Постанова

від 21.09.2015 по справі 805/2414/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2015 р. Справа №805/2414/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 11год.45хв.

ухвалено у нарадчій кімнаті

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., при секретарі судового засідання Кудрі В.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю В«УГХТ-СЕРВІСВ» до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.05.2015 року №0002811502,-

за участю:

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представник відповідача не з'явився ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«УГХТ-СЕРВІСВ» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.05.2015 року №0002811502/а.с.4-7/.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що за наслідками невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю В«УГХТ-СЕРВІСВ» з питань своєчасності сплати узгодження податкових зобов'язань з податку на прибуток з 12.03.2015 по 06.04.2015, Жовтневою об'єднаною державною податковою інспекцією м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області складено акт від 12.05.2015р. №925/05-81-15-02-08-1/38460828. На підставі висновків акту перевірки відповідачем 27.05.2015р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0002811502. Вважає, прийняте податкове повідомлення-рішення протиправним, та таким, що підлягає скасуванню, з підстав наведених у позові.

У судовому засіданні представники позивача підтримали заявлений позов, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, засобами електронного зв'язку, через відділ діловодства Донецького окружного адміністративного суду надав клопотання про розгляд справи без його участі та письмові пояснення.

В наданих письмових поясненнях зазначив, що у зв'язку з несвоєчасним погашенням узгодженного податкового зобовязання у сумі 1 541 617 грн. з затримкою на 29 календарних днів, у підприємства виникла штрафна санкція у розмірі 154 161,70 грн., що складає 10% від загальної суми. Лист підприємства від 12.03.2015р. щодо здійснення зарахування сплачених авансових внесків в рахуно сплати зобовязань з податку на прибуток. На виконання вимог листа ДФС України «Про погодження висновків щодо повернення платниками податків сумм грошових зобовязань» ДПІ був підготовлений висновок від 16.03.2015 р., який був спрямований на узгодження. 26.03.2015 р. повторно. Перерахування коштів Держказначейством з рахунку авансових внесків по коду платежу 11024000 на рахунок податку на прибуток по коду платежу 11021000 у розмірі 1 541 617 грн. відбулося 06.04.2015 року. Податковий орган вжив всі заходи , передбачені порядком здійснення зарахування коштів помилково сплачених на невірний рахунок /а.с.100,101-102/.

Заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "УГХТ-СЕРВІС" зареєстроване в якості юридичної особи, включене до ЄДРПОУ за номером 38460828, що підтверджується відповідною випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АА №282292, знаходиться на обліку платників податків в Жовтневій об'єднаній державній податковій інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області /а.с.28/.

Відповідач - Жовтнева об'єднана державна податкова інспекція м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області діє на підставі положення про Міністерство доходів і зборів України та керуючись Податковим кодексом України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

На підставі Наказу керівника Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області за № 935 від 27.04.2015 р., повідомлення від 27.04.2015 р. № 20 повідомлено про проведення невиїзної документальної перевірки з питань сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток ТОВ «УГХТ-сервіс».

Згідно із п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України Жовтневою ОДПІ м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ В« "УГХТ-СЕРВІС" з питання своєчасності сплати узгодження податкових зобов'язань з податку на прибуток з 12.03.2015р. по 06.04.2015р. За наслідками перевірки складено акт від 12.05.2015р. №925/05-81-15-02-08-1/38460828/ а.с.10-11/.

Згідно з висновком акту перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме : платник податків порушив термін сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток протягом строків визначених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а саме сплачено суму податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 1 541 617грн. 06.04.2015 по граничному терміну сплати 11.03.2015, тобто із затримкою на 26 днів/а.с.11/.

На підставі зазначеного акту перевірки, враховуючи виявлені порушення відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 27.05.2015р:

- податкове повідомлення-рішення №0002811502, яким Товариству з обмеженою відповідальністю В«УГХТ-СЕРВІСВ» нараховано штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 154 161,70грн. /а.с.13/.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду із даним позовом.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу щодо порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 1 541 617грн. на 26 днів визначених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку

Так, ТОВ В«УГХТ-СЕРВІСВ» 28 лютого 2015 року подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, якою платником податків задекларовано суму податкового зобов'язання у розмірі 1 541 617грн. /а.с.15-19/.

