Рішення

від 15.10.2015 по справі 911/4090/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2015 р. Справа № 911/4090/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д. розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Європейський газовий банк» ОСОБА_1, м. Київ до філії концерну «Техвоєнсервіс «Логістик-Центр», Київська обл., м. Бориспіль про стягнення коштів, за участю представників:

позивача:не з’явилися; відповідача:не з’явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2015 року публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк» в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Європейський газовий банк» ОСОБА_1 (позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до філії концерну «Техвоєнсервіс «Логістик-Центр» (відповідач) про стягнення 251,24 грн. заборгованості за комісійною винагородою та за послуги з розрахунково-касового обслуговування, 53,65 грн. пені, а загалом 304,89 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання за договором банківського рахунка №22852 від 18.06.2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.09.2015 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 24.09.2015 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.09.2015 року розгляд справи було відкладено на 15.10.2015 року.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 15.10.2015 року не з’явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, представник відповідача відзив на позов не надав.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2010 року №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез’явлення представників позивача та відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників позивача та відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.06.2013 року між публічним акціонерним товариством «Європейський газовий банк» (банк) та філією концерну «Техвоєнсервіс «Логістик-Центр» (клієнт) укладено договір банківського рахунку №22852 (договір), згідно якого банк відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та внутрішніх положень банку, зобов’язався приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видавання відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Пунктом 1.2. договору сторони погодили, що банк відкриває клієнту поточний рахунок №2600230122852 у національній валюті України та в іноземній валюті (рахунок) відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.

Відповідно до п. 2.1.5. договору, банк має право отримувати від клієнта комісійну винагороду за надані послуги в розмірах та строки, що визначені Тарифами банку.

Пунктом 2.4.7. договору, передбачено, що клієнт зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату за надані послуги відповідно до Тарифів, а також компенсувати витрати банку у разі, якщо дії при виконанні доручення клієнта пов’язані з витратами, які не передбачені Тарифами банку.

В пункті 3.3. договору, сторони погодили, що в разі неможливості здійснення розрахунків в порядку, встановленому п. 3.2. цього договору (шляхом списання коштів з рахунку клієнта), клієнт розраховується з банком за надані послуги готівкою або через здійснення переказу на користь банку в строки, визначені у Тарифах.

Відповідно до п. 6.1. договору, даний договір укладений на невизначений строк і набуває чинності з дня його підписання сторонами.

Додатковою угодою №1 до договору від 18.06.2013 року (додаткова угода №1) сторони домовились, що банк бере на себе забезпечення виконання розрахунково обслуговування за допомогою програмно-технічного комплексу електронних платежів «Клієнт-Банк» (iFOBS) за відкритим клієнту поточним рахунком на підставі договору банківського рахунку.

В Розділі 5 «Вартість послуг та порядок розрахунків» додаткової угоди № 1 сторони визначили, що за послуги розрахункового обслуговування по каналах зв’язку клієнт сплачує банку плату не пізніше останнього робочого дня поточного місяця у розмірах, встановлених тарифами банку, на момент оплати.

Тарифи банку є невід’ємною частиною договору банківського рахунку.

На виконання умов договору позивачем протягом періоду дії договору було виконано в повному обсязі та відкрито відповідачу рахунок №2600230122852 в АТ «ЄВРОГАЗБАНК», з забезпеченням виконання банком розрахунково обслуговування клієнта за допомогою програмно-технічного комплексу електронних платежів «Клієнт-Банк» (iFOBS) відкритим клієнту поточним рахунком.

Однак, відповідач належним чином не виконав умови договору, у зв’язку з чим у філії концерну «Техвоєнсервіс «Логістик-Центр» утворилась заборгованість по сплаті комісійної винагороди за користування рахунком та за послуги з розрахунково-касового обслуговування у розмірі 251,24 грн.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною першою ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою та частиною третьою ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною 4 статті 1068 ЦК України передбачено, що клієнт зобов’язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Враховуючи вищезазначене та те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 251,24 грн. заборгованності за комісійною винагородою та за послуги з розрахунково-касового обслуговування є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

Крім суми основної заборгованості, позивач звертається з вимогою про стягнення з відповідача пені у розмірі 53,65 грн. за період з 30.09.2014 року по 30.03.2015 року.

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно пункту 5.9. договору, за прострочення клієнтом розрахунків за послуги, що надаються банком, останній має право стягнути з клієнта пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період такого прострочення.

На підставі вказаних норм права та враховуючи, що розрахунок пені у розмірі 53,65 грн. за період з 30.09.2014 року по 30.03.2015 року, доданий до позовної заяви, який проведений з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені, є вірним, вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 53,65 грн., є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору (ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи, що відповідач не звільнений від сплати судового збору згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір» витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 35, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з філії концерну «Техвоєнсервіс «Логістик-Центр» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Горького, 53, код 36088619) на користь публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» (04073, м. Київ, пр. Московський, буд. 16, код 34693790) 251 (двісті п’ятдесят одну) грн. 24 коп. заборгованності за комісійною винагородою та послуги з розрахунково-касового обслуговування, 53 (п’ятдесят три) грн. 65 коп. пені.

Стягнути з філії концерну «Техвоєнсервіс «Логістик-Центр» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Горького, 53, код 36088619) в доход державного бюджету України 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 20.10.2015 р.

Суддя Т.Д. Лилак