Рішення

від 01.10.2015 по справі 904/6670/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.10.15р. Справа № 904/6670/15

За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

м. Сєверодонецьк Луганської області

до приватного підприємства "Вега Транс", м. Дніпропетровськ

про стягнення 12 500,00 грн. заборгованості за послуги з перевезення, 8 137,92 грн. інфляційних збитків, 508,00 грн. 3% річних, 1 394,18 грн. пені

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з приватного підприємства "Вега Транс" заборгованості у сумі 12 500,00 грн. Судовий збір у сумі 1 827,00 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 1 412,00 грн. позивач просить стягнути з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.03.2014 року, з допомогою електронної пошти, на адресу позивача від відповідача, який виступив замовником перевезення, надійшла транспортна заява б/н на здійснення міжнародного перевезення згідно якої фрахтова сума за замовленням 18 500,00 грн. Відповідно до умов заявки позивач виконав міжнародне перевезення за маршрутом м. Слов'янськ (Донецька область) - н/п Тюльган (Оренбурзька область Росія), що підтверджується міжнародною товаротранспортною накладною типу СМR А№554265. Відповідачем була здійснена лише частково оплата у загальній сумі 6 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 191 від 22.04.2014 року на суму 3 000,00 грн. та № 194 від 24.04.2014 року на суму 3 000,00 грн.

Відповідач заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що як вбачається з умов транспортної заявки від 19.03.2014 року експедитор сплачує доставку вантажу грошима замовника. Оплата виконується після надання наступних документів: оригінала СМR, оригінала рахунку, податкової накладної, акта виконаних робіт, оригінала договору. Умовами оплати є сплата 8 500,00 грн. після вивантаження, залишок по оригіналам документів протягом 5-7 днів. Позовна заява не містить та позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів того, що ним у відповідності до умов п.4.5 договору-доручення № 19/03 від 19.03.2014 року було надано відповідачу після вивантаження саме оригінали рахунків і СМR, з відміткою отримувача вантажу, акту виконаних робіт, податкової накладної. Таким чином, на думку відповідача, позивач є кредитором в зобов'язанні, яке виникло з договору-доручення № 19/03 від 19.03.2014 року між ним та приватним підприємством "Вега Транс" щодо сплати на його користь повної вартості наданих на користь вантажовласника (замовника) послуг, та одночасно є боржником, який прострочив виконання зобов'язання перед відповідачем щодо зустрічного зобов'язання з надання передбачених умовами договору-доручення № 19/03 від 19.03.2014 року необхідних та чітко визначених документів для наступного надання цих документів експедитором замовнику перевезення, отримання від замовника повної вартості та подальше перерахування належних позивачу грошових коштів. Тому, станом на момент розгляду справи, відсутні вина відповідача (повіреного/експедитора) в тому, що він не може надати замовнику перевезення, вантажовласнику - товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Слов'янський завод високовольтних ізоляторів" передбачений умовами п.3 договору № 18/5-38 від 24.09.2013 року повний пакет документів, оскільки не отримував його від перевізника та відповідно не може вимагати виконання зобов'язання від вантажовласника (замовника) стосовно оплати.

09.09.2015 року позивач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, з урахуванням заяви про виправлення арифметичної помилки в розрахунках інфляційних збитків, згідно якої останній просить суд стягнути з відповідача 22 540,10 грн., з яких:

- 12 500,00 грн. основний борг;

- 8 137,92 грн. інфляційні збитки за період з травня 2014 року по червень 2015 року;

- 508,00 грн. 3% річних за період з 24.04.2014 року по 31.08.2015 року;

- 1 394,18 грн. пеню за період з 24.04.2014 року по 23.10.2014 року. Судовий збір у сумі 1 827,00 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 1 550,00 грн. позивач просить стягнути з відповідача.

Також, позивач звернувся до суду із заявою про витребування у відповідача оригіналу товаротранспортної накладної СМR А№554265.

11.09.2015 року до суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи за відсутністю представника останнього. Крім того, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

22.09.2015 року позивачем надані заперечення на відзив відповідача де вказує, що надані сторонами документи свідчать про те, що відповідач мав реальну можливість виконати своє зобов'язання, оскільки будь-яких заяв (претензій) про наявність перешкод в оплаті перевезення протягом усього часу прострочення зобов'язання стороні позивача не заявляв. З приводу, виконання зобов'язання за рахунок коштів замовника перевезення, позивач повідомляє, що за інформацією отриманою від вантажовідправника - Слов'янського заводу високовольтних ізоляторів приватне підприємство "Вега Транс" надало усі необхідні документи для оплати виконаного перевезення і така оплата була проведена, згідно виставленого відповідачем рахунку.

