Рішення

від 08.10.2015 по справі 905/1224/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.10.2015 Справа №905/1224/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 00131268,

до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Микитівський алебастровий комбінат», м.Горлівка Донецької області, ЄДРПОУ 02773278,

про стягнення 1 930,29 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго», м.Краматорськ Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Микитівський алебастровий комбінат», м.Горлівка Донецької області, про стягнення 1 930,29 грн. суми боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергіїу травні 2014р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання договору про постачання електричної енергії №4293 від 30.11.2006р. із відповідачем, перевищення останнім договірної величини електроспоживання у травні 2014р. та неоплату цієї фактично спожитої енергії, внаслідок чого виникли підстави для нарахування суми боргу у розмірі 1 930,29 грн.

На підтвердження викладених обставин позивачем наведено розрахунок заявлених позовних вимог та надано у копіях: договір про постачання електричної енергії №4293 від 30.11.2006р. із додатком №5 «Порядок розрахунків за електроенергію», додатковою угодою №б/н від 30.11.2006р., додатком №6 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», додатковою угодою №б/н від 21.11.2007р., додатками «Відомість про обсяги очікуваного споживання електричної енергії Споживачем» та «Договірні величини споживання електричної енергії на 2014р.» до нього, лист №9214 від 12.05.2014р., повідомлення №4293/201546 від 12.05.2014р., акт прийняття-передавання товарної продукції за травень 2014р. від 31.05.2014р., рахунок за електроенергію №11/4293 від 02.06.2014р., повідомлення №565 від 02.06.2014р., рахунок №11/4293.101013 від 02.06.2014р., довіреність відповідача №б/н від 25.10.2013р. на представника ОСОБА_2

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 12 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.26, 27 Закону України «Про електроенергетику» та положення Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р.

03.09.2015р. представником позивача заявлено клопотання №б/н від 03.09.205р. про продовження розгляду спору на 15 календарних днів по 20.10.2015.

Дане клопотання задоволено судом, про що винесено ухвалу господарського суду Донецької області від 03.09.2015р. у справі №905/1224/15.

У судових засіданнях позивач наполягав на задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, витребувані судом документи не представив. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи об'єктивні обставини складної ситуації у державі, суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також належне забезпечення з боку суду можливості позивача та відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв'язку) відповідних доказів до суду, з огляду на таке суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

30.11.2006р. між Відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго» (нині Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» та далі-Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Микитівський алебастровий комбінат» (нині Публічне акціонерне товариство «Микитівський алебастровий комбінат» та далі-Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №4293, згідно з яким Постачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору та додатками до нього, що є невід'ємною частиною правочину (п.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, у період, за який виник спір, сторони перебували у договірних відносинах.

За умовами вказаного договору Постачальник, зокрема, зобов'язався постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару в межах 5,72кВт приєднаної потужності в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 Договору; згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до Правил улаштування електроустановок (далі-ПУЕ) та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком №4 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами (п.2.1.2 договору), а Споживач зобов'язався, зокрема, оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №6 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» та №5 «Порядок розрахунків за електроенергію» (п.2.2.3 договору).

Матеріали справи містять акт прийняття-передавання товарної продукції за травень 2014р., що підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств. Згідно даного акту обсяг спожитої відповідачем електроенергії у травні 2014р. складає: активна електроенергія - 2784 кВт/год на суму 3 614,75грн.

Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч.ч.6, 7 ст.276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Згідно п.5.1. Правил користування електричною енергією , затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р . (далі - ПКЕЕ) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Споживання електричної енергії без договору не допускається.

За умовами п. 6.1. ПКЕЕ, розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Розрахунковий період становить один місяць, за винятком випадку, передбаченого пунктом 6.8 цих Правил. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Положеннями пп. 2 п. 10.2. ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Посилаючись на перевищення споживачем у травні 2014р. обсягу договірної величини споживання електричної енергії, позивач просить стягнути 1 930,29 грн.

Відповідно до р.2 договору, під час виконання умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричної енергії, затвердженими в установленому порядку.

До того ж, відповідно до п.3.2 договору визначено, що Споживач має право на зміну (коригування) договірних величин споживання електричної енергії у порядку, визначеному умовами розділу 5 цього правочину.

Згідно п.5.1 договору (у редакції додаткової угоди №б/н від 30.11.2006р. до договору №4293 від 30.11.2006р.), для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік, споживач не пізніше 01 листопада поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії у наступному році з місячним розподілом і графіком роботи (тобто кількість годин роботи на добу та кількість робочих днів у тиждень, помісячно), згідно із зразком, наведеним у відповідному додатку до договору.

Визначені згідно з п.5.1 договору обсяги споживання електричної енергії узгоджуються сторонами і оформлюються додатком №13 «Договірні величини споживання електричної енергії» до цього договору, як договірні величини споживання електричної енергії (п.5.2 договору).

Відповідно до додатку №8 «Договірні величини споживання електричної енергії» на 2014 рік, узгодженими величинами споживання електричної енергії у травні 2014р. є 7.000кВт/год.

Пунктом 4.4 ПКЕЕ, передбачено, що Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

12.05.2014р. відповідач звернувся до постачальника електричної енергії із заявою №9214 від 12.05.2014р. про зменшення договірної величини електроспоживання у травні 2014р. до 1000 кВт/год, у зв'язку із зупиненням виробництва останнього.

Повідомленням про об'єми скоригованих договірних величин споживання електричної енергії та договірних (граничних) величин споживання електричної потужності на розрахунковий період травень 2014р. №4293/201546 від 12.05.2014р. Постачальником електричної енергії скориговано договірну величину споживання електричної енергії до 1000 кВт/год.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що відповідач звертався до позивача із заявою про коригування (збільшення) договірних величин споживання електричної енергії на спірний період, та позивачем в свою чергу таке звернення розглянуто.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що договірна величина споживання електричної енергії, яка узгоджена сторонами в установленому порядку у відповідності до приписів чинного законодавства на травень 2014р. становить 1000кВт/год.

Відповідно до п.6.14 ПКЕЕ, перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.

Як було означено вище, згідно двостороннього акту прийняття-передавання товарної продукції, який підписано обома сторонами та скріплено їх печатками, за травень 2014р. відповідач фактично спожив 2784 кВт/год.

Отже, за таких обставин, на виконання умов договору постачальник виставив відповідачу рахунок:

№11/4293.101013 від 02.06.2014р. по договору №4293 на оплату за перевищення договірної величини електроспоживання за травень 2014р. на суму 1 930,29 грн., про що свідчить відповідна відмітки на цьому документі, а саме означений рахунок разом із повідомленням №565 від 02.06.2014р. отримано представником відповідачем 02.06.2014р. (на підставі довіреності Публічного акціонерного товариства «Микитівський алебастровий комбінат» №б/н від 25.10.2013р.).

Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику», споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I -IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до п.6.16. ПКЕЕ, обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

Пунктом 4.2.2 договору (у редакції додаткової угоди №б/н від 30.11.2006р. до договору №4293 від 30.11.2006р.) встановлено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та договірної (граничної) величини споживання електричної потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої договірної величини споживання електричної енергії та двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду в години максимального навантаження енергосистеми. При цьому плата за перевищення договірної (граничної) величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним (за підсумками минулого року) обсягом фактичного споживання електричної енергії 50 000 кВт/год і більше.

Згідно п.3 додатку №5 до договору (у редакції додаткової угоди №б/н від 30.11.2006р. до договору №4293 від 30.11.2006р.), остаточний розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, за недовраховану електроенергію, за перевищення договірних (граничних) величин споживання електричної енергії та потужності, надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, відшкодування збитків та ін., Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником електричної енергії рахунків у 5-ти денний термін з дня їх отримання.

Проте, вказаний вище рахунок на момент розгляду справи відповідачем не оплачено, у зв'язку з чим за ним перед позивачем є наявним грошове зобов'язання зі сплати за перевищення договірних величин електроспоживання у травні 2014р. у розмірі 1 930,29 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума боргу за перевищення договірної величини електроспоживання у розмірі 1 930,29 грн. підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Краматорськ Донецької області, до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Микитівський алебастровий комбінат», м.Горлівка Донецької області, про стягнення 1 930,29 грн. суми боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергіїу травні 2014р., задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Микитівський алебастровий комбінат» (84632, Донецька область, м.Горлівка, вул.Фадєєва, буд.6, ЄДРПОУ 02773278, банківські реквізити не зазначено) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Островського, буд.8, код ЄДРПОУ 00131268, банківські реквізити не зазначено) 1 930,29 грн. суми боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергії у травні 2014р., а також відшкодування сплаченого судового збору в сумі 1 827,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В судовому засіданні 08.10.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

6. Повний текст рішення складено та підписано 13.10.2015р.

Суддя О.В. Кротінова