Ухвала

від 05.08.2015 по справі 804/15332/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 серпня 2015 рокусправа № 804/15332/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2013р. у справі №804/15332/13-а

за позовом Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ронкато"

про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - позивач, Дніпропетровська ОДПІ, податковий орган) звернулася до адміністративного суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Ронкато" (далі по тексту - відповідач, ТОВ "Ронкато") (код ЄДРПОУ 31372002, м.Синельникове, Синельниківський район, Дніпропетровська область, вул.40 років Жовтня, буд. 18, 52500) суми 111395,42 грн. в рахунок погашення податкового боргу відповідача перед бюджетом.

На обґрунтування позовних вимог зазначалось, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість у загальній сумі 111395,42 грн., який на час звернення податкового органу до суду не погашений.

Постановою суду першої інстанції в задоволені позову відмовлено. При цьому суд зазначив, що позивач ще не використав своє право на звернення до адміністративного суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. Апелянт вважає судове рішення незаконним, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Виконавчим комітетом Синельниківської міської ради Дніпропетровської області відповідача зареєстровано як юридичну особу та включені відомості про державну реєстрацію відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Як свідчать матеріали справи, відповідач перебуває на податковому обліку в Синельниківському відділенні Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з 20.08.2007 р.

За даними податкового органу відповідач має податковий борг з податку на додану вартість в загальній сумі 111395,42 грн., в тому числі: 110900,49 грн. - сума грошового зобов'язання, 494,93грн. - нарахована пеня.

При цьому податковий орган посилається на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2011 р. по справі №2а/0470/5126/11, якою за адміністративним позовом Синельниківського відділення Дніпропетровської ОДПІ з ТОВ "Ронкато" стягнуто кошти у розмірі податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 108968,45 грн. Крім того, з даного товариства у судовому порядку стягнуто на користь держави податковий борг з податку на додану вартість в сумі 6772,75грн. за адміністративним позовом Синельниківського міжрайонного прокурора, заявленого в інтересах держави в особі Синельниківської ОДПІ.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

За приписами пунктів 95.1 - 95.6 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним контролюючим органом.

У разі якщо сума коштів, отримана у результаті продажу майна платника податків, перевищує суму його грошового зобов'язання та податкового боргу, різниця перераховується на рахунки такого платника податків або його правонаступників.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Тобто, за наявності несплаченого платником узгодженого податкового боргу податковий орган має діяти у відповідності до вищевказаних норм, подавши до суду подання про стягнення заборгованості за рахунок коштів боржника, а за їх відсутності - шляхом продажу майна такого платника податку.

Проте, як свідчать матеріали справи, податковий орган не дотримався вищевказаного порядку, не звернувся до суду з поданням про дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна боржника, тобто позивачем обрано невірних спосіб захисту порушеного права, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

За встановлених обставин, висновки суду першої інстанції є обґрунтованими. Судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається. Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2013р. у справі № 804/15332/13-а залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2013р. у справі № 804/15332/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна