Постанова

від 06.10.2015 по справі 904/7236/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року Справа № 904/7236/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Жукової Л.В. (доповідач), суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я., розглянувши касаційної скарги закритої (приватної) акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "Стоунмакс Лімітед" та публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 у справі№ 904/7236/13 господарського суду Дніпропетровської області кредитори: 1. дочірнє підприємство "Дніпропетровський хлібокомбінат №2"; 2. публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк"; 3. Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області; 4. Цюрупинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Херсонській області; 5. закрита (приватна) акціонерна компанія з обмеженою відповідальністю"Стоунмакс Лімітед" до боржникаприватного акціонерного товариства "Дніпробумінвест" провизнання банкрутом за участю представників сторін: закритої (приватної) акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю"Стоунмакс Лімітед" - Деньгуби А.І.; ПАТ "ВТБ Банк" - Загоруйка А.А.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2015 у справі № 904/7236/13 (суддя - Владимиренко І.В.) відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" № 332/500-2 від 13.02.2015 про визнання результатів публічних торгів (аукціону) недійсними. Відмовлено в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" № 3250/500-2 від 12.12.2014 року на дії ліквідатора. Відмовлено в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" № 3249/500-2 від 12.12.2014 року щодо визнання аукціону (відкритих торгів) недійсними та зобов'язання ліквідатора узгодити порядок продажу заставного майна боржника. Відмовлено в задоволенні заяви (клопотання) ПАТ "ВТБ Банк" № 151/500-2 від 23.01.2015 року про вжиття запобіжних заходів. Залишено без задоволення клопотання ПАТ "ВТБ Банк" № б/н від 25.02.2015 року про вжиття заходів забезпечення вимог. Затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Дніпробумінвест", м. Дніпропетровськ. Ліквідовано юридичну особу - Приватне акціонерне товариство "Дніпробумінвест", м. Дніпропетровськ. Провадження у справі припинено. Зобов'язано ліквідатора з дня винесення даної ухвали передати до архіву фінансово-господарські документи банкрута.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 (головуючий суддя: Вечірко І.О., судді: Кузнецов В.О., Науменко І.М.) апеляційну скаргу ПАТ "ВТБ Банк" в особі "Дніпропетровська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк", м. Дніпропетровськ залишено без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2015 року у справі №904/7236/13 змінено. Виключено із резолютивної частини ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2015 року у справі №904/7236/13 абзац четвертий, згідно з яким судом відмовлено в задоволенні заяви (клопотання) Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" № 151/500-2 від 23.01.2015 року про вжиття запобіжних заходів.

В решті ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2015 року у справі № 904/7236/13 залишено без змін.

Не погодившись із наведеними судовими актами, закрита (приватна) акціонерна компанія з обмеженою відповідальністю "Стоунмакс Лімітед" та публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулись до Вищого господарського суду України із касаційними скаргами з проханням їх скасувати, пославшись на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та передати справу на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши, згідно ч.1 ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) (в редакції, що діє з 19.01.2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 11 статті 41 Закону встановлено, що дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками провадження у справі про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

У відповідності із частиною 4 статті 40 Закону у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Під час розгляду справи попередніми судовими інстанціями встановлено, що Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2013 року порушено провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Дніпробумінвест", м. Дніпропетровськ. Визнано грошові вимоги Дочірнього підприємства "Дніпропетровський хлібокомбінат №2", в загальній сумі 493 638,08 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 115 календарний днів (до 26.01.2014 року). Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Потапова О.О. Встановлено грошову винагороду розпоряднику майна арбітражному керуючому Потапову О.О. у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень за рахунок заявника - Дочірнього підприємства "Дніпропетровський хлібокомбінат № 2". Вжито заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони Приватному акціонерному товариству "Дніпробумінвест" та власникам майна (органу, уповноваженому управляти майном) Приватного акціонерного товариства "Дніпробумінвест" приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації божника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави Приватного акціонерного товариства "Дніпробумінвест". Зобов'язано учасників провадження у справі вчинити певні дії. 18.10.2013 року в газеті "Голос України" № 195 (5695) опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство та введення процедури розпорядження майном боржника.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2014 року затверджено реєстр вимог кредиторів.

Окремо внесено до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги забезпечені заставою - Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Дніпропетровської регіональної дирекції ПАТ "ВТБ Банк", м. Дніпропетровськ на суму 26 000 449,96 грн. та майно, що є предметом забезпечення.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2014 року Приватне акціонерне товариство "Дніпробумінвест" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 3 місяці, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Шевцова Є.В.

Оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 20.02.2014 року № 1084.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2014 року визнано організатора аукціону Товарну біржу "Самарська" учасником провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Дніпробумінвест". 12.12.2014 року до господарського суду Дніпропетровської області звернувся заставний кредитор - Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" в особі Дніпропетровської регіональної дирекції ПАТ "ВТБ Банк" із скаргою № 3250/500-2 від 12.12.2014 року на дії ліквідатора.

Також, 12.12.2014 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Дніпропетровської регіональної дирекції ПАТ "ВТБ Банк" № 3249/500-2 від 12.12.2014 року щодо визнання аукціону (відкритих торгів) недійсними та зобов'язання ліквідатора узгодити порядок продажу заставного майна боржника.

23.01.2015 року Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" в особі Дніпропетровської регіональної дирекції ПАТ "ВТБ Банк" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із заявою № 151/500-2 від 23.01.2015 року про вжиття запобіжних заходів.

13.02.2015 року Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" в особі Дніпропетровської регіональної дирекції ПАТ "ВТБ Банк" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із заявою № 332/500-2 від 13.02.2015 року про визнання результатів публічних торгів (аукціону) недійсними.

25.02.2015 року Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" в особі Дніпропетровської регіональної дирекції ПАТ "ВТБ Банк" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із клопотанням від 25.02.2015 року про вжиття заходів забезпечення вимог.

25.02.2015 року ліквідатором подано на затвердження суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.

Відмовляючи у задоволенні заяви ПАТ "ВТБ Банк" № 332/500-2 від 13.02.2015 року про визнання результатів публічних торгів (аукціону) недійсними, скарги ПАТ "ВТБ Банк" № 3250/500-2 від 12.12.2014 року на дії ліквідатора та скарги ПАТ "ВТБ Банк" № 3249/500-2 від 12.12.2014 року щодо визнання аукціону (відкритих торгів) недійсними та зобов'язання ліквідатора узгодити порядок продажу заставного майна боржника, місцевий господарський суд, висновок якого підтримав апеляційний господарський суд, відмовив у їх задоволенні, оскільки дійшов до висновку про те, що ліквідатором Шевцовим Є.В. та Товарною біржею "Самарська" проведені дії щодо продажу майна банкрута з дотриманням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів погоджуючись із такими висновками відзначає, що при вирішенні спору про визнання прилюдних торгів недійсними суду необхідно встановити чи мали місце порушення вимог Закону та інших норм законодавства при проведенні прилюдних торгів, чи вплинули ці порушення на результати торгів, чи мало місце порушення прав і законних інтересів учасників провадження у справі, які оспорюють результати торгів.

Відповідно до статті 41 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює повноваження, зокрема, щодо проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута, продажу майна банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно із частиною 3 статті 98 Закону під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України про банкрутство.

Таким чином, виходячи із положень статей 41, 44, 45 Закону, ліквідаційна процедура направлена на здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу майна банкрута.

Відповідно до вимог частини 4 статті 42 Закону майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

У відповідності із частинами 1, 2 статті 44 Закону після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута наступними способами: проведення аукціону, продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу майна банкрута здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною. Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу майна банкрута з урахуванням вимог цього Закону.

На аукціоні можуть продаватись: основні засоби (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо); відокремлений підрозділ банкрута як частина цілісного майнового комплексу; необоротні активи банкрута; дебіторська заборгованість на умовах договору про відступлення права вимоги банкрута.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ліквідатором Шевцовим Є.В. на підставі даних бухгалтерського обліку банкрута була проведена інвентаризація майна та виявлено майно банкрута: майновий комплекс та обладнання, які знаходяться за адресою: м. Цюрупинськ Херсонської області, вул. Гвардійська, буд. 103 та передані в заставу ПАТ "ВТБ Банк".

