Ухвала

від 15.10.2015 по справі 820/6321/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 р.Справа № 820/6321/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Городової А.О.,

за участю представників сторін:

позивача - Тарасенко О.М.,

відповідача - Лук'янцев С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2015р. по справі № 820/6321/15 за позовом Товариства з обмеженною відповідальністю "Регіонкорма" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування наказу та податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНКОРМА", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому після збільшення позовних вимог просить суд:

- скасувати наказ від 09 червня 2015 року №1072 Західної ОДПІ ГУ Міндоходів в Харківській області про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Регіонкорма" код ЄДРПОУ 38772996;

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0000842203 від 21.07.2015 р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, яке прийняте на підставі акту перевірки Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області № 1209/20-33-22-03-07/38772996 від 30.06.2015 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2015р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНКОРМА" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування наказу та податкового повідомлення-рішення було задоволено в повному обсязі.

Скасовано наказ від 09 червня 2015 року №1072 Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНКОРМА" (код ЄДРПОУ 38772996).

Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000842203 від 21.07.2015 р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, яке прийняте на підставі акту перевірки Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №1209/20-33-22-03-07/38772996 від 30.06.2015 р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНКОРМА" (код ЄДРПОУ 38772996) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 146.16 грн. (сто сорок шість гривень 16 копійок).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2015р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНКОРМА" направлено запит про надання інформації та її документального підтвердження від 03.03.2015 року №2443/10/20-33-22-03-14/М2 який позивачем було отримано 10.03.2015 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНКОРМА" 20.03.2015 року надало контролюючому органу відповідь разом з копіями документів які були запитані у запиті які отримані Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області 23.03.2015 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції.

Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області 09.06.2015 року складно запит №8829/10-20-33-22-03-14 про надання копій документів в ході проведення позапланової невиїзної перевірки який направлено адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНКОРМА".

Також, виконуючим обов'язки начальника Західної об'єднаної державної податкової інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області 09.06.2015 року було прийнято наказ №1072 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Регіонкорма» та разом із повідомленням від 09.06.2015 року №8810/10/20-33-22-03-14 та запитом №8829/10-20-33-22-03-14 про надання копій документів направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНКОРМА".

Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіонкорма» (код 38772996) з питання дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «МІКАТРЕЙД» (код 39055764) за період з 01.04.2014р. по 30.04.2014р., ТОВ «АЙКОН-АМД» (код 38986248) за період з 01.05.2014р. по 31.05.2014р., їх реальності, повноти відображення в обліку та подальшої реалізації або використання у господарській діяльності підприємства за результатами якої складено акт від 30.06.2015 №1209/20-33-22-03-07/38772996 відповідно до висновків якого позивачем порушено п. 44.1 ст. 44, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті на загальну суму 533827.00 грн., в тому числі у квітні 2014 року в сумі ПДВ - 242 268 грн., у травні 2014 року в сумі ПДВ 291559 грн.

Позивачем було подано до Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області заперечення на акт від 30.06.2015 №1209/20-33-22-03-07/38772996 де просив скасувати висновки акту.

Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області надано відповідь на запит від 09.07.2015 року де зазначено, що висновки наведені в акті перевірки є правомірними та відповідають дійсним обставинам які встановлені під час перевірки.

На підставі висновків акту перевірки від 30.06.2015 №1209/20-33-22-03-07/38772996 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 21.07.2015 року №0000842203 яким збільшено суму грошового зобов'язання - за основним платежем у розмірі 533827 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 266913,50 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що оскаржуваний наказ прийнято суб'єктом владних повноважень без наявності підстав передбачених чинним законодавством та відповідач ні документально, ні нормативно не довів правомірності винесеного податкового повідомлення - рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме оскаржуваного наказу, відповідач при його винесенні наказу керувався п.п. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 та ст. 79 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.75.1.,75.1.2 ст..75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Правовідносини з приводу проведення органами державної податкової служби України документальних невиїзних позапланових перевірок передбачені ст. 79 Податкового кодексу України, відповідно до якої документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п.п. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Абзацом 2 пункту 14 Постанови КМУ від 27 грудня 2010 р. №1245 "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом" також передбачено, що у разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

Отже, підставою для проведення перевірки є ненадання платником податку інформації на запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

Однак, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивачем 20.03.2015р. на письмовий запит контролюючого органу надано пояснення разом із доданими копіями документів щодо відносин позивача із контрагентами (ТОВ "МІКАТРЕЙД", ТОВ "Айкон-ІМД") за період квітень, травень 2014 року, які отримані відповідачем 23.03.2015р.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем виконано обов'язок щодо надання інформації на запит контролюючого органу, а тому підстави, передбачені п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, для проведення перевірки були відсутні, а дії відповідача щодо прийняття наказу від 09 червня 2015 року №1072 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача є такими, що не відповідають вимогам податкового законодавства

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту перевірки від 30.06.2015 №1209/20-33-22-03-07/38772996, підставами для висновку про заниження позивачем податку на додану вартість стало зменшення суми податкового кредиту на 533826,82 грн. за операціями з придбання послуг у ТОВ "МІКАТРЕЙД", ТОВ "Айкон-ІМД".

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНКОРМА" (замовник) уклало договори про надання послуг з товариством обмеженою відповідальністю «Айкон-АМД» (виконавець) №050514 від 05.05.2014 року та товариством з обмеженою відповідальністю «Мікатрейд» відповідно до умов яких виконавець зобов'язується за завданням Замовника протягом визначеного в Договорі строку надавати наступні послуги: навантаження - розвантаження в складських приміщеннях, розташованих за адресою: Харківська обл.., Харківський р-н, с. Васищево, вул. Промислова,21, а Замовник зобов'язується оплачувати надані послуги.

