Ухвала

від 19.10.2015 по справі 495/5119/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/8582/15

Головуючий у першій інстанції Боярський О. О.

Доповідач Станкевич В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Станкевича В.А.

суддів - Варикаші О.Д.

- Ступакова О.А.

при секретарі - Желєзнові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Товариства з додатковою відповідальністю "Алкалія"про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Алкалія" до ОСОБА_3 про визнання договорів оренди землі дійсними, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 серпня 2015 року про забезпечення позову, -

встановила:

28.07.2015 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна заява ТДВ "Алкалія" до ОСОБА_3 про визнання договорів оренди землі дійсними.

21.08.2015 року позивач надав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд: заборонити органам державної реєстрації прав, провадити дії щодо реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно договорів оренди землі, предметом яких є земельні ділянки:

- загальною площею 5,92 га ріллі, кадастрові номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2, що розташована на території Карналіївської сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області, власником якого на підставі державного акту на право власності є ОСОБА_3 до вирішення справи по суті;

- загальною площею 5,92 га ріллі, кадастрові номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2, що розташована на території Карналіївської сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області власником якого на підставі державного акту на право власності є ОСОБА_3 до вирішення справи по суті.

заборонити ОСОБА_3, а також будь-яким третім особам, вчиняти будь-які дії, що перешкоджатимуть Товариству з додатковою відповідальністю "Алкалія" користуватися земельними ділянками загальною площею 5,92 га, що розташовані на території Карналіївської сільської ради, за межами населеного пункту, Білгород-Дністровського району Одеської області і є об'єктами Договорів оренди землі від 01 грудня 2010 року № 572, в тому числі, дії, можуть перешкоджати: вільному заїзду сільгосптехніки Товариства з додатковою відповідальністю "Алкалія" на земельні ділянки; обробку земельних ділянок; проведенні будь-яких агротехнічних заходів; вільному доступу до земельної ділянки директору, агроному, іншим спеціалістам та працівникам Товариства з додатковою відповідальністю "Алкалія", задіяних у проведенні сільськогосподарських робіт та контролю за вирощуванням сільгосппродукції.

Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 серпня 2015 року заява товариства з додатковою відповідальністю "Алкалія" про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Алкалія" до ОСОБА_3 про визнання договорів оренди землі дійсними задоволена частково.

Заборонено будь-яким третім особам, вчиняти будь-які дії, що перешкоджатимуть Товариству з додатковою відповідальністю "Алкалія" користуватися земельними ділянками загальною площею5,92 га, що розташовані на території Карналіївської сільської ради, за межами населеного пункту, Білгород-Дністровського району Одеської області і є об'єктами Договорів оренди землі від 01 грудня 2010 року №572, в тому числі, дії, можуть перешкоджати: вільному заїзду сільгосптехніки Товариства з додатковою відповідальністю "Алкалія" на земельні ділянки; обробку земельних ділянок; проведенні будь-яких агротехнічних заходів; вільному доступу до земельної ділянки директору, агроному, іншим спеціалістам та працівникам Товариства з додатковою відповідальністю "Алкалія", задіяних у проведенні сільськогосподарських робіт та контролю за вирощуванням сільгосппродукції.

В задоволенні інших вимог заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду та постановлення нової ухвали про відмову в задоволенні заходів забезпечення позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Судом встановлено, що між сторонами виникли певні правовідносини, на підставі яких позивач вирощує на земельних ділянках, які належать відповідачу сільськогосподарську продукцію, обробляє дану земельну ділянку та сплачує за неї відповідачу обумовлені між ними грошові кошти, або розраховується вирощеною сільськогосподарською продукцією.

Зі змісту позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що позивач отримав листа від відповідача з бажанням останнього обробляти земельні ділянки, які належать йому на праві власності самостійно, у зв'язку з чим позивач і звернувся з зазначеним позовом та подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

В позовній заяві позивач просив визнати Договір оренди землі № 572 від 01 грудня 2010 року укладений між Товариства з додатковою відповідальністю "Алкалія" та ОСОБА_3 дійсним. А також просив заборонити відповідачу ОСОБА_3 до закінчення строку дії вказаного Договору оренди землі № 572 від 01 грудня 2010 року чинити Товариству з додатковою відповідальністю "Алкалія" перешкоди у користуванні земельними ділянками. Будь-яких позовних вимог позивач до третіх осіб не заявляв.

Між тим суд першої інстанції відмовивши позивачу у вжитті заходів забезпечення позову відносно відповідача ОСОБА_3 зробив висновок, що втручання третіх осіб у правовідносини, що виникли між сторонами, може в подальшому призвести до порушення їх прав та законних інтересів , що може утруднити виконання рішення суду, а тому вважав необхідним частково задовольнити заяву про забезпечення позову та заборонив будь-яким третім особам, вчиняти будь-які дії, що перешкоджатимуть Товариству з додатковою відповідальністю "Алкалія" користуватися земельними ділянками загальною площею 4,4174 га та 1,4107 га, що розташовані на території Карналіївської сільської ради, за межами населеного пункту, Білгород-Дністровського району Одеської області і є об'єктами Договору оренди землі від 01 грудня 2010 року № 572.

По суті в заяві про забезпечення позову як підстава для забезпечення позову зазначено вказані дії відповідача, який може вчиняти дії на користь третіх осіб.

Таким чином, позивач зазначив у вказаній заяві як підставу так і вид забезпечення позову, але при її розгляді суд першої інстанції не дав належної оцінки і не звернув увагу на те, що у справі не притягнуті до участі будь-які треті особи, в заяві про забезпечення позову саме дії відповідача заявником визначені як такі, що перешкоджають господарській діяльності позивача на спірних земельних ділянках і вказується, що невжиття заходів забезпечення позову надасть можливість вчинення відповідачем дій стосовно спірних земельних ділянок, в тому числі на користь третіх осіб, а в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання в майбутньому рішення суду, яке може бути ухвалене на користь позивача.

Внаслідок цього, задовольняючи вказаною оскаржуваною ухвалою суду від 25 серпня 2015 р. заяву позивача про забезпечення позову в частині заборони будь-яким третім особам вчиняти будь-які дії, що перешкоджатимуть позивачу користуватися спірними земельними ділянками без викладення прийнятого судом рішення стосовно усіх інших заявлених позивачем вимог щодо забезпечення позову в резолютивній частині ухвали і вказавши в мотивувальній частині ухвали про неприпустимість заборони відповідачу, як власнику земельної ділянки, реалізовувати свої права щодо неї, суд першої інстанції не дав належну оцінку заяві позивача про забезпечення позову та постановив суперечливу за змістом ухвалу за результатами розгляду заяви позивача про забезпечення позову у справі, в якій до того ж не обґрунтував на підставі чого він прийшов до висновку, що «втручання третіх осіб у правовідносини, що виникли між сторонами, може в подальшому призвести до порушення їх прав та законних інтересів, що є неприпустимим» за наявності мотивування в ухвалі суду про неприпустимість заборони відповідачу, як власнику земельної ділянки, реалізовувати свої права.

Таким чином суд першої інстанції своєю ухвалою про вжиття заходів забезпечення відмовляє позивачу до якого пред'явлений позов у вжитті заходів забезпечення позову, а навпаки задовольняє відносно третіх осіб до яких будь-яких позовних вимог не пред'явлено.

Тобто, фактично суд першої інстанції в повному обсязі не розглянув заяву позивача про забезпечення позову стосовно дій відповідача, пов'язаних з діями третіх осіб, і розглянув заяву про забезпечення позову стосовно третіх осіб у відриві від дій відповідача з підстав, які в заяві позивача про забезпечення позову не заявлялися.

Враховуючи все вищевикладене колегія вважає, що суд першої інстанції порушив порядок, встановлений для його вирішення тому згідно ч. 1 п. 3 ст. 312 ЦПК України ухвала Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 серпня 2015 року підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 305, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 серпня 2015 року про забезпечення позову по справі за заявою Товариства з додатковою відповідальністю "Алкалія" до ОСОБА_3 про визнання договору оренди землі дійсним, - скасувати, справу направити до Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області на новий розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: В. А. Станкевич

Судді: О.Д. Варикаша

О.А. Ступаков