МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Миколаїв
09.10.2015 р. № 814/2576/15
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. при секретарі судового засідання Науменко О.Г. розглянувши адміністративну справу
за позовом в особіФермерського господарства "Долі", вул. Садова, 52, Новокатеринівка, Веселинівський район, Миколаївська область, 57061 голови ОСОБА_1, АДРЕСА_1, Миколаїв, 54058
доГоловного управління Держземагентства України у Миколаївській області, вул. Миру, 34, к. 711, Миколаїв, 54034 Головного управління Держгеокадастру України у АДРЕСА_2, Миколаїв, 54034
третя особаКатеринівська сільська рада Веселинівського району Миколаївської області, вул. Леніна, 44-А, Катеринівка, Веселинівський район, Миколаївська область, 57060 провизнання протиправним та скасування наказу,
ВСТАНОВИТИ:
Фермерське господарство «Долі» (далі також - позивач, ФГ «Долі») звернулося до окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держземагенства у Миколаївській області (далі також - відповідач 1, Держземагенство) та Головного управління Держгеокадастру України у Миколаївській області (далі також - відповідач 2, Держгеокадастр), в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Держземагенства №2296-02 від 28.04.2015р. про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 49,68 га в межах Катеринівької сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, наданої ОСОБА_2 для ведення селянського (фермерського) господарства.
В обґрунтування вимог, позивач вказав про незаконність оспорюваного наказу, в тому числі з підстав відсутності повноважень у Дерземагенства одноособово визнавати нечинними або недійсними акти на право користування земельними ділянками. А смерть особи, якій було надано земельну ділянку, не входить до переліку обставин, з якими закон пов'язує припинення права користування земельною ділянкою, наданої для ведення фермерського господарства, шляхом видання наказу Держземагенством.
Відповідач 2 позов не визнав, зазначивши, що право користування спірною земельною ділянкою припинено Держземагенством правомірно, відповідно до приписів чинного законодавства в зв'язку зі смертю особи, якій надавалась земельна ділянка в користування.
Від відповідача 1 надійшла заява про слухання справи в відсутність представника Держземагенства.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд приходить до висновку про обгрунтованість заявлених вимог, виходячи з наступного.
30.01.1993 р. на підставі рішення 11 сесії XХІ скликання Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області ОСОБА_2 для ведення селянського (фермерського) господарства у постійне користування була надана земельна ділянка площею 49,68 га в межах Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, підтвердженням чого є державний акт, зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею №103, та земельна ділянка виділена в натурі.
06.07.1993р. зареєстроване селянське фермерське господарство «Доля», правонаступником якого є фермерське господарство «Долі». Земельна ділянка площею 49,68га в межах Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, надана ОСОБА_2 (голова ФГ до лютого 2011 року) для ведення фермерського господарства, була внесена ним до земель ФГ «Долі». 26.02.2011р. загальними зборами ФГ «Долі» головою фермерського господарства обрано ОСОБА_1. ОСОБА_2 помер 01.03.2011 р..
28.04.2015 р. Головним управлінням Держземагенства в Миколаївській області винесений наказ №2296-02 про припинення права користування земельною ділянкою площею 49,68 га в межах Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, що надавалась ОСОБА_2 в постійне користування, та визнано таким, що втратив чинність державний акт на право постійного користування зазначеною земельною ділянкою, в зв'язку з смертю ОСОБА_2 .
Пунктом 5 ст.2 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» від 02.11.2000р. встановлено, що на ім'я голови селянського (фермерського) господарства видається відповідно Державний акт на право приватної власності на землю, Державний акт на право постійного користування землею.
Відповідно до ч.1 ст.92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Частиною 5 ст. 116 Земельного кодексу України встановлено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Серед підстав для припинення право користування земельною ділянкою Земельний кодекс України виділяє наступні: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;
в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;
г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;
е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;
є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини (ст.141 ЗК України).
Відповідно до ст.12 Закону України «Про фермерське господарство» землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.
Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» №449 від 02.04.2002 р., раніше видані державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.
Аналіз норм вищезазначених правових норм свідчить про те, що смерть або переобрання голови фермерського господарства не означає припинення діяльності фермерського господарства.
Таким чином, земельна ділянка площею 49,68 га в межах Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, що була надана ОСОБА_2 у постійне користування, передана останнім до селянського (фермерського) господарства «Долі» та використовується господарством для вирощування сільгоспкультур. Фермерське господарство «Долі» після смерті ОСОБА_2 не припинило свого існування та продовжує функціонувати (зазначена обставина відповідачем не оспорюється та підтверджується довідкою Вознесенської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області №758 від 30.07.2015р.).
Враховуючи норми вищезазначених законів та підзаконних актів, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та можливості задоволення позову, оскільки наказ Головного Управління Держземагенства в Миколаївській області №2296-02 від 28.04.2015 р. суперечить вимогам закону, так як судом не встановлено жодної законодавчо визначеної підстави для позбавлення Фермерського господарства «Долі» права користування земельною ділянкою (в тому числі визнання нечинним акта на право користування земельною ділянкою) шляхом прийняття про це наказу Держемагенством.
Таким чином, Держземагенство, яке є суб'єктом владних повноважень, в правовідносинах, що були предметом судового дослідження, діяло не на підставі та не в спосіб, що передбачені законами України, без дотримання принципу рівності перед законом та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані дії.
Вищенаведене в сукупності є підставою для задоволенні позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.70-71, 86, 122,138, 158-163 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Миколаївській області про припинення права постійного користування земельною ділянкою № 2296-02 від 28.04.2015 року.
Присудити на користь Фермерського господарства "Долі" (код ЄДРПОУ 22442782) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держземагентства України у Миколаївській області суму сплаченого судового збору в розмірі 74 гривні.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.
Суддя І.В. Желєзний
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2015 |
Оприлюднено | 22.10.2015 |
Номер документу | 52445145 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Желєзний І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні