Постанова

від 06.10.2015 по справі 908/3758/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.10.2015 справа №908/3758/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:Марченко О.А. Радіонова О.О., Попкова Д.О. Кузнецова Ю.В. - за довіреністю №12/1183 від 05.10.2015р. Не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Василівської міської ради Василівського району Запорізької області, м. Василівка Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 15 липня 2015 р. (повний текст підписано 16.07.2015р.) у справі№ 908/3758/15 (суддя Місюра Л.С.) за позовомКомунального підприємства „Облводоканал" Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя доВасилівської міської ради Василівського району Запорізької області, м. Василівка Запорізької області прозобов'язання прийняти рухоме та нерухоме майно ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.07.2015р. у справі №908/3758/15 позовні вимоги Комунального підприємства „Облводоканал" Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя до Василівської міської ради Василівського району Запорізької області, м. Василівка Запорізької області про зобов'язання прийняти рухоме та нерухоме майно - задоволені в повному обсязі.

Василівською міською радою Василівського району Запорізької області подана апеляційна скарга, в якій останній просить скасувати судове рішення у зв'язку з тим, що судом порушено та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що суд першої інстанції, задовольнючи позовні вимоги, не прийняв до уваги технічну та фінансову неможливість виконання рішення у короткі строки. Крім того, апелянт зазначає, що господарський суд передчасно прийняв рішення у першому судовому засіданні, оскільки між сторонами вирішувалося питання щодо укладення мирової угоди, тим самим позбавивши відповідача можливості забезпечити явку у судове засідання та своєчасно підготувати мотивований відзив.

Позивач проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу - без задоволення, про що зазначив у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідач наданим йому правом не скористався, у судове засідання не з'явився, на адресу апеляційного суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечення явки представника скаржника. Проте, зазначене клопотання підлягає залишенню без задоволення, оскільки в силу статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Отже, в разі зайнятості одного з представників підприємства, сторони не позбавлені можливості направити у судове засідання іншу особу, наділивши її відповідними повноваженнями.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і переглядає законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, переглянувши в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи №908/3758/15; розглянувши доводи апеляційної скарги; заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги Василівської міської ради Василівського району Запорізької області, м. Василівка Запорізької області та скасування рішення господарського суду Запорізької області від 15.07.2015р. у справі №908/3758/15 з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 27.06.2008 року між позивачем (орендарем по договору) та відповідачем (орендодавцем по договору) був укладений договір оренди нерухомого та рухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Василівка Василівського району Запорізької області № 1 з додатками (надалі - договір).

Відповідно до умов п. 1.1 договору, відповідач передає, а позивач приймає в строкове платне користування нерухоме та рухоме майно комунальної власності територіальної громади м. Василівка Василівського району Запорізької області (надалі - майно), розташоване за адресою: м. Василівка Василівського району Запорізької області, що знаходиться на балансі відповідача, вартість якого визначена відповідно до Актів оцінки вартості майна і становить за залишковою балансовою вартістю 4 303 049 грн. 28 коп. станом на 01.06.2008 року.

Згідно з п. 2.1 договору, вступ позивача у користування майном настає одночасно із настанням строку дій цього договору, визначеного в п. 10.1 договору, та підписання сторонами акта приймання - передачі вказаного майна.

При цьому, в п. 2.2 договору сторони визначили, що передача майна в оренду не припиняє право комунальної власності територіальної громади м. Василівка Василівського району Запорізької області.

Факт передачі відповідачу в оренду рухомого та нерухомого майна за даним договором підтверджується актом приймання-передачі від 01.07.2008р., який підписано та скріплено печатками обох сторін.

Відповідно до п. 2.4 договору, у разі припинення цього договору, майно повертається позивачем відповідачу. Позивач повертає майно відповідачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна позивачу цим договором - на підставі акта прийому - передачі майна. Відповідач зобов'язаний прийняти майно та підписати акт прийому - передачі орендованого майна не пізніше 10-ти календарних днів з моменту отримання акту приймання - передачі.

Пунктом 10.1 договору сторонами визначено, що останній укладається строком на 5 (п'ять) місяців та 14 днів та діє з 01.07.2008 року по 14.12.2008 року.

В подальшому, строк дії договору неодноразово продовжувався сторонами, відповідно до додаткових угод від 19.12.2008р., 26.02.2009р., 29.12.2009р., 29.06.2011р., 07.05.2014р. та 10.11.2014р., якою встановлено строк дії договору до 31.03.2015р. Також, зазначеними додатковими угодами змінено перелік майна, переданого позивачу в оренду.

За твердженням позивача, договір оренди №1 від 27.06.2008р. припинив строк дії 31.03.2015р., у зв`язку з чим позивач просить прийняти рухоме та нерухоме майно за актом приймання - передачі від 05.05.2015р., що й стало підставою звернення до суду із відповідними позовними вимогами.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд погоджується з правильністю висновків місцевого господарського суду щодо обґрунтованості позовних вимог та необхідності в їх задоволенні у повному обсязі, з огляду на наступне:

Відповідно до ст.43 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються, насамперед, його положеннями, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду державного та комунального майна" та умовами договору оренди.

