Постанова

від 13.10.2015 по справі 352/2902/13-а, 2а-352/43/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 року № 876/7033/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.

за участю секретаря судових засідань: Лемцьо І.В.

позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Скрипник А.М.

представників апелянта - Кащишина Р.В., Паладійчук О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області та Приватного акціонерного товариства «Завод тонкого органічного синтезу «Барва» на постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 5 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про визнання неправомірною відмову та зобов'язання призначити пенсію, -

встановив:

16.10.2013 ОСОБА_2 звернувся в суд із адміністративним позовом до УПФ України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області в якому просив визнати неправомірною відмову у призначенні пенсії та зобов'язати відповідача з 03.07.2013 призначити, нарахувати та виплатити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи в особливо шкідливих умовах на посаді апаратника синтезу цеху синтетичних барвників за період з 02.09.2004 по 06.04.2009 тривалістю 4 роки 7 місяців 4 дні.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилався на те, що 03.07.2013 у віці 52 років він вдруге звернувся до відповідача з заявою призначити пенсію за віком на пільгових умовах із зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи в особливо шкідливих умовах на посаді апаратника синтезу з 02.09.2004 по 06.04.2009. Однак, листом від 02.10.2013 № 5672/03 відповідачем відмовлено у призначенні пенсії, з посиланням на те, що його стаж за період роботи на ЗАТ «Завод ТОС «Барва» становить 1 рік 7 місяців 16 днів, а всього стаж по Списку № 1 становить 7 років 5 місяців 16 днів. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки ним до заяви про призначення пенсії було долучено рішення Тисменицького районного суду від 29.03.2013 та уточнюючу довідку від 17.06.2013 № 2 видану на виконання цього рішення, згідно яких підтверджено його стаж роботи в ЗАТ «Барва» на посаді апаратника синтезу цеху синтетичних барвників тривалістю 4 роки 7місяців 4 дні за період з 02.02.2004 по 06.04.2009.

Постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 05.06.2015 позов задоволено. Визнано неправомірними дії УПФ України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні пенсії на пільгових умовах. Зобов'язано УПФ України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області зарахувати до пільгового стажу роботи за списком № 1 позивачу період роботи у ПАТ «Завод тонкого органічного синтезу «Барва» з 02.09.2004 по 06.04.2009 та призначити, нарахувати і виплатити пенсію за віком на пільгових умовах з 03.07.2013.

Із цією постановою не погодився відповідач (апелянт 1) та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що оскільки відповідно до представлених позивачем довідок від 05.03.2013 № 1 та від 19.11.2012 № 52, які видані ЗАТ «Барва», його стаж роботи на пільгових умовах за Списком № 1 складає 1 рік 7 місяців 16 днів, а довідка від 17.06.2013 не відповідає установленій формі, то підстави для призначення йому пенсії відсутні.

Постанову суду першої інстанції оскаржило також ПАТ «Завод органічного синтезу «Барва» (апелянт 2), яке не брало участі у справі, однак суд вирішив питання про його права та обов'язки, оскільки у разі призначення позивачу пенсії по Списку № 1, ПАТ «Завод органічного синтезу «Барва» зобов'язане буде відшкодовувати Пенсійному органу витрати на виплату та доставку цієї пенсії.

Апелянт 2 вважає, постанова суду першої інстанції є необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог, апелянт 2 посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно у своєму рішенні, як на підтвердження проведення атестації робочого місця позивача, послався на наказ від 29.08.1997 № 42, оскільки цей наказ стосується ТОВ фірма «Барва», а не ПАТ «Завод ТОС «Барва». Останнє було створене у 2003 році та не є правонаступником ТОВ фірма «Барва». Атестація на ЗАТ «Завод ОТС «Барва» розпочата на підставі наказу № 54 від 17.08.2004 та закінчена згідно наказу від 19.12.2005 № 430-к. Також, апелянт 2 звертає увагу на те, що судом першої інстанції не було враховано неритмічний характер роботи підприємства, що підтверджується відповідними наказами по ЗАТ «Завод ТОС «Барва». Так, відповідно до п. 7 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад, і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/117731 (далі - Порядок № 383), ЗАТ «Завод ТОС «Барва» провело обчислення пільгового стажу ОСОБА_2 та встановило, що у зв'язку з неритмічною роботою підприємства, пільговий стаж роботи позивача за період роботи з 02.09.2004 по 06.04.2009 у особливо шкідливих умовах праці складає всього 1 рік 7 місяців 18 днів.

Представники апелянта 1 та апелянта 2 у судовому засіданні апеляційні скарги підтримали та просять їх задовольнити.

