Рішення

від 06.10.2015 по справі 914/2733/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2015р. Справа№ 914/2733/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Скомекс-Україна», с. Перетоки Сокальського району Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Гурт», м. Дрогобич Львівської області

про: стягнення 109241,79 грн. заборгованості за Договором на поставку молочної продукції № 52 від 02.04.2014 р.

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Зусько І.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 19.08.2015 року);

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 06.10.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скомекс-Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Гурт» про стягнення 109241,79 грн. заборгованості за Договором на поставку молочної продукції № 52 від 02.04.2014 р.

Ухвалою суду від 13.08.2015 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 25.08.2015 року. Ухвалою суду від 25.08.2015 року розгляд справи відкладено на 06.10.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов Договору на поставку молочної продукції № 52 від 02.04.2014 р. в частині повної та вчасної оплати вартості поставленої продукції, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог попередніх ухвал суду не виконав, проти задоволення позову у встановленому законом порядку не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, причин неявки не повідомив.

18.09.2015 року на адресу суду повернувся направлений відповідачу (вул. В.Великого, 11, м. Дрогобич, Львівська область, 82100) поштовий конверт (вх. № 39596/15) з копією ухвали суду про порушення провадження у справ від 13.08.2015 року, а 02.10.2015 року - поштовий конверт (вх.№42085/15) з копією ухвали про відкладення розгляду справи від 25.08.2015 р. з відміткою «за закінченням терміну зберігання». З відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що місцем реєстрації відповідача є: 82100, Львівська область, м. Дрогобич, вулиця В.Великого, 11). Відтак, відповідач належно повідомлявся про час та місце проведення судового засідання.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

02.04.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Скомекс-Україна» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта Груп» (Покупець) укладено Договір на поставку молочної продукції №52 (Договір), відповідно до п.1.1. якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець прийняти й оплатити товар: молочну продукцію в асортименті та на суму, що вказані в накладній Продавця та на умовах, визначених даним Договором.

Згідно з п.1.3. Договору номенклатура, асортимент, загальна кількість продукції, розмір партій, ціна за одиницю, сумарна вартість партії, визначаються в Специфікаціях або накладних, що є невід'ємною частиною цього Договору.

На виконання умов Договору, згідно відповідних видаткових накладних, копії яких долучені до позовної заяви, позивачем було відвантажено відповідачу молочну продукцію на загальну суму 295244,64 (двісті дев'яносто п'ять тисяч двісті сорок чотири грн. 64 коп.).

Як зазначив позивач у позовній заяві, жодних претензій стосовно кількості чи якості поставленої продукції з боку відповідача не надходило.

Всупереч взятим на себе зобов'язанням згідно Договору відповідач здійснив часткову оплату вартості поставленої продукції у період з 02.04.2014 року по 05.08.2015 р. на суму 264 857,96 грн. (двісті шістдесят чотири тисячі вісімсот п'ятдесят сім гривень 96 коп.). Станом на 05.08.2015 року у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 30386,68 (тридцять тисяч триста вісімдесят шість гривень 68 коп.).

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору на поставку молочної продукції № 52 від 02.04.2014 р. позивач звернувся до нього зі претензією вих.№24 від 25.05.2015 року з вимогою погасити заборгованість за Договором у розмірі 30386,68 грн., яку представник відповідача отримав 03.06.2015 року, про що на примірнику претензії є відповідна відмітка з підписом представника відповідача та печаткою підприємства.

Оскільки станом на час розгляду справи, заборгованість відповідачем не погашена, відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог окрім суми основного боргу у розмірі 30386,68 грн. (тридцять тисяч триста вісімдесят шість гривень 68 коп.) позивач просить суд стягнути з відповідача 6317,18 грн. (шість тисяч триста сімнадцять гривень 18 коп.) пені, 59048,93 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч сорок вісім гривень 93 коп.) штрафу, 778,81 грн. (сімсот сімдесят вісім гривень 81 коп.) 3 % річних, 12710,19 грн. (дванадцять тисяч сімсот десять гривень 19 коп.) інфляційних нарахувань.

Відповідач проти задоволення позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, про наявність таких не повідомив.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно з ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі Договору на поставку молочної продукції № 52 від 02.04.2014 р.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.5.1. Договору Покупець оплачує фактично поставлений Продавцем Товар за ціною вказаною у видатковій накладній.

Пунктом 5.3. Договору встановлено термін оплати протягом 3 банківських днів з моменту одержання продукції.

Положеннями пунктів 6.1. та 6.2. Договору визначено обов'язки сторін. Так, Продавець зобов'язаний передати Товар в кількості та асортименті, вказаних в накладних. Датою передачі вважається дата отримання Покупцем видаткової накладної. У свою чергу Покупець зобов'язаний прийняти попередньо замовлену партію Товару та оплатити її вартість, яка вказана в накладній, згідно п.5.1. цього Договору. перевірка продукції, щодо її кількості та якості, проводиться Покупцем в момент отримання.

Матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором в частині поставки товару відповідачу на суму 295244,64 (двісті дев'яносто п'ять тисяч двісті сорок чотири грн. 64 коп.), про що свідчать долучені до матеріалів справи копії відповідних видаткових накладних.

У свою чергу відповідач всупереч взятим на себе зобов'язанням не виконав умов Договору в частині повної оплати вартості поставленої продукції.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.2. Договору встановлено, що за безпідставну відмову від оплати, або несвоєчасну оплату за придбану продукцію Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми Договору за кожен день прострочення.

Пунктом 7.3. Договору визначено, що за односторонню відмову від виконання своїх зобов'язань протягом дії даного Договору, винна сторона сплачує штраф у розмірі 20 % від загальної суми договору.

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 109241,79 грн. заборгованості за Договором на поставку молочної продукції № 52 від 02.04.2014 р., з яких: 30386,68 грн. (тридцять тисяч триста вісімдесят шість гривень 68 коп.) - основний борг, 6317,18 грн. (шість тисяч триста сімнадцять гривень 18 коп.) - пеня, 59048,93 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч сорок вісім гривень 93 коп.) - штраф, 778,81 грн. (сімсот сімдесят вісім гривень 81 коп.) - 3 % річних, 12710,19 грн. (дванадцять тисяч сімсот десять гривень 19 коп.) - інфляційні нарахування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки спір виник з вини відповідача, у відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір у розмірі 2184,85 грн. слід покласти на нього у повному обсязі.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Гурт» (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Володимира Великого, 11; код ЄДРПОУ 38007463) на користь стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Скомекс-Україна» (80023, Львівська область, Сокальський район, село Перетоки вул. Шевченка, будинок 86А; код ЄДРПОУ 38991462) 30386,68 грн. (тридцять тисяч триста вісімдесят шість гривень 68 коп.) основного боргу, 6317,18 грн. (шість тисяч триста сімнадцять гривень 18 коп.) пені, 59048,93 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч сорок вісім гривень 93 коп.) штрафу, 778,81 грн. (сімсот сімдесят вісім гривень 81 коп.) 3 % річних, 12710,19 грн. (дванадцять тисяч сімсот десять гривень 19 коп.) інфляційних нарахувань, а також 2184,85 грн. (дві тисячі сто вісімдесят чотири гривні 85 коп.) судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 12.10.2015 р.

Суддя Кидисюк Р.А