Договір оренди №1 від 27.06.2008р. за своєю правовою природою є договором майнового найму (оренди) і підпадає під правове регулювання норм статей 759-786 ЦК України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст.ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні норми містяться в положеннях п.1 ст.283 Господарського кодексу України

Згідно з ч.1 ст.763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено термін дії договорів оренди. Частинами 2, 3 встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника.

Зазначені положення кореспондуються з приписами ст.777 ЦК України, якою передбачене переважне право на укладення договору найму на новий строк, а також врегульоване питання повідомлення та строків такого повідомлення про це наймодавця. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача надіслано лист вих. № 12/304 від 26.02.2015 року, в якому позивач повідомляв про припинення дії договору 31.03.2015 року, та просив з метою недопущення припинення водопостачання та водовідведення м. Василівка після 31.03.2015 року вчинити заходи щодо створення та забезпечення діяльності місцевого комунального підприємства, а також створити комісію з прийому - передачі майна для оформлення прийому - передачі орендованого майна.

Зазначений лист надісланий відповідачу поштою, що підтверджується копією фіскального чеку № 0019307 від 27.02.2015 року., наявною в матеріалах справи.

Виходячи з чого, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про припинення дії договору з 31.03.2015 року.

В подальшому, позивач неодноразово звертався до відповідача листами вих. № 12/500 від 01.04.2015 року, вих. № 12/633 від 23.04.2015 року щодо вирішення питання про повернення орендованого майна.

Листом вих. № 12/681 від 05.05.2015 року позивач вкотре зазначив відповідачу про припинення дії договору з 31.03.2015 року та надіслав для підписання акт приймання - передачі майна від 05.05.2015 року щодо повернення майна з оренди.

Вказаний лист та акт надсилались відповідачу поштою, про що свідчать наявні в матеріалах справи фіскальний чек поштового відділення № 0040453 від 12.05.2015 року, опис вкладення у цінний лист та отриманий відповідачем 13.05.2015 року, про що свідчить відмітка уповноваженої особи на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Стаття 291 ГК України містить підстави для припинення договору оренди, зокрема в зв'язку із закінчення строку, на який його було укладено, що кореспондується з приписами спеціальної норми, викладеної у ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.785 ЦК України та п.2.4. договору.

Відповідно до вимог частини першої статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані який було обумовлено в договорі.

Як зазначалось вище, умови повернення майна передбачені у пункті 2.4. договору оренди, де встановлено обов'язок Орендаря повернути Орендодавцю майно у разі припинення цього договору. Позивач повертає майно відповідачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна позивачу цим договором - на підставі акта прийому - передачі майна. Відповідач зобов'язаний прийняти майно та підписати акт прийому - передачі орендованого майна не пізніше 10-ти календарних днів з моменту отримання акту приймання - передачі.

Обов'язок Орендаря у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди також встановлений у ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Проте, всупереч зазначеному, відповідач вимоги п. 2.4 договору та ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" не виконав, позивачу підписаний акт прийому - передачі щодо повернення майна від 05.05.2015 року не повернув та ухилився від прийняття майна, що відповідачем жодним чином не заперечено.

Враховуючи викладене, матеріалами справи доведено, що Василівською міською радою Василівського району Запорізької області, м. Василівка Запорізької області не виконано свого обов'язку щодо прийняття орендованого рухомого та нерухомого майна та не підписано акт приймання - передачі від 05.05.2015р., що направлений відповідачем.

В апеляційній скарзі апелянт, крім вимог про скасування рішення, також посилається на передчасність прийняття рішення судом першої інстанції та позбавлення права відповідача можливості на забезпечення явки представника, підготовки мотивованого відзиву, тощо. Крім того, зазначає, що між сторонами вирішувалося питання щодо укладення мирової угоди.

Щодо відмови у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право відкласти судове засідання у випадках, визначених зазначеною статтею.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала про порушення провадження у справі від 24.06.2015р. про призначення розгляду справи на 15.07.15р. надіслана на адресу відповідача 25.06.2015р. та отримана останнім 26.06.2015р.

Крім того, до позовної заяви доданий фіскальний чек №3000037623 від 12.06.2015р. та опис вкладення з відміткою поштового відділення зв'язку про направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів позивачем.

Отже, відповідач до винесення рішення по справі не був позбавлений можливості представити суду відзив на позовну заяву та надати додаткові документи в обґрунтування своєї правової позиції по справі завчасно або звернутись до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи. Обставин, що перешкоджали відповідачу вчинити вищенаведені дії на дату розгляду справи Василівською міською радою Василівського району Запорізької області не зазначено, як і не обґрунтована їх наявність.

Крім того, апелянт зазначає про вирішення питання щодо укладення мирової угоди між сторонами. Проте, в матеріалах справи відсутні будь -які заяви або клопотання з цього приводу.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що місцевим господарським судом в порядку ст.43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм законодавства при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Рішення господарського суду Запорізької області з урахуванням мотивів, зазначених апеляційним судом, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на заявника скарги по справі.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Василівської міської ради Василівського району Запорізької області, м. Василівка Запорізької області - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 15.07.2015р. у справі №908/3758/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Марченко О.А.

Судді: Радіонова О.О.

Попков Д.О.