Рішення

від 13.10.2015 по справі 623/2452/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №22ц/790/6162/15 Головуючий 1 інст. - Зелінський В.Г.

Справа № 623/2452/15-ц Доповідач - Крилова Т.Г.

Категорія: недоговірні

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Крилової Т.Г.,

Суддів - Котелевець А.В.,

- Пилипчук Н.П.,

при секретарі - Огар І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «ЗОЛОТА НИВА 1» на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10 липня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «ЗОЛОТА НИВА 1» про стягнення доходів, отриманих від незаконного користування майном,-

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ПП «ЗОЛОТА НИВА 1» про стягнення доходів, отриманих від незаконного користування майном. Посилалася на те, що в листопаді 2012 року вона звернулася до суду з позовом до ПП «ЗОЛОТА НИВА 1» про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок. Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18.04.2013 року в задоволенні позовних вимог їй було відмовлено. Рішенням апеляційної інстанції від 28.05.2013 року зазначене рішення суду скасоване, ухвалене нове рішення, яким позовні вимоги було задоволено, зобов'язано відповідача повернути їй самовільно зайняті земельні ділянки, що розташовані на території Куньївської ради під кадастровими номерами НОМЕР_2 загальною площею 5,8680 га та НОМЕР_1 загальною площею 5,9990 га. Постановою державного виконавця від 06.08.2013 року відкрито виконавче провадження. 27.09.2013 року ПП «ЗОЛОТА НИВА 1» повернуло їй спірні земельні ділянки. Відповідач протягом 2012 - 2013 років безпідставно користувався земельними ділянками, які належать їй на праві власності та вирощував кукурудзу. Відповідно до довідки Ізюмської РДА від 19.01.2015 року середня врожайність кукурудзи в 2012 році по району склала - 33,4 ц/га, а у 2013 році - 38,7 ц/га. Відповідно до довідки Головного управління статистики у Харківській області від 15.05.2015 року середня розрахункова вартість реалізації 1 тони кукурудзи сільськогосподарськими підприємствами Харківської області за 2012 рік становила 1490,2 гр., а за 2013 рік - 1151,7 гр. За підсумками, ПП «ЗОЛОТА НИВА 1» зібрано 85 т 561 кг зерна, вартістю 111957,38 гр. Просила стягнути з відповідача на свою користь дохід, одержаний ним від використання належних їй земельних ділянок - 85 т 561 кг зерна кукурудзи, або в разі відсутності у відповідача зазначеної культури, стягнути її вартість у розмірі 111957,38 гр.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10 липня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ПП «ЗОЛОТА НИВА 1» на користь ОСОБА_2 111957,38 гр. та судові витрати у розмірі 1 119 гр. 57 коп.

В апеляційній скарзі ПП «ЗОЛОТА НИВА 1» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апелянт посилається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального законодавства, оскільки не прийнято до уваги їхні доводи і пояснення по справі. Не враховано, що єдиним належним та допустимим доказом заподіяння відповідачем позивачці збитків та їх розміру є акт комісії, створеної райдержадміністрацією. Позивачка не надала такого акту. Судом не з*ясовано період, протягом якого відповідач користувався земельними ділянками позивачки самовільно. Наведений розрахунок розміру збитків грунтується на припущеннях. Відсутні докази того, що ПП «ЗОЛОТА НИВА 1» самовільно зайняла та використовувала земельну ділянку в 2012 - 2013 роках і одержала від використання будь-які доходи, а також, що підприємство перешкоджало ОСОБА_2 користуватися земельними ділянками в цей період часу. ПП «ЗОЛОТА НИВА 1» вживалися заходи щодо реєстрації договорів оренди, укладених між ним та ОСОБА_5 у 2009 році, який діяв від імені ОСОБА_2, але ці договори не були належним чином зареєстровані, оскільки позивачка не здійснила державну реєстрацію цих земельних ділянок, без чого неможливо було сформувати Поземельну книгу та Книгу записів. Крім того, розрахунок розміру стягнутих доходів від безпідставно набутого майна повинен враховувати всі можливі витрати ( в тому числі податки, збори тощо), що мали б бути здійснені (або були здійснені) для отримання доходу.

Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, у зв*язку із невідповідністю висновків суду матеріалам справи, з ухваленням нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог слід відмовити, з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 25.01.2008 року видала довіреність на ім*я ОСОБА_5 на керування та розпорядження спірними земельними ділянками, які було видано на її дошлюбне прізвище - ОСОБА_2 у 2008 році. На підставі цієї довіреності між сторонами було укладено договори оренди земельних ділянок, але зареєстровані належним чином вони не були. В матеріалах справи відсутні докази того, що ПП «ЗОЛОТА НИВА 1» ухилялося від реєстрації цих договорів.

Заявою від 27.04.2012 року ОСОБА_2 скасувала довіреність на ім*я ОСОБА_5 Рішенням апеляційної інстанції від 28.05.2013 року зобов*язано ПП «ЗОЛОТА НИВА 1» повернути ОСОБА_2 самовільно зайняті спірні земельні ділянки.

Таким чином, ПП «ЗОЛОТА НИВА 1» за згодою на те ОСОБА_5, користувалася земельними ділянками, що належать ОСОБА_2 на праві власності. Матеріали справи не містять відомостей про те, що в 2012 році ПП «ЗОЛОТА НИВА 1» вирощувала на спірних земельних ділянках кукурудзу та одержала від використання земельних ділянок будь-які доходи. Крім того, відсутні відомості про те, що саме ПП «ЗОЛОТА НИВА 1» зібрало врожай кукурудзи у 2013 році з цих земельних ділянок.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1214 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов*язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Відповідно до постанови КМУ від 19.04.1993 року № 284, доказом заподіяння власнику земельної ділянки збитків, в тому числі неодержаного доходу та їх розміру може бути лише акт комісії районної державної адміністрації, затверджений її голово.

Матеріали справи не містять акту комісії районної державної адміністрації, затвердженого її голово щодо заподіяння діями відповідача збитків позивачці та їх розміру. Наявність лише теоретичних обставин обгрунтування можливості отримання прибутку не є підставою для його стягнення.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «ЗОЛОТА НИВА 1» - задовольнити.

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10 липня 2015 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ПП «ЗОЛОТА НИВА 1» про стягнення доходів, отриманих від незаконного користування майном - відмовити.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий -

Судді: