Рішення

від 07.10.2015 по справі 910/23353/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2015Справа №910/23353/15

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАННА - 2007»

про стягнення заборгованості в розмірі 161 грн. 22 коп.

Представники:

від Позивача: Дорожицький О.А. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАННА - 2007» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості в розмірі 161 грн. 22 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 02.07.2009 року між Публічним акціонерним товариством «Європейський газовий банк» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІВАННА - 2007» (Клієнт) було укладено Договір банківського рахунка №3524, відповідно до умов якого Банк відповідно до чинного законодавства України, нормативно - правових актів Національного банку України та внутрішніх положень банку, зобов»язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий Клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видавання відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Як зазначає Позивач, він належним чином виконав умови договору, проте Відповідач в порушення умов вказаного Договору допустив порушення по сплаті комісійної винагороди за користування рахунком та за послуги з розрахунково - касового обслуговування. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Публічним акціонерним товариством «Європейський газовий банк» становить 150 грн. 00 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАННА - 2007» пеню у розмірі 11 грн. 22 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.09.2015 р. порушено провадження у справі № 910/23353/15, судове засідання призначено на 23.09.2015 р.

21.09.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 04.09.2015 року.

23.09.2015 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 04.09.2015 року не виконав.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати:

1) Позивача надати тарифи банку, що є невід'ємною частиною Договору банківського рахунку №3524 від 02.07.2009 року;

2) Відповідача надати докази на підтвердження погашення заборгованості за Договором банківського рахунку №3524 від 02.07.2009 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.09.2015 р. відкладено розгляд справи на 07.10.2015 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

07.10.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду.

В судовому засіданні 07 жовтня 2015 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив Суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 23.09.2015 року у справі № 910/23353/15, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАННА - 2007» є 04116, м.Київ, ВУЛИЦЯ СТАРОКИЇВСЬКА, будинок 26.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/23353/15 направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАННА - 2007», зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 07 жовтня 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

02.07.2009 року між Публічним акціонерним товариством «Європейський газовий банк» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІВАННА - 2007» (Клієнт) було укладено Договір банківського рахунка №3524, відповідно до умов якого Банк відповідно до чинного законодавства України, нормативно - правових актів Національного банку України та внутрішніх положень банку, зобов»язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий Клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видавання відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з п.1.2 Договору Банк відкриває Клієнту поточний рахунок №260023013524 у національній валюті України та в іноземній валюті відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті та здійснює його розрахунково - касове обслуговування.

Відповідно до пп.2.4.7 Договору Клієнт зобов»язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за надані Банком послуги відповідно до Тарифів, а також компенсувати витрати Банку у разі, якщо дії при виконанні доручення Клієнта пов»язані з витратами, які не передбачені Тарифами Банку.

Пунктом 5.9 Договору передбачено, що за прострочення Клієнтом розрахунків за послуги, що надаються Банком, останній має право стягнути з Клієнта пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період такого прострочення.

Договір укладений на невизначений строк і набуває чинності з дня його підписання Сторонами. (п.6.1 Договору)

Додатковою угодою №1 до Договору банківського рахунка №3524 від 02.07.2009 року Клієнт доручив, а Банк взяв на себе забезпечення виконання розрахункового обслуговування за допомогою програмно - технічного комплексу електроних платежів «Клієнт - Банк» (iFOBS) за відкритим Клієнту поточним рахунком, відкритими на підставі Договору банківського рахунку.

Відповідно до п.5.1 Додаткової угоди за послуги розрахункового обслуговування по каналах зв»язку Клієнт сплачує Банку плату не пізніше останнього робочого дня поточного місяця у розмірах встановлених тарифами Банку, на момент оплати. Тарифи Банку є невід»ємною частиною Договору банківського рахунку.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, він належним чином виконав умови договору, проте Відповідач в порушення умов вказаного Договору допустив порушення по сплаті комісійної винагороди за користування рахунком та за послуги з розрахунково - касового обслуговування. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Публічним акціонерним товариством «Європейський газовий банк» становить 150 грн. 00 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАННА - 2007» пеню у розмірі 11 грн. 22 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору банківського рахунка №3524 від 02.07.2009 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України визначено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору банківського рахунка №3524 від 02.07.2009 року Позивачем відкрито Відповідачу рахунок №260023013524 в АТ «Європейський газовий банк» з забезпеченням виконання Банком розрахунково - касового обслуговування Клієнта за допомогою програмно - технічного комплексу електроних платежів «Клієнт - Банк» (iFOBS) за відкритим поточним рахунком, проте Відповідачем допущено порушення по сплаті комісійної винагороди за користування рахунком та за послуги з розрахунково - касового обслуговування.

Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до норм ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження здійснення оплати Товариством з обмеженою відповідальністю «ІВАННА - 2007» по сплаті комісійної винагороди за користування рахунком та за послуги з розрахунково - касового обслуговування у строки, передбачені Договором банківського рахунка №3524 від 02.07.2009 року та Додаткової угоди до нього.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору банківського рахунка №3524 від 02.07.2009 року, не здійснив оплату грошових коштів в розмірі 150 грн. 00 коп., тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 150 грн. 00 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочення з 31.01.2012 р. по 20.08.2015 р. у розмірі 11 грн. 22 коп.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» визначено, що пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Пунктом 5.9 Договору передбачено, що за прострочення Клієнтом розрахунків за послуги, що надаються Банком, останній має право стягнути з Клієнта пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період такого прострочення.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв»язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 31.01.2012 року по 20.08.2015 року вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до норм статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений можливості самостійно виходити за межі позовних вимог, та до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає пеня в розмірі 11 грн. 22 коп. за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 31.01.2012 року по 31.07.2012 року. При цьому, Суд зазначає, що при здійсненні нарахування пені Позивач всупереч частини 6 статті 232 Господарського кодексу України визначив період такого нарахування без застосування шестимісячного строку нарахування штрафних санкцій.

Таким чином, до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАННА - 2007» на користь Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» підлягає заборгованість у розмірі 150 грн. 00 коп. та пеня в розмірі 11 грн. 22 коп.

Судовий збір за позовом у відповідності до п. 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", підлягає стягненню з Відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам в доход Державного бюджету України, оскільки Позивач був звільнений від його сплати на підставі ст. 5 Закону України "Про судовий збір" в редакції станом на день подачі позовної заяви до суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАННА - 2007» (04116, м.Київ, ВУЛИЦЯ СТАРОКИЇВСЬКА, будинок 26, Ідентифікаційний код юридичної особи 34967530) на користь Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» (04073, м.Київ, ПРОСПЕКТ МОСКОВСЬКИЙ, будинок 16, Ідентифікаційний код юридичної особи 34693790) заборгованість у розмірі 150 (сто п'ятдесят) грн. 00 коп. та пеню у розмірі 11 (одинадцять) грн. 22 (двадцять дві) коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАННА - 2007» в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 12 жовтня 2015 року.

Суддя О.В. Чинчин