Позивач у судовому засіданні апеляційні скарги заперечив та просить залишити їх без задоволення.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та представників апелянтів, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційні скарги належить задовольнити.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов належить задовольнити, оскільки відповідач безпідставно не прийняв до уваги відомості, які містяться в уточнюючій довідці від 17.06.2013 № 2, яка була видана на підставі рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 29.03.2013 про підтвердження пільгового стажу роботи 4 роки 7 місяців 4 дні за період з 02.09.2004 по 06.04.2009 на посаді апаратника синтезу цеху синтетичних барвників. Згідно наказу від 29.08.1997 № 42 про результати атестації робочих місць, вказана посада відноситься до Списку № 1, що підтверджується висновками державної експертизи умов праці № 367 від 29.11.2000 та № 2231 від 26.12.2005.

Однак, суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на таке.

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок), та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно п. 4 Порядку та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Міністерством праці України разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

У відповідності до п. 5 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 «Про затвердження Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» у разі підтвердження за результатами атестації та висновку Державної експертизи умов праці права на пенсію за віком на пільгових умовах за списками № 1 та № 2 працівникам окремих видів виробництв, робіт, професій чи посад, які мають виражену специфіку, до пільгового стажу зараховується період їх роботи на цьому підприємстві, за який умови праці на відповідних робочих місцях не змінювалися і який визначений наказом по підприємству чи організації про затвердження результатів проведення цієї атестації.

Комплексний аналіз наведених вище норм дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника повний робочий день за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2014 року (справа № 21-519а14).

Проте, незважаючи на вказані вище норми матеріального права, правову позицію Верховного Суду України, а також висновки Вищого адміністративного суду України, зазначених обставин судом першої інстанції належним чином не досліджено.

Як вбачається із матеріалів справи, 03.07.2013 ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою № 5/144 про призначення пенсії за списком № 1, у призначенні якої відмовлено, з огляду на те, що відповідно до представлених ним довідок від 05.03.2013 № 1, від 17.06.2013 № 2 та від 19.11.2012 № 52, які видані ЗАТ «Барва», його пільговий стаж по Списку № 1 складає 1 рік 7 місяців 16 днів (а.с. 10-11, 20-21).

Згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_2 серії НОМЕР_1, у період з 09.02.2004 по 06.04.2009 він працював апаратником синтезу в цеху синтетичних барвників ЗАТ «Завод ТОС «Барва».

Отже, предметом спору у цій справі є правомірність дій відповідача щодо незарахування до пільгового стажу роботи по списку № 1 усього періоду його роботи апаратником синтезу в цеху синтетичних барвників ЗАТ «Завод ТОС «Барва» з 09.02.2004 по 06.04.2009, що становить 4 роки 7 місяців 4 дні.

Як уже зазначалося вище, необхідними умовами для виникнення у особи права на спірне пенсійне забезпечення є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника повний робочий день за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Суд першої інстанції у своєму рішенні безпідставно, як на підтвердження факту проведення атестації, посилається на наказ від 29.08.1997 № 42 та висновок державної експертизи умов праці від 29.11.2000 № 367 (а.с. 94-97), оскільки такі стосуються ТОВ фірма «Барва» (код - 0020560), а не ЗАТ «Завод ТОС «Барва» (код - 32257423). Останнє згідно довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 18.02.2003 № 393 зареєстроване 10.02.2003 та не є правонаступником ТОВ фірма «Барва», яке у свою чергу ліквідоване у зв'язку з визнанням його банкрутом згідно ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 02.09.2008 по справі № Б-7/219.

Як встановлено із матеріалів справи, проведення атестації робочих місць за умовами праці на ЗАТ «Завод ТОС «Барва» розпочато згідно наказу від 17.08.2004 № 54 та затверджено наказом від 19.12.2014 № 430-к, державну експертизу умов праці проведено згідно висновку від 26.12.2005 № 2231, якими підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 апаратника синтезу цеху синтетичних барвників, тобто посаду на якій працював позивач.

Разом з тим, оскільки трудова книжка не відображає характеру умов праці, а також зайнятості працівника у шкідливих умовах праці повний робочий день, ці обставини підтверджуються відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМ України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637).

Згідно п. 20 цього Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Як вбачається із матеріалів пенсійної справи, позивач під час звернення за призначенням пенсії до заяви долучив уточнюючу довідку від 05.03.2013 № 1 видану ПАТ «Завод ТОС «Барва» згідно якої він працював апаратником синтезу в особливо шкідливих умовах праці, хімічне виробництво, цех синтетичних барвників, що передбачена Списком № 1 та його пільговий стаж становить 1 рік 7 місяців 18 днів. Вказана довідка містить підставу її видачі, а саме накази та розрахунок часу фактичної роботи.

Поряд з цією довідкою, позивачем долучено уточнюючу довідку про підтвердження пільгового стажу роботи по Списку № 1 від 17.06.2013, яка видана ПАТ «Завод ТОС «Барва» на підставі рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 29.03.2013 про те, що ОСОБА_2 працював апаратником синтезу цеху синтетичних барвників з 02.09.2004 по 06.04.2009 тривалістю 4 роки 7 місяців 4 дні.

Однак, вказана довідка не відповідає формі та змісту уточнюючої довідки затвердженої додатком № 5 до Порядку № 637, а також у ній не зазначено первинні документи на підставі яких вона видана.

Проте, суд першої інстанції прийнявши до уваги цю довідку, не перевірив обґрунтованість її видачі.

Так, у процесі апеляційного розгляду ПАТ «Завод ТОС «Барва» надано ряд наказів, які свідчать про неритмічний характер роботи підприємства, а саме: згідно наказів від 16.07.2004 № 44, від 02.08.2004 № 48, від 06.08.2004 № 49 проведено повну зупинку підприємства з 21.07.-15.08.2004; згідно наказу від 18.03.2005 № 40 проведено повну зупинку виробництва заводу з 18 по 28 березня 2005 року; згідно наказу від 11.04.2006 № 34 проведено повну зупинку виробництв заводу з 17 квітня по 3 травня 2006 року; згідно наказів від 30.04.2007 № 43, від 08.05.2007 № 45, від 21.05.2007 № 48, від 31.05.2007 № 52, від 21.08.2007 № 78, від 06.09.2007 № 79 проведено повну зупинку виробництв заводу з 30 квітня по 4 червня 2007 року, з 22 серпня 2007 року по 26 серпня 2007 року, з 7 вересня 2007 року по 30 вересня 2007 року; згідно наказу від 29.12.2008 № 100 проведено повну зупинку виробництв заводу з 29 грудня 2008 року.

Крім цього, апелянтом 2 надано суду наказ від 02.06.2008 № 111-к та наказ від 27.08.2008 № 190-к згідно яких у період з серпня по жовтень, а з листопада 2008 року на невизначений час для працівників заводу встановлено режим роботи з неповним робочим тижнем. Згідно наказу від 04.08.2008 № 175-к для працівників, зокрема, цеху синтетичних барвників у період з серпня по жовтень 2008 року встановлено 4-денний робочий тиждень з 09:00 год. до 16:00 год., а згідно наказу від 22.10.2008 № 228-к такий режим встановлено на невизначений час. Відповідно до наказу від 29.12.2008 № 265-к для працівників заводу з січня 2009 року режим роботи встановлено з робочим тижнем - один робочий день.

Також у матеріалах справи міститься наказ від 30.05.2008 № 54, яким зупинено виробництво синтетичних барвників, а до вирішення питання роботи цеху синтетичних барвників, його працівників вирішено задіяти для прибирання території.

Обставини щодо неритмічної роботи підприємства, а у тому числі і цеху синтетичних барвників, підтверджується і наданими ПАТ «Завод ТОС «Барва» терміновими звітами про виробництво промислової продукції, які підприємством подавались органам статистики у 2006-2009 роках.

Згідно наданих апелянтом 2 відомостей про роботу цеху синтетичних барвників, а також зведеної довідки-розрахунку, позивач у шкідливих умовах працював в 2004 році - 49 днів, у 2005 році - 132 дні, у 2006 році - 88 днів, у 2007 році - 101 день, у 2008 році - 52 дні, у 2009 році - 0 днів.

Відповідно до п. 2 Порядку № 383, під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.

Пунктом 7 цього Порядку визначено, що у разі неритмічної роботи підприємства чи організації підрахунок пільгового стажу здійснюється в такому порядку: загальна кількість днів, протягом яких працівник повний робочий день був зайнятий на роботах із шкідливими умовами праці, ділиться на 25,4 - при шестиденному робочому тижні і на 21,2 - при п'ятиденному робочому тижні.

Як вірно зазначає апелянт 2, оскільки з загального періоду роботи з 02.09.2004 по 06.04.2009, кількість робочих днів у особливо шкідливих умовах становить 421 день, пільговий стаж позивача за цей період становить 1 рік 7 місяців 18 днів (421 / 21,2).

