КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12344/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
У Х В А Л А
Іменем України
15 жовтня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,
при секретарі судового засідання Гнідіній М.Ю.,
за участю представників сторін:
від позивача Остапенко Д.О.,
від відповідача Юрченко М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА ФАРМА УКРАЇНА» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 серпня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА ФАРМА УКРАЇНА» до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару,-
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 серпня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи.
Представник відповідача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржувану постанову суду першої інстанції без змін.
Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права на основі доводів сторін, колегія суддів виходить з наступного.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.
Між ТОВ «ОМЕГА ФАРМА Україна» (покупець) та «Омега Фарма Інтернешнл НВ» (постачальник) 01.01.2015 р. укладено договір про дистрибуцію №1, відповідно до умов якого постачальник цим призначає покупця своїм офіційним і ексклюзивним дистриб'ютором на території України і зобов'язується продавати і передавати покупцеві лікарські засоби, супутні товари, вироби медичного призначення, косметичні засоби, харчові добавки, харчові продукти для спеціального дієтичного споживання, біоциди, інші товари вироблені і/або придбані постачальником, згідно з Генеральною специфікацією і замовленнями, в строки і на умовах, викладених в цій Угоді, а покупець зобов'язується придбавати, приймати і здійснювати оплату товару.
Відповідно до п. 4.1. договору дистрибуції №1 від 01.01.2015 р. ціна товару включає, зокрема, страхування товару та вартість транспортування.
Позивач через уповноважену особу-ПП «Фармологістика» 18.06.2015 р. надіслав до митного поста «Східний термінал» Київської митниці ДФС електронну митну декларацію (вн. №2667) у якій, серед іншого, товаром під номером 3 задекларував «продукт «Гентос Форте» («Gentos Forte») капсули №40» в товарній підкатегорії 1517909999 (харчові суміші або продукти з тваринних і рослинних жирів, масел та олій або їх фракцій, -інші) згідно УКТЗЕД відповідно до рішення KT-110-0649-11 від 01.04.2011 р., яке є чинним та внесено до ПІК «Інспектор 2006».
З метою проведення митного оформлення даного товару позивач подав до Київської митниці наступні документи, зазначені в гр. 44 декларації (форма МД-2) №125110011/2015/008253 від 22.06.2015 р.:
- вантажно-митну декларацію (форма МД-2) №125110011/2015/008253 від 22.06.2015 р.; інвойс №2015002854 та його переклад від 12.06.2015 р.;
- договір дистрибуції №1 від 01.01.2015 р. між «Омега Фарма Інтернешнл НВ» та ТОВ «ОМЕГА ФАРМА Україна» із Додатком та Генеральною специфікацією №3 від 10.06.2015 р.;
- картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами (відносно ТОВ «ОМЕГА ФАРМА Україна» №100/2013/0002994;
- СМR25068 з усіма необхідними відмітками/інформацію про позитивні результати -здійснення контролю товару СЕС, екологія, фітосанітарний контроль, радіологія);
- пакувальний лист №WZ/UA/2015/00013;
- сертифікат якості на серію: 491103 Гентос Форте/Gentos Forte капсули №40 та його переклад;
- договір про надання брокерських послуг між ТОВ «ОМЕГА ФАРМА Україна» та ПП «Фармлогістика» №502 від 02.01.2015 р.;
- висновок ДСЕЕ від 30/04/2013 №05.03.02-03/34806 щодо дієтичної добавки Гентос Форте/ Gentos Forte капсули №40.
Митна вартість була визначена за основним методом (ціною договору).
За результатами аналізу поданих до митного оформлення документів, враховуючи наявні митні оформлення на ідентичні товари в Київській митниці Міндоходів, та спрацювання у ході митного оформлення товару автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості, було встановлено, що у попередніх періодах такий же товар розмитнювався за більшою митною вартістю, ніж задекларував позивач, а саме: за наявною інформацією у ЄАІС ДФСУ митна вартість товару «продукт «Гентос Форте» («Gentos Forte») капсули №40», виробник - «A.R.C.O.-Chemie GmbH, Germany», за період 19.03.2015 року по 18.06.2015 року складала від 3001,9969 грн/кг (120,3383 евр/кг; 129,6766$/кг) до 3105,7061 грн/кг (120,3723 евр/кг; 132,0845$/кг), тобто у 3 рази вище, ніж заявлено за ЕМД №125110011/2015/008163.
Враховуючи наведене, а також посилаючись на ту обставину, що договір дистрибуції від 01.01.2015 року №1 не є «прямим» зовнішньоекономічним договором (продавець - «Omega Pharma International NV» Бельгія, виробник - «A.R.C.O.-Chemie GmbH, W Germany»), що може впливати на рівень митної вартості товару, 18.06.2015 р. електронним повідомленням інспектор митниці витребував додаткові документи з посиланням на ч.ч. 2, 3 ст. 53 МК України, а саме:
- договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором;
- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг пов'язаних із виконанням умов договору;
- виписку з бухгалтерської документації;
- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
- копію митної декларації країни відправлення;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
На виконання вказаної вимоги декларантом були подані наступні документи: експортна декларація, інвойс-рахунок виробника товару; прайс-листи позивача для його покупців із вихідною ціною позивача TIR-Carnet RX78113980.
За результатами аналізу поданих документів 19.06.2015 р. митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №125110011/2015/010083/2 (далі по тексту - оскаржуване рішення).
