Рішення

від 07.10.2015 по справі 910/21044/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.10.2015Справа №910/21044/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., при секретарі судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/21044/15

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Бровари,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Грейд», м. Київ,

про стягнення 35 895,31 грн.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2 (договір про надання правової допомоги адвокатом від 12.08.2015 № б/н);

відповідача -не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Грейд» (далі - Товариство): 26 000 грн. боргу, який виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов заявок-договорів від 17.09.2013 № б/н (далі - Заявки); 2 938,71 грн. пені; 5 980 грн. втрат від інфляції; 976,60 грн. 3% річних, а всього 35 895,31 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2015 порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 29.09.2015.

24.09.2015 позивач подав суду пояснення по суті спору та документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.

У судовому засіданні 29.09.2015 було оголошено перерву до 07.10.2015, про що представники позивача та відповідача були повідомлені під розпис.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.10.2015 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Представники позивача у судове засідання 07.10.2015 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали та відзив на позовну заяву не подали.

Представник відповідача про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою від 29.09.2015.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 07.10.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

17.09.2013 ФОП ОСОБА_1 (перевізник) і Товариством (замовник) було укладено договори перевезення вантажу, які було оформлено у вигляді Заявок, за умовами яких:

- перевізник надає послуги з перевезення вантажу за маршрутом: Київська область с. Гоголів - м. Химки (Росія) - м. Домодєдово (Росія);

- дата подачі транспорту під завантаження: 18.09.2013;

- термін доставки вантажу: 24-25.09.2013;

- вартість перевезення: 13 000 грн. з ПДВ; 13 000 грн. з ПДВ.

Заявки у встановленому порядку не оспорені, не розірвані, не визнані недійсними.

Таким чином, Заявки є дійсними, укладеними належним чином та є обов'язковими для виконання сторонами.

Частиною першою статті 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Отже, укладені позивачем і відповідачем договори за своєю правовою природою є договорами перевезення вантажу.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На виконання умов Заявок, позивач здійснив перевезення вантажу, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR № 0546969; CMR № 0546980) та з якиїх вбачається те, що позивач здійснив обумовлене сторонами перевезення, у визначений строк, а саме 25.09.2013.

Факт перевезення вантажу на виконання умов Заявок було встановлено рішенням Господарського суду Київської області від 24.06.2014 зі справи № 911/1552/14, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2014.

Відповідно до частини третьої статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, рішенням Господарського суду Київської області від 24.06.2014 зі справи № 911/1552/14 за позовом Товариства до ФОП ОСОБА_1; фізичної особи ОСОБА_3; фермерського господарства «Агротранс» про стягнення 150 143,83 грн. збитків, у задоволенні позову відмовлено та встановлено таке:

- 25.09.2013 товар було доставлено на місце розвантаження. При розвантажені товару з автотранспорту, як зазначає позивач, було виявлено ушкодження цілісності упаковки, про що складено акти про встановлення розбіжності по кількості та якості при приманні імпортних товарів № 1458 та № 1459 від 25.09.2013. Відповідно до акту № 1458 кількість товару з мокрою упаковкою 190 шт., з порушенням цілісності упаковки -10 шт. Відповідно до акту 1459 товар з мокрою упаковкою у кількості 20шт, ушкоджений товар у кількості 10 шт. Вказані акти підписані начальником зміни, оператором ПК та компетентним представником незацікавленої організації;

- як на докази пошкодження відповідачем-2 вантажу при перевезенні позивач посилається на наявні у матеріалах справи акти про встановлення розбіжності по кількості та якості при отриманні імпортних товарів № 1458 та № 1459 від 25.09.2013;

- вказані акти не є належними доказами, які б підтверджували факт пошкодження відповідачем-2 вантажу при перевезенні, оскільки у них зазначено супровідними документами до вантажу ТН №13-1258 та ТН №13-1259, у той час, як супровідними документами до вантажу є міжнародні товарно-транспортні накладні (МТТН) №0546969 та №0546980 від 18.09.2013. Крім того, з вказаних актів вбачається, що останні були складені 25.09.2013 о 05:47 год. та 05:59 год., у той час, коли розвантаження вантажу поставленого по МТТН №0546969 було закінчено 25.09.2013 о 05:55 год., а по МТТН №0546980 - 06:10 год. Разом з тим, зазначені акти складені за відсутності водіїв автотранспортних засобів, а у МТТН відсутні будь-які записи щодо пошкодження вантажу, яке було б виявлено після зняття пломби та здійснення розвантаження товару;

- крім того, позивач як докази пошкодження відповідачем-2 вантажу при перевезенні посилається на наявні у матеріалах справи акти огляду товару від 21.11.2013; зазначені акти також не є належними доказами, які б підтверджували факт пошкодження відповідачем-2 вантажу при перевезенні, оскільки вони були складені майже через два місяці з дати розвантаження товару та за його місцезнаходженням у м. Зеленоград, у той час, як відповідачем-2 вантаж, відповідно до умов договору-заявки, було поставлено у м. Домодєдово, відповідно, пошкодження вантажу, про які зазначено у вказаних актах, могли бути нанесені вантажу при його зберіганні у неналежних умовах чи транспортуванні з м. Зеленоград у м. Домодєдово;

- разом з тим, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, наявність вини відповідача-2 та причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача-2 (на думку позивача) по пошкодженню вантажу при перевезенні останнього та наявністю збитків (на думку позивача) на суму 150 143,83 грн.

Відповідач, у свою чергу, зобов'язання з оплати не виконав та 26 000 грн. за перевезення позивачу не перерахував.

14.11.2014 позивач надіслав відповідачу претензію № 1, з вимогою погасити борг у сумі 26 000 грн. до 01.12.2014.

Відповідач надіслав позивачу відповідь на претензію від 19.11.2014 № 351, в якій вимоги не визнав, посилаючись на пошкодження товару з вини перевізника.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у сумі 26 000 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 5 980 грн. втрат від інфляції, 976,60 грн. 3% річних і 2 938,71 грн. пені. Період прострочення з 26.09.2013 по 26.12.2014.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3% річних та втрат від інфляції, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.

Що ж до стягнення пені, то Господарський суд міста Києва вважає за необхідне зазначити таке.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до частини другої статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони не укладали письмового правочину щодо нарахування та стягнення пені за прострочення оплати за перевезення вантажу.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 2 938,71 грн.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Грейд» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 28; ідентифікаційний код: 32045351) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (07400, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків: НОМЕР_1): 26 000 грн. (двадцять шість тисяч) грн. боргу; 5 980 (п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн. втрат від інфляції; 976 (дев'ятсот сімдесят шість) грн. 60 коп. 3% річних і 1 677 (одну тисячу шістсот сімдесят сім) грн. 43 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 13.10.2015.

Суддя І.Д. Курдельчук