Рішення

від 13.10.2015 по справі 904/8048/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.10.15р. Справа № 904/8048/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІЙК ЦВААН Україна", м. Олександрівка

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНЯЧНЕ", с. Башмачка

про стягнення заборгованості

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 05.06.2015 року, представник;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рійк Цваан Україна", с. М.Олександрівка, Бориспілький район, Київська область звернулося до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "СОНЯЧНЕ", с. Башмашка Солонянський район, Дніпропетровська область про стягнення 217 790,01 грн. - основної заборгованості; 6032,48 грн. - трьох відсотків річних; 86125,51 грн. - пені; 219 629,45 грн. різниці курсу євро. Також, судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконання відповідачем умов договору поставки №б/н від 17.02.2014 року в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

29.09.2015 року до канцелярії суду від представника Позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документи, які витребувані ухвалою суду від 10.09.2015р. (а.с. 39-46).

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 22.09.15р. з відміткою представника відповідача про отримання ухвали суду 16.09.2015р.(а.с.38).

Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

На думку суду неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Відзиву на позов товариство з обмеженою відповідальністю "СОНЯЧНЕ" до суду не надало, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 12.10.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.02.2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Рійк Цваан Україна" (далі - Позивач/Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Сонячне" (далі - Відповідач/Покупець) укладено договір поставки (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 умов якого продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує товар за ціною та на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 1.2 договору закріплено найменування товару - імпортне насіння овочевих культур селекції фірми "Рійк Цваан".

Згідно пункту 2.1 договору ціна за одиницю товару визначена у Специфікаціях до цього договору (а у разі їх відсутності - у накладних) з урахуванням положень пункту 6.4 договору.

Пунктом 2.2 договору визначено, що покупцю надається знижка в розмірі 20% від роздрібної ціни, зазначеної в діючому прайс - листі продавця.

Згідно пункту 5.1 договору приймання-передача товару оформлюється накладною, яка складається у письмовій формі та є невід'ємною частиною даного договору. Поставка товару здійснюється після попередньої оплати товару, протягом трьох днів.

Пунктом 6.1 договору визначено, що ціна договору на момент його підписання, відповідно до Специфікації №1 до договору становить 442 064, 30 грн., орієнтовно становить еквівалент 37 336, 61 євро та підлягає сплаті в українських гривнях відповідно до Договірного курсу на день оплати.

Пунктом 6.2 договору визначено, що попередня оплата товару за Специфікацією №1 в розмірі 30% сумі 132 619, 29 грн., повинна бути проведена до 28.02.2014 р.

Пунктом 6.3 договору визначено, що остаточна оплата поставленого товару в розмірі 70% сумі 309 445,01 грн. повинна бути проведена в строк до 01.09.2014р.

Пунктом 6.4 договору визначено, що погоджений сторонами договірний курс гривні до євро на дату підписання договору - 11,84 грн. за 1 євро. У разі підвищення на дату платежу офіційного курсу гривні до євро, встановленого НБУ у порівнянні з курсом, вказаним вище, договірний курс на дату платежу вважається таким, що дорівнює офіційному курсу гривні до євро, встановленого Національним Банком України. У разі зниження на дату платежу офіційного курсу гривні до євро, встановленого НБУ у порівнянні з курсом, вказаним вище, договірний курс на дату платежу вважається таким, який сторони зафіксували на момент укладання договору.

Розділом 7 договору закріплено права та обов'язки сторін, а саме право продавця вимагати оплати товару у строки, передбачені договором (підпункт 7.1.1 пункт 7.1 договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє протягом року. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від виконання зобов'язання, що виникли протягом строку дії Договору (п.п. 12.1, 12.2 договору).

На виконання умов договору між позивачем та відповідачем підписано Специфікацію №1, де сторони узгодили конкретний асортимент, кількість, ціну без ПДВ та ціну з ПДВ (а.с.14).

Позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 442 064,30 грн., що підтверджується видатковою накладною №14111375 від 06.03.2014р. на суму 442 064,30грн. (а.с. 15).

Гарантійним листом від 17.02.2014 р. за вих. №17/02-14 відповідач гарантував своєчасне та повне виконання зобов'язань з оплати вартості товару, що буде поставлений позивачу за договором б/н від 17.02.2014р. (а.с.17).

Як свідчить з матеріалів справи, Відповідач свої зобов'язання з оплати товару належним чином не виконав, сплативши частково за поставлений товар у розмірі 224 274,29 грн., що підтверджується виписками з особового рахунку позивача (містяться в матеріалах справи - а.с. 20-24) у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем складає 217 790, 01 грн.

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується матеріалами справи, а саме видатковою накладною, що міститься в матеріалах справи, яка підписана представниками сторін та скріплена печатками підприємств позивача та відповідача.

Зобов'язання відповідача, щодо оплати за отриманий товар передбачено умовами договору та нормами законодавства.

З огляду на положення п. 6.2 та п. 6.3 договору, строк оплати товару отриманого за видатковою накладною є таким, що настав.

Доказів оплати товару в сумі 217 790, 01 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.

Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1). Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч.2). У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ч.3). Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу (ч.4). Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (ч.5).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Враховуючі викладені обставини та норми закону, дослідивши оригінали документів наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у розмірі 217 790,01 грн., слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» , розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.2 договору встановлено, що у випадку порушення покупцем зобов'язань з оплати товару у строк, передбачений цим договором, покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пунктом 8.5 договору визначено, що обмеження строку нарахування санкцій, встановлене частиною 6 статті 232 Господарського процесуального кодексу України, до санкцій за цим договором не застосовується.

Позивач нарахував відповідачу до сплати пеню за період з 02.09.14р. по 04.08.15р. на суму 86 125, 51 грн. (за кожною видатковою накладною окремо).

Господарський суд перевірив розрахунок пені (а.с.18) здійснений позивачем та визнав його вірним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 6032,48 грн. за загальний період прострочення з 02.09.2014р. по 04.08.2015р. (розрахунок - а.с.19).

Оскільки прострочення виконання зобов'язання має місце є правомірними та такими, що підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних за період з 02.09.2014р. по 04.08.2015р. в сумі 6032,48 грн.

Також, п. 6.4 договору визначено, що погоджений сторонами договірний курс гривні до євро на дату підписання договору - 11,84 грн. за 1 євро. У разі підвищення на дату платежу офіційного курсу гривні до євро, встановленого НБУ у порівнянні з курсом, вказаним вище, договірний курс на дату платежу вважається таким, що дорівнює офіційному курсу гривні до євро, встановленого Національним Банком України. У разі зниження на дату платежу офіційного курсу гривні до євро, встановленого Національним Банком України у порівнянні з курсом, вказаним вище, договірний курс на дату платежу вважається таким, який сторони зафіксували на момент укладення договору.

Пунктом 8.3 договору визначено, що базою для розрахунків фінансових санкцій є сума заборгованості покупця у євро. Визначена розрахунками сума санкцій підлягає сплаті у гривнях за курсом, встановленим у порядку, визначеному пунктом 6.4 договору.

Позивач нарахував відповідачу до сплати різницю курсів, в порядку пунктів 6.4, 8.3 договору, у розмірі 219 629,45 грн.

Станом на 04.08.2015 року офіційний курс гривні до євро складає 2378,2817 грн. за 100 євро (копія листа Національного Банку України станом на 04.08.2015 року).

Оскільки, збільшення кусу гривні до євро станом на 04.08.2015 року має місце, застосування такого збільшення до основної заборгованості обумовлена договором, який підписаний відповідачем, позовна вимога про стягнення різниці, яка виникла у зв'язку із збільшенням курсу євро у розмірі 219 629,45 грн. - підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 25, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНЯЧНЕ" (52462, Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Башмашка, вулиця Кірова, 113, код ЄДРПОУ 32861529) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рійк Цваан Україна" (08320, Київська область, Бориспільський район, с.М.Олександрівка, вулиця Овочева, 8; код ЄДРПОУ 30517557) 217 790, 01 грн. - основної заборгованості; 6032,48 грн. 3% річних, 86 125, 51 грн. - пені, 219 629,45 грн. - різниці курсу євро, та 10 591,55 грн. - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 19.10.2015р.

Суддя ОСОБА_2