Рішення

від 06.10.2015 по справі 910/20448/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.10.2015Справа №910/20448/15 Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., при секретарі судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/20448/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Дістрібьюшн», м. Львів,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Тіс Транс», м. Київ,

про стягнення 38 749,45 грн.,

за участю представників:

позивача - Красіков Д.О. (довіреність від 29.06.2015 №25);

відповідача - не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер Дістрібьюшн» (далі - ТОВ «Партнер Дістрібьюшн») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Тіс Транс» (далі - ТОВ «Тіс Транс»): 27 456 грн. вартості зіпсованої продукції; 10 722,49 грн. втрат від інфляції; 570,96 грн. 3 % річних, а всього 38 749,45 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2015 порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 17.09.2015.

17.09.2015 позивач подав суду клопотання про відкладення судового розгляду, у зв'язку з необхідністю подання, витребуваних судом, доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 розгляд справи було відкладено на 30.09.2015, у зв'язку з неявкою представників сторін.

30.09.2015 позивач подав суду пояснення по суті спору та документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.

30.09.2015 представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2015 було відкладено розгляд справи на 06.10.2015; продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів.

06.10.2015 позивач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвал суду.

Представник позивача у судовому засіданні 06.10.2015 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Представники позивача у судове засідання 06.10.2015 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили; вимоги ухвал суду не виконали; відзив на позовну заяву не подали.

Ухвали господарського суду міста Києва було надіслано учасникам процесу на адресу, зазначену у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До матеріалів справи долучено конверти з ухвалами суду, повернуті з адреси відповідача з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 06.10.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

28.04.2014 ТОВ «Партнер Дістрібьюшн» (замовник) та ТОВ «Тіс Транс» (виконавець) було укладено договір № 155тс на надання автотранспортних послуг (далі - Договір), за умовами якого:

- Договір регулює взаємовідносини сторін при організації міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом, а також перевезень вантажів територією України (пункт 1.1 Договору);

- виконавець зобов'язався: дбайливо ставитися до майна замовника, вживати заходи щодо запобігання шкоди, нести відповідальність за незабезпечення збереження ввіреного йому майна; контролювати правильність завантаження, розміщення та кріплення вантажу у напівпричепі; нести повну матеріальну відповідальність з доставки та збереження наданого до перевезення вантажу (підпункти 2.1.6, 2.1.14, 2.1.28 пункту 2.1 Договору);

- виконавець приймає на себе відповідальність за забезпечення схоронності ввірених йому замовником цінностей, майна, вантажу та грошових коштів (пункт 5.5 Договору);

- у разі пошкодження, псування, втрати (в тому числі при передачі товару особі, яка не є вантажоотримувачем) товару (його частини) при перевезенні виконавець відшкодовує вартість втраченого (пошкодженого, зіпсованого) товару (його частини), виходячи з його вартості. Вартість втраченого товару визначається у відповідній документації на товар (пункт 5.6 Договору);

- Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє протягом одного року від дати підписання (пункт 7.1 Договору);

- у випадку відсутності письмового звернення кожної із сторін за 30 днів до закінчення Договору, він автоматично пролонгується на кожний наступний календарний рік. Така пролонгація може здійснюватися неодноразово (пункт 7.2 Договору).

Частиною першою статті 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Отже, укладений позивачем і відповідачем договір за своєю правовою природою є договором перевезення вантажу.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Сторонами було оформлено договір-заявку від 13.10.2014, на виконання умов якої та Договору, відповідач здійснив перевезення вантажу, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 0711295.

14.11.2014 товариство з обмеженою відповідальністю «Марс Україна» (вантажовідправник; далі - ТОВ «Марс Україна») надіслало позивачу претензію № 412, в якій повідомило про те, що: 12.10.2014 водій відповідача прийняв до перевезення вантаж за маршрутом: Сидорово - Бровари; 16.10.2014 при розвантаженні товару на складі вантажоодержувача було виявлено псування товару; по факту псування товару за участю водія перевізника був складений дефектний акт від 16.10.2014 № 15715, про що зроблена відмітка в товарній транспортній накладній.

19.11.2014 позивач надіслав відповідачу претензію від 18.11.2014 № 182-п із вимогою відшкодувати збитки в порядку регресу у сумі 27 456 грн.

Факт надсилання вказаної претензії ТОВ «Тіс Транс», підтверджується описом вкладення у цінний лист і фіскальним чеком від 19.11.2014 № 3081.

Відповідач залишив претензію без відповіді та належного реагування, грошові кошти позивачу не перерахував.

Вартість пошкодженого товару у сумі 27 456 грн., підтверджується довідкою від 14.11.2014 виданою ТОВ «Марс Україна».

Частинами першими та другими статті 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Частиною першою статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 27 456 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 10 722,49 грн. втрат від інфляції та 570,96 грн. 3% річних. Позивач визначає період прострочення з 27.11.2014 по 06.08.2015.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Тіс Транс» (03148, м. Київ, вул. Сім’ї Сосніних, буд. 2-а, кв. 188; ідентифікаційний код: 37962624) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Дістрібьюшн» (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 355, офіс 325; ідентифікаційний код: 37171990): 27 456 (двадцять сім тисяч чотириста п'ятдесят шість) грн. основного зобов'язання; 10 722 (десять тисяч сімсот двадцять дві) грн. 49 коп. втрат від інфляції; 570 (п'ятсот сімдесят) грн. 96 коп. та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 12.10.2015.

Суддя І.Д. Курдельчук