23.09.2015 року позивач звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи без участі представника позивача за наявними у справі документами. Крім того, позивач просить суд у випадку подання відповідачем додаткових заперечень з приводу заявлених вимог та наявності перешкод в задоволенні позову й захисті його інтересів, продовжити розгляд справи на 15 днів, витребувати додаткові документи.

23.09.2015 року відповідачем надано додаток до відзиву на позовну заяву де вказує, що згідно умов п.4.5 договору №19/03 від 19.03.2014 року, експедитор перераховує перевізнику належну відповідно до заявки суму на його розрахунковий рахунок у термін, обумовлений в заявці, але не пізніше 10 банківських днів після надання перевізником оригіналів рахунків і СМR, з відміткою отримувача вантажу, акту виконаних робіт, податкової накладної. Як вбачається з умов транспортної заявки від 19.03.2014 року, експедитор сплачує доставку вантажу грошима замовника. Оплата виконується після надання наступних документів: оригінала СМR, оригінала рахунку, податкової накладної, акта виконаних робіт, оригінала договору. Умовами оплати є сплата 8 500 грн. після вивантаження, залишок по оригіналам документів протягом 5-7 днів. Станом на момент розгляду справи в суді першої інстанції відповідач не отримував від позивача після вивантаження саме оригінали рахунків і СМR, з відміткою отримувача вантажу, акту виконаних робіт, податкової накладної. Згідно з ч. 1, 2 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю; позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог у зв'язку з перевезенням вантажу. При цьому, ч. 1 ст. 32 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів, підписаної у Женеві 19.05.1956 року, яка набрала законної сили для СРСР 01.08.1986 року і яка підлягає застосуванню на території України згідно із Законом України "Про правонаступництво України" від 12.09.1991 року, передбачає, що термін позовної давності для вимог, що випливають з перевезення, на яке поширюється ця Конвенція, встановлюється в один рік. Однак, у випадку навмисного правопорушення або такого неналежного виконання обов'язків, яке згідно законодавства, що застосовується судом або арбітражем, який розглядає справу, прирівнюється до навмисного правопорушення, термін позовної давності встановлюється в три роки. Відлік терміну позовної давності починається: а) у випадку часткової втрати чи пошкодження вантажу, або прострочення в доставці - з дня доставки; b) у випадку втрати всього вантажу - з тридцятого дня по закінченню узгодженого терміну доставки, або, за відсутності такого терміну, - з шістдесятого дня після прийняття вантажу перевізником для перевезення; с) у всіх інших випадках - по закінченню тримісячного терміну з дня укладання договору перевезення. День початку відліку терміну позовної давності у термін не зараховується. Таким чином, відповідач вважає. що відлік терміну позовної давності для позивача почався 20 березня 2014 року та закінчився відповідно 20 червня 2014 року, проте до господарського суду позивач звернувся із позовом до відповідача значно пізніше, 22 липня 2015 року, майже після спливу місяця від кінцевої дати відліку терміну позовної давності. На підставі зазначеного, відповідач просить суд застосувати позовну давність у справі № 904/6670/15 до позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до приватного підприємства "Вега Транс" та в задоволенні позову відмовити повністю.

30.09.2015 року позивачем надані заперечення на відзив відповідача з приводу застосування строків позовної давності де зазначає, що звернення до суду за захистом порушених неналежним виконанням господарського зобов'язання прав, відбулося з додержанням загального (трирічного) строку давності, визначеного Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом (СМR). За умовами ч. 1 ст. 32 Конвенції термін позовної давності для вимог, що випливають з перевезення, на яке поширюється ця Конвенція, встановлюється в один рік. Однак, у випадку навмисного правопорушення або такого неналежного виконання обов'язків, яке згідно законодавства, що застосовується судом або арбітражем, який розглядає справу, прирівняється до навмисного правопорушення, термін позовної давності встановлюється в три роки. Відлік вказаного строку починається по закінченню тримісячного терміну з дня укладання договору перевезення. Договір укладений 19 березня 2014 року. Підставою для застосування трирічного строку давності для звернення до суду, є навмисне, на думку позивача, порушення відповідачем цивільного закону, який регламентує умови виконання господарських зобов'язань. Таким чином позивач просить суд розглянути позов в межах трирічного строку позовної давності визначеного ч. 1 ст. 32 Конвенції.

09.10.2015 року позивачем на виконання ухвали суду пояснив, що відповідно до ст. 4 Конвенції КДПВ (СМR) договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Таким чином, в накладній СМR, зазначений той автопоїзд, який фактично був завантажений відправником та здійснив перевезення за вказаним у заявці маршрутом. Додатковим підтвердженням виконання перевезення за маршрутом Слов'янськ-Тюльган є подорожній лист. Підтвердженням ремонту сідлового тягача може слугувати довідка, видана ФОП ОСОБА_2 Відповідно до листа директора ТОВ "ВО СЗВІ" усі документи по перевезення вантажу, у тому числі накладну СМR №554265 ПП "Вега Транс" надіслано на адресу ТОВ "ВО СЗВІ". В листі, окрім іншого, повідомлялось, що "за виконану працю по перевезенню вантажу ТОВ "ВО СЗВІ" повністю розрахувалось з ПП "Вега Транс". Копії платіжних документів, що підтверджують оплату на суму 22 500,00 грн. надіслані на електронну адресу позивача.

Провадження у справі було порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2015 року з призначенням її до розгляду на 13.08.2015 року, після чого розгляд справи відкладався до 14.09.2015 року та до 24.09.2015 року.

Ухвалою господарського суду від 24.09.2015 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 12.10.2015 року, у зв'язку із чим розгляд справи відкладено на 01.10.2015 року, після чого розгляд справи відкладався до 12.10.2015 року.

У судовому засіданні 12.10.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

19.03.2014 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - довіритель, перевізник, позивач) та приватним підприємством "Вега Транс" (далі - повірений, експедитор, відповідач) укладено договір-доручення №19/03 про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів в автомобільному повідомленні сполученні (далі - договір).

Згідно з п.1.1 договору, довіритель (перевізник або його довірена особа) доручає повіреному за винагороду здійснювати пошук і підбір вантажовласників (замовників або їх довірених осіб), з метою забезпечення експортно-імпортними вантажами автотранспортних засобів (перевізника) для здійснення перевезень у міжнародному автомобільному сполученні. Повірений, діючи за дорученням довірителя, в межах даного договору - доручення, надає послуги з пошуку та підбору вантажовласників або їх довірених осіб (п.1.2 договору).

Відповідно до п.1.3 договору організовуючи перевезення вантажів, сторони керуються договором, законодавством України, Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах /КДПВ/, ООН, Женева 1956 року.

У розділах 2-6 даного договору довіритель іменується перевізником, а повірений іменується експедитором (п.1.4 договору).

Відповідно до п.2.1 договору за дорученням перевізника і на підставі цього договору експедитор надає одну чи декілька послуг, зокрема:

- здійснює пошук і підбір вантажовласників і укладає договори на перевезення;

- організовує перевезення вантажів автотранспортом у міжнародному автомобільному сполученні;

- виконує оформлення товарно-транспортної документації та її відправлення за належністю;

- оформляє документи та організовує роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог;

- проводить розрахунки з усіма учасниками транспортного процесу;

- приймає участь у складанні актів у випадках, передбачених чинним законодавством України, та вирішує с вантажовласником претензійні питання;

- за згодою сторін виконує інші доручення перевізника.

Експедитор виступає від імені перевізника і може укладати відповідні договори з третіми особами - вантажовласниками для виконання зобов'язань за цим договором (п.2.2 договору).

Згідно з п.2.3 договору конкретні умови по кожному замовленню обмовляється в транспортній Заявці, яка спрямовується вантажовласником експедитору. На підставі транспортних заявок вантажовласників експедитор формує транспортну заявку перевізнику. Допускається одержання транспортної заявки по факсимільному зв'язку або електронною поштою (Е-mail).

Відповідно до пп. 3.1.1 та пп.3.1.2 договору перевізник зобов'язується, зокрема, письмово підтвердити приймання транспортної заявки до виконання та забезпечити подачу вантажовласникові (замовнику) під навантаження автотранспортний засіб придатний і повністю готовий до здійснення міжнародних перевезень, і в терміни відповідно до вимог транспортної заявки.

Згідно з п.п. 3.2.3, 3.2.4 договору, експедитор зобов'язується, зокрема, своєчасно отримувати від вантажовласника (замовника) платежі за надані послуги та перераховувати суми, отримані від вантажовласника (замовника) перевізнику в строки, встановлені цим договором, або обумовленого в кожному окремому випадку в транспортній Заявці.

Розмір винагороди експедитора визначається у вигляді різниці між ціною фрахту, узгодженої з вантажовласником, і ціною фрахту, узгодженої з перевізником, передбаченої у заявці (п.4.1.2 договору).

Відповідно до п.4.4 договору порядок та строк сплати обумовлюється в разовій транспортній Заявці, яка направляється перевізнику перед конкретним перевезенням (групою однотипних перевезень).

Експедитор перераховує перевізнику належну відповідно до Заявки суму на його розрахунковий рахунок у термін, обумовлений в Заявці, але не пізніше 10 банківських днів після надання перевізником оригіналів рахунків і СМR, з відміткою отримувача вантажу, акту виконаних робіт, податкової накладної (п.4.5 договору).

Згідно з п. 10.1 договору цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2014 року або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Якщо за місяць до закінчення терміну дії який цього договору жодна зі сторін не виявить письмово бажання його розірвати, то цей договір вважається пролонгованим на наступний рік на тих же умовах (п.10.3 договору).

Замовником в розумінні договору, на користь якого було здійснено перевезення позивачем, є товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Слов'янський завод високовольтних ізоляторів" з яким 24.09.2013 року приватне підприємство "Вега Транс" уклало договір № 18/5-38 на надання транспортно-експедиційних послуг в міжнародному та внутрішньому сполученні згідно з п. 3 якого даний договір є довгостроковим та оплата послуг здійснюється згідно пред'явленого рахунку та акту виконаних робіт виконавця після доставки вантажу отримувачу та надання повного пакету документів упродовж трьох банківських днів (якщо інше не обумовлено заявкою-додатком) в безготівковій формі.

Як вбачається з умов транспортної заявки від 19.03.2014 року фрахтова сума - 18 500,00 грн., умовами оплати є сплата 8 500,00 грн. після вивантаження, залишок по оригіналам документів протягом 5-7 днів. Експедитор сплачує доставку вантажу грошима замовника. Рахунок за здійснене перевезення виставити датою вивантаження автомобіля. Будь-які додаткові витрати, що виникають в процесі перевезення даного вантажу, повинні бути підтверджені документально і узгоджені з ведучим експедитором замовника. Оплата проводитися після надання наступних документів: оригіналу СМR, оригіналу рахунку, податкової накладної, акта виконаних робіт, оригіналу договору.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором та вищезазначеною заявкою, вантаж доставлено в пункт призначення та передано вантажоодержувачу, без пошкоджень та псувань в кількості відповідно до товаросупровідних документів, що підтверджується підписом повноважної особи вантажоодержувача та його печаткою на товарно-транспортній накладній СМR №554265. Вартість наданих послуг, згідно з заявкою від 19.03.2014 року склала 18 500,00 грн.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути міжнародна автомобільна накладна (CMR). Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

В заяві встановлений перелік документів, які позивач мав надати відповідачу на підтвердження наданих транспортних послуг, а саме: оригіналу СМR, оригіналу рахунку, податкової накладної, акта виконаних робіт, оригіналу договору.

15.04.2014 року позивач направив відповідачу повний пакет документів, передбачених заявкою від 19.03.2014 року, що підтверджується копією Журналу реєстрації вихідної кореспонденції позивача, який (пакет документів) був отриманий відповідачем 16.04.2014 року, що підтверджується експрес-накладною № 59000054410608 та листом товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" №658-15 від 17.07.2015 року.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

В п.4.5 договору сторони узгодили, що експедитор перераховує перевізнику належну відповідно до Заявки суму на його розрахунковий рахунок у термін, обумовлений в Заявці, але не пізніше 10 банківських днів після надання перевізником оригіналів рахунків і СМR, з відміткою отримувача вантажу, акту виконаних робіт, податкової накладної.

Відповідно до заявки від 19.03.2014 року фрахтова сума - 18 500,00 грн., умовами оплати є сплата 8 500,00 грн. після вивантаження, залишок по оригіналам документів протягом 5-7 днів.

Таким чином, враховуючи, що доставка вантажу була здійснена 01.04.2014 року, а повний пакет документів був отриманий Відповідачем 16.04.2014 року, оплата наданих послуг мала бути здійснена в строк до 24.04.2014 року.

Відповідачем було здійснене часткове погашення боргу в сумі 6 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №191 від 22.04.2014 року та № 194 від 24.04.2014 року.

На час звернення позивача до суду відповідач оплату за надані послуги не здійснив. Отже сума заборгованості відповідача складає 12 500,00 грн. Несплата відповідачем зазначеної суми у вказаний строк і є причиною виникнення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1000 Цивільного кодексу України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Згідно ч. 1 ст. 1002 Цивільного кодексу України, повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1006 Цивільного кодексу України, повірений зобов'язаний, зокрема, негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Відповідно до статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

У визначений договором строк відповідач розрахунок у повному обсязі не здійснив.

Таким чином, станом на час розгляду справи відповідач повністю не розрахувався за надані йому позивачем послуги у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 12 500,00 грн. заборгованості підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних та інфляційні втрати із заборгованості у сумі 12 500,00 грн. розраховані позивачем за період з 24.04.2014 року по 31.08.2015 року та складають: 3% річних - 508,00 грн., інфляційні втрати - 8 137,92 грн.

Враховуючи, що позивачем доведено шляхом надання належних доказів, що відповідачем допущено порушення строків оплати за надані послуги, перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За змістом частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Згідно з частиною першою статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Згідно п.6.3 договору у разі прострочення платежу винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу.

Позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 1 394,18 грн. за період прострочення з 24.04.2014 року по 23.10.2014 року.

Заявлена позивачем до стягнення пеня у сумі 1 394,18 грн. за порушення строку оплати заборгованості у сумі 12500,00 грн. розрахована позивачем відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Перевіркою зазначеного розрахунку підстав для зменшення пені не вбачається.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 1 394,18 грн.

З урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 22 540,10 грн. (12 500,00 грн. - основний боргу + 1 394,18 грн. - пеня + 508,00 грн. - 3% річних + 8 137,92 грн. - інфляційні втрати = 22 540,10 грн.).

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими, спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

Щодо застосування позовної давності господарський суд вважає, що позивачем не пропущено позовну давність для захисту свого порушеного права, на застосуванні якого наполягав відповідач, оскільки відповідно до ст. 926 Цивільного кодексу України позовна давність, порядок пред'явлення позовів у спорах, пов'язаних з перевезеннями у закордонному сполученні, встановлюються міжнародними договорами України, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

Так як Україна приєдналась до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вчиненої 19.05.56 року в м. Женеві, відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 року та є договірною країною у розумінні ч. 1 ст. 1 Конвенції, тому перевезення виконане на підставі договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом входить в сферу її застосування.

Відповідно ч. 1 ст. 32 Конвенції подання позовів, які можуть виникнути внаслідок здійснення перевезень, виконаних у відповідності із цією Конвенцією, можуть здійснюватись на протязі одного року. Однак у випадках навмисного правопорушення або такого неналежного виконання обов'язків, яке згідно законодавства, що застосовується судом або арбітражем, який розглядає справу, прирівнюється до навмисного правопорушення, термін позовної давності встановлюється в три роки, відлік якого починається по закінченню тримісячного терміну з дня укладання договору перевезення.

Враховуючи, що судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання по договору щодо сплати послуг за перевезення вантажу, то позивач звернувся до суду у межах строку позовної давності, а тому відсутні підстави для застосування наслідків спливу позовної давності, встановлених ст. 267 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В силу положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони.

Позивачем на підтвердження витрат на послуги адвоката в сумі 1 550,00 грн. були надані копії договору доручення №1-07 від 01.07.2015 року, акту приймання-передачі наданих послуг № 1/07 від 22.07.2015 року, квитанції до прибуткового касового ордеру № 01/07 від 22.07.2015 року на суму 1 412,00 грн., свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 507 від 16.05.2008 року та ордер серія ТР № 008126 на надання правової допомоги від 22.07.2015 року.

Виходячи з викладеного, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1 827,00 грн. та витрати на послуги адвоката в розмірі 1 412,00 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Вега Транс" (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, будинок 2, корпус 8, офіс 36-а, ідентифікаційний код 35396142) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (93400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість у сумі 12 500,00 грн., 3% річних у сумі 508,00 грн., інфляційні втрати у сумі 8 137,92 грн., пеню у сумі 1 394,18 грн., судовий збір у сумі 1 827,00 грн. та витрати по оплаті послуг адвоката у сумі 1 412,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.10.2015 року.

Суддя Е.М. Бондарєв