Рішення

від 15.10.2015 по справі 923/1454/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2015 р. Справа № 923/1454/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Зуденко Є.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро капітал Менеджмент", м. Київ,

до Приватного підприємства "Регіональне Агропостачання", м. Каховка Херсонської області,

про стягнення 283 663 грн. 95 коп.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, представник, дов. від 22.12.14р.;

відповідача - не прибув.

Позивач звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача 61003грн.00коп. основного боргу, 222600грн.95коп. пені, відповідно до умов договору поставки № 183-т від 09.07.2012р.. В обґрунтування позовних вимог позивач також посилається на положення ст. ст. 16, 526, 534, 546, 549, 550, 610, 611, 612,624, 625 ЦК України.

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Відповідач, повідомлений про час, дату і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомив. Відзив на позовну заяву до дня засідання суду не представив.

Відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 15.10.15 оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

09.07.2012 р. між ТОВ «Агро капітал Менеджмент» (надалі за текстом рішення - Позивач) та ПП «Регіональне Агропостачання» (надалі за текстом рішення - Відповідач) був укладений договір № 183-т, згідно якого позивач зобов'язався надати, а відповідач прийняти та оплатити сільськогосподарське устаткування на суму 72885,00грн.

Сторонами був узгоджений графік погашення вартості поставленого товару, згідно якого, відповідач повинен був зробити тринадцять платежів до 10.06.2014 р., та повністю розрахуватися за придбане устаткування.

Відповідач 11.07.2013 р. здійснив авансовий платіж у розмірі 1188200грн. та отримав, відповідно до умов договору обумовлене устаткування, що підтверджується копією розхідної накладної № РН-0000187 від 16.07.2013 р.

Таким чином, ТОВ «Агро капітал Менеджмент», повністю виконало взяті на себе

зобов'язання. Однак, відповідач повністю ігнорував умови договору не зробив жодного

чергового платежу, внаслідок чого станом на 10.06.2014 р. за ним виникла заборгованість по

основному зобов язанню у розмірі 61003,00грн.

Суми та дати сплати підтверджуються випискою з особистого рахунку відповідача.

Відповідно до умов п. 4.9 Договору у разі порушення терміну і порядку сплати вартості устаткування, відповідач повинен сплатити підприємству пеню у розмірі одного відсотка від суми затриманого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України (435-4) "неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання".

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, що вразі, "якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства".

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 р.) "платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня" (Стаття 3 Закону, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III (2921-14) від 10.01.2002 ).

За поданим позивачем розрахунком, розмір пені становить 222600,95грн.

Разом з тим, позивачем не враховано, що відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України "нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано".

Інший строк нарахування пені сторонами у Договрі не встановлений.

Також позивачем у розрахунку не враховані обмеження щодо нарахування пені, встановлені у Законі України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Статтею 258 Цивільного кодексу України (435-4) для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена спеціальна позовна давність в один рік.

Відповідно до положень частин 3 та 4 ст. 267 ЦК України (436-4) "позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові".

Вказаних заяв від сторін не надходило.

З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині, щодо стягнення 61003грн.00коп. основного боргу, 7440грн.69коп. пені.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині, щодо стягнення 215160,26грн. пені, у зв'язку з невірним розрахунком за період, що перевищує 6 місяців, передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, та неврахуванням у розрахунку вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача та позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (5673,28:283663,95х68443,69=1368,87). Витрати позивача, пов'язані з наданням правової допомоги в розмірі 3000,00грн., не підлягають відшкодуванню, оскільки відповідно до ст. 44 ГПК України витрати на послуги юриста не відносяться до судових витрат.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Регіональне Агропостачання" (код за ЄДРПОУ - 36971088, адреса: 74800, Херсонська область, м. Каховка, вул. Мелітопольська, 6.182, кв.33) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро капітал Менеджмент" (код за ЄДРПОУ - 36327745, адреса: 01034, м. Київ, вул. Ярославів вал, 6.13/2 літера «Б») 61003грн.00коп. основного боргу, 7440грн.69коп. пені, 1368грн.87коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).

Повне рішення складено 19 жовтня 2015 р.

Суддя Ю.В. Гридасов