Постанова

від 15.11.2011 по справі 2а-5477/11/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

15.11.2011 р. Справа № 2а-5477/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. за участю секретаря судового засідання Салової І.О. розглянувши адміністративну справу

за позовомВідкритого акціонерного по газопостачанню та газофікації "Миколаївгаз", (вул. Чигрина, 159, м. Миколаїв, 54008)

доСпеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, (вул. Чкалова, 20, м. Миколаїв, 54017)

проскасування податкове повідомлення-рішення від 06.04.2010 року, ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство по газифікації та газопостачанню «Миколаївгаз»(далі по тексту ПАТ) звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві (далі по тексту ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ від 06.04.2011 №00001039000, яким суб'єкту господарювання збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість на загальну суму 121744,45грн. (97395,56грн. - основного платежу, 24348,89грн. -штрафні санкції) в зв'язку з порушенням пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»при здійсненні господарських операцій з ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД».

Вважаючи підстави прийнятого рішення (виконання робіт (послуг) за договірними зобов'язаннями з ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД»іншими особами (не ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД»)), надуманими та бездоказовими, позивач просив про задоволення позову.

Відповідач, не оспорюючи реальність вчинених господарських операцій між позивачем (замовник) та ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД» (виконавець робіт), позов не визнав, зазначивши про порушення позивачем пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»та стст.203, 215, 216 ЦК Укрїни при укладенні позивачем договорів з ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД», зазначивши про їх недійсність, оскільки, на думку відповідача, фактично товари (послуги) за вказаними угодами поставлялися (виконувались роботи) іншими суб'єктами господарювання, а не ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД», яке, за судженнями відповідача, не могло надавати послуги (виконувати роботи), так як мало відносини з недобросовісними суб'єкта господраювання (ТОВ «ОСОБА_2 Сервіс»(35639320), ТОВ «Легат -М»(32594607), ТОВ «ВКК «ДВМ»(3442339), ПП «Ніка і Компанія»(36632352), ПП «Агропрайд»(35870453), ПП «Технополімер»(36658831) та не має достатніх трудових ресурсів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог, виходячи з наступного.

Правовідносини, що є предметом судового дослідження, врегульовані ЗУ «Про податок на додану вартість», ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст.7 Законом України «Про податок на додану вартість»визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно пп.7.7.1. ст.7 Законом України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою одаткового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2. ст.7 Законом України «Про податок на додану вартість»визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання, виготовлення, будівництва, спорудження

Відповідно до п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Законом України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 ст. 7 цього Закону. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом пунктом документами.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 1.8 ст.1 ЗУ «Про податок на додану вартість»визначено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом», а п.1.7 ст.1 цього ж Закону встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Дані правові норми визначають, що до складу валових витрат (а отже витрат, на підставі яких може бути сформованих податкових кредит) можуть бути віднесені витрати, що безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції, робіт, послуг, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та підтверджені належними та достатніми первинними документами.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Системний аналіз правових норм, які регулюються правовідносини, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що у разі невиконання іншими особами - учасниками господарських операцій в ланцюгу постачання товарів (послуг) податкових зобов'язань, негативні наслідки (відповідальність) настають лише для них. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту та фактичного здійснення господарських операцій.

Недобросовісність учасників господарських правовідносин в ланцюгу постачання товарі не може слугувати підставою для притягнення до юридичної відповідальності суб'єкта господарювання, яких виконав зобов'язання по правочинам та по сплаті податку на додану вартість в ціні придбаного товару.

При розгляді справи встановлено, що 24.03.2011 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Миколаївгаз»(код ЄДРПОУ 05410263) з питань правильності обчислення податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД»(код ЄДРПОУ 34511098) за грудень 2010, за результатами якої контролюючим органом складено акт за №319/39/05410263 від 24.03.2011.

Відповідно до акта перевірки, перевіркою виявлені порушення суб'єктом господарювання ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України в частині здійснення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними та п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість», оскільки, думку відповідача, контрагент - фактично ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД»не поставляло послуги (товари, роботи) за укладеними договорами, які в свою чергу були поставлені ПАТ іншими невстановленими суб'єктами господарювання, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на суму 97395,56 грн..

За наслідками перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення -рішення №00001039000 від 06.04.2011, яким суб'єкту господарювання збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість на загальну суму 121744,45грн. (97395,56грн. - основного платежу, 24348,89грн. -штрафні санкції) в зв'язку з порушенням стст.203, 215, 216 ЦК України та пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»при здійсненні господарських операцій з ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД».

