Ухвала

від 07.10.2015 по справі 820/7460/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 р.Справа № 820/7460/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

представників сторін: позивача - Тараніної О.В., Климчук С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2015р. по справі № 820/7460/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УМТК"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УМТК" (далі по тексту - позивач, ТОВ "УМТК") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач, Харківська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області), в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000191501 від 09.02.2015 року та № 0001151515 від 08.05.2015 року, прийняті відносно нього.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2015 року по справі № 820/7460/15 позов задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000191501 від 09.02.2015 року та № 0001151515 від 08.05.2015 року, прийняті щодо товариства з обмеженою відповідальністю "УМТК".

Стягнуто з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УМТК" (62418, Харківська область, Харківський район, с. Надточії, вул. Дачна, буд. 39, код ЄДРПОУ: 31797087) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 256,49 (двісті п'ятдесят шість) грн. 49 коп.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2015 року по справі № 820/7460/15 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "УМТК" відмовити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі, а також його представник у судовому засіданні зазначив, що судом першої інстанції не надано належної оцінки факту відсутності реальності вчинення господарських операцій позивачем із його контрагентами ТОВ "Південтрансбудкомплект", ТОВ "ТПК "Херсонський ливарний завод", ПАТ "Харківський тракторний завод ім.. С.Орджонікідзе", ТОВ "НВФ "ЮРМЕТ" у перевіряємий період. З викладених підстав, посилаючись на недоліки у ТТН, вважає вірними висновки акту перевірки та не вбачає підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень №0000191501 від 09.02.2015 року та №0001151515 від 08.05.2015 року.

Позивач, у надісланих запереченнях на апеляційну скаргу, а також його представник у судовому засіданні, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що не може бути скасоване з формальних міркувань відповідача.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена документальна виїзна позапланова перевірка ТОВ "УМТК" з питань законності декларування заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за жовтень 2014 р., за результатами якої 26.01.2015 р. був складений акт за № 68/20-23-15-01-09/31797087, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п.198.1, п.198.3, п.198,6 ст.198 ПК України, внаслідок чого ТОВ "УМТК" завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за жовтень 2014 року у сумі 63 664,00 грн.;

- п. 188.1, п.198.3, п. 198.6 ст.198 ПК України, внаслідок чого ТОВ "УМТК" завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, встановлено завищення за жовтень 2014 року у сумі 130 109,00 грн.

Також, перевіркою ТОВ "УМТК" підтверджено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2014 року у розмірі 36 156,00 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки відповідачем стосовно позивача були прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме:

- № 0000191501, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 63 664,00 гри. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) - 15 916,00 грн.;

- № 0000201501, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 130 109,00 грн.

Дані рішення позивачем було оскаржено в адміністративному порядку.

28.04.2015 року ТОВ "УМТК" отримано рішення Головного управління ДФС у Харківській області №607/10/20-40-10-04-14 від 21.04.2015 р., яким було частково задоволено скаргу ТОВ "УМТК" та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.02.2015 року №0000201501 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 84 451,00 грн., в іншій частині зазначене рішення та податкове повідомлення-рішення №0000191501 були залишені без змін, а скаргу в цій частині залишено без задоволення.

Також, частково не погоджуючись з висновками рішення Головного управління ДФС у Харківській області №607/10/20-40-10-04-14 від 21.04.2015 р. ТОВ "УМТК" подало скаргу до Державної фіскальної служби України.

Після надсилання до Державної фіскальної служби України скарги на рішення Головного управління ДФС у Харківській області №607/10/20-40-10-04-14 від 21.04.2015 р. ТОВ "УМТК" було отримано податкове повідомлення-рішення № 0001151515 від 08.05.2015 року, яким було уточнено суму зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 48 658,00 грн., у зв'язку з чим ТОВ "УМТК" подало уточнену скаргу до ДФС України.

09.07.2015 року позивачем було отримано рішення Державної фіскальної служби України №16/99-99-10-01-04-25 від 03.07.2015 р., яким ДФС України залишено без змін податкові повідомлення-рішення Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області №0000191501 від 09.02.2015 року та №0001151515 від 08.05.2015 року та рішення про результати розгляду первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями № 0000191501 від 09.02.2015 року та № 0001151515 від 08.05.2015 року, ТОВ "УМТК" звернулось до суду з вимогою про їх скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при винесенні вказаних податкових повідомлень - рішень № 0000191501 від 09.02.2015 року та № 0001151515 від 08.05.2015 року діяв не в межах наданих повноважень та не у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

Так, судом першої інстанції зазначено, що реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Південтрансбудкомплект", ТОВ "ТПК "Херсонський ливарний завод", ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе", ТОВ "НВФ "ЮРМЕТ", підтверджується матеріалами справи. Зазначив, що позивачем було правомірно сформовано податковий кредит за жовтень 2014 року по господарським операціям із вказаними контрагентами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що спірні податкові повідомлення-рішення 0000191501 від 09.02.2015 року та № 0001151515 від 08.05.2015 року прийнято Харківською ОДПІ на підставі висновків відповідача про безтоварний характер господарських операцій позивача із ТОВ "Південтрансбудкомплект", ТОВ "ТПК "Херсонський ливарний завод", ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе", ТОВ "НВФ "ЮРМЕТ". Такий висновок відповідачем зроблено з посиланням на недоліки у наданих позивачем товаротранспортних накладних. З урахуванням викладеного, відповідач дійшов висновку про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредит за жовтень 2014 року

Колегія суддів вважає такі висновки відповідача хибними, виходячи з наступного.

Розділом V Податкового кодексу України визначено коло платників ПДВ, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

У відповідності до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно з пп. "ж" п. 186.3 ст. 186 Податкового кодексу України місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать: надання транспортно-експедиторських послуг.

Абзацами 1, 2 п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до абзацу "а" підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання послуг міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Згідно з п. 198.3, ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Вимоги до оформлення податкової накладної передбачено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), згідно з яким платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг) платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, колегія суддів зазначає, що вимоги щодо документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-Х1У та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 24.05.95р. №88 (зареєстровано в Мін'юсті України 05.06.95р. №168/704).

За змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

У відповідності до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.95р. №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) встановлено статтею 200 Податкового кодексу України, за приписами пунктів 200.1 - 200.4 якої сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З огляду на вищезазначені норми, колегія суддів зазначає, що право на формування податкового кредиту з ПДВ, а також бюджетне відшкодування безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю платника податку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач мав господарські відносини із контрагентами ТОВ "Південтрансбудкомплект", ТОВ "ТПК "Херсонський ливарний завод", ПАТ "Харківський тракторний завод ім.. С.Орджонікідзе", ТОВ "НВФ "ЮРМЕТ".

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та ТОВ "Південтрансбудкомплект" укладено договір від 03.01.2014 року №9 відповідно до умов якого, Продавець (ТОВ "Південтрансбудкомплект") зобов'язується передати у власність Покупця (ТОВ "УМТК"), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити металопродукцію (труба). Умови поставки ЕХМ склад Продавця, автотранспортом Покупця. Договір діє до 31.12.2014 року.

До вказаного договору було укладено додаткову угоду від 31.12.2014 до договору № 9 від 03.01.2014 року.

ТОВ «УМТК до складу податкового кредиту включено наступні податкові накладні отримані від ТОВ «Південтрансбудкомплект»:

-№64 від 02.09.2014 року номенклатура ГОСТ 8732 Труба 219x18 ст20 (ндл), кількість 5,129тн., ціна постачання 14541,67грн., загальна сума 89507,00грн., у т.ч. ПДВ 14917.83грн.

-№25 від 01.09.2014 року номенклатура ГОСТ 8732 Труба 219x18 ст20 (ндл). кількість 5,731гн., піна постачання 14541,67грн., загальна сума 100000,00грн., у т.ч. ПДВ 16666,67грн.

-№224 від 06.08.2014 року номенклатура ГОСТ 8732 Груба 83x14 ст35 (ндл), кількість 2,450тн., ціна постачання 10958,33грн., ГОСТ 8732 Труба 83x14 ст35 (ндл), кількість 0,050тн„ ціна постачання 10958,33грн., загальна сума 32875,00грн., у т.ч. ПДВ 5479,17грн.

