Постанова

від 01.08.2012 по справі 2-а/1970/2815/12

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/2815/12

"01" серпня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Баб'юка П.М. при секретарі Михайловській Н.В.,

за участю: прокурора -Ковальчук О.Р., позивач -не з'явився, відповідач -не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі адміністративну справу за позовною заявою Прокурора Підволочиського району в інтересах держави Пенсійного фонду України в особі управління Пенсійного фонду в Підволочиському районі Тернопільської області до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Підволочиського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської області (надалі по тексту -позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 .

Прокурор в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві.

Позивач в судове засідання не з'явився, на адресу суду надіслав клопотання, в якому просить слухання справи проводити без їхньої участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач в суд не з'явився, хоча про день, час та місце слухання справи повідомлявся своєчасно і належним чином, що не перешкоджає розгляду справи по суті у його відсутності за наявності достатніх документів про права і обов'язки сторін у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Суд вважає що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, тому можливо розглянути справу без участі відповідача, представника відповідача, відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Крім пояснення прокурора судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення прокурора, дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;

Пунктами 1, 4 частини 2 ст. 6 вищевказаного Закону зобов'язано платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Положеннями пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Як передбачено п. 11 ст. 8 цього Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Тобто платник єдиного внеску, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати визначеної ст. 22 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», повинен сплачувати єдиний внесок до Пенсійного фонду України, нарахований за відповідний базовий звітний період з кожного місяця не менше ніж : з 1 січня 2011 по 31 березня у сумі 326,53 грн ., (941 грн. х 34,7%), з 1 квітня 2011 по 30 вересня у сумі 333,12 грн ., (960 грн. х 34,7%), з 1 жовтня 2011 по 30 листопада у сумі 341,80 грн., (985 грн. х 34,7%), та з 1 грудня 2011 у сумі 348,39 грн. (1004 грн. х 34,7%).

Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Судом встановлено, що відповідач як фізична особа-підприємець є платником єдиного внеску, та всупереч вимогам ст. 6, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»не у повному обсязі проводив сплату єдиного внеску до Пенсійного Фонду України у зв'язку з чим станом на дату подання позову за ним рахується заборгованість по єдиному внеску в сумі 3630,30 грн. яка виникла за період січень-грудень 2011 року.

Вказана заборгованість підтверджується звітом про нарахуванням єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування за 2011 рік самостійно поданим відповідачем до управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі, вимогою про сплату боргу від 12.04.2012 №Ф71 та відомостями картки особового рахунку платника.

Як передбачено частиною 12 статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом вважається недоїмкою.

Станом на день розгляду справи відповідач не надав суду доказів добровільного погашення вказаної заборгованості перед Пенсійним фондом чи оскарження вимоги про сплату боргу.

Абзац 7 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачає право територіальних органів Пенсійного фонду звертатися до суду про стягнення недоїмки з платників єдиного внеску.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, не спростовані належним чином відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 128, 158, 163-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (вул. Шухевичів, 20/1, смт. Підволочиськ, Підволочиський район Тернопільської області, код НОМЕР_1) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 3630,30 грн. (три тисячі шістсот тридцять гривень 30 копійок) на р/р №37194076001912, МФО 838012, код 21156441, Банк одержувача - УДКСУ в Підволочиському районі.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, визначені ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Баб'юк П.М.

копія вірна

Суддя Баб'юк П.М.