В судовому засіданні також встановлено, що18.03.2010 року між позивачем та ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД»укладено договір будівельного підряду №27 (виконання робіт по капітальному ремонту будівлі та службових приміщень по вул.Чигрина,159/3). Зобов'язання за даною угодою сторонами виконано в повному об'ємі (підрядник виконав роботи, а замовник їх оплатив), що підтверджено дослідженими в судовому засіданні первинними документами бухгалтерського та податкового обліку (договором, банківськими виписками, актами приймання виконаних робіт, податковими накладними та ін..).

24.03.2010 року між позивачем та ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД»укладено договір будівельного підряду №33 (виконання робіт по капітальному ремонту будівлі та службових приміщень Єланінської дільниці газопостачання в смт.Єланець). Зобов'язання за даною угодою сторонами виконано в повному об'ємі (підрядник виконав роботи, а замовник їх оплатив), що підтверджено дослідженими в судовому засіданні первинними документами бухгалтерського та податкового обліку (договором, банківськими виписками, актами приймання виконаних робіт, податковими накладними та ін..).

27.07.2010 між позивачем та ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД»укладено договори поставки товарно-матеріальних цінностей за №47.3/2010-12 за №47.1/2010-12. Зобовязання за даними угодами сторонами виконані -покупцем оплачено товарно-матеріальних цінностей та вартість виконаних робіт, що підтверджено дослідженими в судовому засіданні первинними документами бухгалтерського та податкового обліку (договорами, податковими накладними, видатковими накладними, прибутковими накладними, банківськими виписками та ін..).

Судження контролюючого органу, який не оспорює реальність вчинених господарських операцій (фактичне виконання робіт та поставку товарів), наявність необхідних первинних документів формування податкового кредиту, про нікчемність укладених правочинів (що, на думку контролюючого органу, автоматично тягне за собою завищення підприємством податкового кредиту), в зв'язку поставкою товарно-матеріальних цінностей та виконання робіт за договорами, укладеними між позивачем та ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД», іншими невстановленими суб'єктами господарювання (не ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД»), оскільки ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД» (контрагент позивача) мало відносини з недобросовісними суб'єкта господраювання - (ТОВ «ОСОБА_2 Сервіс»(35639320), ТОВ «Легат -М»(32594607), ТОВ «ВКК «ДВМ»(3442339), ПП «Ніка і Компанія»(36632352), ПП «Агропрайд»(35870453), ПП «Технополімер»(36658831), а тому не мало можливості фактично поставити товарно-матеріальні цінності та виконати підрядні роботи, були предметом судового дослідження та визнанні судом невмотивованими. Наведені висновки контролюючого органу базується на неаргументованих абстрактних припущеннях про неможливість поставки товарів та виконання робіт саме ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД», які спростовуються дослідженими в судовому засіданні фактичними даними, зокрема, що містяться: в свідченнях ОСОБА_3, який в суді показав, що є керівником ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД», в березні між підприємствами укладено договори підряду на виконання робіт по ремонту будівлі та службових приміщень по вул.Чигрина,159/3 та на виконання робіт по капітальному ремонту будівлі та службових приміщень Єланенської дільниці газопостачання в смт.Єланець, зобов'язання за даними угодами сторонами виконано в повному об'ємі -підрядник з залученням субпідрядних організацій виконав роботи, а замовник їх оплатив, що підтверджено дослідженими в судовому засіданні первинними документами бухгалтерського та податкового обліку (договорами, банківськими виписками, актами приймання виконаних робіт, податковими накладними та ін.). ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД»на має бюджетної заборгованості по сплаті податків.

Свідок ОСОБА_4 в суді показав, що обіймає посаду начальника відділу капітального будівництва ПАТ по газифікації та газопостачанню «Миколаївгаз», особисто приймав роботи, виконані ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД»(постійним учасником договірних відносин), за договорами підряду по ремонту будівлі та службових приміщень по вул.Чигрина,159/3 та на виконання робіт по капітальному ремонту будівлі та службових приміщень Єланенської дільниці газопостачання в смт.Єланець залученням субпідрядної організації.

Із свідчень ОСОБА_5 слідує, що вона обіймає посаду інженера ПЦБ начальника ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД», безпосередньо контролювала виконання робіт на об'єктах ПАТ по газифікації та газопостачанню «Миколаївгаз»за договорами будівельного підряду на об'єктах ПАТ по газифікації та газопостачанню «Миколаївгаз»в м.Миколаєві та в смт.Єланець. роботи на данних об'єктах виконувались субпідрядними організаціями, що в свою чергу підтверджується дослідженими в судовому засіданні договором на виконання будівельно-монтажних робіт (підряд) від 01.11.2010 року №113, укладеними між ТОВ «Будівництво Укр-М»та ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД».