-№750 від 18.07.2014 року номенклатура порізка (1 різ на трубі) 1 послуга, ціна 233,33грн., ГОСТ 8732 Труба 95x16 ст20 (ндл), кількість 0,9тн., ціна постачання 12916,67грн.. ГОСТ 8732 Груба 95x16 ст20 (ндл), кількість 0,030тн., ціна постачання 12916,67грн., загальна сума 14702,14грн., у т.ч. ПДВ 2450,36грн.

-№33 від 01.07.2014 року номенклатура ГОСТ 8732 Труба 68x12 ст20 (Рндл), кількість 2.714 тн., ціна постачання 9575,00грн., ГОСТ 8732 Труба 68x12 ст20 (ндл). кількість 0,120тн„ ціна постачання 9575,00грн., Г'ОСТ 8732 Труба 63,5x8 ст20 (ндл), кількість 0,470тн„ ціна постачання 9875,00грн., ГОСТ 8732 Груба 57x4 ст20 (ндл), кількість 0,210тн., ціна постачання 9575,00грн., ГОСТ 8732 Труба 114x14 сг20 (ндл), кількість 0,980тн., ціна постачання 9741,67грн., загальна сума 52000,00грн., у т.ч. ПДВ 8666,67грн.

-№919 від 24.04.2014 року номенклатура ГОСТ 8732 Труба 73x8 ст20 (ндл), кількість 0,890тн., ціна постачання 9158,33грн., ГОС'Г 8732 Труба 73x8 ст20 (ндл), кількість О.ІООтн.. ціна постачання 9158.33грн., ГОС'Г 8732 Труба 73x8 ст20 (ндл), кількість 0,010 тн.. ціна постачання 9158,33грн., загальна сума 10990,00грн., у т.ч. ПДВ 1 831,67грн.

-№654 від 15.04.2014 року номенклатура ГОСТ 8732 Труба 219x16 ст20 (ндл), кількість 4.500тн., ціна постачання 8658,33грн.. загальна сума 46757,72грн., у т.ч. ПДВ 7792,95грн.

-№240 від 07.10.2014 року номенклатура ГОСТ 8732 Труба 83x14 ст35 (ндл), кількість 0,682тн„ ціна постачання 12708,33грн., ГОСТ 8732 Труба 83x14 ст35 (ндл), кількість 0,070тн„ ціна постачання 12708,33грн., загальна сума 11467,50грн., у т.ч. ПДВ 1911,25грн.

-№151 від 06.10.2014 року номенклатура ГОСТ 8732 Труба 95x10 ст35 (ндл), кількість 0,730тн., ціна постачання 12741,67грн., ГОСТ 8732 Груба 83x14 ст35 (ндл), кількість 2,268тн., ціна постачання 12708,33грн.загальна сума 45750,0грн., у т.ч. ПДВ 7625,00грн.

Також, в матеріалах справи наявні розрахунки коригування: №65 від 02.09.2014 року до податкової накладної №750 від 18.07.201року на зменшення кількості товару сума ПДВ - 78,69грн., №66 від 02.09.2014 року до податкової накладної від 06.08.2014 року №224 на зменшення кількості товару сума ПДВ -109,58грн.

ТОВ «Південтрансбудкомплект» на адресу ТОВ «УМТК» виписано наступні видаткові накладні:

-№5603 від 02.09.2014 року номенклатура ГОСТ 8732 Труба 219x18 ст20 (ндл). кількість І0,860тн., ціна постачання 14541,67грн., загальна сума 189507,00грн., у т.ч. ПДВ 31584,50грн.;

-№5018 від 12.08.2014 року номенклатура ГОСТ 8732 Труба 83x14 сі 35 (ндл), кількість 2,450тн„ ціна постачання 10958,33грн., загальна сума 32217,50грн., у т.ч. ПДВ 5369,58грн.;

-№4484 від 18.07.2014 року номенклатура порізка (1 різ на трубі) 4тн., ціна 58,33грн., ГОСТ 8732 Труба 95x16 ст20 (ндл), кількість 0,9тн., ціна постачання 12916,67грн., загальна сума 14230,00грн., у т.ч. ПДВ 2371.67грн.

-№3956 від 02.07.2014 року номенклатура ГОСТ 8732 Труба 68x12 ст20 (Рндл), кількість 2,830тн„ ціна постачання 9575.00 грн., ГОСТ 8732 Труба 68x12 ст20 (ндл), кількість 0,120тн„ ціна постачання 9575.00грн., ГОСТ 8732 Труба 63,5x8 ст20 (ндл), кількість 0.470тн., ціна постачання 9875.00 грн., ГОСТ 8732 Труба 57x4 сг20 (ндл). кількість 0,210 тн., ціна постачання 9575,00грн., ГОСТ 8732 Груба 114x14 ст20 (ндл), кількість 0,980тн., ціна постачання 9741,67грн., загальна сума 53334,1 1грн., у т.ч. ПДВ 8889,02грн.

- №2404 від 30.04.2014 року номенклатура ГОСТ 8732 Труба 73x8 ст20 (ндл). кількість 0.890тн., ціна постачання 9158.33грн., ГОСТ 8732 Труба 73x8 ст20 (ндл), кількість 0,100тн., ціна постачання 9158,33грн., ГОСТ 8732 Груба 219x16 ст20 (ндл), кількість 9580тн., ціна постачання 8658,33грн., загальна сума 110416,25грн., у т.ч. ПДВ 18402,71грн.

- №6396 від 09.10.2014 року номенклатура ГОСТ 8732 Труба 95x10 ст35 (ндл), кількість 0,730тн., ціна постачання 12741,67грн., ГОСТ' 8732 Труба 83x14 ст35 (ндл), кількість 2,950тн., ціна постачання 12708,33грн.загальна сума 56149,20грн., у т.ч. ПДВ 9358,20,00грн.

На підтвердження перевезення товару до матеріалів справи надано товарно-транспортні накладні №18/07-1 від 18.07.2014 р., №02/09-1 від 02.09.2014 р №12/08-1 від 12.08.2014 р„ №30/04-1 від 30.04.2014 р., №02/07-1 від 02.07.2014 р.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «УМТК» укладено договір з ТОВ «ТПК «Херсонський ливарний завод» №63 від 21.03.2013 року відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання поставити Замовникові виливки з сірого чавуну. Транспортні витрати - за рахунок замовника.

ТОВ «УМТК до складу податкового кредиту включено наступні податкові накладні отримані від ТОВ «ТПК «Херсонський ливарний завод»:

-№48 від 26.09.2014 року номенклатура виливка стакана вижимного підшипника 150.21.222 кількість 291шт., ціна 44,42грн., ЛІ50.39.105 виливка кришки/6,6кг./, кількість 20шт., загальна сума 18943,46грн.. у т.ч. ПДВ 3157,24грн.,

-№152 від 10.04.2014 року номенклатура виливка диска нажимного 150.21.203-3/20,8кг./ кількість 80шт., ціна 216,67грн., загальна сума 20800,40грн., у т.ч. ПДВ 3466,73грн.,

-№194 від 07.05.2014 року номенклатура виливка диска нажимного 150.21.203-3/20,8кг. кількість 201шт., ціна 216,67грн., загальна сума 52260,8грн., у т.ч. ПДВ 8710,13грн.,

-№282 від 26.06.2014 року номенклатура виливка «Корпус задньої опори 151.36.112-1-01» /13,8кг/ кількість 150шт., ціна 149,50грн., виливка «Стакан лівий 151.36.110А» /3,2кг/ кількість 100шт., ціна 34,67грн., виливка «Стакан правий 151.36.116» /2,0кг/ кількість 100 шт. ціна 21,67грн.загальна сума 33670,80грн., у т.ч. ПДВ 5611,80грн.,

-№371 від 13.08.2014 року номенклатура виливка «Корпус задньої опори 151.36.112-1-01» /13,8кг/ кількість 32шт., ціна 149,50грн.. виливка «Стакан лівий 151.36.110А» /3,2кг/ кількість 27шт., ціна 34,67грн., виливка «Стакан правий 151.36.116» /2,0кг/ кількість 14шт., ціна 21,67грн.загальна сума 7228.16грн., у т.ч. ПДВ 1204,69грн.

