Рішення

від 29.09.2015 по справі 910/22279/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2015Справа №910/22279/15

За позовомПублічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" До Товариства з обмеженою відповідальністю "Ото Транс" Простягнення 31 182 395,67 грн. Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача:Кондрасій О.А., представник, довіреність № 06/03/2015/1 від 06.04.2015 р.; Від відповідача: Яценко Н.О., представник, довіреність № б/н від 31.08.2015 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Фортуна-Банк" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ото Транс" заборгованості з повернення кредиту за кредитним договором від 04.04.2013 № 04КЛ/41/1674/ЮР, процентів за користуванням кредитом, 3 % річних, а також штрафних санкцій.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2015 № 910/22279/15, розгляд якої було призначено на 29.09.2015.

24.09.2015 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву та письмові пояснення з додатками на виконання вимог ухвали від 01.09.2015.

У судовому засіданні 29.09.2015 в ході розгляду спору по суті представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача 26 810 500,00 грн. заборгованості за кредитом, 4 072 257,93 грн. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, 220 360,27 грн. пені, нарахованої на суму неповернутого вчасно кредиту, 60 247,10 грн. пені, нарахованої за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 14 030,37 грн. 3 % річних та 5 000,00 грн. штрафу згідно з умовами п. 5.5 укладеного сторонами договору.

Обґрунтовуючи заявлений позов, представник позивача посилався на настання строку повернення кредитних коштів, який відповідач пропустив, на прострочення відповідача як позичальника, який допустив порушення строків виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань за договором від 04.04.2013 № 04КЛ/41/1674/ЮР та відсутність правових підстав для невиконання обов'язку з повернення кредиту і сплати процентів на користування ним.

Представник відповідача підтримав відзив на позовну заяву, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Ото Транс" підтверджує факт отримання від позивача кредитних коштів та обставини прострочення у правовідносинах за договором від 04.04.2013 № 04КЛ/41/1674/ЮР, визнає суму заборгованості, штрафних санкцій та 3 % річних, нарахованих у зв'язку з простроченням за сумою основного боргу, посилаючись на несприятливі умови ведення господарської діяльності в умовах сьогодення, невиконання грошових зобов'язань контрагентами.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Фортуна-Банк" в якості позикодавця (по тексту договору - кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Ото Транс" в якості позичальника 04.04.2014 р. уклали договір про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії № 04КЛ/41/1674/ЮР, відповідно до якого позивач зобов'язався надати грошові кошти (кредит у формі відкличної відновлювальної кредитної лінії) позичальникові зі сплатою 18 % річних для поповнення оборотних коштів, ведення господарської діяльності, для оплати поточних витрат, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти та виконувати інші зобов'язання, передбачені договором.

Згідно з додатковою угодою від 19.06.2015 № 49 до укладеного договору, кінцевим терміном повернення кредиту визначено 15.07.2015.

Пунктом 2.5 та п. 2.7 договору сторони погодили, що проценти за користування кредитом нараховуються не рідше одного разу на місць за фактичну кількість днів і протягом усього строку користування ним на залишок фактичної заборгованості. Сплата процентів проводиться позичальником в валюті траншу щомісячно протягом двох останніх банківських днів поточного місяця, починаючи з квітня 2013 року та в останній день користування кредитом (п. 2.8).

До обов'язків позичальника договором від 04.04.2014 було віднесено, серед іншого, обов'язок повернення кредиту в установлений строк, обов'язок забезпечення сплати процентів, обов'язок сплати можливих неустойок (п.п. 4.3.3, п.п. 4.3.4, п. 4.3.6).

За умовами п. 11.5 договору термін припинення договору поставлений сторонами в залежність від моменту повного погашення заборгованості позичальника.

Відповідно до додаткової угоди від 30.06.2015 № 50 строк для повернення нарахованих і несплачених процентів за листопад 2014 - червень 2015 років визначено до 15.07.2015.

За твердженнями позивача, в установлений договором строк кредит повернуто не було, проценти за користування кредитом не сплачено і станом на 11.08.2015 заборгованість відповідача за укладеним договором склала:

- 28 810 500,00 грн. борг по кредиту (37 850 000,00 грн. сума наданого кредиту за мінусом 11 044 500,00 грн. суми погашення);

- 4 072 257,93 грн. борг по процентам (12 618 785,69 грн. сума нарахованих процентів за період з 04.04.2013 по 11.08.2015 за мінусом 8 456 996,33 грн. суми сплачених процентів);

У зв'язку з простроченням сплати кредиту та процентів, позивачем було нараховано відповідачеві

- 223 360,27 грн. пені на суму заборгованості по кредиту за період з 07.08.2015 по 11.08.2015;

- 60 247,10 грн. пені на суму заборгованості по процентам за період з 03.08.2015 по 11.08.2015;

- 11 018,01 грн. 3 % річних на суму заборгованості по кредиту за період з 07.08.2015 по 11.08.2015;

- 3 012,36 грн. 3 % річних на суму заборгованості по процентам за період з 03.08.2015 по 11.08.2015;

- 5 000,00 грн. штрафу відповідно до п. 5.5 договору.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Аналогічні положення містяться і у ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідач підтвердив факт прострочення у правовідносинах з позивачем щодо неповернення 26 810 500,00 грн. кредиту та 4 072 257,93 грн. процентів за користування кредитом.

Обов'язок доведення обставин, на які посилається сторона судового процесу як на підставу своїх вимог і заперечень встановлений ст. 38 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на підтвердження з боку відповідача обставин, покладених позивачем в основу поданого позову, позовні вимоги про стягнення сум заборгованості з кредиту і процентів визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України вказується, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до ст.ст. 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Так, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями ст. 217 Господарського кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У п. 6.2 договору сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх грошових зобов'язань, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів.

У розділі "Відповідальність сторін" договором від 04.04.2013 було передбачено, що при неповерненні або несвоєчасному поверненні кредиту, кредитор має право вимагати від позичальника сплати неустойки у вигляді пені із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п. 5.1). За несплату або несвоєчасну сплату процентів кредитор має право вимагати від позичальника сплати неустойки у вигляді пені із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п. 5.2). за порушення позичальником зобов'язань, зазначених в п. 4 договору, позичальник сплачує кредитором штраф у розмірі 5 000,00 грн. (п. 5.5).

Зважаючи на встановлені судом обставини порушення відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем за договором від 04.04.2013, позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій та 3 % річних є обґрунтованими і такими, що відповідають приписам чинного законодавства та підлягають задоволенню відповідно до розрахунку позивача, що перевірений судом та приймається як належний (позивачем прийнято за основу меншу кількість днів прострочення відповідача, що не порушує прав останнього).

Виходячи з приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати по справі покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32-38, 45, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ото Транс" (01013, м. Київ, пров. Деревообробний, 3, ідентифікаційний код 37413101) на користь Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" (04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 35-в, ідентифікаційний код 26254732) 26 810 500 (двадцять шість мільйонів вісімсот десять тисяч п'ятсот) грн. заборгованості по кредиту, 4 072 257 (чотири мільйони сімдесят дві тисячі двісті п'ятдесят сім) грн. 93 коп. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, 280 607 (двісті вісімдесят тисяч шістсот сім) грн. 37 коп. пені, 14 030 (чотирнадцять тисяч тридцять) грн. 37 коп. 3 % річних, 5 000 (п'ять тисяч) грн. штрафу, 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. судового збору. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О. В. Мандриченко Дата складання рішення 05.10.2015р.