Між сторонами підписано та скріплено печатками: коефіцієнти складності і виконання навантажувально - розвантажувальних робіт; акти звірки взаємних розрахунків; акти здачі - прийняття робіт; розрахунки вартості навантажувально - розвантажувальних робіт.

На підтвердження реальності виконання господарських операцій за вищевказаними договорами позивачем надано податкові накладні №53022 від 30.05.2014 та №343 від 29.04.2014 року.

Відповідно до договору суборенди №34 від 01 липня 2013 року (з додатками), позивач орендує нежитлові приміщення (частину) за адресою Харківська область Харківський район, смт. Васищево, вул. Промислова, 21. Умовами договору передбачено з боку орендаря «забезпечити цілодобовий безперешкодний доступ персоналу позивача, його відвідувачів, транспорту позивача та його контрагентів» - п. 2.1.9. договору суборенди. Строк дії договору, відповідно до додаткової угоди №8 від 01.11.2-14 року до 31 грудня 2015 року, загальна площа приміщення складає 500,0 кв.м. умовами договору не передбачена пропускна системи та система обліку на співробітників позивача ні співробітників контрагентів позивача.

Позивачем та ЗАО «Балаковские минеральнне удобрення» (РФ) 19.12.2013 року було укладено зовнішньоекономічний контракт №398/БМУ/РК/14-03-016 про поставку в період січень червень 2014 року (п. 1.1. контракту) монокальціюфосфату. Умови поставки - О АР ст. Соловей Російсько-український кордон, - смт. Васищево, вул.. Промислова, 21.

На адресу позивача 28.04.2015 р. було здійснено поставку товару за зазначеним контрактом, проведено митне оформлення вантажу.

На виконання умов поставки виписано видаткові накладні за період квітень-травень 2014 року (згідно переліків) - додаток стор.294-424 та документи на підставі угод з контрагентами - перевізниками, а саме акти здачі - приймання виконаних послуг, рахунок-фактура, договір-заявка, товарно - транспортні накладні.

Також позивачем (постачальник) укладено договори поставки відповідно до умов яких постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві наступні кормові домішки: метіонін кормовий.

До договорів представником позивача надані: видаткові накладні, доручення на отримання товарно - матеріальних цінностей та товарно -транспортні накладні

Вищезазначені договори підтверджують необхідність укладання договорів про надання послуг а саме навантаження - розвантаження складських приміщень оскільки орендоване приміщення знаходиться за тією ж адресою яка вказана в договорах про надання послуг а саме смт. Васищево, вул. Промислова, 21.

Виписками по рахункам підтверджено повне перерахування коштів за надані послуги відповідно до договорів а також відповідно до договору укладеного між товариством обмеженою відповідальністю «Айкон-АМД» (первісний кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Атріум» про відступлення права вимоги №2/231214-ПВ від 23.12.2014 року відповідно до умов якого Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором про надання послуг №050514 від 05.05.2014р. укладеним між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНКОРМА".

Представником позивача надано належним чином завірені копії актів прийняття - здачі робіт (наданих послуг) по договорам перевезення вантажів з яких вбачається маршрут, вид авто з зазначенням держаного номеру, прізвище водія та договірна ціна.

Також до актів надано договори заявки з повним зазначенням адреси завантаження Харківська область, вул. Промислова, 21. дати завантаження, фірма вантажовідправник, найменування вантажу, час роботи та вартість перевезення.

Факт отримання товару підтверджується видатковими накладними. Матеріали справи містять товарно - транспортні накладні, рахунки фактури, а також відомості про вантаж.

Суд апеляційної інстанції оцінивши наявні в справі докази, відмітив, що матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та контрагентами позивача зобов'язань за спірними правочинами. Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, відповідності спірних правочинів вимогам закону відповідачем ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не пред'являлось.

На час укладання та виконання зазначених вище договорів позивач та його контрагенти були зареєстровані як юридичні особи та є платниками податку на додану вартість.

Як підтверджено матеріалами справи, правочини укладені між позивачем та контрагентами виконано кожною стороною цих договорів, що підтверджується первинними документами, а саме податковими накладними. Сторони претензій одна до одної не мали.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні відповідають вимогам п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та не оспорюються відповідачем.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не було доведено правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення. Доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем послуг у своїх контрагентів відповідач не подав.

Податковий орган протиправно не взяв до уваги наявність належним чином оформлених первинних та податкових документів, на підтвердження належного укладення та виконання договорів.

Крім того, слід зазначити, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Разом з цим колегія судів зазначає, що неможливість проведення зустрічної звірки податківцями у контрагента позивача не є доказом факту нереальності виконання робіт (послуг).

Підприємством позивача правомірно відображено в податковій звітності правові взаємовідносини з вищевказаними суб'єктами господарювання.

Разом з цим колегія судів зазначає, що в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес" АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Тобто позивач не може нести наслідків невиконання постачальниками їх зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Так, відповідачем не було доведено наявності між позивачем та контрагентами позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Колегія судів зазначає, що матеріалами справи було підтверджено реальний характер спірних фінансово-господарських операцій та встановлено відсутність підстав для зменшення позивачу суми податкового кредиту.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2015р. по справі № 820/6321/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Чалий І.С. Судді Зеленський В.В. П’янова Я.В.

Повний текст ухвали виготовлений 19.10.2015 р.