Ухвала

від 28.01.2013 по справі 295/729/13- к

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/729/13- к

1-кс/295/198/13

УХВАЛА

Іменем України

28.01.2013 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира

ОСОБА_1,

розглянувши внесене в кримінальному провадженні № 32012060000000069 слідчим СУ ДПС у Житомирській області Побігач А.О. та погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законності у кримінальному провадженні прокуратури Житомирської області ОСОБА_2 клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, та їх вилучення, -

В С Т А Н О В И В :

У клопотанні слідчий зазначає, що СУ ДПС у Житомирській області проводиться досудове слідство по кримінальному провадженню, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 27.11.2012 р. щодо заниження податку на додану вартість до сплати в державний бюджет службовими особами ТОВ В«Підприємство В«АЗС-1В» (код ЄДР 30273443), шляхом не включення до складу податкового зобов'язання суми ПДВ від продажу товарно -матеріальних цінностей, за ознаками кримінального правопорушення ч. 3 ст. 212 КК України.

В ході досудового слідства встановлено, що протягом 2009-2013 рр. на розрахунковий рахунок ТОВ Підприємство В«АЗС-1В» , що відкритий у ПАТ В«КБ В«ЕкспобанкВ» , здійснювалось перерахування коштів за поставлені товарно -матеріальні цінності від ПП В«Гранд -СервісВ» (код ЄДР 30523953, м. Київ), ТОВ В«Лотос-УніверсалВ» (код ЄДР 36257757, м. Київ), ТОВ В«Олді ТрейдВ» (код ЄДР 36358800, м. Запоріжжя), ТОВ В«БудсептімаВ» (код ЄДР 35507852, м. Київ), ТОВ В«Фінансово-Правовий СоюзВ» (код ЄДР 36148358, м. Київ) на суму понад 2,5 млн. грн. ПДВ. Разом з тим встановлено, що службові особи ТОВ В«Підприємство В«АЗС-1В» , з метою приховування податкового зобов'язання, яке згідно Податкового кодексу України виникає при реалізації товарно - матеріальних цінностей, робіт та послуг, вказані господарські операції не відображали по бухгалтерському та податковому обліках підприємства, що підтверджується розшифровками податкових зобов'зань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів ТОВ Підприємство В«АЗС-1В»за 2009-2013 рр. на рівні ДПС України.

В подальшому, зараховані на розрахунковий рахунок ТОВ В«Підприємство В«АЗС-1В»кошти перелічених СПД за поставлені товарно -матеріальні цінності були перераховані на рахунок фіктивних СПД: ТОВ В«АНВ КомпаніВ» (код ЄДР 36150200), ТОВ В«ФростВ» (код ЄДР 31231619), ТОВ В«Т.А.М.В» (код ЄДР 13554987).

Досудовим слідством по даному кримінальному провадженню встановлено, що ТОВ В«АНВ КомпаніВ» (код ЄДР 36150200) перебуває на податковому обліку в ДПІ у Печерському р-ні м. Києва, реєстраційний № 50358 від 30.09.2008.

У звВ»язку із цим, слідчий у клопотанні просить надати тимчасовий доступ до речей і документів та розпорядження про їх вилучення у службових осіб ДПІ у Печерському р-ні м. Києва, оскільки оригінали податкової звітності та документів, що стали підставою взяття ТОВ В«АНВ КомпаніВ»на податковий облік, фіксують факти, які являються джерелом доказів та містять відомості, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню.

Розгляд клопотання проведено за відсутності особи, у володінні якої перебувають документи.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні заявленого клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 159, ч. 1 ст. 160 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу.

Отже, за своєю природою тимчасовий доступ до речей і документів з можливістю їх вилучення є примусовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується лише в тих випадках, коли іншими заходами публічні завдання кримінального провадження досягнути неможливо.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. (ч. 3 ст. 132 КПК України)

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей , висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи, що стороною обвинувачення не доведена можливість без застосування заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, зокрема, не вчинено дій в порядку ч. 2 ст. 93 КПК України, направлених на витребування та отримання від органів державної влади документів, про які йдеться в заявленому клопотанні, слідчий суддя вважає, що застосування примусових заходів забезпечення кримінального провадження є передчасним, а потреби досудового розслідування на даному етапі не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи юридичної особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.

За таких обставин, враховуючи, що слідчим не використані надані КПК України процесуальні можливості отримання документів в позасудовому порядку, у задоволенні клопотання належить відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 93, 132, 159- 160 КПК України слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання відмовити.

Роз'яснити, що відмова у задоволенні клопотання не позбавляє сторону кримінального провадження звернутися із аналогічним клопотанням до слідчого судді після вчинення процесуальних дій, передбачених ч. 2 ст. 93 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.О. Корицька