Рішення

від 12.10.2015 по справі 914/2584/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2015р. Справа № 914/2584/15

За позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Приватного виробничо-комерційного підприємства "Львів-Струм" , м. Львів

про стягнення 17 007, 12 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Підкостельній О.П.

Представники:

від позивача: Ганусяк О.І. - представник

від відповідача : не з'явився

Зміст ст. 22 ГПК України представнику позивача роз'яснено.

Розглядається справа за позовом Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Львів-Струм" про стягнення 17 007, 12 грн.

Ухвалою суду від 30.07.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні на 17.08.2015 р.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

Ухвалою суду від 29.09.2015 р. продовжено строк вирішення спору, визначений ч. 1 ст. 69 ГПК України, на 15 днів.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та усних поясненнях.

Представник відповідача в попередніх судових засіданнях позовні вимоги заперечив, просив відмовити у їх задоволенні з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та усних поясненнях.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі - позивач) звернулося в господарський суд з позовом до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Львів-Струм" (надалі - відповідач) про стягнення 17 007, 12 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 30.05.2002 р. між ним та відповідачем укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ш-0954 (надалі - договір). Відповідно до умов договору, позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, що знаходяться на балансі ДКП ЖЕК-401, зокрема об'єктом оренди є приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Джерельна, 25, загальною площею 67, 0 кв.м.

30.05.2002 р. за актом приймання-передачі балансоутримувачем було передано відповідачу вказане вище приміщення.

Термін договору оренди визначений до 30.05.2005 р. включно (п. 4.1 договору). На підставі п. 4.3 договору, вказаний договір неодноразово пролонгувався.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.02.2013 р. у справі № 5015/5530/12 встановлено, що договір припинив свою дію з 30.05.2011 р.

Незважаючи на припинення договору відповідач орендовані приміщення позивачу не повернув, тому позивачем нараховано відповідачу 17 007, 12 грн. неустойки за прострочення повернення орендавного майна, які позивач просить стягнути з відповідача.

У представленому відзиві відповідач позовні вимоги заперечив з мотивів, що він неодноразово звертався до позивача з пропозицією прийняти майно від відповідача, однак позивачем жодних дій щодо отримання майна вчинено не було, нарахування неустойки проведено з пропуском строку позовної давності, яку відповідач просить застосувати, а позивач неправомірно звернувся з позовом про стягнення неустойки, оскільки згідно з умовами договору орендна плата підлягає сплаті на користь балансоутримувача - ДКП ЖЕК-401.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задоволити частково виходячи із наступних мотивів:

Згідно ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті ст. 526 ЦК України, 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.05.2002 р. між сторонами укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ш-0954, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, зокрема приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул.. Джерельна, 25, загальною площею 67, 0 кв.м.

Частиною 1 ст. 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.02.2013 р. у справі № 5015/5530/12 встановлено, що договір припинив свою дію з 30.05.2011 р.

Розділом 9 договору передбачено, що повернення позивачу об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії договору або дострокового його припинення чи розірвання. Сторони повинні приступити до передачі об'єкта оренди протягом п'яти днів з моменту закінчення договору оренди. Об'єкт оренди повинен бути переданий орендарем (відповідачем) та прийнятий орендодавцем (позивачем) протягом 15 днів. Об'єкт оренди вважається переданим орендодавцю з моменту підписання акту здачі-приймання.

Сторонами належних доказів повернення майна, що було предметом оренди суду не надано, відтак, зважаючи на п. п. 2.4., 9.4., 9.5. договору, майно вважається неповернутим.

В той же час при прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 612 вказаного Кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

В статті 613 ЦК України встановлено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Відповідно до ст. 616 ЦК України, якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

В силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що відповідачем належним чином не виконано обов'язок щодо повернення майна позивачу. В той же час з долучених до справи матеріалів вбачається, що після звернення позивача до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача про зобов'язання повернути об'єкт оренди (справа № 5015/5530/12), відповідач листом від 04.02.2013 р. звертався до позивача (зважаючи що ЛКП-401 припинило свою діяльність) прийняти майно з оренди та підписати акт приймання-передачі приміщення, що був долучений до листа.

У відповіді на вказаний лист, позивач, листом від 19.02.2013 р., повідомив відповідача про необхідність підписання акту приймання-передачі з балансоутримувачем, хоча відповідно до п. 9.4. договору, при передачі об'єкта оренди складається акт здачі-приймання, який підписується сторонами, тобто позивачем та відповідачем.

В подальшому листом від 18.02.2014 р. відповідач повторно звертався до позивача з проханням припинити нарахування орендної плати з моменту направлення актів приймання передачі приміщення на вул. Джерельній, 25 (04.02.2013 р.) та повторно надіслав акт приймання-передачі вказаних приміщень, відповіді на який позивачем відповідачу не надіслано.

Позивачем суду не представлено належних доказів звернення до примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 11.03.2013 р. у справі № 5015/5530/12 про зобов'язання відповідача звільнити та повернути позивачу спірне майно, оскільки з наданих відповідачем доказів вбачається, що вказаний наказ був поданий до Франківського відділу ДВС Львівського МУЮ та постановою про відмову у відкритті виконавчого провадження від 23.08.2013 р. ВП № 38794862 було відмовлено у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з його пред'явленням не за місцем виконання. Згідно з інформацією Шевченківського відділу ДВС Львівського МУЮ (лист від 29.05.2015 р. № 25288), вказаний наказ не перебував та не перебуває на виконанні в вказаному відділі (за місцезнаходженням майна).

Таким чином, судом встановлено, що позивачем як кредитором допущено прострочення виконання свого обов'язку щодо отримання орендованого відповідачем майна, що перешкодило відповідачу належним чином виконати своє зобов'язання щодо повернення орендованого майна у зв'язку із закінченням договору.

В той же час, задовольняючи позовні вимоги частково суд виходить з приписів ч. 2 ст. 785 ЦК України, якою передбачено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідачем не представлено жодних доказів вчинення ним дій в період з 01.06.2011 р. по 04.02.2013 р. щодо повернення майна, тому позовні вимоги в частині стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення за вказаний період підлягають до задоволення у розмірі 11 186, 00 грн.

При цьому, суд вважає безпідставним посилання відповідача на сплив позовної давності, оскільки ним вчинялися дії, що свідчать про визнання свого боргу чи іншого обов'язку (зокрема обов'язку повернути майно), що в силу приписів ст. 264 ЦК України перериває перебіг позовної давності.

Оскільки у відповідача існує обов'язок повернути майно позивачу, доводи представника відповідача про те, що з позовом про стягнення неустойки звернувся неналежний позивач суд вважає необґрунтованими. Крім цього, згідно з п. 7.2. Положення про оренду майна територіальної громади міста Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 07.06.2007 р. № 897, орендна плата повинна сплачуватися на рахунок позивача.

Враховуючи те, що спір виник внаслідок неправомірних дій обох сторін, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства "Львів-Струм" (поштова адреса: 79005, м. Львів, проспект Шевченка, 18/7, юридична адреса: 79069, м.Львів, вул. Павлокомська, 10, код ЄДРПОУ 30053093) на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79000, м.Львів, площа Галицька, 1, код ЄДРПОУ 25558625) суму в розмірі 12 373, 55 грн., з них:

- 11 186, 00 грн. неустойки;

- 1 187, 55 грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 16.10.2015 року.

Суддя Манюк П.Т.