Рішення

від 01.10.2015 по справі 182/3849/15-ц

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/3849/15-ц

Провадження № 2/0182/2443/2015

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01.10.2015 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Рунчевій О. В.

при секретарі Смиковій Ю. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 08.06.2015 року звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, посилаючись на наступні обставини.

Її дошлюбне прізвище - ОСОБА_4. 13.08.1977 року вона уклала шлюб з ОСОБА_5, після реєстрації шлюбу їй було присвоєно прізвище чоловіка - ОСОБА_5.

ЇЇ батьками були ОСОБА_4 та ОСОБА_6. Крім неї, у батьків було ще двоє дітей, а її рідних сестер - ОСОБА_4 (після реєстрації шлюбу - ОСОБА_2) ОСОБА_7 та ОСОБА_4 (після реєстрації шлюбу - ОСОБА_3) ОСОБА_8 - відповідачі по справі.

19.04.2009 року померла її мати, ОСОБА_4

14.02.2014 року помер її батько, ОСОБА_6 Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить: житловий будинок з надвірними будівлями № 83 по вул. Курській в м. Нікополі, що належав померлому на підставі договору від 28.11.1966 року про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності, посвідченого у Першій Нікопольській державній нотаріальній конторі, Реєстр № 2-5287 та земельна ділянка для обслуговування цього житлового будинку, площею 0,0514 га, кадастровий номер 1211600000:02:004:0068, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Курська, буд. 83, яка належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ДП, виданого Нікопольською міською Радою народних депутатів 25.02.1997 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1251.

За життя ОСОБА_6 заповіту не склав. Спадкоємцями першої черги за законом є вона-позивач та її сестри - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відповідачі по справі.

В установлений законом строк вона та її сестри звернулися до нотаріальної контори для оформлення спадщини, при цьому її сестри ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як дочки спадкодавця, кожна окремо, відмовилися від прийняття спадщини на її користь.

13.05.2015 року вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на вищезазначену земельну ділянку, посвідчене приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_9, зареєстровано в реєстрі за № 707.

Проте, у видачі на її ім'я свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок № 83 по вул. Курська у м. Нікополі Дніпропетровської області з надвірними будівлями їй було відмовлено через те, що не надано документів про державну реєстрацію права власності на вищезазначений житловий будинок за померлим ОСОБА_6

Крім того, в договорі від 28.11.1966 року вказано прізвище померлого як «Солинский» на російській мові замість вірного «Салинский», як у всіх інших правовстановлюючих документах.

На час завершення спадкодавцем будування житлового будинку питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22.0.1988 року) і прийнятою відповідно до цього Указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26.08.1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», які визначали умови а правові наслідки будівництва.

За вказаними вище Указом від 26.08.1948 року та Постановою від 26.08.1948 року підставою виникнення у громадян права власності на житловий будинок був сам факт збудування його цим громадянином з додержанням вимог цих актів законодавства.

Згідно п. 3.1. Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та ІІ категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19.03.2013 року № 95, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05.08.1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Технічна інвентаризація спірного будинку проводилася Нікопольським МБТІ 11.07.1984 року, за результатами якої на ім'я її батька був складений технічний паспорт.

Згідно висновку про вартість майна від 28.05.2015 року, ринкова вартість спадкового будинку складає 156 131,00 грн.

На підставі викладеного просить встановити факт належності її батькові - ОСОБА_6, померлому 14.02.2014 року, договору від 28.11.1966 року про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності, посвідченого у Першій Нікопольській державній нотаріальній конторі, Реєстр № 2-5287, складеного на ім'я «Солинского Григория Даниловича»; визнати за нею право власності на житловий будинок «А» загальною площею забудови 63,5 кв. м., житловою площею 47,6 кв. м., літню кухню «Б», підвал «В», сарай «Г», вбиральню Д», гараж «Е», сарай «Ж», сарай «З», водопровід 5 , паркани - 1-4, замощення спорудження 1-6, I в порядку спадкування за законом після смерті - ОСОБА_6, померлого 14.02.2014 року.

Позивач у судове засідання не з'явилася, на адресу суду надала заяву в якій просить справу слухати у її відсутність , позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с. 32).

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, на адресу суду надіслала заяву, згідно якої просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги визнає, проти їх задоволення не заперечує. (а. .34)

Відповідач ОСОБА_2 також у судове засідання не з'явилася, на адресу суду надала заяву в якій просить справу слухати у її відсутність, позовні вимоги визнає, проти їх задоволення не заперечує (а.с. 36).

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що дошлюбне прізвище позивачки - ОСОБА_4. 13.08.1977 року вона уклала шлюб з ОСОБА_5, після реєстрації шлюбу їй було присвоєно прізвище чоловіка - ОСОБА_5 (а.с. 12-13).

Батьками позивачки були ОСОБА_4 та ОСОБА_6. Крім неї, у батьків було ще двоє дітей: її рідні сестри - ОСОБА_4 (після реєстрації шлюбу - ОСОБА_2) ОСОБА_7 та ОСОБА_4 (після реєстрації шлюбу - ОСОБА_3) ОСОБА_8 - які є відповідачами по справі (а.с. 33).

19.04.2009 року померла мати позивачки, ОСОБА_4 (а.с.7).