11 березня 2015 року позивачем сплачено самостійно узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на прибуток, тобто у строки встановлені Податковим кодексом України. Дана обставина підтверджується відповідними платіжними дорученнями від 11.03.2015 : №46 на суму 309000,00грн.; №677 на суму 700617,00грн.; №680 на суму 215000,00грн.; №682 на суму 199000,00грн.; №683 на суму 118000,00грн./а.с.20-24/.

В зазначених платіжних дорученнях було вказано призначення платежу, а саме «податок на прибуток за 2014рік» і тільки, в платіжному дорученні від 11.03.2015 №677 на суму 700617,00грн. вказано призначення платежу «авансовий внесок з податку на прибуток».

Зазначені платежі, було сплачено підприємством до Державного бюджету України на рахунок призначений для сплати авансових платежів з податку на прибуток приватних підприємств, а не на рахунок сплати податку на прибуток приватних підприємств.

Отже, податок на прибуток фактично надійшов до відповідного бюджету у визначений законом строк, а те, що кошти надійшли на інший рахунок на думку суду є формальною обставиною і не може бути підставою для застосування штрафних санкцій, оскільки втрати бюджету в даному випадку відсутні.

Частиною 4 п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України визначено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій), у тому числі визначених пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов'язання з цього податку, без подання податкової декларації.

Відповідно до п.9.3 ст.9 Податкового кодексу України зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

За правилами частини 1 ст. 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає, зокрема контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями.

Пунктами 4 і 5 ст.45 Бюджетного кодексу України встановлено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).Податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Поняття єдиного казначейського рахунку визначено в «Положенні про єдиний казначейський рахунок» затвердженого Наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 №122 (далі-Порложення), так Єдиний казначейський рахунок - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у

системі електронних платежів Національного банку України.

Єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування,

коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами

Державного казначейства України та регламентується законодавством.

Зі змісту пунктів 2.2 і 2.3 Положення вбачається, що всі сплачені податки і збори (обов'язкові платежі), незалежно від того, до якого бюджету вони сплачені, в будь-якому випадку знаходяться та акумулюються на один консолідований рахунок- єдиний казначейський рахунок, а зарахування податку на відповідний рахунок має значення лише для обліку коштів.

Відповідно до положень пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

11.03.2015 року за вих. № 32 на ім'я начальника Жовтневої ОДПІ м. Маріуполя надано листа щодо проведення перерахування грошових коштів з р/р 33112347700052 ( код платежу 11024000) на р/р 33118318700052 (код платежу 11021000). Вказаний лист зареєстровано у відповідача 12.03.2015 року за вх. № 5416/10.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язаньвизначені статтею 43Податкового кодексу і полягають у такому.

За змістом пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Пунктом 43.2 статті 43 Податкового кодексу України визначено,що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

У силу положень пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Пунктом 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України передбачено,що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку

Пунктом 43.5 статті 43 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

За наявності у платника податку надміру сплачених сум, які обліковуються в його особовій картці з певного податку, як «переплата», тобто сума коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нарахованої суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату, без заяви платника мають бути спрямовані (перераховані) податковим органом на погашення податкового зобов'язання (боргу) платника податків з іншого платежу. А тому, орган податкової служби мав в тому числі ,самостійно, без заяви ТОВ В«УГХТ-СЕРВІСВ» зарахувати суму надмірно сплаченого ним з авансового платежу з податку на прибуток у рахунок платежу з податку на прибуток.

Так, згідно даних облікової картки за платежем 11024000 з авансового внеску з податку на прибуток приватних підприємств станом на 11-12.03.2015 року обліковувалась переплата на загальну суму 1 541 617 грн.

Згідно даних облікової картки за платежем 11021000 з податку на прибуток приватних підприємств станом на 11.03.2015 року за позивачем обліковувалась недоїмка в розмірі 1 541 617 грн.