Щодо посилання апелянта 2 на невірне обчислення пільгового стажу позивача за період роботи з 28.05.1990 по 03.04.1996 на ТОВ фірма «Барва», то такі судом до уваги не приймаються, оскільки згідно матеріалів пенсійної справи, цей період роботи позивачу зараховано до пільгового стажу рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області від 16.09.2012 № 232, яке не оскаржується у цій справі, а відтак суд позбавлений можливості давати цим питанням юридичну оцінку.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання позивача на те, що рішеннями Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 21.09.2011, від 04.12.2012 по справі № 2-о-25, від 29.03.2013 по справі № 0915/3280/12, які набрали законної сили, встановлено факт його безпосередньої зайнятості на посаді апаратника синтезу в цеху синтетичних барвників протягом повного робочого дня в період з 02.09.2004 по 06.04.2009, оскільки досліджені у цій справі докази спростовують обставини встановлені цими судовими рішенням, а саме у процесі вирішення розглядуваної справи встановлено неритмічний характер роботи ПАТ «Завод ТОС «Барва», у тому числі і цеху синтетичних барвників, внаслідок чого пільговий стаж роботи у шкідливих умовах за період з 02.09.2004 по 06.04.2009 становить 1 рік 7 місяців 16 днів.

За змістом частини 1 статті 72 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи.

Водночас суд зазначає, що встановлені у цих судових рішеннях обставини не мають абсолютного характеру, оскільки частиною 1 ст. 72 КАС України встановлено презумпцію звільнення від доказування, що не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому рішенні.

Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до Порядку № 637, повноваженнями щодо підтвердження пільгового стажу покладені на Пенсійні органи, а суди можуть лише первіряти правомірність дій такого органу під час зарахування чи незарахування такого стажу для призначення пенсії, а не перебирати на себе повноваження щодо встановлення такого стажу.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання апелянта на розрахункові листки, які містять відомості щодо виплати доплати за шкідливі умови праці, оскільки представник апелянта 2 у судовому засіданні зазначив, що така доплата встановлена додатком № 8 до Галузевої угоди між Міністерством промислової політики України, Союзом хіміків України та Центральною радою профспілки працівників хімічних та нафтохімічних галузей України на 2004-2005 роки та здійснювалась працівникам усієї галузі незалежно від результатів атестації робочих місць. Такі доводи підтверджуються тим, що у п. 17 Колективного договору було зазначено, що незалежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці, відпрацьованого часу у важких і шкідливих та особливо шкідливих умовах праці, доплати до тарифних ставок і посадових окладів за роботу у шкідливих та особливо шкідливих умовах праці не можуть бути змінені в односторонньому порядку. Як зазначив представник апелянта 2, у періоди коли виробництво не працювало, виплата вказаної доплати не припинялась з метою недопущення порушення прав працівників, так як про зміну істотних умов праці працівників необхідно було попереджати за два місяці.

Також, на підтвердження цих обставин, апелянтом 2 надано розрахункові листки ряду інших працівників, які працювали на посадах, що не відносяться до Списку № 1, однак отримували цю доплату. До прикладу така виплата здійснювалась начальнику цеху синтетичних барвників ОСОБА_6, посада якого, відповідно до додатку № 1 до наказу 19.12.2005 № 430, не віднесена до переліку професій працівників цього цеху, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення.

Отже, із матеріалів справи встановлено, що доплату за роботу в особливо шкідливих умовах праці, окрім позивача, отримували інші працівники, які працювали на посадах, що не віднесені до списку № 1, а отже така виплата не може підтверджувати пільговий стаж ОСОБА_2

Щодо посилання позивача на індивідуальні відомості Пенсійного фонду про застраховану особу, які містять дані про спеціальний стаж позивача, то суд апеляційної інстанції зазначає, що у цих відомостях відображено лише місяці, проте такі не містять відомостей щодо кількості відпрацьованих трудоднів у особливо шкідливих умовах праці, а із матеріалів справи встановлено, що не в кожному місяці позивач працював усі 5 днів на тиждень у шкідливих умовах, а у деяких місяцях взагалі у таких умовах не працював.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість відмови відповідача у призначенні позивачу пенсії по списку № 1 згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки його пільговий стаж становить 7 років 5 місяців 16 днів, що є недостатнім для призначення такої пенсії у віці 52 роки. Як зазначено у рішенні про відмову у призначенні пенсії, таке право позивач набуде після досягнення 53 років.

Враховуючи те, що постанова суду першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її скасування та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області та Приватного акціонерного товариства «Завод тонкого органічного синтезу «Барва» - задовольнити повністю.

Постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 5 червня 2015 року у справі № 352/2902/13а (2-а/352/42/15) - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення.

На постанову протягом двадцяти днів, з дня складення її у повному обсязі, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: В.Я. Качмар

В.В. Ніколін

Постанова у повному обсязі складена та підписана 12.10.2015.