Рішення

від 15.10.2015 по справі 911/4350/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2015 р. Справа № 911/4350/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ до приватного підприємства «Автотім БЦ», Київська обл., м. Біла Церква про стягнення коштів, за участю представників:

позивача:ОСОБА_1, довіреність №1821-К-О від 28.04.2015 року; відповідача:не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до приватного підприємства «Автотім БЦ» (відповідач) про стягнення 80 780,81 грн. заборгованості, з яких: 50 000,00 грн. боргу за кредитом, 14 802,96 грн. боргу по процентам за користування кредитом, 3 600,00 грн. боргу по комісії за користування кредитом та 12 377,85 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором банківського обслуговування від 31.10.2014 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.09.2015 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 15.10.2015 року.

Представники відповідача в судове засідання 15.10.2015 року не з'явився, відзив не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2010 року №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез'явлення представників відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

31.10.2014 року приватним підприємством «Автотім БЦ» було підписано заяву про відкриття поточного рахунку.

Згідно заяви відповідач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» (надалі - Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 31.10.2014 року та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26002053134886 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг».

Згідно п. 3.2.1.1.16. умов при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом «першої» підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.

Кредитний ліміт на поточний рахунок (надалі - кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - ліміт). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди (п. 3.2.1.1.1. та п. 3.2.1.1.3. умов).

Відповідно до п. 3.2.1.1.8. умов, проведення платежів клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання згоди про приєднання клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або в формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відтиску печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - далі «Угода»). При порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених «Умовами та правилами надання банківських послуг», банк на свій розсуд, має право змінити умови кредитування встановив інший термін повернення кредиту. Згідно ст. 212, 651 ЦКУ при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань за кредитом, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов'язань має право встановити інший строк повернення кредиту. При цьому банк надсилає клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). При непогашенні заборгованості у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної в повідомленні вважається простроченою.

Згідно п. 3.2.1.2.2.3. умов, клієнт зобов'язується виробляти погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 3.2.1.1.11. умов, відповідно до якого таким періодом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку та становить не більше 35 днів.

Відповідно до п. 3.2.1.4.1. умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнуління), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.2.1.4.1.1. умов).

У випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, протягом 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт сплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню (п. 3.2.1.4.1.2. умов).

Згідно п. 3.2.1.4.1.3. умов, у разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого із грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом в розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до п. 3.2.1.4.4. умов, клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту у відповідно до п.п. 3.2.1.1.6., 3.2.1.2.3.2., 1-го числа кожного місця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому умовами і правилами надання банківських послуг.

У відповідності до ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася

Суд встановив, що позивач свої зобов'язання за договором банківського обслуговування від 31.10.2014 року виконав належним чином, на виконання договору, перерахував на рахунок відповідача 50 000,00 грн. в якості суми кредиту, що підтверджується банківською випискою.

Проте, відповідач заборгованість по кредиту не погасив, що підтверджується банківською випискою, внаслідок чого заборгованість останнього перед позивачем за договором банківського обслуговування від 31.10.2014 року станом на момент судового розгляду справи 50 000,00 грн. боргу за кредитом, 14 802,96 грн. боргу по процентам за користування кредитом, 3 600,00 грн. боргу по комісії за користування кредитом.

30.08.2015 року позивач, в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, звернувся до відповідача з претензією №41031R1CWS0ZX від 25.08.2015 року, в якій просив останнього погасити заборгованість за договором. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимоги позивача про стягнення з відповідача 50 000,00 грн. боргу за кредитом, 14 802,96 грн. боргу по процентам за користування кредитом, 3 600,00 грн. боргу по комісії за користування кредитом є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 536 Цивільного кодексу України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2., 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3., термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8., 3.2.1.2.2.3., 3.2.1.2.3.4. винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5., 3.2.1.4.6. клієнт виплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредит, клієнт сплачує банку пеню у розмір, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати (п. 3.2.1.5.1. умов).

Відповідно до п. 3.2.1.5.4. умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3., здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Згідно п. 3.2.1.5.7. умов, терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

На підставі вказаних норм права та враховуючи, що розрахунок пені за порушення строку сплати кредиту та процентів, доданий до позовної заяви, який проведений з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені, є вірним, вимоги про стягнення з відповідача 12 377,85 грн. пені підлягають задоволенню.

Судовий збір у розмірі 1 218,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Автотім БЦ» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Київська, буд. 27, код 36596880) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код 14360570) 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. боргу за кредитом, 14 802 (чотирнадцять тисяч вісімсот дві) грн. 96 коп. боргу по процентам за користування кредитом, 3 600 (три тисячі шістсот) грн. 00 коп. боргу по комісії за користування кредитом, 12 377 (дванадцять тисяч триста сімдесят сім) грн. 85 коп. пені, 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено: 20.10.2015 р.

Суддя Т.Д. Лилак