-№422 від 01.09.2014 року номенклатура виливка «Корпус задньої опори 13,8кг/ кількість 27шт., ціна 149,50грн., виливка «Стакан лівий 151.36.110А» /3,2кг/ кількість 226 шт., ціна 34,67грн., виливка «Стакан правий 151.36.116» /2,0кг/ кількість 245шт., ціна 21,67 грн. загальна сума 20617,28грн., у т.ч. ПДВ 3436.21грн.,

-№443 від 10.09.2014 року номенклатура виливка «Корпус задньої опори 151.36.112-1-01» М0КГІ кількість 108шт., ціна 149,50грн., виливка «Стакан лівий 151.36.110А» /3,2кг/ кількість 59 шт., ціна 34,61грн., виливка «Стакан правий 151.36.116» /2,0кг/ кількість 61шт., ціна 21,67грн.загальна сума 23416,08грн., у т.ч. ПДВ 3902,68грн.

-№520 від 13.10.2014 року номенклатура виливка «Л150.39.105 кришка» кількість 58шт.. ціна 71,5грн., загальна сума 4976.40грн., у т.ч. ПДВ 829,40грн.

-№543 від 23.10.2014 року номенклатура виливка «Корпус задньої опори 151.36.112-1-01» /13,8кг/ кількість 215шт„ ціна 149,50грн., виливка «Стакан 151.36.110А» /3,2кг/ кількість 331шт., ціна 34,67грн.. виливка «Стакан правий 151.36.116» /2,0кг/ кількість 334шт., ціна 21,67грн.загальна сума 61027,26грн., у т.ч. ПДВ 10171,21грн.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано видаткові накладні, які виписано ТОВ «ТПК «Херсонський ливарний завод» на адресу ТОВ «УМТК»:

-№2609146 від 26.09.2014 року номенклатура виливка стакана вижимного підшипника 150.21.222 кількість 291шт., ціна 44,42грн., Л150.39.105 виливка кришки/6,6кг./, кількість 20шт., загальна сума 18943,46грн., у т.ч. ПДВ 3 157,24грн.

-№1004143 від 10.04.2014 року номенклатура виливка диска нажимного 150.21.203- 3/20,&кг./ кількість 80шт., ціна 216,67грн.. загальна сума 20800,40грн., у т.ч. ПДВ 3466.73грн.,

-№0705142 від 07 05.2014 року номенклатура виливка диска нажимного 150.21.203- 3/20,8кг./ кількість 201шт., ціна 216,67грн., загальна сума 52260,8грн., у т.ч. ПДВ 8710,13грн.

-№2606143 від 26.06.2014 року номенклатура виливка «Корпус задньої опори 151.36.112- 1-01» /13,8кг/ кількість 150шт., ціна 149,50грн., виливка «Стакан лівий 151.36.110А» /3,2кг/ кількість 100шт.. ціна 34,67грн., виливка «Стакан правий 151.36.1 16» /2.0кг/ кількість 100шт.. ціна 21,67грн.загальна сума 33670,80грн., у т.ч. ПДВ 5611,80грн.,

-№1308143 від 13.08.2014 року номенклатура виливка «Корпус задньої опори 151.36.112- 1-01» /13,8кг/ кількість 32шт., ціна 149,50грн., виливка «Стакан лівий 151.36.110А» /3,2кг/ кількість 27шт., ціна 34,67грн.. виливка «Стакан правий 151.36.116» /2,0кг/ кількість 14шт., ціна 21,67грн.загальна сума 7228,16грн., у т.ч. ПДВ 1204,69грн.,

-№0109141 від 01.09.2014 року номенклатура виливка «Корпус задньої опори 151.36.112- 1-01» /13,8кг/ кількість 27пгг., ціна 149,50грн., виливка «Стакан лівий 151.36.110А» /32кг- кількість 226шт., ціна 34,67грн.. виливка «Стакан правий 151.36.116» /2,0кг/ кількість 245шт. ціна 21,67грн.загальна сума 20617,28грн., у т.ч. ПДВ 3436,21грн.,

-№1004144 від 10.09.2014 року номенклатура виливка «Корпус задньої опори 151.36.112 1-01» /13,8кг/ кількість 108шт., ціна 149,50грн., виливка «Стакан лівий 151.36.110А» /3,2кг/ кількість 59шт., ціна 34.67грн., виливка «Стакан правий 151.36.116» /2,0кх/ кількість 61шт, ціна 21,67грн.загальна сума 23416,08грн., у т.ч. ПДВ 3902,68грн.,

-№1310144 від 13.10.2014 року номенклатура виливка «ЛІ50.39.105 кришка» кількість 58шт., ціна 71,5грн., загальна сума 4976,40грн., у т.ч. ПДВ 829,40грн.,

-№2310144 від 23.10.2014 року номенклатура виливка «Корпус задньої опори 151.36.112-1-01» /13,8кг/ кількість 215шт.. ціна 149,50грн., виливка «Стакан лівий 151.36.110А» /3,2 кг/ кількість 331шт., ціна 34,67грн., виливка «Стакан правий 151.36.116» /2,0кг/ кількість 334г ціна 21,67гри.загальна сума 61027,26грн., у т.ч. ПДВ 10171,21 грн.

На підтвердження транспортування товару, в матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні №10/04-4 від 10.04.2014 року, №07/05-4 від 07.05. 2014 року, №26/06-4 від 26.06. 2014 року, №13/08-4 від 13.08. 2014 року, №01/09-4 від 01.09. 2014 року, №10/09-4 від 10.09. 2014 року, №23/10-4 від 23.09. 2014 року, №13/10-4 від 13.10. 2014 року, №26/09-4 від 26.09. 2014 року.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «УМТК» укладено договір з ПАТ «Харківський тракторний завод ім.. С. Орджонікідзе» №43000/11/0016 від 02.02.2011 року.

До вказаного договору укладено Додаткові угоди до Договору №43000/11/0016 від 02.02.2011року: № 2 від 27.12.2011року, № 3 від 05.04.2012 року, № 4 від 14.12.2012 року, № 6 від 23.10,2013 року.

ТОВ «УМТК до складу податкового кредиту включено податкову накладну отриману від ПАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе, №33 від 04.09.2014 року номенклатура вал - шестерні 300шт., вартість 32,45грн., корпус кількість 136,44718шт., вартість 34,55грн., загальна вартість 17339,10грн., у т.ч. ПДВ 2889,85грн.

Реальність отримання товару підтверджується видатковою накладною №900096 від 17.09.2014 року, що міститься в матеріалах справи.

На підтвердження перевезення ТМЦ позивачем до матеріалів справи надано товарно-транспортну накладну №17/09-3 від 17 вересня 2014 р.

Крім зазначеного, як встановлено судом апеляційної інстанції, ТОВ «УМТК» до складу податкового кредиту також включено податкову накладну отриману від ТОВ «НВФ «Юрмет» №3 від 14.10.2014 року номенклатура порошок залізний ПЖР 3.315,26 кількість 0,71шт., вартість 12600грн., загальна вартість 10735,20грн., у т.ч. ПДВ 1789,20грн.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій із даним контрагентом, позивачем було долучено до матеріалів справи видаткову накладну №РН-000087 від 28.10.2014 року.

Зокрема, виписано рахунок-фактуру №Сф-0000065 від 13.10.14 р. від ТОВ «НВФ ЮРМЕТ».

На підтвердження перевезення товару, в матеріалах справи наявна товарно-транспортна накладна №28/10-8 від 28.10.2014 року.

Колегія суддів вказує на те, що укладені між позивачем та вказаним контрагентом договори містять основні положення, що свідчить про наявність наміру щодо настання реальних наслідків в момент укладення договорів, оскільки, укладаючи угоду, сторони домовлялися щодо істотних умов правочину.

Для бухгалтерського обліку, що базується на безперервному документуванні всіх здійснюваних господарських операцій, первинні документи є документальними свідоцтвами, що підтверджують отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальника. Такі документи у свою чергу є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських регістрів.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вказує на те, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Крім того, з наявних в матеріалах справи копій вищезазначених первинних документів вбачається, що останні оформлені у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704), а податкові накладні - згідно з нормами п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України. Вищевказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак, є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ "Південтрансбудкомплект", ТОВ "ТПК "Херсонський ливарний завод", ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе", ТОВ "НВФ "ЮРМЕТ", як таких, що повністю підтверджені належним чином оформленими первинними документами.

Щодо посилань відповідача на недоліки у товарно-транспортних накладних, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем отримано від вказаних контрагентів податкові накладні, які саме і є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та відповідно, зазначені накладні оформлені у повній відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України, що не заперечується податковим органом.

Колегія суддів зазначає, що недоліки у товарно-транспортних накладних не спростовують факту доставки ТМЦ, оскільки такий факт підкріплено не лише товарно-транспортними накладними, а й іншими первинними документами, до заповнення яких у податківців на час проведення перевірки зауваження були відсутні.

Як вбачається із преамбули наказу Мінтрансу від 14.10.1997 р. № 363 "Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджені цим наказом, розроблені у виконання цілого ряду державних документів, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів, захисту їх від розкрадання, безпеки пасажирів на транспорті, боротьби зі злочинністю.

Дотримання Правил № 363, зокрема, вимоги про наявність ТТН під час перевезення вантажів є обов'язковим для перевізників. За їх порушення останні можуть бути притягнуті до відповідальності органами, що здійснюють контроль за дотриманням вимог законодавства про автомобільний транспорт у процесі виконання перевезень вантажів.

Правила № 363, розроблені Міністерством транспорту України, стосуються, перш за все, порядку здійснення перевезень і не встановлюють правила ведення бухгалтерського й податкового обліку підприємств, які є відправниками вантажу й вантажоодержувачами.

Зі змісту Правил № 363 вбачається, що товарно-транспортні накладні є документами, що регламентують взаємини перевізника й замовника як учасників транспортного процесу, і слугують, перш за все, для обліку витрат паливно-мастильних матеріалів та інших транспортних ресурсів.

В той же час, як зазначалось вище, в даному випадку позивачем сформовано валові витрати не з вартості транспортних послуг, підставою для обліку яких є товарно-транспортна накладна, а з вартості придбаного і перевезеного товару, а тому недоліки у товарно-транспортних накладних не є підставою для позбавлення права позивача на віднесення вартості придбаного товару до складу валових витрат.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що недоліки у товарно-транспортних накладних не свідчить про безтоварність спірних господарських операцій із ТОВ "Південтрансбудкомплект", ТОВ "ТПК "Херсонський ливарний завод", ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе", ТОВ "НВФ "ЮРМЕТ".

Також, колегія суддів вказує на те, що чинним законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб.

Так, статтею 198 Податкового кодексу України не встановлено обмежень щодо включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Відповідно до частини другої статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.

Також, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Слід зазначити, що обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг).

Таким чином, колегія суддів вказує на те, що кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Лише достовірне встановлення в ході судового розгляду на підставі належних доказів факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на включення витрат до складу валових та для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано доказів та не зазначено обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення операцій між позивачем та його контрагентом. Крім того, не надано доказів, які б підтверджували, що зміст угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та зазначеними контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем у перевіряємий період було правомірно включено до податкового кредиту суми які підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, у зв'язку з придбанням позивачем товарів (робіт, послуг), які в свою чергу були використані останнім в оподатковуваних операціях у межах своєї господарській діяльності, що повністю підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, та, в свою чергу, відхиляє твердження відповідача про відсутність факту отримання ТМЦ від ТОВ "Південтрансбудкомплект", ТОВ "ТПК "Херсонський ливарний завод", ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе", ТОВ "НВФ "ЮРМЕТ".

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень - рішень № 0000191501 від 09.02.2015 року та № 0001151515 від 08.05.2015 року, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2015р. по справі № 820/7460/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Жигилій С.П. Судді Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 12.10.2015 р.