Рішення

від 09.10.2015 по справі 910/23448/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2015Справа №910/23448/15

За позовом Приватного акціонерного товариства «ОТІС»

До Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація-5»

про стягнення 108 335,52 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Мацюк В.В. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «ОТІС» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація-5» про стягнення 108 335,52 грн. заборгованості за договором №D2 4D 4005 на технічне обслуговування об'єднаних диспетчерських систем (ОДС) від 01.09.2008 року.

Ухвалою суду від 07.09.2015 року було порушено провадження у справі № 910/23448/15 та призначено її до розгляду на 09.10.2015 року.

Представник позивача 05.10.2015 року через канцелярію суду подав клопотання про доручення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а в судовому засіданні 09.10.2015 року надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 09.10.2015 року не з'явився, проте, 02.10.2015 року через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи у відсутності представника відповідача.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В судовому засіданні 09.10.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТІС», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «ОТІС» (виконавець, позивач) та Комунальним підприємством «Ремонтно-експлуатаційна організація-5» (замовник, відповідач) укладено договір №D2 4D 4005 на технічне обслуговування об'єднаних диспетчерських систем (ОДС), відповідно до п. 1.1 якого змовник передає, а виконавець приймає на себе обов'язки щодо організації та виконання робіт з технічного обслуговування системи ОДС, яке включає в себе усі види регламентних робіт попереджувального характеру, що виконуються в плановому порядку і спрямовані на забезпечення безперебійної роботи зв'язку, діяльності системи.

Відповідно до п. 1.2 договору (з урахуванням додаткової угоди №6 від 01.09.2011 року) вартість робіт за договором складає 21 521,39 грн. в місяць.

Додатковою угодою №8 сторони погодили вартість робіт за договором - 13 857,71 грн. в місяць.

Згідно п. 4.1 договору (з урахуванням додаткової угоди №4 від 01.04.2011 року) замовник щомісячно до 6 числа місяця, наступного за звітним, проводить оплату вартості робіт у відповідності до умов п. 1.2 договору:

- на протязі місяця замовнику зараховуються кошти, які надходять по розщепленню квартирної плати, що здійснює уповноваженими установами;

- повний розрахунок по оплаті робіт замовник проводить до 5 числа наступного місяця;

- до 10 числа наступного місяця по всіх видах робіт між виконавцем та замовником може здійснюватися звірка обсягів і розрахунків, отриманих безпосередньо від замовника, а також по розщепленню квартирної плати.

При перевищенні загальної оплати над обсягами виконаних робіт, за згодою сторін різниця зараховується замовнику як погашення заборгованості попередніх періодів, а при відсутності заборгованості - як авансування майбутніх платежів.

Відповідно до п. 4.2 договору оформлення акту виконаних робіт замовник здійснює до 25 числа поточного місяця, а всі простої системи ОДС з вини виконавця за період з 26 число до кінця місяця будуть враховані зменшенням обсягів а актах виконаних робіт наступного місяця.

Відповідно до п. 4.3 договору оплата виконаних робіт проводиться з розрахункового рахунку змовника.

Договір набуває чинності з 01.09.2008 року і діє до 31.12.2008 року (п.8.1).

Відповідно до п. 8.2 договору якщо за один місяць до закінчення строку договору жодна з сторін не заявить про припинення його дії, то він вважається продовженим на наступний рік з обов'язковим підтвердженням обсягу робіт (п.8.2).

На виконання умов договору №D2 4D 4005 на технічне обслуговування об'єднаних диспетчерських систем (ОДС) від 01.09.2008 року позивач за період з серпня 2012 року по липень 2015 року виконав роботи з технічного обслуговування систем ОДС загалом н суму 474 088,68 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів №4254005 приймання виконаних робіт з технічного обслуговування та ремонту диспетчерських систем за період з серпня 2012 року по липень 2015 року.

Проте, як зазначав представник позивача, на рахунок останнього з Комунального підприємства Головного інформаційного обчислювального центру (КП ГІОЦ) за період з серпня 2012 року по липень 2015 року по розщепленню квартирної плати надійшли кошти на загальну суму 365 753,16 грн. Оскільки зазначених коштів не достатньо для оплати виконаних обсягів робіт за договором №D2 4D 4005 на технічне обслуговування об'єднаних диспетчерських систем (ОДС) від 01.09.2008 року, то у відповідача на підставі п. 2 додаткової угоди №4 від 01.04.2011 року до договору виник обов'язок щодо здійснення повного розрахунку з позивачем.

Проте відповідач, в порушення зобов'язань за договором D2 4D 4005 на технічне обслуговування об'єднаних диспетчерських систем (ОДС) від 01.09.2008 року, остаточний розрахунок за виконані позивачем роботи не здійснив, в зв'язку з чим його заборгованість становить 108 335,52 грн.

В поданому 02.10.2015 року відповідачем клопотанні, останній зазначав про те, що рішенням Київської міської ради від 09.10.2014 року №270/270 з 01.03.2015 року обслуговування житлового фонду та всі обов'язки покладено на новостворене Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації»; з 01.03.2015 року відповідач знаходиться в стані ліквідації.

Відповідно до частини сьомої статті 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.

Відповідно до п. 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судам необхідно мати на увазі, що саме лише прийняття рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання не позбавляє його статусу юридичної особи, і до внесення до названого державного реєстру запису про припинення його діяльності він, зокрема, може виступати учасником судового процесу в загальному порядку. Водночас ліквідаційна комісія не є ні юридичною, ані фізичною особою і не може брати участі в судовому процесі, в тому числі й від імені суб'єкта господарювання, що ліквідується. Від імені останнього в суді з підстав, передбачених частиною першою статті 28 ГПК та частиною четвертою статті 105 Цивільного кодексу України, виступають голова і члени названої комісії, ліквідатор юридичної особи.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на відповідача, запис про ліквідацію Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація-5» відсутній.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною першою ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно п.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Станом на момент розгляду справи в суді, відповідач доказів оплати виконаних позивачем на виконання умов договору робіт на суму 108 335,52 грн. не надав, обставини, викладені позивачем не спростував.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за договором №D2 4D 4005 на технічне обслуговування об'єднаних диспетчерських систем (ОДС) від 01.09.2008 року, нормативно до документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 108 335,52 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація-5» (місцезнаходження :02146, м. Київ, вул. Якуба Коласа, буд. 15-Б, код ЄДРПОУ 36114025) на користь Приватного акціонерного товариства «ОТІС» (місцезнаходження: 03062, м. Київ, вул. Чистяківська, буд. 32, код ЄДРПОУ 14357579) 108 335 (сто вісім тисяч триста п'ятдесят п'ять) грн. 52 коп. заборгованості та 1 625 (одну тисячу шістсот двадцять п'ять) грн. 03 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Повне рішення складено

15.10.2015 року.