Рішення

від 16.10.2015 по справі 913/796/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

16 жовтня 2015 року Справа № 913/796/15

Провадження № 9/913/796/15

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" , м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАР" , м. Луганськ

про стягнення 78 641 грн. 96 коп.

суддя Ворожцов А.Г.,

секретар судового засідання Мєшкова Д.О.,

у засіданні брали участь :

від позивача - ОСОБА_1 , довіреність № 8416-К-О від 04.11.2014,

від відповідача - не прибув,

в с т а н о в и в:

суть спору : позивач, ПАТ КБ "Приватбанк", звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача, ТОВ "ДАР", заборгованість за кредитним договором № 179 від 22.07.2003 в розмірі 78 641,96 грн., з яких: 27475,18 грн. - заборгованості за процентами за користування кредитом, 51 166,78 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Відповідач , ТОВ "ДАР", відзив на позовну заяву не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином.

Явка учасників судового процесу в засідання суду не визнавалася обов'язковою.

При цьому, відповідач не заявив клопотання про відкладення розгляду справи з наведенням відповідного обґрунтування необхідності такого відкладення та доданням доказів поважності неприбуття у дане судове засідання.

Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 05.06.2014 № 01-06/745/2014 "Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" роз'яснено, що учасник судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території України, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за умов, зазначених у підпунктах 1-4 пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" (у редакції Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14). Так, учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов:

1) Якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому слід мати на увазі, що згідно із статтею 2.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

2) У разі коли учасник судового процесу не значиться у згаданому реєстрі, - якщо названу ухвалу господарським судом надіслано поштою за адресою, яку зазначено в заяві (скарзі), або за місцем проживання фізичної особи, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи (коли заяву пов'язано з його діяльністю).

3) Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо).

4) За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Так, відповідно до витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження юридичної особи відповідача є 91053, АДРЕСА_1.

Листом від 16.03.2015 № 511-30-100 УДППЗ «Укрпошта» повідомляє, що відповідно до Указу Президента України від 14.11.2014 № 875/2014 «Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» (зі змінами), органи поштового зв'язку тимчасово не здійснюють пересилання поштових відправлень до вказаного населеного пункту.

Разом з тим, оскільки відповідач у справі знаходиться на території проведення АТО інформація про час і місце судового засідання також була розміщена на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/), про що свідчить роздрукована сторінка з мережі Інтернет.

Таким чином, судом вжито відповідні заходи щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив наступне .

Як вбачається з матеріалів справи, 22 липня 2003 року між Банком та відповідачем було укладено договір про надання кредиту за № 179 (а.с. 14 - 15), згідно з яким останньому видано кредит в сумі 7000,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору за користування кредитом в період з дати списання коштів з позичкового кредиту до дати погашення відповідач мав сплачувати відсотки в розмірі 24% річних.

За порушення грошового зобов'язання сторони передбачили обов'язок щодо сплати відсотків за користування кредитом на рівні 48%.

Крім того, умовою п. 5.1 договору передбачена відповідальність за порушення зобов'язань щодо своєчасної сплати відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди тощо у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу з кожен день прострочення.

Однак, відповідач свої кредитні зобов'язання належним чином не виконав, його заборгованість станом на 17.08.2015 перед позивачем за розрахунком Банку складає 78641,96 грн., з яких:

- 27475,18 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом,

- 51166,78 грн. - пеня за не своєчасне виконання зобов'язань за договором.

Факт оплати існуючої заборгованості після звернення позивача до суду з позовом по даній справі позивачем заперечується.

Обставини щодо несплати існуючої заборгованості стали підставою для звернення позивача до суду з позовом за цією справою.

Вирішуючи цей спір, суд виходить з наступного .

Згідно з ч. 3 ст. 346 ГК України, кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Частиною 2 ст. 1056 1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фі ксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до розділу Умов 3.2.1.4. яким затвердженим порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором від 22.07.2003 та порушення відповідачем умов зазначеного договору щодо сплати кредиту підтверджується матеріалами справи, та відповідачем не спростований.

Розрахунок існуючої заборгованості позивачем здійснено арифметично вірно, на підставі умов укладеного між сторонами договору та відповідних вимог чинного законодавства України.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 27475,18 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що

встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки відповідач допустив порушення своїх зобов'язань відповідно до укладеного договору щодо строків повернення кредиту, позивачем нараховано пеню в сумі 51166,78 грн. за період з 10.01.2005 по 17.08.2015 згідно з наданим розрахунком (а. с. 16).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з матеріалів справи, Банк значно перевищив термін нарахування пені, що є порушенням господарського законодавства.

Банк мав нарахувати пеню за порушення грошового зобов'язання відповідачем за період з 10 січня по 10 липня 2005 року, яка за розрахунком позивача, наданим у судовому засіданні 16.10.2015 складає 1063,24 грн.

Перевіривши правильність нарахування пені за цей період, суд дійшов висновку про відповідність нарахованої суми пені фактичним обставинам.

Нормою п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлена спеціальна позовна давність в 1 рік для позовної вимоги про стягнення пені.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Оскільки відповідачем не заявлено заяву про застосування позовної давності, суд вважає, що вимога по стягнення пені за період з 10 січня по 10 липня 2005 року підлягає задоволенню.

З урахуванням вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАР" , (91053, АДРЕСА_1, код 31910628) на користь позивача, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» , (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код 14360570) заборгованість за кредитним договором від 22.07.2003 в розмірі 28 538,42 грн., з яких: 27475,18 грн. - заборгованості за процентами за користування кредитом, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 1063,24 грн., крім того, судовий збір у розмірі 442,00 грн., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення підписано 19.10.2015.

Суддя А. Г. Ворожцов