунзе, 160, літера «А»

03150, м. Київ, вул. В. Васильківська, 143/2, «Філія № 1 ТОВ «БУДМАКС» у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю «РДБ-ГРУП»,

08130, Київська область, Києво-Святошинький район, с. Чайки, вул. Валентина Чайки, 16

про стягнення 34004,62 грн.

за участю представників:

позивача - Печора В.О. (довіреність від 08.05.2015 № 35);

відповідача - Петрик М.М. (довіреність від 01.09.2015, б/н)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДМАКС» (далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РДБ-ГРУП» (далі-відповідач) про стягнення 34004,62 грн., з яких: 28577,11 грн. основного боргу, 4558,58 грн. пені, 227,93 грн. 3 % річних та 641,00 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки від 03.07.2014 № 56.

Ухвалою суду від 06.08.2015 порушено провадження у справі №910/3361/15 та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалами суду від 25.08.2015 та від 08.09.2015 відкладено розгляд справи, на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час розгляду справи (вх..№ 19647/15 від 25.08.2015) позивачем подано довідку про сплату відповідачем, після порушення провадження у справі, основного боргу, що заявлений до стягнення, на підтвердження чого додано довідку Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» від 19.08.2015 № 06-54/1/8820, з якої вбачається, що відповідачем в рахунок погашення спірної заборгованості, перераховано позивачу кошти у сумі 28577,11 грн.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 29.09.2015 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки від 03.07.2014 № 56 (далі-Договір), відповідно до умов пунктів 1.1, 2.1 якого постачальник взяв на себе зобов'язання передати на умовах, визначених Договором, будівельні та оздоблювальні матеріали та (або) інструменти та комплектуючи у власність покупця, а покупець, у свою чергу, взяв на себе зобов'язання прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених Договором. Асортимент, ціна та кількість товару, що поставляються за Договором, визначаються сторонами у накладних на товар, які є невід'ємними частинами Договору.

На виконання умов Договору, позивачем поставлено товар згідно з видатковими накладними: № КВЛ-04/20/014 від 20.04.2015, № КВЛ-04/21/021 від 21.04.2015, № КВЛ-04/27/009 від 27.04.2015, № КВЛ-04/28/023 від 28.04.2015, всього на суму 31638,76 грн.

Також, в якості доказу передання відповідачеві товару, позивачем надано реєстр отриманих та виданих податкових накладних, які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість, згідно з зазначеними видатковими накладними.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.4., 201.6., 201.7. статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Зважаючи не викладене, судом оцінений вищезазначений реєстр як доказ відображення позивачем господарських операцій за спірними видатковими накладними у своїх податкових зобов'язаннях.

Товар отримано уповноваженими особами відповідача, що підтверджується виданими відповідачем довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, копії яких містяться у матеріалах справи.

Доказів наявності претензій відповідача до якості чи кількості товару, що отриманий від позивача, матеріали справи не містять.

Пунктом 4.2 Договору, між сторонами погоджено, що покупець зобов'язується оплати товар протягом 14 календарних днів з моменту отримання відповідної партії товару від постачальника.

Проте, в порушення умов Договору, на час звернення позивача з позовом до суду, вартість товару сплачена відповідачем лише частково, у сумі 3061,65 грн., відтак, наявна заборгованість з оплати вартості товару на суму 28577,11 грн.

Договір, що укладений між сторонами, за правовою природою є договором поставки.

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, після порушення провадження у справі, ухвалою від 06.08.2015, відповідач перерахував позивачу 28577,11 грн., в рахунок погашення заборгованості за спірний товар, що підтверджується довідкою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» від 19.08.2015 № 06-54/1/8820, отже, провадження у справі, у частині позовних вимог про стягнення 28577,11 грн. основного боргу, підлягає припиненню, на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Крім того, позивач, на підставі пункту 5.2 Договору, заявляє до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача складає 4558,58 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, судом перевірено правильність розрахунку пені, що наданий позивачем, у розмірі 4558,58 грн. та встановлено, що позивачем нараховано пеню надмірно, у зв'язку з неправильним визначення строку нарахування, правильний розмір пені складає 4506,58 грн.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, заявляє до стягнення 3% річних у розмірі 227,93 грн. та інфляційні втрати у розмірі 641,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру інфляційних втрат і з'ясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним і відповідає обставинам справи, а тому, позовна вимога про стягнення 641,00 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо нарахуваннях 3 % річних, згідно з вірним розрахунком, що здійснений судом, з урахуванням визначення правильної дати початку прострочення виконання грошового зобов'язання та меж позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 225,33 грн. 3 % річних.

Враховуючи вищевказане, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відшкодування судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, в частині припинення провадження у справі, покладається на відповідача, оскільки провадження припинено у зв'язку зі сплатою ним боргу після порушення провадження у справі, решта судового збору, у зв'язку з частковим задоволенням позову, покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог,

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, пунктом 1-1 частини 1 статті 80, статтями 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РДБ-ГРУП» (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Валентини Чайки, 16, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34180562) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДМАКС» (04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 160, літера «А»; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32376008) 4506 (чотири тисячі п'ятсот шість) грн. 58 коп. пені, 225 (двісті двадцять п'ять) грн. 33 коп. 3 % річних, 641 (шістсот сорок одна) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Припинити провадження у справі у частині стягнення 28577,11 грн. основного боргу.

4. У задоволенні решти позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 16.10.2015.

Суддя С.О. Саванчук