Вважаючи рішення митного органу про коригування митної вартості протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відмова митного органу у визнанні задекларованої позивачем митної вартості товару за основним методом та визначенні митної вартості товару за резервним методом визначення митної вартості є правомірною.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглядаючи справи щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зі змісту оскаржуваного рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів вбачається, що підставою для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару стала та обставина, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені документально, а позивачем надано не всі документи на вимогу митного органу.
Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 51 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом (пункт 1 частини 2 статті 52 Кодексу).
Відповідно до частин 2-4 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частини 1, 2, 5, 6, 7 статті 54 кодексу).
З системного аналізу статей вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи.
Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 по справі № 21-270а13, який в силу ч. 2 ст. 161 та ч. 1 ст. 244-2 КАС є обов'язковим для врахування при вирішенні даної справи.
Так, у зв'язку зі спрацюванням автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості, було встановлено, що у попередніх періодах такий же товар розмитнювався за більшою митною вартістю, ніж задекларував позивач, а також посилаючись на ту обставину, що договір дистрибуції від 01.01.2015 року №1 не є «прямим» зовнішньоекономічним договором (продавець - «Omega Pharma International NV» Бельгія, виробник - «A.R.C.O.-Chemie GmbH, W Germany»), що може впливати на рівень митної вартості товару, 18.06.2015 р. електронним повідомленням інспектор митниці витребував додаткові документи з посиланням на ч.ч. 2, 3 ст. 53 МК України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на вимогу митного органу було подано наступні документи: рахунок від 08.11.2013 № 165401 та копію митної декларації країни відправлення від 12.06.2015 № 15PL445010Е0213263.
За результатами аналізу зазначених документів відповідач прийшов до висновку, що рахунок про здійснення платежів продавцем на користь виробника від 08.11.2013 № 164401 не може бути прийнятий до уваги тому, що пройшов великий проміжок часу, а числові значення щодо вартості товару у митній декларації країни відправлення від 12.06.2015 № 15PL445010Е0213263 відрізняються від заявлених у ЕМД № 125110011/2015/008163.
При цьому інших витребовуваних документів: (договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг пов'язаних із виконанням умов договору виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини) позивачем не подано.
Таким чином, оскільки митному органу позивачем всі витребовувані додаткові документи надано не було, а також враховуючи розбіжності в наданих документах, колегія суддів вважає, що митним органом обґрунтовано не застосовано основний метод визначення митної вартості та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.
Частинами 1, 2 статті 55 МК України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Згідно частини 5 статті 55 МК України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.
Статтею 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
За частиною 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); не впливають значною мірою на вартість товару; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
З матеріалів справи вбачається, що за основу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару взято митна вартість цього товару раніше випущеного у вільний обіг за МД №125110011/2015/004233 від 30.03.2015, яка склала 9,7евр/шт. або 120,3723 евр/кг., тому митним органом прийнято рішення від 19.06.2015 року №125110011/2015/010083/2 про коригування митної вартості шляхом обчислення інвойсної вартості раніше випущеного товару відповідно до положень статті 55 МК України.
Відповідно до п.1 CT.269 МК України, п.36 ПКМУ №450 від 21.05.2012 року внесення змін до поданої митному органу електронної митної декларації здійснюється шляхом її відкликання за заявою ПП «Фармлогістика» ЕМД №125110011/2015/008163 була відкликана та надіслана ЕМД (вн.№2667), якої присвоєно №125110011/2015/008253.
Товар «продукт «Гентос Форте» («Gentos Forte») капсули №40» оформлений у митний режим ІМ40АА(вільний обіг) за ЕМД №125110011/2015/008253 з урахуванням вимог рішення про коригування митної вартості від 19.06.2015 року №125110011/2015/010083/2 на підставі п. 3 2) ст.52 МК України.
У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів обґрунтовано незастосування попередніх методів визначення митної вартості товарів.
У рішенні зазначено, що метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовується тому, що у наданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості не містяться всі відомості щодо підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, декларант відмовився від подання додаткових документів для підтвердження митної вартості та у зв'язку із невиконанням вимог ст 58. МКУ. Методи за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовуються у зв'язку із відсутністю інформації щодо вартості ідентичних, подібних товарів та невідповідності вимогам ст.59-60 МКУ; методи згідно зі ст.62-63 МКУ не застосовуються у зв'язку із відсутністю інформації щодо ціни складових для визначення за даними методами; метод №6 (резервний) - митна вартість раніше імпортованих товарів випущених у вільний обіг МД №125110011/2015/004147 від 27.03.2015, 125110011/2015/004567 від 06.04.2015, 125110011/2015/005044 від 15.04.2015.
Проведено консультації між митним органом та декларантом відповідно до вимог ст.57 МКУ.
Посилання апелянта на листи-пояснення виробника Хербс Трейдінг ГмбХ товару судом відхиляються, оскільки не спростовують висновку суду першої інстанції про непідтвердження вартості товару за основним методом та неподання додатково витребовуваних документів, що стало підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
Виходячи з встановлених обставин справи, проаналізованих на підставі норм спеціального законодавства, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог адміністративного позову, оскільки оскаржуване рішення прийняте відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
Відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем надано всі необхідні докази правомірності оскаржуваного рішення та прийняття його в межах повноважень, що передбачені законами України.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та відповідно до норм матеріального та процесуального права та прийняв законне і обґрунтоване рішення.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА ФАРМА УКРАЇНА» залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 серпня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді І.О. Грибан О.А. Губська
Ухвалу в повному обсязі виготовлено 19.10.2015
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.10.2015 |
Оприлюднено | 21.10.2015 |
Номер документу | 52464817 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Васильєва І.А.
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Парінов А.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні