Рішення

від 05.10.2015 по справі 910/4512/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2015Справа №910/4512/14 За позовом Приватного підприємства «Трансбуд»

до Державного підприємства «Управління капітального будівництва»

третя особа Міністерство надзвичайних ситуацій України

про стягнення 3711453,11 грн.

За участю Військової прокуратури Центрального регіону України.

Головуючий суддя - Сташків Р.Б.,

судді: Морозов С.М.

Шкурдова Л.М.

Представники сторін:

від позивача - Педан О.Г. (представник за довіреністю);

від відповідача - Негруца Р.В. (представник за довіреністю);

від третьої особи - Ігнатенко В.І. (представник за довіреністю);

від прокуратури - Пантюхов О.В. (представник за посвідченням).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва було передано указаний позов, з урахуванням прийнятої судом в порядку ст.ст. 22, 55 ГПК України заяви про збільшення позовних вимог від 25.08.2015, про стягнення 2028919,74 грн. заборгованості по Договору №31-ВЖ-1/2 від 16.12.2002 на придбання житла, а також нарахованих в порядку ст. 625 ЦК України 1439132 грн. втрат від інфляції та 243401,37 грн. 3% річних, оскільки на думку Позивача Відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання по договору - не забезпечив активами будівництво переданого житла.

Відповідач натомість вважає, що умови Договору ним було виконано належним чином - у передбаченому Договором порядку передано Позивачу у фінансування будівництва погоджений з Позивачем (прийняти ним) та виданий раніше самим Позивачем вексель, тому підстави для зобов'язання Відповідача сплатити суму грошових коштів відсутні, і також оскільки умовами Договору прямого обов'язку сплатити кошти не передбачено.

Третя особа та прокуратура надавали суду пояснення по суті спору, у яких підтримувати позицію Відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи та прокуратури, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

16.12.2002 між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір №31-ВЖ-1/2 на придбання житла у м. Києві по вул. Петропавлівській, 38-Б. 13.08.2008 була укладена Додаткова угода №1 до Договору №31-ВЖ-1/2 від 16.12.2002 (далі - Договір, Додаткова угода №1), за умовами якої Позивач в рахунок виконання Договору передає, а Відповідач приймає 6 квартир загальною площею 462,59 кв.м. за адресою: Хмельницька область, м. Городок, вул. Войкова, 10 на загальну суму 2028919,74 грн.

Передача шести квартир підтверджується залученим до справи актом від 14.08.2008.

В Додатковій угоді №1 сторони також погодили, що залишок невиконаних умов Договору на суму 1205197,22 грн. Позивач виконує шляхом надання квартир у четвертому кварталі 2008 року за погодженою адресою з Позивачем на момент передачі житла та відповідно з потребою для працівників МНС України.

За умовами п. 3.2.1 Договору Відповідач зобов'язався забезпечувати активами будівництво, та у п. 1.1 Договору розшифровано, що під активами сторони розуміють матеріальні активи, кошти та цінні папери.

На виконання умов Договору Відповідач передав Позивачу простий вексель №3221081097 від 20.12.2002 на суму 3513000 грн., виписаний Позивачем (далі - Вексель).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.02.2009 у справі № 34/170-32/48-6/32, яке набрало законної сили встановлено, що Вексель був виписаний з порушенням чинного законодавства, оскільки він не підписаний керівником та головним бухгалтером Позивача та не має вексельної сили. Вказана обставина не спростована, тому в силу ст. 35 ГПК України не потребує повторного доведення.

З огляду на наведене Позивач вважає, що Відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання по Договору - не забезпечив активами будівництво переданого житла, у зв'язку з чим заборгованість Відповідача перед Позивачем по Договору становить 2028919,74 грн.

Вказану вимогу на суму 2028919,74 грн. Відповідачем було включено до реєстру вимог кредиторів, коли засновник вирішив припинити Відповідача як юридичну особу. Утім після відміни рішення засновника про припинення Відповідач, останній вимоги Позивача про сплату грошових коштів не визнав, що стало підставою для звернення Позивача до суду з даним позовом про стягнення 2028919,74 грн. заборгованості, а також нарахованих на неї за ст. 625 ЦК України втрат від інфляції та 3% річних.

Разом із цим суд ставиться до доводів Позивача критично, з огляду на наступне.

Умовами укладеного Договору, у тому числі з урахуванням Додаткової угоди №1, було у межах чинних на той час статей 1, 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» передбачено можливість здійснення фінансування будівництва на вибір сторін - шляхом передачі активів або у вигляді матеріальних активів, або у вигляді коштів, або у вигляді цінних паперів, одним з видів яких (цінних паперів) був вексель відповідно до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» у чинній на момент передачі Векселя редакції.

Вищевказаним спростовуються твердження Позивача, що Договором було передбачено фінансування Відповідачем будівництва лише грошовими коштами, тому посилання Позивача на наявність у Відповідача прямого обов'язку за Договором сплатити кошти за передані квартири судом відхиляється, оскільки за приписами цивільного законодавства особа не може бути примушена до дій, які не є обов'язковими для неї в силу Договору або закону.

Отже, за згодою сторін у Договорі було передбачено можливість фінансування Відповідачем будівництва шляхом передачі активів або у вигляді матеріальних активів, або у вигляді коштів, або у вигляді цінних паперів, та сторонами було вчинено конклюдентні дії, які свідчать про досягнення згоди щодо передачі Позивачу у фінансування будівництва матеріального активу у вигляді Векселя, виданого раніше самим Позивачем на підтвердження його боргових зобов'язань.

При цьому, судом приймається до уваги, що угода про передачу Векселя, укладення якої підтверджено конклюдентними діями сторін у вигляді його приймання-передачі, недійсною не визнавалась, і матеріали справи не містять доказів протилежного.

Відтак Відповідачем було виконано умови Договору належним чином відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України та у передбаченому Договором порядку профінансовано будівництво - передано Позивачу погоджений з Позивачем (прийняти ним) та виданий раніше самим Позивачем спірний вексель, тому підстави для зобов'язання Відповідача сплатити суму грошових коштів, на яку передані квартири, замість вже переданого виданого Позивачем векселю, у суду відсутні, а також з огляду, що жодна з умов спірного Договору не містить встановлення зобов'язання для Відповідача сплатити Позивачу вартість інвестування у будівництво, натомість передбачає виконання інвестування одним зі способів на вибір сторін Договору, та на один з яких Позивач і погодився, прийнявши Вексель.

У випадку, якщо Позивач вважає, що ним було протиправно передано на загальну суму 2028919,74 грн. Відповідачу за актом 6 квартир загальною пл. 462,59 кв.м., за адресою: Хмельницька область, м. Городок, вул. Войкова, 10, то Позивач, вважаючи, що відбулось таке порушення його прав, не позбавлений права на звершення до суду на загальних підставах з позовом про відшкодування збитків (вартості переданого майна), з позовом про захист іншого його майнового права, тощо.

У даному ж позові вимоги про стягнення збитків Позивачем не заявлялися.

Окрім того, уклавши Додаткову угоду сторони, та зокрема Позивач, вирішили змінити порядок виконання зобов'язань у частині передачі житла на суму 1205197,22 грн., тому є безпідставними наведені у позові посилання Позивача, що зобов'язання за Договором ним виконано повністю, оскільки загальна сума Договору складає 3234416,96 грн., а передано Відповідачу квартири на загальну суму 2028919,74 грн., тобто Договір залишається не виконаним у повному обсязі з боку Позивача. Матеріали справи не містять доказів протилежного.

Включення у минулому 2028919,74 грн., як заборгованості, Відповідачем до реєстру вимог кредиторів не доводить законності виникнення у Відповідача цієї заборгованості, а також наявності зобов'язання з перераховування її Позивачу. Окрім того, реєстр вимог кредиторів втратив чинність у зв'язку з відміною власником рішення про припинення юридичної особи Відповідача.

Позаяк Позивачем не доведено перед судом наявність у Відповідача простроченого зобов'язання на суму 2028919,74 грн., то у суду відсутні підстави нараховувати на дану суму заявлені Позивачем до стягнення санкції за ст. 625 ЦК України.

З огляду на все вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог із наведених Позивачем обґрунтувань через їх фактичну необґрунтованість, тому їх відхиляє та в позові відмовляє.

Щодо заявленого клопотання про застосування позовної давності, то в зв'язку з не доведенням Позивачем порушення Відповідачем його прав у межах даного позову, суд відмовляє Позивачу у задоволенні його вимог саме з підстав необґрунтованості позову.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України, покладається на Позивача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя Р.Б. Сташків

Судді С.М. Морозов

Л.М. Шкурдова