Ухвала

від 09.07.2015 по справі 804/19289/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 липня 2015 рокусправа № 804/19289/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Кругового О.О.

           суддів:                     Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання:          Сколишева О.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську клопотання Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про затвердження примирення сторін у зв'язку з досягненням податкового компромісу у справі №804/19289/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Індустріальний» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення -рішення, -

в с т а н о в и в :

          21 листопада 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне Підприємство «Індустральний» звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення про нарахування грошового зобов'язання за основним платежем та штрафних санкцій №0006962205 від 14.10.2014 року.

Адміністративний позов обґрунтовано тим,           що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнятим на підставі висновків акту перевірки, що не відповідають суті спірних відносин. Також, позивач зазначає, що висновки акту перевірки ґрунтуються лише на припущеннях податкового органу та на обставинах, що не відповідають дійсності, тому вказані висновки носять протиправний характер, а оскаржуване податкове повідомлення – рішення підлягає скасуванню.

          Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року у справі №804/19289/14 адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення – рішення №0006962205 від 14.10.2014 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем було допущено порушення вимог чинного податкового законодавства при формуванні податку на додану вартість внаслідок укладення правочинів, що не підтверджені належними документами первинного бухгалтерського обліку, з метою отримання податкової вигоди. У зв'язку з зазначеним, податковим органом було правомірно відображено в висновках акту перевірки про виявлені під час проведення перевірки порушення та прийнято за наслідками перевірки податкове повідомлення – рішення, яке є законними та обґрунтованими, а відтак підстави для його скасування відсутні.

24 квітня 2015 року на адресу суду надійшло клопотання від Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська ДФС у Дніпропетровській області, в кому відповідач просить закрити провадження у справі в частині оскарження нарахувань з податку на додану вартість у сумі 91513 грн., в т.ч. 73 210 грн., за штрафними санкціями 18 303 грн. з визначених податковим органом в податковому повідомленні – рішенні від 14.10.2014 року №0005962205 податкових зобов'язань, у зв'язку з досягненням податкового компромісу в цій частині.

          Клопотання мотивоване тим, що між сторонами досягнуто згоди в частині нарахувань з податку на додану вартість у сумі 91513 грн., в т.ч. 73 210 грн., за штрафними санкціями 18 303 грн. з визначених податковим органом в податковому повідомленні – рішенні від 14.10.2014 року №0005962205 в рамках податкового компромісу, позивачем на виконання домовленості сплачено 5% від узгодженої суми, у зв'язку з чим, податковий орган просить суд прийняти примирення сторін та закрити провадження у справі в цій частині позовних вимог.

          До матеріалі справи також додано рішення про погодження застосування податкового компромісу від 14.04.2015 року №10726/10/04-64-220-01.(а.с. 178-179).

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

          Вирішуючи заявлене клопотання суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Згідно з п. 1 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до п. 7 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до п. 8 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Згідно п. 12 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України заява про застосування податкового компромісу може бути подана протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності цим підрозділом.

Для досягнення податкового компромісу ТОВ «ВКП «Індустрічальний» визначив суму податкових зобов'язань по ППР від 14.10.2014 року №0005962205, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 216715 грн. основного платежу, у розмірі 73210 грн..

Таким чином, загальна сума податкових зобов'язань по ППР від 14.10.2014 року №0005962205 щодо яких застосовується податковий компроміс у зв'язку з завищенням податкового кредиту, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування складає за основним платежем 73210 грн. та за штрафними санкціями 18 303 грн..

Відповідно до п. 8 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Як вбачається з додатку 1 до рішення про застосування податкового компромісу узгоджена сума у розмірі 5% від суми нарахованого податкового зобов'язання, що підлягала сплаті позивачем становить 33661.00 грн., у відповідності наданого позивачем платіжного доручення від 31 березня 2015 року №1631, ТОВ «ВКП «Індустріальний» сплачено узгоджену суму податкового компромісу 31.03.2015 р.

В свою чергу, Рішенням Лівобережної ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо погодження/непогодження застосування податкового компромісу від 14 квітня 2015 року погоджено застосування процедури податкового компромісу.

Пунктом 112 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України передбачено, що підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

У відповідності до ч.3 ст.51 КАС України сторони можуть досягти примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

Згідно п.3 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо сторони досягли примирення.           

З огляду на те, що між сторонами досягнуто податкового компромісу та позивачем було перераховано податкове зобов'язання в розмірі визначеному чинним законодавством, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про можливість задоволення клопотання відповідача про прийняття примирення сторін та закриття провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст.203 КАС, якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним та закриває провадження у справі.

В свою чергу, встановлені обставини справи свідчать, що судом першої інстанції під час розгляду справи по суті встановлено реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами наслідком яких є постачання товару, виконання послуг.

Судом першої інстанції в достатньому обсязі та обґрунтовано було надано аналіз документам первинного бухгалтерського обліку, щодо господарських відносин позивача із контрагентом у перевіряємий період та визначено, що позивачем було правомірно сформовано податкову звітність з податку на додану вартість за наслідками господарських відносин, що підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, в тому числі, податковими накладними складеними належним чином та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тому, з урахуванням приписів Податкового кодексу України, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, відтак підстави для зміни та скасування рішення суду щодо позовних вимог про оскарження податкового повідомлення рішення №0006962205 від 14.10.2014 року в частині нарахового податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 91513 грн., в т.ч. 73 210 грн., за штрафними санкціями 18 303 грн. - відсутні.

Отже, оскільки обставини, що стали підставою для закриття провадження у справі виникли після прийняття оскаржуваного рішення Дніпропетровським окружним адміністративним судом рішення у справі, суд апеляційної інстанції вважає за можливе визнати нечинною означену постанову суду щодо вимог про оскарження податкового повідомлення рішення №0006962205 від 14.10.2014 року в частині нарахового податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 91513 грн., в т.ч. 73 210 грн., за штрафними санкціями 18 303 грн. при закритті провадження у справі.

Керуючись п.3 ч.1 ст.157, ч.2 ст.203 КАС України суд, -

у х в а л и в :

          Клопотання Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська ДФС у Дніпропетровській області – задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року у справі №804/19289/14 щодо скасування податкового повідомлення – рішення №0006962205 від 14.10.2014 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 91513 грн., в т.ч. 73 210 грн., за штрафними санкціями 18 303 грн. – визнати нечинною та провадження у справі в цій частині – закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:                                                                      О.О. Круговий

          Суддя:                                                                      І.Ю. Богданенко

          Суддя:                                                                      Ю.М. Дадим