Рішення

від 29.09.2015 по справі 910/23927/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2015Справа №910/23927/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторської фірми "Аудитсервіс";

до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит";

про стягнення 37 867,95 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Власова О. В., представник, довіреність № 24 від 17.08.2015 р.

Від відповідача: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить суд розірвати договір на розрахунково-касове обслуговування б/н від 07 березня 2001 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Київського регіонального управління та Товариством з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма «Аудитсервіс», стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" грошові кошти в розмірі 34 336,32 грн 32 коп., 3 433,63 грн. 63 коп. пені та 98,00, а також 3 045 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2015 року порушено провадження у справі № 910/23927/15, розгляд справи призначено на 29.09.2015 року.

У судовому засіданні 29.09.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулось на адресу суду і підтверджує факт отримання ухвали господарського суду представником відповідача.

Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, про причину неявки суд не повідомив. Відповідач не надав письмовий відзив на позовну заяву, а також не заперечив позовні вимоги по суті.

З огляду на неявку представника відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Аудиторської фірми "Аудитсервіс" (далі - клієнт) та Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - банк) 07.03.2001 р. було укладено договір на розрахунково-касове обслуговування, умовами якого передбачено, що банк відкриває клієнту поточний рахунок у національній валюті № 26008210128980 та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку відповідно до тарифів банку на розрахунково-касове обслуговування рахунку в порядку та на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 2.1. договору банк зобов'язується вести комплексне розрахунково- касове обслуговування рахунку та проводити за дорученням клієнта розрахункові та касові операції в строки, передбачені чинним законодавством.

Згідно з п. 3.1. договору клієнт має право самостійно розпоряджатися грошовими коштами, які знаходяться на його рахунку, за виключенням випадків, передбачених діючим законодавством України.

З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що ним 04.03.2015 року було ініційовано перерахування грошових коштів в розмірі 22 800,00 грн. зі свого рахунку № 26008210128980 в АТ Банк "Фінанси та Кредит" на рахунок № 26007300858345 у АТ "Ощадбанк", що підтверджується платіжним дорученням № 14 від 04.03.2015 року. Також 04.03.2015 р. позивачем було подано заяву про закриття поточного рахунку, що підтверджується відміткою банку про отримання заяви.

Однак станом на момент подання позову до суду та розгляду спору по суті переказ за вищевказаним платіжним дорученням проведений не був, хоча на рахунку відповідача було достатньо коштів для виконання даного платіжного доручення, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією банківської виписки.

За приписами частин 1, 2 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Частиною 1 статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Згідно з частиною 3 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (пункт 30.1 статті 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частинами 1 та 3 ст. 1075 ЦК України унормовано, що договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час; залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з пунктом 20.6. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління НБУ від 12.11.2003 № 492, банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком [з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо].

Водночас, банк всупереч вимогам законодавства, замість повернення грошових коштів безпідставно продовжував приймати на поточний рахунок позивача грошові кошти від його контрагентів, внаслідок чого сума на рахунку збільшилася до 34 434,32 грн., що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача від 02.06.2015 р.

30 червня 2015 року позивач повторно звернувся до банку з платіжним дорученням №15 від 30.06.2015 на списання залишку коштів з поточного рахунку у зв'язку з розірванням договору на розрахунково-касове обслуговування.

Однак, вищевказане платіжне доручення банком у встановлений строк, усупереч вимогам діючого законодавства України та умовам договору банківського рахунку, виконано не були.

Вказаним невиконанням було порушене майнове право позивача на вільне володіння та розпорядження належним останньому майном, яким, у розумінні статей 177, 190 ЦК України, є грошові кошти, у т.ч., враховуючи положення пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Відповідно до частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Судом встановлено, що станом на момент подання до банку платіжного доручення № 15 від 30.06.2015 та заяви про закриття рахунку, у останнього не було достатніх підстав для їх не виконання. Зворотного відповідачем не доведено.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Відповідно до пункту 5.1 договору банківського рахунку за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Пунктом 8.3 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що за порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.

Зокрема, згідно з пунктом 32.2 статті 32 цього Закону, у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Позивачем на суму простроченого зобов'язання на підставі зазначених положень Закону та договору банківського рахунку нараховано пеню в розмірі 3 433,63 грн.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок вищевказаної суми пені, і визнано його обґрунтованим та арифметично правильним, а відтак, заявлені позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 98,00 грн. збитків за неіснуюче розрахункове-касове обслуговування. Обгрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що з вини банку останній не має змоги безперешкодно розпоряджатися власними коштами, які обліковуються на поточному рахунку, крім того, банк щомісяця списує із рахунку позивача кошти у сумі 49,00 грн. у вигляді комісії на підставі фактично вже розірваного з 04 березня 2015 року договору на розрахункове обслуговування, що підтверджується виписками банку від 26.06.2015 р. та 30.07.2015 р. (всього 98,00 грн.).

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні _дп, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів .-що), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 ГК України).

Оскільки, у зв'язку з неможливістю безперешкодно розпоряджатися власними коштами, позивач заявою від 04.03.2015 р. звернувся до відповідача з вимогою про закриття поточного рахунку № 26008210128980, суд приходить до висновку, що списання із рахунку позивача коштів у сумі 49,00 грн. у вигляді абонплати за обслуговування банком рахунку ТОВ Аудиторської фірми "Аудитсервіс" починаючи з 04.03.2015 є неправомірним та безпідставним, а тому позовні вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" збитків у розмірі 98,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ Аудиторської фірми "Аудитсервіс" є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та кредит" в свою чергу не доведено суду належними засобами доказування в розумінні ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України неможливості виконання платіжних доручень позивача про перерахування грошових коштів та вимоги про закриття рахунку на момент їх подання до банку.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір на розрахунково-касове обслуговування б/н від 07 березня 2001 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Київського регіонального управління (04050, м. Київ, вул. Артема, буд.60, код ЄДРПОУ 09807856) та Товариством з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма «Аудитсервіс» (03058, м. Київ, вул. Ніжинська, 7, кв. 174, код ЄДРПОУ 30310521) .

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд.60, код ЄДРПОУ 09807856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма «Аудитсервіс» (03058, м. Київ, вул. Ніжинська, 7, кв. 174, код ЄДРПОУ 30310521) грошові кошти в розмірі 34 336 (тридцять чотири тисячі триста тридцять шість) грн. 32 коп., 3 433 (три тисячі чотириста тридцять три) грн. 63 коп. пені, 98 (дев'яносто вісім) грн. 00 коп. збитків та 3 045 (три тисячі сорок п'ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 05.10.2015 р.