ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
13 жовтня 2015 р. ОСОБА_1 № 903/1030/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алєс"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова ОСОБА_1"
про стягнення 37 814,70 грн.
Суддя Слупко В.Л.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - директор
від відповідача: не з'явився
Суть спору: Позивач - ТОВ"Алєс" просить стягнути з ТОВ"Нова ОСОБА_1" 37 814,70 грн., в тому числі: 31 627,92 грн. заборгованості за поставлену по видаткових накладних №PHk-000371 від 25.03.2015р. та №PHk-000518 від 23.04.2015р. продукцію, 5 890,44 грн. пені та 296,34 грн. - 3% річних, нарахованих за прострочку оплати отриманої відповідачем продукції.
Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, хоча згідно поштового повідомлення про вручення ухвалу суду про порушення провадження у справі отримав ще 11.09.2015р.
Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду на розгляд справи за наявними в ній матеріалами, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом докази відповідачем не подано.
Дослідивши надані суду матеріали, заслухавши пояснення представника позивача суд встановив наступне:
15.01.2015р. між ТОВ"Алєс" та ТОВ"Нова ОСОБА_1" було укладено договір поставки №19 зі строком дії - до 15.01.2016р., згідно умов якого позивач (постачальник по договору) зобов'язався поставляти відповідачу (покупцю по договору) окремими партіями продукцію в асортименті, кількості та ціні визначеній в узгоджених сторонами документах, а відповідач зобов'язався приймати та сплачувати її вартість (п.1 договору).
Згідно п.4.3 договору сторони погодили, що оплата вартості поставленого товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника у термін не пізніше 30 тридцяти календарних днів.
Як вбачається із видаткової накладної та ТТН №PHk-000371 від 25.03.2015р. (а.с.24-26), видаткової накадної та ТТН №PHk-000518 від 23.04.2015р. (а.с.27-28) позивач поставив, а ТОВ"Нова ОСОБА_1" в особі представника Самчука по першій видатковій накладній №PHk-000371 та ОСОБА_3 по другій видатковій накладній №PHk-000518 прийняло продукцію на загальну суму 43 627,92 грн.
Однак, як зазначає позивач, відповідач лише частково оплатив вартість продукції, а саме: 10 000 грн. по першій видатковій накладній №PHk-000371 та 2 000 грн. по другій видатковій накладній №PHk-000518. Директор ТОВ"Алєс" в судовому засіданні повідомив, що керівництво ТОВ"Нова ОСОБА_1" неодноразово обіцяло сплатити борг, проте свої обіцянки не виконувало, що спонукало його звернутися до суду.
Отже, неоплаченою залишилася заборгованість в сумі 31 627,92 грн.
Відповідач суду доказів оплати не надав, суму основного боргу не спростував, а тому суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання.
Статтею 611 вказаного кодексу регламентовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, передбачені договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, а тому нарахування позивачем по двох поставках 3% річних, з них по першій поставці в сумі 130,12 грн. за період прострочення з 25.04.2015р. по 03.09.2015р. та по другій поставці в сумі 166,22 грн. за період прострочення з 24.05.2015р. по 03.09.2015р. відповідає зазначеній нормі.
Крім того, пунктом 8.4 договору сторони передбачили, що у випадку порушення строків оплати товару, встановлених договором, покупець зобов'язаний сплатити постачальникові пеню у розмірі 0,5% (але не більше подвійної облікової ставки НБУ) від вартості несвоєчасно оплаченої продукції за кожен день прострочення.
Відповідно нарахована позивачем пеня станом на 03.09.2015р. в сумі 2 588,62 грн. по першій поставці та 3 301,82 грн. по другій поставці за період прострочення також є обґрунтованою.
Із врахуванням наведеного позов підлягає задоволенню в заявлені сумі з віднесенням на відповідача судових витрат по справі в сумі 1 218 грн.
Керуючись ст.ст. 525, ч.2 ст.625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
господарський суд,-
вирішив:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова ОСОБА_1" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алєс" 37 814,70 грн., в тому числі: 31 627,92 грн. заборгованості, 5 890,44 грн. пені та 296,34 грн. - 3% річних, а також 1 218 грн. витрат по судовому збору.
Повний текст рішення складено
19.10.2015
Суддя В. Л. Слупко
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 19.10.2015 |
Оприлюднено | 23.10.2015 |
Номер документу | 52490208 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Слупко Валентина Леонтіївна
Господарське
Господарський суд Волинської області
Слупко Валентина Леонтіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні