Рішення

від 06.10.2015 по справі 910/24002/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2015Справа №910/24002/15 За позовом Приватного підприємства «Торговий Дім Поляков»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Логодім»

про стягнення 3809,66 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача: Іванченко І.М. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року ПП «Торговий Дім Поляков» звернулось до суду з позовом до ТОВ «Логодім» про стягнення заборгованості за договором поставки № 4005 від 12.06.2014 в розмірі 3809,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач, на виконання умов зазначеного договору, поставив відповідачеві товар на загальну суму 4562,64 грн., однак відповідач отриманий товар оплатив лише частково, на суму 1387,92 грн., внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 3174,72 грн.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 3174,72 грн. та 634,94 грн. штрафу за порушення умов договору.

В судовому засіданні представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог внаслідок погашення відповідачем основної суми заборгованості в повному обсязі та просив суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача 634,94 грн. штрафу.

Судом вищевказана заява позивача прийнята до розгляду, та отже, у відповідності до ст.ст. 22, 55 Господарського процесуального кодексу України, має місце нова ціна позову, з якої підлягає вирішенню спір по даній справі.

Відповідач присутність повноважного представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.06.2014 між ПП «ТД Поляков» (далі - позивач, постачальник) та ТОВ «Логодім» (далі - відповідач, покупець) укладено договір поставки № 4005 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця продукти харчування та інші товари, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити його на умовах, визначених договором, відповідно до виписаних накладних.

Пунктом 3.3 договору визначено, що прийом товару за кількістю та якістю здійснюється за накладною постачальника за участю експедитора постачальника. Датою одержання товару вважається дата зазначена у накладній. При отриманні товару покупець засвідчує факт прийняття товару, його якість та кількість. Після прийняття товару - товар поверненню та обміну не підлягає.

Відповідно до п. 4.2 договору, покупець здійснює розрахунки за кожну отриману поставку товару, окремо, шляхом перерахування 100% вартості отриманого товару на поточний рахунок постачальника, протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару, або шляхом внесення 100% вартості отриманого товару готівкою в касу постачальника, протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару.

Пунктом 5.4 договору визначено, що при порушенні відповідачем умов п. 4.2 договору на строк 45 днів, на покупця покладається відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 20% від простроченої суми.

У подальшому, на виконання умов договору, позивач поставив відповідачеві товар на підставі видаткових накладних № КФ-0047614 від 01.04.2015 та № АКФ-025600 від 17.04.2015, на загальну суму 4562,64 грн., які відповідач оплатив лише частково, на суму 1387,92 грн., платежами від 22.04.2015 та 08.05.2015, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 3174,72 грн.

За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст.ст.11, 509 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положеннями ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт існування заборгованості належним чином підтверджуються матеріалами справи та сторонами не заперечуються. Крім того, після звернення позивача до суду із позовом про стягнення заборгованості, відповідач у повному обсязі погасив суму заборгованості в розмірі 3174,72 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виходячи з положень ст. 610, ч. 1 ст. 612, ст. 611 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання зі сплати 3174,72 грн., що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення штрафу на підставі п. 5.4 договору, ст.ст. 546, 549 ЦК України.

Перевіривши наведений позивачем у позові розрахунок штрафу за період прострочення грошового зобов'язання зі сплати 2440,80 грн. за період з 08.05.2015 по 31.08.2015 та зі сплати 733,92 грн. за період з 22.04.2015 по 31.08.2015, відповідно до якого розмір штрафу складає 634,94 грн., суд дійшов висновку про його обґрунтованість та арифметичну вірність, в зв'язку з чим вважає за належне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення на користь позивача штрафу у заявленому позивачем розмірі.

Згідно зі статтею 33 ГПК України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування викладених у позові обставин.

На підставі положень ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Логодім» (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, буд. 7; ідентифікаційний код 32983147) на користь Приватного підприємства «Торговий Дім Поляков» (18000, м. Черкаси, вул. Чехова, 41; ідентифікаційний код 32268131) 634 (шістсот тридцять чотири) грн. 94 коп. штрафу та витрати по сплаті судового збору в сумі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Я.В. Маринченко