Згідно із вимогами статті 44 Закону ліквідатор може залучати на підставі договору організатора аукціону - юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги.

Статтею 49 Закону встановлено, що продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів. Замовником аукціону є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Законом. Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону. Організатор аукціону визначається замовником за конкурсом, що проводиться у визначеному замовником порядку, основними критеріями якого вважаються наявність ліцензії, достатній, але не менш як три роки, досвід проведення аукціонів, запропонована найменша сума винагороди.

Судами встановлено, що з метою визначення організатора аукціону в газеті "Дніпровський Експрес" від 27.03.2014 року № 13 (590) ліквідатором було опубліковано оголошення про проведення конкурсу з визначення організатора аукціону з продажу майна ПАТ "Дніпробумінвест" (т. 2, а. с. 117). За результатами проведеного конкурсу, ліквідатором визначено в якості організатора аукціону Товарну біржу "Самарська", з якою було укладено Договір № 05С-14 від 08.04.2014 року про проведення відкритих торгів (аукціону) (т. 4, а. с. 31-34). Відповідно до умов Договору організатор аукціону зобов'язується за свій рахунок провести торги (аукціон), а замовник сплатити організаторові аукціону обумовлену договором винагороду.

Відповідно до пункту 1.3. Договору організатор аукціону здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу.

Пунктом 3 Договору сторони погодили, що: організатор аукціону зобов'язується провести аукціон на протязі двох місяців з моменту укладення даного договору з можливістю пониження початкової вартості; крок аукціону 10 % від початкової вартості лоту (не більше 10 % від початкової вартості); дата проведення аукціону визначається після отримання ухвали господарського суду Дніпропетровської області щодо визнання Товарної біржі "Самарська" учасником провадження у справі про банкрутство; початкова вартість майна - сукупність визнаних та затверджених господарським судом Дніпропетровської області вимог кредиторів - 56 893 243,29 грн.; винагорода організатора аукціону визначається додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною даного договору; організатор протягом трьох днів з дня закінчення аукціону повідомляє замовника та державний орган з питань банкрутства про запропоновану переможцем аукціону ціну або про закінчення аукціону без визначення переможця.

14.04.2014 року ліквідатором та організатором торгів було укладено додаткову угоду до Договору про проведення відкритих торгів (аукціону) № 05С-14, відповідно до якої організатору торгів встановлено винагороду за надані послуги у розмірі 2 % від початкової вартості майна, яка визначається відповідно до статті 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Судами встановлено, що ліквідатор Шевцов Є.В. звертався до ПАТ "ВТБ Банк" з листами № 60-14 від 18.03.2014 року (т. 4, а. с. 23-24), № 66-14 від 04.04.2014 року (т. 4, а. с. 25-26), № 103-14 від 08.05.2014 року (т. 4, а. с. 27-28) щодо надання згоди на продаж заставного майна боржника.

21.05.2014 року ПАТ "ВТБ Банк" надало згоду на продаж заставного майна на аукціоні у процедурі банкрутства за умови встановлення початкової вартості продажу заставного майна у розмірі суми всіх визнаних судом вимог кредиторів, у тому числі забезпеченого кредитора - ПАТ "ВТБ Банк" згідно з вимогами статті 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (т. 4, а. с. 30). При цьому, заставний кредитор ПАТ "ВТБ Банк" у своєму листі зазначив, що у випадку, якщо продаж заставного майна боржника в якості цілісного майнового комплексу не відбудеться, то питання про узгодження вартості і порядку реалізації заставного майна ліквідатором має бути додатково винесено на розгляд до ПАТ "ВТБ Банк" згідно з вимогами статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2014 року визнано організатора аукціону Товарну біржу "Самарська" учасником провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Дніпробумінвест". Згідно із статтею 43 Закону майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.

Відповідно до вимог частини 1 статті 57 Закону початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що оцінка майна боржника здійснюється відповідно до Закону, виключно ліквідатором боржника, а згода забезпеченого кредитора на реалізацію майна, передбачена статтею 42 Закону не пов'язана із наданням заставному кредитору права обирати порядок і умови реалізації даного майна.

Відповідно до статті 58 Закону організатор аукціону не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України оголошення про проведення аукціону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником.

Згідно із статтею 59 Закону оголошення про проведення аукціону на веб-сайті повинно містити наступні відомості про: майно, що продається, його характеристику та місцезнаходження; час та місце проведення аукціону; початкову вартість та відомості про можливість її зниження на тому ж аукціоні; розмір та порядок внесення гарантійного внеску; можливість надання переможцю податкової накладної; продавця майна (найменування, місцезнаходження, засоби зв'язку); порядок, місце, строк і час представлення заявок на участь у торгах; порядок оформлення участі у торгах, перелік документів і вимоги, що пред'являються учасникам, до їх оформлення; порядок і критерії виявлення переможця торгів; строки платежів, реквізити рахунків, на які вносяться платежі; організатора аукціону (найменування, місцезнаходження, засоби зв'язку); спосіб отримання додаткової інформації про проведення аукціону. В оголошенні наводиться текст договору, що укладається на аукціоні, крім умови про ціну та зазначення особи покупця. Якщо продажу підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира, то у характеристиці майна зазначаються план, загальна площа та житлова площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, відомості про земельну ділянку, на якій розташована будівля, споруда, право на земельну ділянку, що переходить до покупця будівлі, споруди, приміщення, квартири тощо.

Судами встановлено, що організатором аукціону було здійснено на веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України публікацію оголошення про проведення аукціону 24.09.2014 року з продажу майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу з початковою вартістю, яка дорівнювала сукупності визнаних судом вимог кредиторів у розмірі 56 893 243,29 грн. (т. 4, а. с. 36; т. 5, а. с. 68-77).

Проте, після опублікування оголошення заяви на участь в аукціоні у визначений строк не надходили, отже, у відповідності із статтею 55 Закону організатором торгів на веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції було опубліковано повідомлення про визнання аукціону (відкритих торгів) 24.09.2014 року таким, що не відбувся (т. 5, а. с. 65).

У ст.ст. 65,66 Закону передбачено особливості проведення повторного аукціону та особливості проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості майна.

Зокрема, відповідно до частини 2 статті 66 Закону повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону.

Частиною 3 статті 65 Закону встановлено, що якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 % щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону.

Судами встановлено, що зазначені умови щодо проведення повторного та другого повторного аукціону з продажу майна ПАТ "Дніпробумінвест" містяться в додатковій угоді № 4 від 12.08.2014 року до Договору про проведення відкритих торгів (аукціону) № 05С-14, а отже, повністю відповідають вимогам Закону.

Так, в зазначеній додатковій угоді від 12.08.2014 року (т. 5, а. с. 4), сторонами погоджено, що у разі визнання аукціону (повторного аукціону) таким, що не відбувся, або у разі закінчення аукціону (повторного аукціону) без визначення переможця, провести в строк, встановлений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно перший повторний аукціон або другий повторний аукціон згідно із вимогами статті 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". При цьому, початкова вартість продажу майна на цих аукціонах встановлюється замовником у розмірі вартості майна, визначеної за результатами незалежної оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності за згідно з вимогами статті 65 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до витягу із звіту Фізичної особи - підприємця ОСОБА_9 про оцінку вартості нерухомого та рухомого майна ПАТ "Дніпробумінвест" станом на 16.09.2014 року ринкова вартість нерухомого майна та обладнання без урахування ПДВ складає 14 000 000,00 грн.

Відповідно до статті 65 Закону якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов'язаний провести повторний аукціон.

Організатором торгів було призначено проведення повторного аукціону з продажу майна банкрута на 07.11.2014 року, про що було розміщено оголошення на веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України (т. 4, а. с. 37; т. 5, а. с. 78-87) та визначено початкову вартість лоту - 14 000 000,00 грн. без ПДВ.

Після опублікування вказаного оголошення заяв на участь в аукціоні у визначений строк не надійшло, організатором торгів на веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України було опубліковано повідомлення про визнання повторного аукціону (відкритих торгів) 07.11.2014 року таким, що не відбувся (т. 5, а. с. 66).

Відповідно до частини 2 статті 65 Закону якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов'язаний провести другий повторний аукціон.

