Рішення

від 07.10.2015 по справі 125/2149/15-ц

БАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

125/2149/15-ц

2/125/1197/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.10.2015 року м. Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого, судді Хитрука В.М.

при секретарі Василевські А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання нікчемного правочину договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

В заяві до суду позивач вказав, що 15.06.2015 року він купив у відповідача земельну ділянку площею 0,4342 га, (кадастровий номер: 0520280200:05:006:0005) для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Вінницька область Барський район с. Йосипівці вул. Островського, 9а. Одразу після укладення договору відбулась передача грошей продавцю та відповідно позивачу було передано правовстановлюючі документи, він користується земельною ділянкою. Однак, даний договір повинен бути посвідчений в нотаріальній конторі. Відповідач зобов'язалася посвідчити даний договір в нотаріальній конторі на протязі місяця з моменту передачі грошей, що підтверджується розпискою. Після укладення договору позивач неодноразово звертався до відповідача про належне оформлення придбаного майна, але вона не бажає все це належним чином оформити, стала уникати його. Фактично договір купівлі - продажу майна між позивачем та відповідачем відбувся, але не оформлено в нотаріальному порядку. Як наслідок позивач не може провести державну реєстрацію нерухомого майна та стати його власником. А тому, він змушений звертатися до суду з позовом та просив постановити рішення, яким визнати нікчемний правочин купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ним та відповідачем дійсним, визнати за ним право приватної власності на земельну ділянку.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву, в якій зазначив, що свої позовні вимоги підтримує повністю та наполягає на їх задоволенні, просив справу розглянути без його участі.

Відповідач по справі ОСОБА_2 позов визнала повністю, не заперечувала проти його задоволення, просила справу розглядати без її участі, про що зазначила в письмовій заяві до суду.

Відповідно до ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.

Суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи, прийнявши визнання позову відповідачем, оскільки це не буде суперечити закону і не порушуватиме прав сторін та свобод чи інтересів інших осіб, вважає, що позов доведений та обґрунтований і його необхідно задовольнити в повному обсязі. До такого висновку суд дійшов з наступного.

Так, власником земельної ділянки площею 0,4342 га, (кадастровий номер: 0520280200:05:006:0005) для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Вінницька область Барський район с. Йосипівці вул. Островського, 9а є ОСОБА_2.

Наявність та вартість нерухомого майна підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно № 42912533 від 28.08.2015 року, витягом з Державного кадастру про земельну ділянку № НВ-0502985422015 сформованим 08.06.2015 року Відділом Держземагентства у Барському районні Вінницької області, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та їх обтяжень № 42912587 сформованим 28.08.2015 року Реєстраційною службою Барського районного управління юстиції Вінницької області та звітом про експертно-грошову оцінку земельної ділянки, виготовленим ФОП ОСОБА_3.

Позивач 15.06.2015 року купив у відповідача вказане нерухоме майно. Про отримання грошей відповідач написала власноручно розписку. Після купівлі земельної ділянки позивач отримав правовстановлюючі документи на майно, почав користуватися земельною ділянкою.

Сторонами у справі вказані обставини не заперечуються і вони підтверджуються належними та допустимими доказами, що є у матеріалах справи. Крім того, відповідач визнала позов і таке визнання не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другої сторони (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Однак, відповідач не виконала умов договору, отримавши гроші вона ухиляється від оформлення договору купівлі - продажу в нотаріальній конторі. За таких обставин юридично оформити договір купівлі - продажу позивач не має можливості. Як наслідок, він позбавлений можливості вільно володіти, розпоряджатися та користуватися придбаним майном.

Згідно зі ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Враховуючи те, що придбаний позивачем об'єкт є нерухомим майном, до нього застосовуються положення ст. 657 ЦК України щодо форми договору купівлі - продажу, тобто при укладанні даного договору не може бути застосована проста письмова форма, а обов'язкове нотаріальне посвідчення.

Статтею 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Правова норма, а саме частина 3 статті 640 ЦК України, на час розгляду справи та на час звернення позивача до суду була змінена і положення щодо моменту укладення договору який підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації - з моменту державної реєстрації, втратило силу з 1 січня 2012 року, згідно із Законом від 11 лютого 2010 року №1878- VІ, а в силу змін внесених Законом від 9 грудня 2011 року - з 1 січня 2013 року.

Після внесених змін до частини 3 статті 640 ЦК України її положенням встановлено, що договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення, а тому позов про визнання дійсним договору купівлі-продажу за правилами частини 2 статті 220 ЦК України не суперечить цій нормі.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

В силу ч. 2 ст. 215 ЦПК України у разі, якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин є нікчемним, однак нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» у зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 218 ЦК України якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Судом встановлено, що волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі. Правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, як вимагає ст. 203 п. 3 ЦК України. Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Позивачем виконано всі, передбачені законом, умови договору.

За таких обставин суд, керуючись ст. ст. 130, 174 ЦПК України, ст. 655, 657, 662, 629, 392, 203, 204, 215, 218,220, 331 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», -

В И Р I Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати нікчемний правочин купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,4342 га, (кадастровий номер: 0520280200:05:006:0005) для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Вінницька область Барський район с. Йосипівці вул. Островського, 9а, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на земельну ділянку площею 0,4342 га, (кадастровий номер: 0520280200:05:006:0005) для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Вінницька область Барський район с. Йосипівці вул. Островського, 9а.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення, а неприсутніми особами в той же строк з дня отримання копії рішення, шляхом подачі апеляційної скарги в Апеляційний суд Вінницької області через Барський районний суд Вінницької області.

Суддя: