Постанова

від 09.10.2012 по справі 2-а/1970/3341/12

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/3341/12

"09" жовтня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Баб'юка П.М.

розглянувши у письмовому провадженні у м. Тернополі справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на суму 4010,30 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі (надалі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі відповідач) про стягнення заборгованості на суму 4010,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач згідно п.4 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є платником єдиного внеску, та всупереч вимог ст. 9 вказаного Закону не у повному обсязі проводив сплату єдиного внеску до Пенсійного Фонду України, внаслідок чого виникла заборгованість на суму 4010,30 грн. за період січень - грудень 2011 року, яка підлягає стягненню у судовому порядку.

Позивач свого представника у судове засідання не направив, подав клопотання про розгляд справи без його участі у відповідності до вимог ч. 4 ст. 122 КАС України.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причин неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності не надходило.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи та з'ясувавши всі обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;

Пунктами 1, 4 частини 2 ст. 6 вищевказаного Закону зобов'язано платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Положеннями пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Як передбачено п. 11 ст. 8 цього Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Тобто платник єдиного внеску, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати визначеної ст. 22 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», повинен сплачувати єдиний внесок до Пенсійного фонду України, нарахований за відповідний базовий звітний період з кожного місяця не менше ніж : з 1 січня 2011 по 31 березня у сумі 326,53 грн ., (941 грн. х 34,7%), з 1 квітня 2011 по 30 вересня у сумі 333,12 грн ., (960 грн. х 34,7%), з 1 жовтня 2011 по 30 листопада у сумі 341,80 грн., (985 грн. х 34,7%), та з 1 грудня 2011 у сумі 348,39 грн. (1004 грн. х 34,7%).

Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Судом встановлено, що відповідач як фізична особа-підприємець є платником єдиного внеску, та всупереч вимогам ст. 6, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»не у повному обсязі проводив сплату єдиного внеску до Пенсійного Фонду України у зв'язку з чим станом на дату подання позову за ним рахується заборгованість по єдиному внеску в сумі 4010,30 грн. яка виникла за період січень-грудень 2011 року.

Вказана заборгованість підтверджується розрахунком суми позовних вимог, відомостями з картки особового рахунку відповідача та звітом про нарахуванням єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування за 2011 рік самостійно поданим відповідачем до управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі.

Як передбачено частиною 12 статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом вважається недоїмкою.

Станом на день розгляду справи відповідач не надав суду доказів добровільного погашення вказаної заборгованості перед Пенсійним фондом.

Абзац 7 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачає право територіальних органів Пенсійного фонду звертатися до суду про стягнення недоїмки з платників єдиного внеску.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, не спростовані належним чином відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 128, 158, 163-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вул. Шевченка,3/5, м. Монастириськ Монастириського району Тернопільської області, і.н.2999500693) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4010,30 грн. (чотири тисячі десять гривень 30 копійок) на користь Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі (р/р№37195076001911 в У ДКСУ в Тернопільській області, МФО - 838012, код - 21156344).

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, визначені ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Баб'юк П.М.