Організатором торгів призначено проведення другого повторного аукціону з продажу майна банкрута на 08.12.2014 року, про що на веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України опубліковано оголошення (т. 4, а. с. 38; т. 5, а. с. 88-97).

Відповідно до зазначеного оголошення аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості лоту. Початкова вартість лоту знижена на 20 % відповідно до попереднього аукціону та складає 11 200 000,00 грн. без ПДВ.

На аукціон, призначений на 08.12.2014 року було подано дві заяви про участь в аукціоні.

Відповідно до частини 1 статті 61 Закону до участі в торгах допускаються заявники, що подали заяви на участь в аукціоні і документи, що додавалися до них, які відповідають вимогам, встановленим цим Законом і вказаним у повідомленні про проведення торгів. Заявники, допущені до участі в торгах, визнаються учасниками аукціону. Рішення організатора аукціону про допуск заявників до участі в торгах приймається за наслідками розгляду представлених заяв на участь в аукціоні і оформляється протоколом про визначення учасників аукціонів.

Згідно із статтею 64 Закону аукціон проводиться безпосередньо ведучим (ліцитатором). Ліцитатором може бути організатор аукціону. Перед початком аукціону ліцитатор інформує про: умови договору, що укладається на аукціоні; суму , якій повинне бути кратне перевищення наступної пропозиції над попередньою (крок аукціону), що не може перевищувати 10 % початкової вартості; спосіб повідомлення про готовність укласти договір; початкову вартість. У разі, якщо протягом триразового оголошення початкової вартості учасники аукціону не виявляють бажання укласти договір, ліцитатор оголошує про закінчення аукціону без виявлення переможця, якщо в оголошенні про проведення аукціону не передбачено можливості зниження початкової вартості на цьому ж аукціоні. Якщо перед початком аукціону не було оголошено про інший спосіб повідомлення про готовність укласти договір (за допомогою електронних засобів, шляхом подання пропозицій виключно з голосу тощо), під час аукціону учасники повідомляють про готовність укласти договір на умовах оголошеної ліцитатором ціни, піднімаючи аукціонну картку з номером, повернутим до ліцитатора, або одночасно піднімають картку учасника аукціону і пропонують свою ціну. Якщо запропонована учасником аукціону ціна є більшою за ціну. Запропоновану ліцитатором, то останній називає номер учасника і запропоновану ним ціну. Після кожного оголошення ціни слідує удар молотка ліцитатора. Якщо протягом триразового оголошення останньої ціни не буде запропоновано вищої ціни, ліцитатор одночасно з третім ударом молотка оголошує переможцем учасника, який запропонував найвищу ціну, та пропонує йому негайно сплатити ціну або частину ціни у випадках, установлених цим Законом. Ліцитатор оголошує переможцю та іншим учасникам аукціону наслідки відмови від негайної сплати ціни.

Відповідно до вимог частини 1 статті 69 Закону протокол про проведення аукціону складається організатором аукціону негайно після оголошення переможця або закінчення аукціону без виявлення переможця. У протоколі зазначаються: майно, що запропоноване для продажу; кількість учасників аукціону; початкова вартість; ціна, запропонована переможцем аукціону, або відомості про те, що аукціон закінчився без визначення переможця; ціна або частина ціни, сплачена переможцем; найменування і місцезнаходження (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові і місце проживання (для фізичної особи) переможця торгів; адреса сторінки веб-сайту, на якій розміщено відомості про проведення аукціону; номер банківського рахунку, на який мають бути перераховані кошти за придбане майно.

У протоколі аукціону №08/12-14 від 08.12.2014 року зазначено про те, що на аукціоні були присутні представники ТОВ "ДНІПРОМЕТАЛАКТИВ" та ТОВ "РЕММАШСНАБ", ліквідатора Шевцова Є.В., ліцитатора Рибкіна Д.Є. В якості предмета продажу на аукціоні вказано наступне майно - цілісний майновий комплекс: будівлі та споруди: Насосна станція літ. Й, загальною площею 140 кв. м.; Залізнична колія (№ 22-24) довжиною 1 336,5 м; Фабрика покрівельного паперу літ. Ж, загальною площею 21 981,9 кв. м.; Інженерно-побутовий комплекс літ. З, загальною площею 5 224 кв. м; Склад вода міну літ. Л; Насосна літ. К; Компресорна літ. Ц; Насосна літ. І. та обладнання (21 найменування). Також в протоколі відображено хід торгів, які розпочалися з оголошення початкової ціни продажу - 11 200 000,00 грн. Після того, як було оголошено 9 кроків на пониження і ціна склала 1 120 000,00 грн. учасник під номером 2 (ТОВ "РЕММАШСНАБ") виявив бажання придбати майно за вищевказану ціну, інших пропозицій не надходило. У зв'язку з цим, ТОВ "РЕММАШСНАБ" було оголошено переможцем торгів. Протокол аукціону підписано ліцитатором Рибкіним Д.Є., представником ТОВ "РЕММАШСНАБ", арбітражним керуючим Шевцовим Є.В.

Згідно із статтею 50 Закону продаж майна на аукціоні оформлюється договором купівлі-продажу, який укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.

08.12.2014 року між ТОВ "РЕММАШСНАБ" та ліквідатором укладено договір купівлі-продажу майна банкрута в провадженні у справі про банкрутство (т. 5, а. с. 98-101). 08.12.2014 року за актами приймання-передавання переможцю аукціону - ТОВ "РЕММАШСНАБ" передано майно, що є предметом купівлі на аукціоні згідно із протоколом про проведення аукціону ТБ "Самарська" № 08/12-14 від 08.12.2014 року (т. 4, а. с. 195-196).

Товарною біржею "Самарська" на веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України 09.12.2014 року було опубліковано повідомлення про визнання аукціону (відкритих торгів) 08.12.2014 року таким, що відбувся (т. 4, а. с. 39).

Отже, з огляду на встановлені обставини, доводи ПАТ "ВТБ Банк" про порушення ліквідатором порядку визначення початкової вартості майна на повторному та другому повторному аукціоні правомірно відхилено у оскаржуваних ухвалі суду першої інстанції та постанові апеляційного господарського суду, з огляду на те, що ліквідатором банкрута було дотримано встановлений статтею 43 Закону порядок визначення початкової вартості майна.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що господарським судом першої інстанції, із висновком якого погодився апеляційний господарський суд, правомірно спростовано твердження ПАТ "ВТБ Банк" щодо подання ліквідатором без письмової згоди заставного кредитора ПАТ "ВТБ Банк" оголошення про проведення повторного аукціону, оскільки положеннями Закону не передбачено обов'язку ліквідатора на отримання додаткової згоди на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, у разі проведення повторних або других повторних торгів.

Отже, суд першої інстанції, застосувавши ст.ст. 42, 65, 66 Закону, дійшов правомірного висновку, що порядок продажу майна банкрута встановлений Законом, у тому числі, щодо встановлення початкової вартості цілісного майнового комплексу та порядку її зниження, та не містить права кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна, встановлювати додаткові вимоги щодо початкової вартості майна, що продається, а також порядку її зниження.

Під час проведення прилюдних торгів продавець та учасники торгів у встановленому Законом порядку певними діями (ціновими пропозиціями) визначають переможця торгів та ціну продажу майна, в результаті чого переможець торгів набуває право на придбання об'єкту. Результатом проведення прилюдних торгів є визначення покупця - переможця аукціону.

Отже, проведення аукціону за своєю правовою природою є правочином, оскільки в ньому мають місце всі елементи, притаманні правочину, та він може бути визнаний недійсним на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочинів.

Так, відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Слід погодитись із висновком, що викладений у оскаржуваних судових актах про те, що ПАТ "ВТБ Банк" не доведено факту наявності правових підстав для визнання результатів аукціону з продажу майна боржника, проведеного 08.12.2014 року, недійсними.

Отже, місцевий господарський суд, із яким погодився суд другої інстанції, належним чином дослідивши матеріали справи та наявні докази, фактичні обставини справи, дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви ПАТ "ВТБ Банк" № 332/500-2 від 13.02.2015 року про визнання результатів публічних торгів (аукціону) недійсними, скарги ПАТ "ВТБ Банк" № 3250/500-2 від 12.12.2014 року на дії ліквідатора та скарги ПАТ "ВТБ Банк" № 3249/500-2 від 12.12.2014 року щодо визнання аукціону (відкритих торгів) недійсними та зобов'язання ліквідатора узгодити порядок продажу заставного майна боржника, оскільки ліквідатором Шевцовим Є.В. та Товарною біржею "Самарська", оскільки дії щодо продажу майна банкрута проведені з дотриманням вимог Закону.

Крім того, залишаючи без задоволення клопотання ПАТ "ВТБ Банк" від 25.02.2015 року про вжиття заходів забезпечення вимог, суд першої інстанції, рішення якого підтримав апеляційний господарський суд, виходив з того, що накладення арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном визнаного банкрутом боржника не допускається ч. 1 ст. 38 Закону).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи 08.12.2014 року між ТОВ "РЕММАШСНАБ" та ліквідатором укладено договір купівлі-продажу майна банкрута в провадженні у справі про банкрутство. 08.12.2014 року за актами приймання-передавання переможцю аукціону - ТОВ "РЕММАШСНАБ" передано майно, що є предметом купівлі на аукціоні згідно із протоколом про проведення аукціону ТБ "Самарська" № 08/12-14 від 08.12.2014 року (т. 4, а. с. 195-196). Таким чином, визначене у клопотанні майно на час розгляду справи не належить боржнику ПАТ "Дніпробумінвест", а вимогами статті 18 Закону не передбачено заходів до забезпечення вимог кредиторів, які стосувалися б іншої особи, ніж боржник і Закон не містить положень щодо забезпечення вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі, що унеможливлює задоволення поданого ПАТ "ВТБ Банк" клопотання.

За наведених обставин, місцевий господарський суд дійшов до правомірного висновку про залишення без задоволення клопотання ПАТ "ВТБ Банк" про вжиття заходів забезпечення вимог.

Відповідно до вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції у повному обсязі, в оскаржуваній постанові дійшов до висновку, із яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, про те, що ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2015 має бути змінена, шляхом виключення із резолютивної частини ухвали абзацу четвертого, згідно із яким судом відмовлено в задоволенні заяви (клопотання) Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" № 151/500-2 від 23.01.2015 про вжиття запобіжних заходів, з огляду на те, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2015 вже було відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "ВТБ Банк" №151/500-2 від 23.01.2015 про вжиття запобіжних заходів та заяви ПАТ "ВТБ Банк" № 248/500-2 від 04.02.2015 про забезпечення розгляду справи про банкрутство, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2015 в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалась, отже, заява ПАТ "ВТБ Банк" № 151/500-2 від 23.01.2015 про вжиття запобіжних заходів вже була предметом розгляду господарського суду у даній справі.

Крім наведеного, господарським судом Дніпропетровської області в ухвалі від 26.03.2015 року розглянуто поданий ліквідатором звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута та припинено провадження у справі.

Затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та припиняючи провадження у справі про банкрутство ПАТ "Дніпробумінвест", суд першої інстанції, із яким погодився апеляційний господарський суд виходив з того, що матеріали справи свідчать про те, що ліквідатором проведено у встановленому Законом порядку ліквідаційну процедуру банкрута, здійснено активні дії, спрямовані на пошук майна боржника, що підтверджується запитами до відповідних органів, ліквідатором боржника складено ліквідаційний баланс ПАТ "Дніпробумінвест" та звіт, які свідчать про те, що на час завершення ліквідаційної процедури, кредиторська заборгованість, крім часткового погашення кредиторських вимог заставного кредитора - ПАТ "ВТБ Банк", залишилась не погашеною у зв'язку з відсутністю майнових активів банкрута.

Згідно з частиною 1 статті 46 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню тощо.

Частиною 1 статті 46 Закону звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків).

Судами встановлено, що 20.02.2015 року комітетом кредиторів ПАТ "Дніпробумінвест" погоджено подання ліквідатором до господарського суду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу за результатами здійснення ліквідаційної процедури.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство.

При винесенні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд виходив з того, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор здійснив всі заходи з ліквідації банкрута.

Як вбачається із поданого до суду звіту ліквідатора та доданих до нього доказів ліквідатором вживалися заходи, спрямовані на виявлення кредиторів банкрута та встановлення наявності його майнових активів.

В процесі здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором встановлена та підтверджена кредиторська заборгованість:

1. Дочірнього підприємства "Дніпропетровський хлібокомбінат № 2", м. Дніпропетровськ у сумі 493 638,08 грн. (четверта черга), 5 735,00 грн. (перша черга), 15 159,84 грн. (шоста черга);

2. . Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" в особі "Дніпропетровська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" в сумі 1 147,00 грн. (перша черга), 375 966,41 грн. (шоста черга);

3. Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області у сумі 5 890,90 грн. (шоста черга);

4. Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Херсонській області у сумі 13 466,29 грн. (шоста черга);

5. Закритої (приватної) акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "СТОУНМАКС ЛІМІТЕД", Північний Фінчлі, Лондон, Сполучене королівство в особі представника за довіреністю Лук'янова Л.В. в сумі 30 000 000,00 грн. (четверта черга), 1 147,00 грн. (перша черга).

Окремо внесено до реєстру вимоги кредитора Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", забезпечені заставою в сумі 26 000 449,96 грн.

Згідно довідок Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції № 44398 від 05.12.2014 року (т. 4, а. с. 188); Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Дніпропетровськ, Дніпропетровського та Солонянського районів, підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області № 14/1203-711 від 18.04.2014 року (т. 4, а. с. 42); Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області № 07.2/13-26/1858 від 03.04.2014 року (т. 4, а. с. 187), Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті № 1931-05/1/1-14 від 08.10.2014 року (т. 4, а. с. 190) за боржником автотранспортних засобів і механізмів, сільськогосподарської техніки, земельних ділянок та іншого рухомого або нерухомого майна не зареєстровано, виконавчі провадження відносно боржника відсутні.

Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 10.11.2014 року свідчить про те, що відсутня інформація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно боржника (т. т. 4, а. с. 191).

Із довідки арбітражного керуючого Шевцова Є.В. № 250-14 від 10.12.2014 року вбачається, що згідно із даними бухгалтерського обліку боржника дебіторська заборгованість станом на 01.12.2014 року у боржника відсутня (т. 4, а. с. 209).

Матеріали справи свідчать про те, що ліквідатором банкрута на підставі даних бухгалтерського обліку банкрута була проведена інвентаризація майна та виявлено майно банкрута: майновий комплекс та обладнання, які знаходяться за адресою: м. Цюрупинськ Херсонської області, вул. Гвардійська, буд. 103 та передані в заставу ПАТ "ВТБ Банк", яке в подальшому було реалізовано на других повторних торгах 08.12.2014 року за ціною 1 120 000,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 1 від 12.02.2015 року Товарною біржею "Самарська" перераховано на розрахунковий рахунок ПАТ "ВТБ Банк" 1 120 000,00 грн.

Кредиторська заборгованість, крім часткового погашення кредиторських вимог заставного кредитора - ПАТ "ВТБ Банк", залишилась не погашеною у зв'язку з відсутністю майнових активів банкрута.

Частиною 5 статті 45 Закону передбачено, що вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Взявши до уваги, що достатніх для задоволення вимог кредиторів активів боржника виявлено не було, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Згідно з частиною 2 статті 46 Закону, якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Закону провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню, якщо затверджено звіт ліквідатора у порядку, передбаченому цим Законом.

За наведених обставин, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що господарський суд мав достатні правові підстави для затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи викладене, посилання скаржників, викладені у касаційних скаргах є безпідставними, документально необґрунтованими та такими, що належним чином досліджені у судах першої та апеляційної інстанцій та обґрунтовано ними відхилені.

Відповідно до ч.2 ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п.1 ст.111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З урахуванням встановлених ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час перевірки матеріалів апеляційної скарги апеляційним господарським судом фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарського суду апеляційної інстанції відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка, доводи скаржника не спростовують обґрунтованості висновків апеляційного господарського суду, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови.

На підставі викладеного, керуючись статями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційні скарги закритої (приватної) акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "Стоунмакс Лімітед" та публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 року у справі №904/7236/13 залишити без змін.

Головуючий Л.В. Жукова

Судді О.В. Білошкап

В.Я. Погребняк