Ухвала

від 15.10.2015 по справі 804/6474/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 рокусправа № 804/6474/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченко В.Є.,

суддів: Коршуна А.О., Панченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Пролетарське Стіл» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року у справі №804/6474/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пролетарське Стіл» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пролетарське Стіл» (далі - ТОВ «Пролетарське Стіл») 07 травня 2014 року звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, згідно з яким просить скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 20 лютого 2014 року №0001892204.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказане податкове повідомлення-рішення повинно бути скасовано, оскільки висновки відповідача, викладені у акті №51/2204/35201064 від 05 лютого 2014 року (далі - акт перевірки) на підставі якого його було прийнято є безпідставними та необґрунтованими.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що постановою суду апеляційної інстанції, яка набрала законної сили 20 листопада 2014 року, фактично встановлено, що висновки акта перевірки від 18 вересня 2013 року, які покладені в основу акта перевірки від 05 лютого 2014 року, є обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству України.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

В апеляційній скарзі зазначає, що на момент подання ТОВ «Пролетарське Стіл» податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року, складання акта перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення тривала процедура судового оскарження податкового повідомлення рішення форми «В4» від 03 жовтня 2013 року, а рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі №804/1298/14 про зменшення залишку сум від'ємного значення податку на додану вартість набрало чинності лише 20 листопада 2014 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Пролетарське Стіл» за грудень 2013 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем було складено акт №51/22-04/35201064 від 05 лютого 2014 року, в якому зроблено висновок про порушення позивачем п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Пролетарське Стіл» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на суму 2883060,00 грн.

Згідно з вказаним актом перевірки відповідач дійшов висновку про те, що в порушення п.п.4.6.7 п.4.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492, не заповнено рядок 21.3 декларації з ПДВ за грудень 2013 року, у якому передбачено відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби - у розмірі 2883060,00 грн.

Це порушення призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) декларації за грудень 2013 року на суму 2883060,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22 лютого 2014 року №0001892204, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2883060,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказане податкове-повідомлення рішення залишено без змін.

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне рішення відповідача прийняті на підставі та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України).

Отже, підставами для формування податкового кредиту є наявність належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, підставою для зменшення залишку від'ємного значення з податку на додану вартість стали обставини, відображені в акті від 1048/15-3/35201064 від 18 вересня 2013 року, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 03 жовтня 2013 року:

- №0000431501, яким ТОВ «Пролетарське Стіл» збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем податок на додану вартість на суму 3945,00 грн. та штрафними фінансовими санкціями на суму 986,25 грн.;

-№ 0000441501, яким ТОВ «Пролетарське Стіл» зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 2883060,00 грн.

Податкові повідомлення - рішення від 03 жовтня 2013 року №0000431501 та № 0000441501 були оскаржені позивачем до суду, та за наслідками розгляду адміністративного позову, скасовані постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року у справі №804/1298/14.

Однак, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року у справі №804/1298/14 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ТОВ «Пролетарське Стіл» відмовлено.

Як вбачається з описової та мотивувальної частини вказаної постанови, під час розгляду адміністративної справи № 804/1298/14 суд дослідив факти та обставини, що пов'язуються із здійсненням господарських операцій між позивачем та контрагентами вказаними в акті №1048/15-3/35201064 від 18 вересня 2013 року та дійшов висновку, що позивач не мав право на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, оскільки, із наданих до перевірки документів неможливо виявити зв'язок отриманих позивачем послуг з його господарською діяльністю.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, обставини, що встановлені рішеннями у справі №804/1298/14, є такими, що не потребують доказування при розгляді цієї справи.

Отже, вказаною постановою суду, яка набрала законної сили, фактично встановлено, що висновки акта № 1048/15-3/35201064 від 18 вересня 2013 року, які покладені в основу акта перевірки №51/2204/35201064 від 05 лютого 2014 року є обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству України, таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржене податкове повідомлення-рішення №0001892204 від 20 лютого 2014 року винесено податковим органом у відповідності до законодавства України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що податковим органом в акті перевірки, який став підставою для прийняття спірного податкового-повідомлення рішення, наведено достатні обставини, які б свідчили про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим відповідач зазначеного обов'язку не виконав.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Пролетарське Стіл» - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року у справі № 804/6474/14 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 16 жовтня 2015 року.

Головуючий В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко