Постанова

від 13.10.2015 по справі 813/4524/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2015 року9 № 813/4524/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу Держземагентства у Пустомитівському районі Львівської області, Державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагентства у Пустомитівському районі Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу Держземагентства у Пустомитівському районі Львівської області (далі - Відділ Держземагентства), Державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагентства України у Пустомитівському районі Львівської області (далі - Державний кадастровий реєстратор Відділу Держземагентства), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагентства у Пустомитівському районі ОСОБА_3 від 14.07.2015 року № РВ-4600056562015 та зобов'язати Державного кадастрового реєстратора відділу Держземагентства у Пустомитівському районі розглянути його заяву відповідно до вимог Закону України «Про Державний земельний кадастр». В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Державним кадастровим реєстратором при прийнятті оскаржуваного рішення не були враховані постанови Львівського окружного адміністративного суду від 01.04.2014 року по справі № 813/558/14 та Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2015 року по справі № 876/898/15, які набрали законної сили, а також обставини, встановлені цими судовими рішеннями. Вказана в оскаржуваному рішенні підстави відмови у внесенні до Державного земельного кадастру відомостей та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, щодо якої позивачем розроблено проект землеустрою, були предметом оцінки судом при розгляді справ № 813/558/14 та № 876/898/15. За таких обставин вважає рішення від 14.07.2015 року № РВ-4600056562015 необґрунтованим, незаконним та прийнятим за відсутності підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових обґрунтуваннях до позовної заяви. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позову не визнала з підстав, викладених у письмовому запереченні. Суть заперечень полягає у наступному. Державним кадастровим реєстратором Відділу Держземагентства у Пустомитівському районі Львівської області розглянуто заяву ОСОБА_1 про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру та прийнято рішення № РВ-4600027032014 від 14.07.2015 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з таких підстав: акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки не узгоджений із суміжними землекористувачами по лінії під літерами Б до Г та від Г до А; невідповідність електронного документа встановленим вимогам з перетином земельної ділянки з кадастровим номером 4623681200:08:000:0066, яка зареєстрована відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 року за № 513, а також фактичне знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. Зазначила, що при винесенні рішення Державний кадастровий реєстратор керувався частиною 6 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та пунктом 111 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження ОСОБА_4 ведення Державного земельного кадастру», відтак діяв не порушуючи норм закону та у спосіб, передбачений чинним законодавством. Просила відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Розпорядженням Голови Пустомитівської РДА від 22 липня 2011 року № 724 ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Винничківської сільської ради за межами населеного пункту площею 2,0 га.

У відповідності до розпорядження від 22 липня 2011 року № 724 було розроблено проект землеустрою.

28.08.2013 року ОСОБА_1 звернувся до Відділу Держземагентства з заявою про реєстрацію земельної ділянки, яка розташована на території Винничківської сільської ради площею 2,00 га.

За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 Державним кадастровим реєстратором надано відмову №РВ-46000017612013 від 12.09.2013 року, яку позивач оскаржив в судовому порядку.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду по справі №813/558/14 від 01 квітня 2014 року визнано протиправним та скасовано рішення Державного кадастрового реєстратора №РВ-4600001762013 від 12.09.2013 року та зобов'язано Державного кадастрового реєстратора відділу Держземагентства у Пустомитівському районі розглянути заяву ОСОБА_1 відповідно до вимог Закону України «Про Державний земельний кадастр».

ОСОБА_1 вдруге звернувся із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки.

За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 Державним кадастровим реєстратором було прийнято рішення №РВ-4600027032014 від 30.04.2014 року про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру.

Підставою для прийняття рішення про відмову вказано невідповідність поданих документів вимогам, встановлених Законом України «Про Державний земельний кадастр» і Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження ведення Державного земельного кадастру» від 17.10.2012р. №1051, а саме: акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки не узгоджений із суміжними землекористувачами від Б до Г та Г до А; невідповідність електронного документа установленим вимогам (перетин земельної ділянки з кадастровим номер 4623681200:08:000:0066, яка зареєстрована відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження ОСОБА_4 проведення інвентаризації» від 23 травня 2012 року №513); знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

ОСОБА_1Г оскаржив в судовому порядку рішення №РВ-4600027032014 від 30.04.2014 року.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2015 року у справі № 876/898/15 визнано протиправним та скасовано рішення Державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагентства №РВ-4600027032014 від 30.04.2014 року, та зобов'язано Державного кадастрового реєстратора розглянути заяву ОСОБА_1 відповідно до вимог Закону України «Про Державний земельний кадастр».

14.07.2015 року ОСОБА_1Г втретє звернувся до Відділу Держземагенства із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки.

14.07.2015 року Державним кадастровим реєстратором Відділу Держземагенства прийнято рішення № РВ-4600056562015 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з таких підстав:

- невідповідності поданих документів вимогам, установленим Законом України «Про Державний земельний кадастр» і ОСОБА_4 ведення Державного земельного кадастру (акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки не узгоджений із суміжними землекористувачами від Б до Г та від Г до А;

- невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме: перетин земельної ділянки з кадастровим номером 4623681200:08:000:0066;

- знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Рішення № РВ-4600056562015 від 14.07.2015 року є предметом оскарження у даній справі.

При вирішення даного спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07 липня 2011 року № 3613-VI (далі - Закон № 3613-VI) дає визначення державній реєстрації земельної ділянки як внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно до визначених статтею 5 Закону № 3613-VI загальних засад, порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.

Процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначено ОСОБА_4 ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. №1051 (далі - ОСОБА_4).

ОСОБА_4 передбачено перелік документів, на підставі яких здійснюється державна реєстрація земельної ділянки, який відповідає переліку, встановленому частиною четвертою статті 24 Закону № 3613-VI.

Так, Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються: 1) заява про державну реєстрацію земельної ділянки; 2) оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації); 3) електронний документ; 4) документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки.

З наведеного слідує, що основною підставою для державної реєстрації земельної ділянки є погоджена відповідно до законодавства документація із землеустрою.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 при зверненні до відповідача подавав повний пакет документів, достатній для здійснення державної реєстрації земельної ділянки. При цьому поданий ним проект землеустрою було погоджено Управлінням Держкомзему у Пустомитівському районі, що підтверджується листом від 19.08.2013 року №01-15/1699.

Відповідно до частини п'ятої статті 24 Закону № 3613-VI та згідно з пунктом 73 ОСОБА_4 державний кадастровий реєстратор у строк, що не перевищує 14 робочих днів з дня прийняття заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру,

1) розглядає її разом з документами, зазначеними у пункті 69 цього ОСОБА_4, та перевіряє:

відповідність документів вимогам, зазначеним у пункті 67 цього ОСОБА_4;

електронний документ відповідно до пункту 74 цього ОСОБА_4;

2) за результатами перевірки вносить відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру або приймає рішення про відмову у внесенні таких відомостей з підстав, зазначених у пунктах 91-137 цього ОСОБА_4, за формою згідно з додатком 14.

За приписами пункту 74 ОСОБА_4 державний кадастровий реєстратор протягом строку, встановленого пунктом 73 цього ОСОБА_4, перевіряє електронний документ на відповідність:

1) даним Державного земельного кадастру (геодезичній та картографічній основам, даним кадастрових карт (планів);

2) вимогам до змісту, структури і технічних характеристик такого документа згідно з додатком 1;

Порівняльний аналіз оскаржуваного рішення відповідача № РВ-4600056562015 від 14.07.2015 року з двома попередніми рішеннями (№РВ-46000017612013 від 12.09.2013 року та №РВ-4600027032014 від 30.04.2014 року) свідчить про те, що такі приймалися фактично з тих самих підстав.

Судовими рішеннями від 01.04.2014 року по справі № 813/558/14 та від 09.06.2015 року по справі № 876/898/15, які набрали законної сили, встановлено протиправність рішень №РВ-46000017612013 від 12.09.2013 року та №РВ-4600027032014 від 30.04.2014 року з підстав неузгодженості меж із суміжними землекористувачами та невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме: перетин земельної ділянки з кадастровим номером 4623681200:08:000:0066, і знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

За правилами частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Водночас, суд у своєму рішенні від 09.06.2015 року по справі № 876/898/15, з посиланням на норми статей 24, 27 Закону України «Про Державний земельний кадастр», статті 56 Закону України «Про землеустрій», статті 79-1 Земельного кодексу України, пункти 107-109 ОСОБА_4 ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. №1051, зазначив про можливість проведення державної реєстрації земельної ділянки ОСОБА_1 шляхом виділу частини чи поділу уже зареєстрованої земельної ділянки.

Цим же судовим рішенням встановлено, що всупереч вимог частини 9 статті 118 Земельного кодексу України, розроблений ОСОБА_1 у 2011 році проект землеустрою земельної ділянки був погоджений з незалежних від нього обставин лише 19.08.2013 року №01-15/1699.

При цьому на момент прийняття судового рішення 01.04.2014 р. по справі №815/558/14 з приводу оскарження рішення про відмову №РВ-4600017612013 від 12.09.2013 р., земельна ділянка №4623681200:08:000:0066 пл.7,8га ще не була зареєстрована.

Вказане в сукупності свідчить про те, що вказані у рішенні № РВ-4600056562015 від 14.07.2015 року підстави відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру зумовлені протиправною поведінкою відповідача з невиконання судового рішення від 01.04.2014 року по справі № 813/558/14.

Відповідно до вимог частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано належних і допустимих доказів правомірності прийняття рішення про відмову ОСОБА_1 у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру.

Оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку що рішення Державного кадастрового реєстратора відділу Держземагентства від 14.07.2015 року № РВ-4600056562015 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру не відповідає вимогам Закону України «Про Державний земельний кадастр» та передбачених статтею 2 КАС України принципів, оскільки перешкоджає позивачу реалізувати гарантоване статтями 13, 14 Конституцією України та статтею 1 Земельного кодексу України право власності громадян України на землю, тому його слід визнати протиправним та скасувати, задовольнивши позов в цій частині.

Виходячи із положень пункту 10.3. Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, обґрунтованості позовних вимог, суд дійшов переконання, що підлягає до задоволення і позовна вимога про зобов'язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 відповідно до вимог Закону України «Про Державний земельний кадастр», оскільки така дія не пов'язана із здійсненням відповідачем вданих повноважень під час адміністративних процедур.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 73 грн 08 к., сплаченого за квитанцією № 53 від 20 серпня 2015 року.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагентства у Пустомитівському районі Львівської області від 14.07.2015 року № РВ-4600056562015.

Зобов'язати Державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагентства у Пустомитівському районі Львівської області розглянути заяву ОСОБА_1 у відповідності до вимог Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Стягнути з Державного бюджету України в користь ОСОБА_1 73 (сімдесят три) грн 08 к. судових витрат.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Хома О.П.