Рішення

від 12.10.2015 по справі 902/1295/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 жовтня 2015 р. Справа № 902/1295/15

Господарський суд Вінницької області у складі судді Мельника П.А. , при секретарі судового засідання Віннік О.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" 03151, м.Київ, вул.Народного Ополчення, 5а

до : Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Енергія" ЛТД 23100, Вінницька область, м.Жмеринка, вул.Шевченка, 3

про стягнення 33977,52 грн. заборгованості

За участю представників сторін:

позивача, ОСОБА_1 - за довіреністю;

відповідача, не з''явився.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Енергія" ЛТД про стягнення 33977,52 грн. заборгованості за виконані проектно - вишукувальні роботи.

Ухвалою суду від 16.09.15 р. порушено провадження за даним позовом та призначено справу до розгляду на 12.10.15 р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив суд його задовольнити з підстав, визначених в позові.

Представник відповідача правом захисту не скористався, відзиву по справі не надав, незважаючи на той факт, що про дату, час та місце проведення судового засідання останній був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення вх.№8372 від 28.09.15 р., яке знаходиться в матеріалах справи.

Справа розглядається в порядку ст.75 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 червня 2014р. між Державним підприємством Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" (далі - ДП МОУ "Центральний проектний інститут", Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Енергія" ЛТД (далі - ТОВ фірма "Енергія" ЛТД, Замовник) укладено договір №835 на виконання проектно - вишукувальних робіт, у відповідності до якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання на виконання контрольно-геодезичної зйомки електрокабелів 10 кв від п/ст. "Станкозаводська" до РП-45 по об'єкту: "Реконструкція електромереж РП- 45 (L= 1900м)" (далі по тексту - "роботи").

Загальна вартість робіт за вищевказаним договором становить 12468,00 грн.

До початку виконання робіт Замовником перерахована сума авансу в розмірі 6234,00 грн. (виписка з рахунку від 04.07.2014р.), що становить 50% від загальної вартості.

ДП МОУ "Центральний проектний інститут" в повній мірі та в належний строк виконало умови договору, що підтверджується актом здачі - приймання фактично виконаних робіт №58. В даному акті сторони погодилися, що проектно-вишукувальна робота виконана і в належному стані оформлена, підписи сторін засвідчені печатками підприємств. До акту здачі - приймання робіт додавалася накладна №69 від 28.07.2014р., яка містить найменування виконаних робіт, а також підтверджує отримання ТОВ фірма "Енергія" ЛТД замовленої продукції.

У відповідності до п.2.2. договору остаточний розрахунок повинен бути проведений після підписання вищевказаного акта здачі - приймання, однак кошти в сумі 6234,00 грн. на рахунок ДП МОУ "Центральний проектний інститут" не надійшли.

Крім того, 04 вересня 2014 між ДП МОУ "Центральний проектний інститут" та ТОВ фірма "Енергія" ЛТД було укладено ще один договір №845 на виконання проектно - вишукувальних робіт у відповідності до якого Замовник (ТОВ фірма "Енергія" ЛТД) доручає, а Виконавець (ДП МОУ "Центральний проектний інститут") приймає на себе зобов'язання по виконанню контрольно - геодезичної зйомки електрокабелів 10 кв. від п/ст. "Станкозаводська" до ТП - 2640, від п/ст. "Політехнічна" до РП-265 від п/ст. "Мінська" до РП - 222 по об'єкту: "Реконструкція електромереж в м. Києві" (надалі "роботи").

Загальна вартість робіт за договором №845 становить 41490,00 грн.

До початку виконання робіт Замовником перерахована сума авансу в розмірі 20745,00 грн. (виписка з рахунку від 03.10.2014р.), що становить 50% від загальної вартості.

ДП МОУ "Центральний проектний інститут" в повній мірі та в належний строк виконало умови договору, що підтверджується актом здачі - приймання фактично виконаних робіт №102. В даному акті сторони погодилися, що проектно-вишукувальна робота виконана і в належному стані оформлена, підписи сторін засвідчені печатками підприємств. До акту здачі - приймання робіт додавалася накладна №111 від 25.11.2014р., яка містить найменування виконаних робіт, а також підтверджує отримання ТОВ фірма "Енергія" ЛТД замовленої продукції.

У відповідності до п.2.2. договору остаточний розрахунок повинен бути проведений після підписання вищевказаного акта здачі - приймання, однак кошти в сумі 20745,00 грн. на рахунок ДП МОУ "Центральний проектний інститут" не надійшли.

Загальна сума боргу відповідача по двом договорам - 26979,00 грн.

2 липня 2015 року ДП МОУ "Центральний проектний інститут" звернулося до ТОВ фірма "Енергія" з претензією, однак, вимоги позивача ТОВ фірмою "Енергія" ЛТД залишено без уваги.

Добровільна відмова відповідача від сплати виниклого боргу спонукала позивача звернутись з даним позовом до суду.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України: зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Суд враховуючи зміст укладених договорів, характер взятих на себе сторонами зобов’язань, констатує, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, які регулюються главою 61 Цивільного кодексу України "Підряд".

У відповідності до частин 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно статті 838 Цивільного кодексу України: підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи; у цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обовязку.

Частиною 1 статті 843 Цивільного кодексу України визначено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до статті 844 Цивільного кодексу України: ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі; якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

У відповідності до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Положенням частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Статтями ж 525, 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Із системного аналізу діючого законодавства в площинні існування реальних відносин між позивачем та відповідачем по укладених договорах з врахуванням реального виконання позивачем своїх зобов’язань (що підтверджується належними та допустимим доказами), суд зазначає що інститутом доведено існування боргу відповідача, про що свідчить відсутність в справі доказів проведення розрахунків останнього станом на день винесення рішення у справі.

Крім суми основного боргу позивач просив суд стягнути з відповідача 5377,62 грн. пені та 497,18 грн. річних.

Приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України закріплено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено що відповідач свої зобов’язання по укладених договорах підряду своєчасно не виконав, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем за виконані роботи в сумі 26979,00 грн.

Дослідивши розрахунок річних, доданий позивачем до позовної заяви, судом помилок не виявлено, на підставі чого позов в цій частині підлягає до задоволення (по договору №835 від 04.06.2014 р. за період з 29.07.14 р. по 28.01.15 р. 94,28 грн. та по договору №845 від 04.09.14 р. за період з 26.11.2014 р. по 25.05.15 р. 402,90 грн.).

Що стосується пені.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Частиною 2 ст. 217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч.4 ст.231 ГК України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст.231 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Стаття 549 ЦК України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно приписів пунктів 5.2. укладених між сторонами Договорів №835 від 04.06.14 р. та №845 від 04.09.14 р. у разі порушення строків перерахування платежів за виконані роботи, Замовник виплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення до моменту повного виконання замовником свого зобов''язання по оплаті.

Виходячи з наведеного, вимога про стягнення пені є обґрунтованою, арифметично правильною, відтак, підлягає до задоволення (по договору №835 від 04.06.14 р. за період з 29.07.14 р. по 28.01.15 р. 825,10 грн. та по договору №845 від 04.09.14 р. за період з 26.11.14 р. по 25.05.15 р. 4552,52 грн.).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За таких обставин, враховуючи, що позов відповідачем не спростовано, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на сплату судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, ст.ст. 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Енергія" ЛТД (23100, Вінницька область, м.Жмеринка, вул.Шевченка, 3, код ЄДРПОУ 20107183) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" (03151, м.Київ, вул.Народного Ополчення, 5а, код ЄДРПОУ 07989865) 26979,00 грн. основного боргу, 5377,62 грн. пені, 497,18 грн. - 3% річних та 1218,00 грн. судового збору.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Рішення направити сторонам.

Повне рішення складено 19 жовтня 2015 р.

Суддя Мельник П.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 03151, м.Київ, вул.Народного Ополчення, 5а

3 - відповідачу 23100, Вінницька область, м.Жмеринка, вул.Шевченка, 3