Ухвала

від 24.01.2013 по справі 295/725/13- к

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/725/13- к

1-кс/295/195/13

УХВАЛА

Іменем України

24.01.2013 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира

ОСОБА_1,

розглянувши внесене в кримінальному провадженні № 32012060000000099 слідчим СУ ДПС у Житомирській області Яшиною Г.Ю. та погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законності у кримінальному провадженні прокуратури Житомирської області ОСОБА_2 клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, та їх вилучення, -

В С Т А Н О В И В :

У клопотанні слідчий зазначає, що СУ ДПС у Житомирській області проводиться досудове слідство по кримінальному провадженню, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 26.12.2012 р. за № 32012060000000099 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.

Досудовим слідством встановлено, що 08.06.2012 р. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області засуджені за скоєння злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, за вчинення шахрайства, внаслідок якого вони заволоділи 23 об'єктами нерухомості, у тому числі: магазином №50 у будинку №8 по вул. Кірова, у м. Коростень; магазином №19 у будинку №29 по вул. Красіна, у м. Коростень; магазином №34 у будинку №72 по вул. Грушевського, у м. Коростень; магазином №43 у будинку №18 по вул. К.Лібкнехта, у м. Коростень; магазином № 15 у будинку №56 по вул. Свердлова, у м. Коростень.

Протягом 2009-2010 років ОСОБА_3 та ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, вчинили фінансові операції з вищезазначеними 5 об'єктами нерухомого майна, одержаними внаслідок вчинення шахрайства, у великих розмірах на загальну суму 3 097 тис. грн.

На виконання свого злочинного наміру, на початку 2009 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 переоформили корпоративні права на управління справами МП В«СтандартВ» на довірену особу - ОСОБА_6, а потім на підлеглого ОСОБА_5 - працівника ТОВ Торговий дім В«Рута-СВ» ОСОБА_7, залишаючись при цьому фактичними власниками майна та особами, що фактично управляли діяльністю МП В«СтандартВ» .

16.04.2009 р. ОСОБА_6, як директор МП В«СтандартВ» , діючи за вказівкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4, уклав з ОСОБА_8 договір-купівлі-продажу магазину № 50, по вул. Кірова, 8 у м. Коростені. В результаті укладення зазначеного договору власником магазину № 50, розташованого по вул. Кірова, 8 у м. Коростені стала значитись ОСОБА_8, хоча фактично у право власності на дане нерухоме майно вона не вступала.

У подальшому, 28.01.2010 р. ОСОБА_9, діючи за вказівкою ОСОБА_5, як директор МП В«СтандартВ» , уклав сам із собою, але як з генеральним директором ТОВ Торговий дім В«Рута-СВ»договори купівлі-продажу магазину № 19 по вул. Красіна, 29 (Базарная пл.1) у м. Коростень та магазину № 34 по вул. Грушевського,72, у м. Коростень.

01.02.2010 р. ОСОБА_9, діючи за вказівкою ОСОБА_5, як директор МП В«СтандартВ» уклав сам із собою, але як з генеральним директором ТОВ Торговий дім В«Рута-СВ»договори купівлі-продажу магазину № 15 по вул. Свердлова, у м.Коростень та магазину № 43 по вул. К. Лібкнехта. 18 у м.Коростень.

В результаті укладення зазначених договорів власником магазину № 19 по вул. Красіна, 29 (Базарная пл.1) у м. Коростень та магазину № 34 по вул. Грушевського,72, у м. Коростень, магазину № 15 по вул. Свердлова, у м. Коростень та магазину № 43 по вул. К. Лібкнехта. 18 у м. Коростень, стало ТД В«Рута-СВ» .

Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, шляхом документального переоформлення права власності на зазначені 5 об'єктів нерухомості з МП В«СтандартВ»на ТД В«Рута-СВ»та ОСОБА_8, надали подальшого правомірного вигляду володінню та користуванню ними, фактично залишились володільцями зазначених об'єктів нерухомості.

Слідчий у клопотанні просить надати тимчасовий доступ до речей і документів та розпорядження про їх вилучення у службових осіб Коростенської ОДПІ оригіналів документів юридичної справи та податкової звітності МП В«СтандартВ» (ЄДР 22050470), які необхідні для встановлення кола осіб причетних до скоєння злочину, наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Розгляд клопотання проведено за відсутності особи, у володінні якої перебувають документи.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні заявленого клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 159, ч. 1 ст. 160 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу.

Отже, за своєю природою тимчасовий доступ до речей і документів з можливістю їх вилучення є примусовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується лише в тих випадках, коли іншими заходами публічні завдання кримінального провадження досягнути неможливо.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. (ч. 3 ст. 132 КПК України)

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей , висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи, що стороною обвинувачення не доведена можливість без застосування заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, зокрема, не вчинено дій в порядку ч. 2 ст. 93 КПК України, направлених на витребування та отримання від органів державної влади документів, про які йдеться в заявленому клопотанні, слідчий суддя вважає, що застосування примусових заходів забезпечення кримінального провадження є передчасним, а потреби досудового розслідування на даному етапі не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи юридичної особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.

За таких обставин, враховуючи, що слідчим не використані надані КПК України процесуальні можливості отримання документів в позасудовому порядку, у задоволенні клопотання належить відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 93, 132, 159- 160 КПК України слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання відмовити.

Роз'яснити, що відмова у задоволенні клопотання не позбавляє сторону кримінального провадження звернутися із аналогічним клопотанням до слідчого судді після вчинення процесуальних дій, передбачених ч. 2 ст. 93 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.О. Корицька