Ухвала

від 01.10.2015 по справі 825/2106/15-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/2106/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І. Провадження № П/825/2177/15 Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мацедонської В.Е., Мельничука В.П., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Інтера Чернігів» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2015 року адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтера Чернігів» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ

Державна податкова інспекція у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області (надалі за текстом - «ДПІ у м. Чернігові») звернулась до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Інтера Чернігів» (надалі за текстом - «ТОВ «Інтера Чернігів») податкового боргу в розмірі 58 691 грн. 86 коп., у тому числі: 25 118 грн. 90 коп. із сплати податку на додану вартість та 33 572 грн. 96 коп. - податку на прибуток.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2015 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками ДПІ у м. Чернігові, на підставі направлення від 19.09.2014 № 2732 та наказу від 19.09.2014 № 2701 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Інтера Чернігів» з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість за період грудень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Глобінс груп» та декларацій з податку на прибуток підприємства за відповідні періоди.

Результати перевірки оформлено актом № 2220/22/35686700 від 30 вересня 2014 року.

На підставі висновків викладених у цьому акті перевірки ДПІ у м. Чернігові прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003382200 від 14.10.2014 року, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 23 112 грн. за основним платежем та 4859 грн. за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0003372200 від 14.10.2014 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість у розмірі 21 707 грн. за основним платежем та 5427 грн. за штрафними санкціями.

Також судом першої інстанції встановлено, що 26.02.2015 року ТОВ «Інтера Чернігів» подало декларацію з податку на прибуток та 20.02.2015 року, 19.03.2015 року, 09.04.2015 року та 13.05.2015 року декларації з податку на додану вартість, із самостійно розрахованими сумами грошових зобов'язань.

Згідно цим деклараціям відповідач повинен був сплатити 58 691,86 грн. податку, з яких 25 118,9 грн. - заборгованість із сплати податку на додану вартість та 33 572 грн. 96 коп. - податку на прибуток.

За таких обставин, 31 березня 2015 р. позивачем була сформована податкова вимога № 489-25, яку уповноважена особа підприємства отримала 04.05.2015 р.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.01.2015 р. у справі № 825/3401/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015р., у задоволені позову ТОВ «Інтера Чернігів» про скасування зазначених податкових повідомлень-рішень відмовлено повністю.

У статті 14 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») надано визначення термінів, що вживаються у ньому, розкрито і зміст терміну «податковий борг» - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За змістом статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 54.3 статті 54 ПК України на контролюючий орган покладено обов'язок щодо самостійного визначення суми грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Згідно пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Таким чином, у разі коли платником податків не виконуються умови, визначені пунктом 57.3 ст. 57 ПК України, нараховані грошові зобов'язання після закінчення десятиденного терміну набувають статусу податкового боргу.

З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи, слід погодитись з висновком суду передньої інстанції про те, що грошове зобов'язання ТОВ «Інтера Чернігів»

у загальній сумі 58 691 грн. 86 коп. є узгодженим в розумінні ПК України.

Оскільки відповідач не виконав покладеного на нього обов'язку та в добровільному порядку не погасив податковий борг, окружний адміністративний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а твердження скаржника про те, що грошове зобов'язання є неузгодженим у зв'язку з оскарженням податкових-повідомлень рішень у судовому порядку є помилковим.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно статті 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином, оскільки є такі, що набрали законної сили постанова суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду, грошове зобов'язання вважається узгодженим.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтера Чернігів» залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 06 жовтня 2015 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Мацедонська В.Е.

Грищенко Т.М.