Довідкою ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД»та штатним розкладом ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД»спростовуються припущення відповідача про недостатність у ТОВ працівників для виконання підрядних робіт, що були виконані для позивача.

Довідкою ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва підтверджується той факт, що ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД»не має заборгованості по податкам, тобто не тільки відобразило зобов'язання по ПДВ в податковій звітності, а й фактично провело сплату до бюджету вказаного податку, отриманого від позивача в ціні робіт (послуг), відносно яких є первинним постачальниками.

Таким чином, господарські операції, які були обумовлені з боку позивача та його корагента (ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД») діловою метою, мали реальний характер і фактично виконані сторонами, які в свою чергу є добросовісними платниками податку на додану вартість (податок на додану вартість, отриманий в ціні товару (робіт), сплачено ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД»до бюджету).

Таким чином, судження контролюючого органу про неможливість ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД»виконати роботи (надати послуги, поставити товарно-матеріальні цінності), при реальності господарських операцій та фактичній сплаті вказаними підприємством податку на додану вартість до бюджету, не мають правового значення, оскільки згідно чинного законодавства, що регулює відносини в сфері надання послуг, поставки товарів, виконувач послуг не позбавлений права на підставі цивільно-праовових угод (що мало місце в даному випадку) залучати до виконання замовлень інших учасників цивільних (господарських) відносин.

Посилання відповідача на недобросовісність суб'єктів господарювання, які були постачальниками товарів для ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД», в даному випадку також не має правового значення, оскільки предметом судового розгляду є правомірність формування позивачем податкового кредиту з ПДВ. Крім того, для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту чинним законодавством не передбачена умова відслідкування та контролю платником ПДВ (добросовісним набувачем товару, послуг та ін.) реальної сплати всіх видів податків до бюджету суб'єктами господарювання, з якими позивач не мав правових відносин (контрагентів ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД»). На сторону в господарському зобов'язанні не покладено обов'язок з'ясування обставин сплати податків суб'єктами господарювання, з якими позивач не мав правових відносин. До того ж, суб'єкт господарювання (добросовісний учасника угод та господарських операцій) не наділений можливістю контролю (навіть за власною ініціативою) за сплатою податків іншими суб'єктами підприємницької діяльності. Якщо інші суб'єкти господарювання не виконади свого зобов'язання зі сплати податків до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб, оскільки юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ст.61 Конституції України). Зазначенц обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту та фактичного здійснення господарських операцій, а контрагентом в повній мірі сплачено до бюджету податок на додану вартість, що був отриманий в ціні товару (послуг).

Крім того, судження відповідача про те, що ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД», мали правовідносини з недобросовісними суб'єктами господарювання в даному випадку не має правового значення, оскільки предметом господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами були послуги (роботи) «власного виробництва», а тому застосування схеми відслідкування господарських операцій по ланцюгам постачання товарно-матеріальних цінностей взагалі не може бути застосована до правовідносин, що є предметом судового дослідження, оскільки ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД» є першим реалізатором своїх послуг стосовно позивача.

Суд вважає доведеним той факт, що поставка товарів та виконання підрядних робіт за вищенаведеними угодами, укладеними між позивачем та ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД», здійснені безпосередньо ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД», що вказує на неправомірність рішення контролюючого органу.

Оскільки відповідачем, на якому в адміністративному судочинстві лежить тягар доказування правомірності своїх дій та рішень, не надано спростувань реального характеру здійснюваних позивачем та ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД»господарських операцій, що були обумовлені діловою метою, доводи ДПІ про нікчемність правочинів (в зв'язку з тим, що господарських операцій по поставці товарів та виконанні підрядних робіт були вчинені не ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД», а іншою особою), укладених між позивачем та ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД», є бездоказовими та спростовані дослідженими в судовому засіданні доказами, вищенаведене вказує на обґрунтованість вимог щодо визнання нечинним оспорюваного податкового-повідомлення рішення.

Таким чином, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, в правовідношенях, що були предметом судового дослідження, діяв не на підставі та не в спосіб, що передбачені законами України, без з дотримання принципу рівності перед законом та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані дії, що є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 70-71, 86, 122,138, 158-163 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві від 06.04.2011 № 00001039000.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню «Миколаївгаз» 3(три) гривні 40 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний