Рішення

від 30.09.2015 по справі 307/1405/15-ц

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/1405/15-ц

Провадження № 2/307/949/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2015 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Розман М.М., при секретарі Цех Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом прокурора Тячівського району в інтересах держави в особі ДП «Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств» до ОСОБА_1 селищної ради, ОСОБА_2, де треті особи Державна інспекція сільського господарства в Закарпатській області, Управління Держземагентства в Тячівському районі Закарпатської області про визнання недійсним і скасування рішень, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Тячівського району звернувся в суд з позовом в інтересах держави в особі ДП «Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств» до ОСОБА_1 селищної ради, ОСОБА_2, де треті особи Державна інспекція сільського господарства в Закарпатській області, Управління Держземагентства в Тячівському районі Закарпатської області про визнання недійсним і скасування рішень, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку. В позовній заяві зазначив, що рішення 24 сесії 5 скликання ОСОБА_1 селищної ради від 27.01.2010 року № 640 « Про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки» надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту відведення щодо передачі у власність земельної ділянки, яка розташована по вулиці Головній, б\н. в смт. Буштино, площею 0.11 га. для ведення садівництва. А рішенням 25 сесії 5 скликання ОСОБА_1 селищної ради від 24.02.2010 року № 657 затверджено проект із землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки у власність, яка розташована по вулиці Головній, б\н. в смт. Буштино, площею 0.1070 га. для ведення садівництва.

На підставі вказаного рішення ОСОБА_2 виготовлено Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №213716 від 07.05.2010 року (кадастровий номер земельної ділянки 2124455300:02:001:0040) на земельну ділянку площею 0.1070 га., що розташована по вулиці Головній, б\н. в смт. Буштино з цільовим призначенням для ведення садівництва.

Вказує, що перевіркою, проведеною державною інспекцією сільського господарства в Закарпатській області встановлено, що зазначені рішення і виданий на їх підставі державний акт на право власності на землю суперечать вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню, оскільки спірна земельна ділянка є земельною ділянкою, лісового фонду, відноситься до земель лісогосподарського призначення, розташована в кварталі 35\19 Тереблянського лісництва та перебуває в постійному користуванні філії Тячівське лісове агропромислове господарство» ДП »Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств». Станом на час прийняття оскаржуваного рішення з постійного користування не вилучалось, жодних погоджень на її вилучення лісогосподарське господарство не надавало, що підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, розробленими при проведенні базового лісовпорядкування за 2004 рік, і таким чином, на думку позивача, вказані рішення прийняті і відповідно державний акт виданий з порушенням вимог ЗК України, ЛК України, Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України « Про державний земельний кадастр, та Закону України « Про землеустрій». Підтвердженням незаконності оспорюваних рішень та державного акту на право власності на земельну ділянку є також негативні висновки державної інспекції сільського господарства від 21.05.2014 року.

До прийняття вказаних розпоряджень та видачі державного акту спірна земельна ділянка перебувала у державній власності і ОСОБА_1 селищна рада не була наділена чинним законодавством повноваженнями щодо розпорядження нею.

Вважає, що оскаржуваними рішеннями з видачею державного акту на право приватної власності на землю вказана земельна ділянка вибула з державної власності всупереч законодавству, що є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред'явлення позову.

Просить визнати недійсним рішення 24 сесії 5 скликання ОСОБА_1 селищної ради від 27.01.2010 року № 640 « Про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки» щодо надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту відведення щодо передачі у власність земельної ділянки, яка розташована по вулиці Головній, б\н. в смт. Буштино, площею 0.11 га. для ведення садівництва, визнати недійсним рішення 25 сесії 5 скликання ОСОБА_1 селищної ради від 24.02.2010 року № 657 щодо затвердження проекту із землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки у власність, яка розташована по вулиці Головній, б\н в смт. Буштино, площею 0.1070 га. для ведення садівництва, визнати недійсними Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №213716 від 07.05.2010 року (кадастровий номер земельної ділянки 2124455300:02:001:0040) , виданий ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0.1070 га., що розташована по вулиці Головній, б\н. в смт. Буштино з цільовим призначенням для ведення садівництва та скасувати його державну реєстрацію.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав посилаючись на викладені в письмовій позовній заяві обставини і просить позов задоволити.

Представник ОСОБА_1 селищної ради в судовому засіданні проти позову заперечив посилаючись на викладені у письмовому запереченні обставини, у якому зазначив, що спірна земельна ділянка по вул. Головній, б/н площею 0.12 га. до передачі у власність громадянину ОСОБА_2 перебувала у землях запасу ОСОБА_1 селищної ради, про що свідчать матеріали Проекту встановлення нової межі (зміни) населеного пункту смт. Буштино ОСОБА_1 селищної ради та рішення Закарпатської обласної ради від 23 січня 2003 року № 154. У вказаному документі відсутня інформація, що згадана земельна ділянка надана у користування лісогосподарському підприємству на відміну від інших землекористувачів. Тобто з 23 січня 2003 року у відповідності до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України ОСОБА_1 селищна рада набула право розпорядження спірною земельною ділянкою.

19 травня 2014 року надіслала лист Філії «Тячів ЛАГ» ДП «ЗОУЛАГ» з проханням надати інформацію про дату отримання у користування та/або внесення до матеріалів лісовпорядкування земельних ділянок (лісових площ) в межах населеного пункту Буштино, квартал 35 виділ 19 та виділ 16, а також на підставі яких документів отримано у користування та/або внесено до матеріалів лісовпорядкування земельні ділянки (лісові площі) в межах населеного пункту Буштино, квартал 35 виділ 19 та виділ 16.

Відповідь на згаданий запит ОСОБА_1 селищна рада до цього часу так і не отримала.

В заяві позивач вказує на те, що «спірна земельна ділянка є земельною лісовою ділянкою лісового фонду, відноситься до земель лісогосподарського призначення, розташована в кварталі 35/19 Тереблянського лісництва та перебуває у постійному користуванні філії «Тячівське лісове агропромислове господарство» ДП «ЗОУЛАГ». Вказане підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, розробленими та затвердженими в 2004 році при проведенні базового лісовпорядкування.»

Проте, на думку представника відповідача, у відповідності до ст. 94 ЛК України у редакції, яка діяла на момент розроблення та затвердження вказаних матеріалів, вони повинні затверджуватися державними органами лісового господарства за погодженням з місцевими радами народних депутатів та органами охорони навколишнього природного середовища.

Однак такі матеріали не погоджувалися ОСОБА_1 селищною радою і у матеріалах справи відсутні докази такого затвердження іншими вповноваженими органами, що підтверджує листом Управління Дерземагенства у Тячівському районі Закарпатської області від 14.05.2015 року № 18-708-0.3-3830/2-15.

Також представник відповідача вказує на те, що, на його думку, в матеріалах справи відсутні докази того, що спірна земельна ділянка віднесена рішенням ОСОБА_1 селищної ради чи іншого уповноваженого органу до земель лісогосподарського призначення і передана лісогосподарському підприємству, а тому вважати її такою не має можливості.

При цьому представник відповідача посилається на те, що для з'ясування належності певної земельної ділянки до категорії земель лісогосподарського призначення використовуються здебільшого дані Державного земельного кадастру.

Згідно даної державної статистичної у формі 6-зем за ДП «Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств» (попередня назва «Головне державне СЛА підприємство «Закарпатагроліс»») чи його Філією «Тячів ЛАГ» (бувша назва «Філія Тячівдержспецлісгосп ») земельні ділянки за період з 2003 по 2015 роки не обліковувалися в межах населеного пункту Буштино, що підтверджує листом Управління Держземагенства у Тячівському районі Закарпатської області від 14.05.2015 року № 18-708-0.3- 3830/2-15 та довідкою ОСОБА_1 селищної ради від 28 травня 2015 року № 1636.

Просить в задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 та представники третіх осіб Управління Держземагенства у Тячівському районі, Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області в судове засідання не з'явилися неодноразово, хоч про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, а тому суд в порядку ст. 169 ЦПК України розглянув справу у їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до рішення 24 сесії 5 скликання ОСОБА_1 селищної ради від 27.01.2010 року № 640 « Про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки» надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту відведення щодо передачі у власність земельної ділянки, яка розташована по вулиці Головній, б\н. в смт. Буштино, площею 0.11 га. для ведення садівництва. А рішенням 25 сесії 5 скликання ОСОБА_1 селищної ради від 24.02.2010 року № 657 затверджено проект із землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки у власність, яка розташована по вулиці Головній, б\н. в смт. Буштино, площею 0.1070 га. для ведення садівництва( а.с. 21-22).

На підставі вказаних рішень ОСОБА_2 виготовлено Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №213716 від 07.05.2010 року (кадастровий номер земельної ділянки 2124455300:02:001:0040) на земельну ділянку площею 0.1070 га., що розташована по вулиці Головній, б\н. в смт. Буштино з цільовим призначенням для ведення садівництва та проведено його державну реєстрацію( а.с. 90).

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 21 травня 2014 року( а.с.23-28), проведеною державною інспекцією сільського господарства в Закарпатській області, спірна земельна ділянка є земельною ділянкою лісового фонду, відноситься до земель лісогосподарського призначення, розташована в кварталі 35\19 Тереблянського лісництва та перебуває в постійному користуванні філії Тячівське лісове агропромислове господарство» ДП »Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств» на підставі планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування. Дана земельна ділянка вкрита лісом. Відсутні дані щодо її вилучення з лісогосподарського підпорядкування і включення до земель запасу ОСОБА_1 селищної ради.

При цього згідно наданих позивачем інвентаризаційних та картографічних документів спірна земельна ділянка розташована в межах ОСОБА_1 сільської ради, відноситься до земель лісогосподарського призначення і обліковується кварталі 35\19 Тереблянського лісництва філії Тячівське лісове агропромислове господарство» ДП »Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств»(11-20, 77-85).

Разом з цим, згідно до листа начальника Управління Держземагенства у Тячівському районі Закарпатської області від 14.05.2015 року № 18-708-0.3-3830/2-15 у зв'язку з тим, що у 2006 році Львівською лісовпорядною експедицією проведене базове лісовпорядкування і матеріали лісовпорядкування не погоджені з органами місцевого самоврядування , органами виконавчої влади та не затверджені, то управління не може надати площі земельних ділянок, які обліковувалися згідно державної статистичної звітності по формі 6-зем, за ДП «Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств» чи його філією « Тячів ЛАГ»(бувший «Тячівдержспецлісгосп») за період з 2004 року по 2015 рік в межах населеного пункту Буштино( а.с. 38).

А відповідно до довідки ОСОБА_1 селищної ради від 28 травня 2015 року за № 1636 відповідно до інформації, яка міститься в ОСОБА_1 селищній раді,згідно державної статистичної звітності обліку кількості земель у формі 6-зем « Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі,землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності» в межах населеного пункту Буштино за ДП «Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств»( попередня назва Головне державне СЛА підприємство « Закарпатагроліс» чи його філією « Тячів ЛАГ»(бувший «Тячівдержспецлісгосп») земельні ділянки за період 2003 по 2015 роки не обліковувалися( а.с.50).

Відповідно до ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі землі лісогосподарського призначення.

А за змістом ч. 1, 2, 4 ст. 20 ЗК України в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин сторін, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель (ст. 21 ЗК України).

Згідно зі ст. 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Відповідно до ст.ст. 56,57 ЗК України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.

Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.

Таким чином, землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства, належать до земель лісогосподарського призначення, на які розповсюджується особливий режим щодо використання, надання в користування та передачі у власність, який визначається нормами Конституції України, ЗК України, іншими законами й нормативно-правовими актами.

При цьому згідно зі статтею 3 ЗК України земельні відносини, які виникають при використанні лісів, регулюються також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать ЗК України.

Водночас у пункті 2 статті 5 ЛК України передбачено, що правовий режим земель лісогосподарського призначення визначається нормами земельного законодавства. Відтак застосування норм земельного і лісового законодавства при визначенні правового режиму земель лісогосподарського призначення повинно базуватись на пріоритетності норм земельного законодавства перед нормами лісового законодавства, а не навпаки.

Оскільки земельна ділянка й права на неї на землях лісогосподарського призначення є об'єктом земельних правовідносин, то суб'єктний склад і зміст таких правовідносин повинно визначатися згідно з нормами земельного законодавства в поєднанні з нормами лісового законодавства в частині використання та охорони лісового фонду.

Основною рисою земель лісогосподарського призначення є призначення цих земель саме для ведення лісового господарства, що за змістом статті 63 ЛК України полягає в здійсненні комплексу заходів щодо охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт «б» частини першої статті 164 ЗК України).

Отже, однією з основних особливостей правового режиму земель лісогосподарського призначення є нерозривний зв'язок їх використання із лісокористуванням.

Планування використання земель лісогосподарського призначення здійснюється головним чином у формі лісовпорядкування, яке, зокрема, передбачає складання проектів організації і розвитку лісового господарства та здійснення авторського нагляду за їх виконанням (п. 13 ст. 46 ЛК України).

Поряд із земельним кадастром здійснюється облік лісів та ведеться органами лісового господарства державний лісовий кадастр на основі державного земельного кадастру (ч.2 ст.49 ЛК України) та включає: облік якісного і кількісного стану лісового фонду України; поділ лісів на категорії залежно від основних виконуваних ними функцій; грошову оцінку лісів (у необхідних випадках); інші показники (ст. 51 ЛК України).

Згідно зі ст. 7 ЛК України ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу.

Відповідно до статті 8 ЛК України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Згідно із ч.2 ст. 149 ЗК України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

За ст. 48 ЛК України в матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об'єкта лісовпорядкування.

Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування.

У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об'єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону.

Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища. Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов'язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Згідно з нормами статей 181-184, 202-204 ЗК України, законів України «Про Державний земельний кадастр» та «Про землеустрій» дані державного земельного кадастру - це документальне підтвердження відомостей про правовий режим земель, їх цільове призначення, їх розподіл серед власників землі і землекористувачів за категоріями земель, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, які ґрунтуються на підставі землевпорядної документації.

Відповідно до пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово - картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11 грудня 1986 року, планшети лісовпорядкування відносяться до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

Отже, системний аналіз наведених норм законодавства дозволяє дійти висновку про те, що при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України.

Ураховуючи наведене, суд вважає, що надані позивачем картографічні документи свідчать про те, що спірна земельна ділянка розташована в межах ОСОБА_1 сільської ради, відноситься до земель лісогосподарського призначення і обліковується кварталі 35\19 Тереблянського лісництва філії Тячівське лісове агропромислове господарство» ДП »Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств».

Заперечення з цього приводу представника ОСОБА_1 селищної ради з посиланням на лист Управління Держземагенства у Тячівському районі Закарпатської області від 14.05.2015 року № 18-708-0.3- 3830/2-15 та довідку ОСОБА_1 селищної ради від 28 травня 2015 року № 1636 не спростовує вищевказані доводи позивача і може свідчити тільки про відсутність у них певної інформації, а не про відсутність даних, на які посилається позивач.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов є підставним і в судовому засіданні доведений, а тому його слід задоволити, визнати недійсними оскаржувані рішення відповідача і виданий на їх підставі державний акт на право приватної власності на землю, а також скасувати його реєстрацію.

Судові витрати в частині сплати судового збору слід покласти на відповідача ОСОБА_1 селищну раду.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 60, 169, 209-215 ЦПК України, ст.ст. 19, 20, 21, 55-57, 164, 149, 152, 155, 181-184, 202-204 ЗК України, ст..ст. 5, 7, 8, 31, 46, 48, 49, 149, п 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним і скасувати рішення 24 сесії 5 скликання ОСОБА_1 селищної ради від 27.01.2010 року № 640 « Про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки» щодо надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту відведення щодо передачі у власність земельної ділянки, яка розташована по вулиці Головній, б\н. в смт. Буштино, площею 0.11 га. для ведення садівництва.

Визнати недійсним і скасувати рішення 25 сесії 5 скликання ОСОБА_1 селищної ради від 24.02.2010 року № 657 щодо затвердження проекту із землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки у власність, яка розташована по вулиці Головній, б\н. в смт. Буштино, площею 0.1070 га. для ведення садівництва.

Визнати недійсними Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №213716 від 07.05.2010 року (кадастровий номер земельної ділянки 2124455300:02:001:0040) , виданий ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0.1070 га., що розташована по вулиці Головній, б\н. в смт. Буштино з цільовим призначенням для ведення садівництва та скасувати його державну реєстрацію.

Стягнути з ОСОБА_1 селищної ради на користь спеціального фонду Державного бюджету 1218 гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення , а особами , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: М.М.Розман