Згідно даних облікової картки за платежем 11021000 з податку на прибуток приватних підприємств станом на 06.04.2015 року позивачу зараховано (перераховано) коштів з одного бюджетного рахунку на інший в розмірі 1 541 617 грн.

Відповідно до п.109.1 ст.109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 8 р. IV «Облік надходження сум податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та єдиного внеску» Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 року № 765, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2014 р. за № 217/24994, помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов'язань за податками, зборами, митними платежами підлягають поверненню платнику у порядку, встановленому законодавством.

Територіальний орган Міндоходів вирішує питання щодо списання помилково та/або надміру сплачених сум податків, зборів, що обліковуються в інтегрованій картці платника більше 1095 днів без руху (відсутні зменшення та нарахування зобов'язань або нарахування, які мають нульове значення, та сплата), за умови відсутності заяви платника про їх повернення згідно із законодавством (п. 11 Порядку № 765).

Відповідно до Бюджетного кодексу України та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року №446, затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (Наказ Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року №787, далі -Порядок №787). Цей Порядок визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі). Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника пункт 3 Порядку №787. Згідно вимог пункту 5 Порядку №787 Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Наказом від 30.12.2013 за № 882/1188 Про затвердження Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань,затверджено зазначений Порядок.

Відповідно до п.7 Порядку -орган Міндоходів на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Контроль за прийняттям/передаванням висновків органи Міндоходів, місцеві фінансові органи, органи Казначейства проводять шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року N 1242.

За платежами, належними державному бюджету, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

Місцевий фінансовий орган у строк не пізніше ніж протягом двох робочих днів здійснює погодження отриманих висновків шляхом засвідчення підписом керівника місцевого фінансового органу, засвідченим печаткою, та повертає їх згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу Міндоходів.

Орган Міндоходів не пізніше наступного робочого дня від дати отримання висновку, погодженого місцевим фінансовим органом, передає його згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу Казначейства.

На виконання зазначених вимог податкового законодавства відповідачем 16 березня 2015 року складено висновок за № 690-20 про повернення авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств ,11024000 на суму 1 541617,00 грн., як помилково сплачені та/або надміру сплачений.

25.03.2015 року за вих. № 03-8/326 на адресу відповідача від Департаменту фінансів Маріупольської міської ради повернувся без погодження висновок від 16.03.2015р.. у зв'язку з роз'ясненням, яке надійшло з Департаменту фінансів Донецької облдержадміністрації . Згідно зазначеного роз'яснення «Про погодження висновків щодо повернення платникам податків сум грошових зобов'язань» право надавати погоджувальні висновки щодо повернення помилково або надміру сплачених до бюджету коштів за платежами, належними обласному бюджету належить Департаменту фінансів облдержадміністрації.

Як же зазначалось вище, перерахування коштів державним казначейством було здійснено 06.04.2015 року і кошти було зараховано до відповідного рахунку.

Таким, чином, враховуючи всі обставини справи та норми діючого законодавства, суд вважає, що сплата Товариством з обмеженою відповідальністю В«УГХТ-СЕРВІСВ» податкового зобов'язання на рахунок сплати авансів з податку на прибуток, а не на рахунок сплати податку на прибуток не відбулось з порушенням строків визначених ст.57ПК України і не може бути підставою для застосування штрафних санкцій, оскільки позивачем вчасно здійснено сплату податкового зобов'язання з податку на прибуток і грошові кошти вчасно надійшли до Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд застосовує верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ,що виступав стороною у справі , або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю В«УГХТ-СЕРВІСВ» до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.05.2015 року №0002811502 - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області №0002811502 від 27.05.2015 року яким Товариству з обмеженою відповідальністю В«УГХТ-СЕРВІСВ» нараховано штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 154161,70грн.

Стягнути з Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань у розмірі 3083,23грн. (три тисячі вісімдесят три гривні двадцять три копійки) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«УГХТ-СЕРВІСВ» .

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 21 вересня 2015 року за участю представників позивача.

Повний текст постанови складений та підписаний 28 вересня 2015 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.