14.02.2014 року помер батько позивачки, ОСОБА_6 Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить: житловий будинок з надвірними будівлями № 83 по вул. Курській в м. Нікополі, що належав померлому на підставі договору від 28.11.1966 року про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності, посвідченого у Першій Нікопольській державній нотаріальній конторі, Реєстр № 2-5287 та земельна ділянка для обслуговування цього житлового будинку, площею 0,0514 га, кадастровий номер 1211600000:02:004:0068, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Курська, буд. 83, яка належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ДП, виданого Нікопольською міською Радою народних депутатів 25.02.1997 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1251. (а.с. 8-11).

За життя ОСОБА_6 заповіту не склав. Спадкоємцями першої черги за законом є позивачка та її сестри - ОСОБА_2 та ОСОБА_3

В установлений законом термін сторони звернулися до нотаріальної контори для оформлення спадщини, при цьому відповідачки, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як дочки спадкодавця, кожна окремо, відмовилися від прийняття спадщини на користь позивачащо вбачається з поданих ними до суду заяв (а.с.34,36). Інших спадкоємців судом не встановлено.

13.05.2015 року позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку,площею 0,0514 га, кадастровий номер 1211600000:02:004:0068, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Курська, буд. 83, яка належала померлому ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ДП, виданого Нікопольською міською Радою народних депутатів 25.02.1997 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1251, посвідчене приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_9, зареєстровано в реєстрі за № 707 (а.с. 14).

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серії ЕЕР 056812 від 13.05.2015 року та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 40815689, виданої 01.07.2015 року, спадкова справа заведена приватним нотаріусом ОСОБА_10 Ю, за № 30/2014 27.05.2014 року, та було видане свідоцтво про право на спадщину, приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_9 13.05.2015 року за реєстровим № 707 (а.с.15,37-38).

Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок № 83 по вул. Курська у м. Нікополі Дніпропетровської області з надвірними будівлями позивачці було відмовлено через те, що нею не надано документів про державну реєстрацію права власності на вищезазначений житловий будинок за померлим ОСОБА_6 (а.с. 5-6).

Крім того, в акті від 21.11.1966 року про те, що проведено в натурі відведення садибної ділянки під індивідуальне житлове будівництво, виписці з рішення № 767 Виконкому Нікопольського міськради депутатів трудящих від 17.11.1966 року про виділення садибної ділянки під індивідуальне будівництво та у договорі про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності від 28.11.1966 року , посвідченого у Першій Нікопольській державній нотаріальній конторі, реєстр № 2-5287 вказано прізвище померлого ОСОБА_6 на російській мові як «Солинский» замість вірного «Салинский» (а.с. 8-11). У всіх інших правовстановлюючих документах, зокрема у свідоцтві про народження серії ДК № 296509 заповненого на російській мові, виданого 16 березня 1956 року, свідоцтві про одруження серії ДК № 093593 заповненого на російській мові від 22.12.1954 року прізвище померлого ОСОБА_6 зазначено вірно як «Салинский» (а.с. 12).

На час завершення спадкодавцем збудування житлового будинку питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22.0.1988 року) і прийнятою відповідно до цього Указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26.08.1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», які визначали умови а правові наслідки будівництва.

За вказаними вище Указом від 26.08.1948 року та Постановою від 26.08.1948 року підставою виникнення у громадян права власності на житловий будинок був сам факт збудування його цим громадянином з додержанням вимог цих актів законодавства.

Згідно п. 3.1. Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та ІІ категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19.03.2013 року № 95, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05.08.1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Технічна інвентаризація спірного будинку проводилася Нікопольським МБТІ 11.07.1984 року, за результатами якої на ім'я батька позивачки був складений технічний паспорт. (19-22).

Згідно висновку про вартість майна від 28.05.2015 року, ринкова вартість спадкового будинку складає 156 131,00 грн. (а.с. 18).

Враховуючи викладене, у суду не виникає сумніву в тому, що договор про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності від 28.11.1966 року , посвідченого у Першій Нікопольській державній нотаріальній конторі, реєстр № 2-5287, складений на російській мові на ім'я «Солинского Григория Даниловича» належить ОСОБА_6, померлому 14.02.2014 року.

За таких обставин, суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок «А» загальною площею забудови 63,5 кв. м., житловою площею 47,6 кв. м., літню кухню «Б», підвал «В», сарай «Г», вбиральню Д», гараж «Е», сарай «Ж», сарай «З», водопровід 5 , паркани - 1-4, замощення спорудження 1-6, I що знаходяться за адресою : Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул.. Курська, буд. 83, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлого 14.02.2014 року.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218, 256-259 ЦПК України, ст.ст. 1216,1218,1220-1223, 1258,1261,1268-1270,1273-1275 ЦК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_6 договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності від 28.11.1966 року , посвідченого у Першій Нікопольській державній нотаріальній конторі, реєстр № 2-5287 від імені «Солінського Григорія Даниловича».

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок «А» загальною площею забудови 63,5 кв. м., житловою площею 47,6 кв. м., літню кухню «Б», підвал «В», сарай «Г», вбиральню Д», гараж «Е», сарай «Ж», сарай «З», водопровід 5, паркани - 1-4, замощення спорудження 1-6, І, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Курська, буд. 83 в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_6, померлого 14.02.2014 року

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_11