Ухвала

від 08.10.2015 по справі 2604/6072/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції - Катющенко В.П.

№22-ц/796/13361/2015 Доповідач - Борисова О.В.

справа №2604/6072/12

м. Київ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючої судді: Борисової О.В.,

суддів: Ратнікової В.М., Гаращенка Д.Р.

при секретарі: П'ятничук В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 12 грудня 2013 року про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю «Мерідіан-1», товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Театральна» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2013 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до Дніпровського районного суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12 грудня 2013 року заяву ПАТ «Укрсоцбанк» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання у справі за заявою ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ТОВ «Мерідіан-1», ТОВ фірма «Театральна» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду задоволено.

Поновлено пропущений строк для пред'явлення виконавчих листів №2604/6072/12 виданих Дніпровським районним судом м. Києва 27 листопада 2012 року про стягнення з ОСОБА_1, ТОВ фірма «Театральна», ТОВ «Мерідіан-1» на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості по кредитному договору від 07 вересня 2007року №805/6/18/7-149 на загальну суму 11220295,57 грн. та третейського збору в сумі 25500 грн.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник апелянта ОСОБА_1- ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушенням судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та постановити нову про відмову у задоволенні заяви.

Зазначає, що 23 грудня 2011 року Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків ухвалено рішення про стягнення солідарно на користь ПАТ «Укрсоцбанк» з ОСОБА_1, ТОВ «Меридіан-1», ТОВ фірма «Театральна» заборгованість за кредитним договором №805/6/18/7-149 від 07 вересня 2007 року на загальну суму 11220295,57 грн.

24 квітня 2012 року Дніпровський районний суд м. Києва постановив ухвалу про видачу на підставі вищевказаного рішення трьох виконавчих листів. Дана ухвала суду набрала законної сили 05 жовтня 2012 року.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» строк для пред'явлення виконавчого листа по вказаній справі починає свій перебіг з 06 жовтня 2012 року.

Проте стягувачем пропущено строк на пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Вказує, що посилання стягувача в заяві про поновлення попущенного строку для предявлення виконавчих документів до виконання на те, що пропуск строку відбувся у звязку з проведенням переговорів з боржником не є належним та допустимим доказом поважності причин пропуску, оскільки вказані обставини не підтверджуються жодним з документів.

Представник стягувача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечувала та просила її відхилити.

Відповідачі: ТОВ «Мерідіан-1» та ТОВ фірма «Театральна» у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце були повідомлені належним чином.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, від представника останнього - ОСОБА_2 на адресу суду надійшла заява про слухання справи у відсутності апелянта.

Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутності осіб, які не зявились в судове засідання.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника стягувача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 23 грудня 2011 року постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків прийнято рішення у справі №251/10 про стягнення солідарно з ОСОБА_3, ТОВ «Меридіан-1», ТОВ фірма «Театральна» на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості по кредитному договору на загальну суму 11 220 295,57 грн. та третейського збору в сумі 25 500 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24 квітня 2012 року заяву ПАТ «Укрсоцбанк» про видачу виконавчого листа про примусове виконання рішення третейського суду по справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ТОВ «Мерідіан-1», ТОВ фірма «Театральна» про стягнення заборгованості задоволено.

Видано виконавчі листи на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23 грудня 2011 року про стягнення солідарно з ОСОБА_3, ТОВ фірма «Театральна», ТОВ «Меридіан-1» на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 11220295,57 грн. та 25500 грн. - витрат пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом, а також судовий збір у розмірі 214,60 грн.

Ухвалою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10 вересня 2012 року заяву ПАТ «Укрсоцбанк» про виправлення описки в рішенні Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23 грудня 2011 року щодо назви відповідачів задоволено.

Виправлено назву відповідача: ТОВ «Меридіан-1» на ТОВ «Мерідіан-1».

18 вересня 2012 року ПАТ «Укрсоцбанк» подав до Дніпровського районного суду м. Києва заяву, в якій просив виправити описку у виконавчих листах №2604/6072/2012, вказавши вірне найменування відповідача ТОВ «Мерідіан-1».

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2012 року заяву ПАТ «Укрсоцбанк» про виправлення описки в ухвалі Дніпровського районного суду м. Києва від 24 квітня 2012 року задоволено, виправлено в тексті вказаної ухвали описки щодо назв відповідачів, а саме: ТОВ «Меридіан-1» замінено на ТОВ «Мерідіан-1» та ТОВ «Театральна» замінено на ТОВ фірма «Театральна».

В подальшому ПАТ «Укрсоцбанк» було подано до суду заяву про видачу виконавчих листів у вказаній справі.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 листопада 2012 року ПАТ «Укрсоцбанк» отримав виконавчі листи.

Задовольняючи заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання суд першої інстанції виходив з того, що строк пропущено з поважних причин.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги про те, що строк для подачі виконавчого документа до виконання було пропущено без поважних причин колегія суддів відхиляє виходячи з наступного.

Звертаючись до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконавчих документів до виконання, ПАТ «Укрсоцбанк» в обґрунтування поважності причин пропуску строку зазначав, що строк був ним пропущений у зв'язку з тим, що після отримання банком виконавчих листів, між представниками ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 розпочалися довгострокові переговори з приводу добровільного погашення кредитної заборгованості, в яких боржник зобов'язався виконати рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23 грудня 2011 року в добровільному порядку.

ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 дійшли згоди, що на період переговорів, банк не буде звертатися до державної виконавчої служби з приводу примусового виконання рішення третейського суду.

Водночас, з огляду на те, що в забезпечення виконання зобов'язань боржником за кредитним договором від 07 вересня 2007 року №805/6/18/7-149 між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ фірма «Театральна» укладено іпотечний договір від 07 вересня 2007 року №805/13/18-5-914, а між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Мерідіан-1» укладено іпотечний договір від 07 вересня 2007 року №805/13/18-5/7-912, то на адресу останніх ПАТ «Укрсоцбанк» направляв листи 03 квітня 2013 року з вимогою про погашення кредитної заборгованості ОСОБА_3 або укладення з ПАТ «Укрсоцбанк» договорів про передачу права власності на предмети іпотеки в рахунок погашення наявної кредитної заборгованості.

Як вбачається з пояснень стягувача, станом на 07 листопада 2013 року ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 не дійшли згоди щодо добровільного погашення кредитної заборгованості, а направлені листи вимоги на адресу ТОВ фірма «Театральна» та ТОВ «Мерідіан-1» були проігноровані.

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Умовами ст.371 ЦПК України передбачено, що стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

З конструкції статті убачається, що у Кодексі не наведено причин, які можна вважати поважними при пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, суд їх визначає у кожному конкретному випадку на підставі доказів, поданих стягувачем.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.

Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Відповідно до п.2 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» зі змінами, які набрали законної сили 09 березня 2011 року, виконавчі документи, зокрема по виконанню судових рішень, можуть бути пред'явлені до виконання протягом року.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню,- з наступного дня після його постановлення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі добровільно рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23 грудня 2011 року не виконали.

Виконання судового рішення є обов'язком відповідачів з часу набрання рішення законної сили.

Правосуддя здійснюється не лише в результаті розгляду і вирішення цивільної справи, а за умов реального захисту прав, свобод та інтересів учасників цивільного судочинства, що можливо при реалізації судових рішень і перш за все в порядку їх примусового виконання у процедурах виконавчого провадження, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У прецедентній практиці Європейський суд з прав людини (далі по тексту ЄКПЛ) неодноразово наголошував на значенні своєчасного виконання рішень суду для захисту прав та свобод людини і громадянина, зауважуючи, що виконання судових рішень є невід'ємною частиною цивільного процесу, a несвоєчасне виконання судових рішень є таким, що суперечить п.1 ст. 6 ЄКПЛ, і є порушенням права на суд. Так, у справі Горнсбі проти Греції ЄСПЛ зауважив, що право на суд стало б ілюзорним, якщо б правова система держави дозволяла, щоб кінцеве та обов'язкове рішення суду залишалося невиконаним, що завдавало б шкоду одній зі сторін. Виконання рішень, ухвалених будь-яким судом, слід розглядати як невід'ємну частину «судового розгляду» для цілей ст. 6 ЄКПЛ. Така позиція ЄСПЛ підтримувалася судом також і у рішеннях Ромашов проти України, Дубенко проти України, Вассерман проти Росії, Малиновський проти Росії, Гіззатова проти Росії та ін.

З урахуванням практики Європейський суду з прав людини, те, що стягувачем строк для пред'явлення виконавчих листів до виконання пропущено на один місяць та у зв'язку з тим, що між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 велися переговори з приводу добровільного виконання рішення третейського суду щодо погашення кредитної заборгованості боржником, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що строк на пред'явлення виконавчих листів до виконання стягувачем пропущений з поважної причини.

Відсутні в апеляційній скарзі доводи, які б давали підстави для скасування ухвали суду, оскільки при розгляді справи апелянтом не було надано будь-яких переконливих доказів на спростування висновків суду першої інстанції.

Отже, суд першої інстанції всебічно і об'єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив ухвалу, що відповідає вимогам закону.

Враховуючи те, що ухвалу постановлено з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав до її скасування.

Відповідно до ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 12 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: